Ухвала суду № 30082845, 18.03.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22-ц/790/2159/13 Справа: № 2012/9287/2012 Категорія: «договірні правовідносини» Головуючий 1 інстанції: Труханович В.В. Доповідач: Малінська С.М.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого судді - Малінської С.М.,

Суддів - Швецової Л.А.,

Даниленка В.М.,

при секретарі - Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 лютого 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що відповідно до укладеного договору № ABZDAN100030625 від 09 вересня 2008 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 64358,10 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08 вересня 2015 року. Відповідно до умов укладеного договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку - щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати відповідно до умов. Оскільки відповідач покладені на нього зобов'язання за кредитним договором не виконав, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 79253 грн. 76 коп. та судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 лютого 2013 року позовні вимоги ПАТ «Акцент-Банк» задоволені. Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитно-заставним договором у розмірі 79253,76 грн. та судовий збір в сумі 792,54 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постановлене по справі рішення суду, як необґрунтоване.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеного 09 вересня 2008 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2 кредитно-заставного договору відповідач отримала кредит у розмірі 64958,10 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04 % на рік з кінцевим терміном повернення 08 вересня 2015 року.

За правилами ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду і такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджується, що кредит був на безперервній прострочці з 18 серпня 2009 року по 16 серпня 2011 року, у зв'язку з із чим у відповідача і виникла заборгованість (а.с.34-38).

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притримання, завдатком.

Предметом застави відповідно до умов зазначеного договору був автомобіль Daewoo Nexia, 2008 року, кузов НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, власником якого була ОСОБА_2

Банк має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані, що випливає з положень ст.20 Закону України «Про заставу».

Оскільки ОСОБА_2 зобов'язання за укладеним кредитним договором, забезпеченого заставою, не були виконані належним чином, позивачем правомірно, на підставі умов укладеного договору та вимог закону було набуто право звернення стягнення на предмет застави.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу.

Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованості за кредитно-заставним договором, оскільки позивачем доведено факт порушення відповідачем умов укладеного договору.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, що встановлено ч.1 ст.625 ЦК України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що у суду не було підстав для стягнення боргу за кредитним договором, оскільки вже відбулося стягнення на предмет застави, є необґрунтованим, оскільки згідно виписки по розрахунку, який міститься в матеріалах справи, сума за продаж вказаного автомобілю не покрила заборгованість за укладеним між сторонами кредитним договором (а.с.34-38).

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження виконання перед позивачем взятих на себе зобов'язань за укладеним договором.

Рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, наданим сторонами доказам дано належну оцінку і підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: