ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.09 Справа № 16/277
За позовом Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго», м. Первомайськ Луганської області
До Комунального підприємста “Луганська обласна паливно-енергетична компанія”, м. Луганськ
про стягнення 8101 грн. 00 коп.
Суддя Шеліхіна Р.М.
секретар судового засідання Масенко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача –Рогожкіна І.О.., довіреність від 02.10.08, №1229;
від відповідача –Лебедєва К.О., дов. від 30.07.08. №745,
ВСТАНОВИВ:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 6588,59грн., суму пені у розмірі 411,16грн. за період з 08.01.08. по 04.06.08., інфляційні нарахування у сумі 952,06грн. за період з 11.11.07. по 11.11.08., суму 3% річних у розмірі 149,20грн. на підставі договору про поставку теплової енергії від 15.10.06. №54.
Відповідач відзивом від 06.01.09. №57 вказує, що позивач має борг на користь відповідача, що підтверджено відповідними рішеннями суду, у зв’язку з чим позивачеві було направлено заяву про проведення заліку взаємних вимог. У відзиві відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи до вирішення питання взаємозаліку. До відзиву відповідач додав копію заяви від 15.12.08. №11707, оригінал якої він направив позивачу, з вимогою вважати погашеними свої зобов’язання на користь позивача в сумі 7549,57грн. за договором про поставку теплової енергії від 15.10.06. №54 на підставі того, що позивач має борг перед відповідачем в сумі 57296,05грн. згідно з рішеннями господарського суду Луганської області від 25.02.08. по справі №5\13 та від 08.09.08. №7\132.
Позивач листом від 22.01.09 №97 додатково до позовної заяви надав розрахунок позовних вимог з вказанням суми заборгованості та періоду виникнення зобов’язань, а також зазначив інформацію про відмову в проведенні взаємозаліку з відповідачем, яка є невірною а ні в розумінні вимог Цивільного кодексу України, а ні по суті даного спору, оскільки проведення заліку взаємних вимог регулюється Цивільним кодексом України і не має ніякої тотожності з укладенням угод про міну товарів.
Представник відповідача визнав заявлені вимоги у повному обсязі, про що надав суду заяву від 02.02.09.
Між сторонами у справі укладено договір про надання послуг з централізованого теплопостачання від 15.10.06. №54 з протоколом розбіжностей та додатковими угодами, за умовами якого „Постачальник” (позивач у справі) зобов’язується постачати „Споживачеві” (відповідач у справі) теплову енергію в потрібних йому обсягах згідно з умовами та режимами теплоспоживання та теплоналежності мереж, а останній зобов’язався оплачувати послугу на підставі пред’явленого рахунку протягом 7 днів, але не пізніше 10 днів місяця, слідуючого за розрахунковим (п.4.7 вказаного договору).
За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).
На виконання умов вказаного договору позивачем були надані послуги у повній мірі та поставлено теплову енергію відповідачеві у його приміщення за опалювальний період протягом жовтня 2007 по квітень 2008 року, але відповідач в порушення умов договору не оплатив позивачеві спожиту послугу, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача борг в сумі 6588,59грн.
Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем обов’язків по оплаті спожитої теплової енергії, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 411,16грн. за період з 08.01.08. по 04.06.08. в порядку умов пункту 4.7 вказаного договору , інфляційні нарахування у сумі 952,06грн. за період з 11.11.07. по 11.11.08., суму 3% річних у розмірі 149,20грн. в порядку вимог ст.625 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню і визнання позову відповідачем в повному обсязі суд приймає за таких підстав.
Відповідно до правил ст.ст.22,78 ГПК України суд приймає визнання позову відповідачем, якщо такі дії не суперечать законодавству і не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання відповідачем позову у повному обсязі , пред’явленого заявником на підставі договору про поставку теплової енергії від 15.10.06. №54, не суперечить законодавству і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Матеріалами справи підтверджено належним чином факт виконання умов укладеного з відповідачем договору про поставку теплової енергії від 15.10.06. №54 і заборгованість на суму 6588,59грн. Позивач належним чином довів суду факт поставки теплової енергії відповідачу. Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.
Стаття 903 ЦК України зобов’язує відповідача виконати обов’язок по оплаті поставки теплової енергії у відповідності до умов договору.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Правилом ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим до виконання його умов сторонами.
За таких обставин, і з урахуванням вимог ст.ст.174,193 ГК України, ст.ст.526,629,901-903 ЦК України, якими встановлено обов’язок відповідача виконувати умови укладеного договору належним чином і у повному обсязі оплатити позивачу надану послугу по поставці теплової енергії, суд приймає визнання відповідачем позову у обсязі на 6588,59грн.
На підставі викладеного з відповідача слід стягнути борг на користь позивача за неоплачені послуги відповідно до договору про поставку теплової енергії від 15.10.06. №54 у розмірі 6588,59грн. та позов слід задовольнити в цій частині.
При цьому слід вказати, що повідомлення про проведення взаємозаліку зустрічних вимог оформлено відповідачем не у відповідності до вимог закону, оскільки заліковувати слід господарські зобов’язання, що виникли на підставі господарського договору, а судові рішення підлягають до обов’язкового виконання у повному обсязі на стадії виконання рішення, а не заліку як однорідної вимоги.
Вимоги про стягнення пені у сумі 411,16грн. за період з 08.01.08. по 04.06.08. в порядку умов пункту 4.7 вказаного договору відповідають вимогам ст.ст.230-232 ГК України і домовленості сторін у вказаному договорі –сторона, яка порушила грошовий обов’язок по договору (оплаті послуг), зобов’язана сплатити неустойку у вигляді пені та умовам укладеного договору. Тому, позов в даній частині слід задовольнити і стягнути з відповідача пеню.
Позов в частині заявлених до стягнення інфляційних нарахувань 952,06грн. за період з 11.11.07. по 11.11.08., суму 3% річних у розмірі 149,20грн. підлягає задоволенню на підставі правил ст.625 ЦК України –боржник, який прострочив виконання грошового обов’язку, повинен сплатити борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочки.
Таким чином, позов слід задовольнити у повному обсязі, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаними договорами і заборгованість відповідача в розмірі позову.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача .
На підставі викладеного, ст.ст.174,193 ГК України, ст.ст.526,629,901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.22,49,п.5ст.78, ст.ст.82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємста “Луганська обласна паливно-енергетична компанія”, м. Луганськ, вулиця ім. Лермонтова, 1 «б», к. 410, ід код 30091715 на користь Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго», м. Первомайськ Луганської області, вул. ім. Куйбишева, 28, ід. код 32082152 борг у сумі 6588,59грн., пеню у розмірі 411,16грн., інфляційні нарахування у сумі 952,06грн., суму 3% річних у розмірі 149,20грн., витрати по держмиту у сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. Видати наказ.
Рішення підписане 09.02.09.
Суддя Р. Шеліхіна
Судове рішення № 2993444, Господарський суд Луганської області було прийнято 02.02.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 16/277. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: