Ухвала суду № 30436037, 11.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2013 р. м. Київ К-31564/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.08.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010

у справі №2-а-13524/10/0570

за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча»

до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.08.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010, у задоволенні позову про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0000142304 від 30.01.2010 на суму 24865,00 грн. відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позову, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

За результатами проведеної відповідачем перевірки щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій у СПА-центрі, що належить позивачу, складено акт №2122/01/12/23/00191129 від 09.01.2010.

Перевіркою встановлено, що при проведенні розрахункової операції 09.01.2010 за надані послуги з відвідування басейну двома особами загальною вартістю 80,00 грн. реєстратор розрахункових операцій не застосовувався, розрахунковий документ не видавався. На місці проведення розрахунків знаходилась готівка у сумі 4973,00 грн., яка власноручно перерахована та описана черговим адміністратором Маховою Т.А., оприбуткування якої позивачем документально не підтверджено, касова книга відсутня.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято рішення №0000142304 від 30.01.2010, яким на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 24865 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, обґрунтовував свої висновки тим, що виявлені під час перевірки порушення позивачем положень п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» знайшли своє підтвердження. Позивачем не спростовано висновків відповідача про не оприбуткування виявлених на місці проведення розрахунків готівкових коштів в сумі 4973 грн., а також не видачу розрахункового документа за надані послуги за користування басейном, оскільки акт інвентаризації наявності коштів від 09.01.2010 та акт перевірки підписані черговим адміністратором позивача ОСОБА_2 без зауважень. При цьому судами здійснено посилання на порушення позивачем приписів Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, виходячи з такого.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з пунктом 1 статті 9 цього Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, врегульовано Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004.

Відповідно до п.2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Однак, суди попередніх інстанцій встановивши, що на час перевірки у позивача відсутні зареєстровані реєстратор розрахункових операцій та книга обліку розрахункових операцій, питання чи передбачає діяльність позивача при проведенні розрахунків обов'язкове застосування реєстратора розрахункових операцій не з'ясовувалось.

Не досліджено судами і дотримання позивачем вимог Положення № 637 щодо оформлення розрахункових операцій шляхом видачі квитанцій до прибуткового касового ордеру, та щодо своєчасного та в повній сумі оприбуткування готівки, що надходить до кас, з огляду на наявність доводів позивача щодо здійснення ним діяльності без застосування РРО, відповідно до вимог п.1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі Положення №637.

Крім того, судам попередніх інстанцій не враховано, що відповідальність за порушення вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена ст.17 цього Закону, у той час як штрафні санкції за порушення вимог Положення №637 застосовуються на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

З огляду на викладене судам попередніх інстанцій належало встановити яке саме порушення допущено позивачем та правильність застосування відповідачем відповідальності на підставі відповідного закону, при цьому врахувати, що підставою для прийняття оспорюваного рішення порушення п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не зазначалось.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Якщо такі докази не були надані, суд, керуючись частинами 4, 5 ст. 11 КАС України, зобов'язаний був із власної ініціативи витребувати докази, які підтверджують або спростовують ці обставини.

Ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.08.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук