ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.09 Справа № 16/277
За позовом Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго», м. Первомайськ Луганської області
До Комунального підприємста “Луганська обласна паливно-енергетична компанія”, м. Луганськ
про стягнення 8101 грн. 00 коп.
Суддя Шеліхіна Р.М.
секретар судового засідання Масенко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача –Рогожкіна І.О.., довіреність від 02.10.08, №1229;
від відповідача –Лебедєва К.О., дов. від 30.07.08. №745,
ВСТАНОВИВ:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 6588,59грн., суму пені у розмірі 411,16грн. за період з 08.01.08. по 04.06.08., інфляційні нарахування у сумі 952,06грн. за період з 11.11.07. по 11.11.08., суму 3% річних у розмірі 149,20грн. на підставі договору про поставку теплової енергії від 15.10.06. №54.
Відповідач відзивом від 06.01.09. №57 вказує, що позивач має борг на користь відповідача, що підтверджено відповідними рішеннями суду, у зв’язку з чим позивачеві було направлено заяву про проведення заліку взаємних вимог. У відзиві відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи до вирішення питання взаємозаліку. До відзиву відповідач додав копію заяви від 15.12.08. №11707, оригінал якої він направив позивачу, з вимогою вважати погашеними свої зобов’язання на користь позивача в сумі 7549,57грн. за договором про поставку теплової енергії від 15.10.06. №54 на підставі того, що позивач має борг перед відповідачем в сумі 57296,05грн. згідно з рішеннями господарського суду Луганської області від 25.02.08. по справі №5\13 та від 08.09.08. №7\132.
Позивач листом від 22.01.09 №97 додатково до позовної заяви надав розрахунок позовних вимог з вказанням суми заборгованості та періоду виникнення зобов’язань, а також зазначив інформацію про відмову в проведенні взаємозаліку з відповідачем, яка є невірною а ні в розумінні вимог Цивільного кодексу України, а ні по суті даного спору, оскільки проведення заліку взаємних вимог регулюється Цивільним кодексом України і не має ніякої тотожності з укладенням угод про міну товарів.
Представник відповідача визнав заявлені вимоги у повному обсязі, про що надав суду заяву від 02.02.09.
Між сторонами у справі укладено договір про надання послуг з централізованого теплопостачання від 15.10.06. №54 з протоколом розбіжностей та додатковими угодами, за умовами якого „Постачальник” (позивач у справі) зобов’язується постачати „Споживачеві” (відповідач у справі) теплову енергію в потрібних йому обсягах згідно з умовами та режимами теплоспоживання та теплоналежності мереж, а останній зобов’язався оплачувати послугу на підставі пред’явленого рахунку протягом 7 днів, але не пізніше 10 днів місяця, слідуючого за розрахунковим (п.4.7 вказаного договору).
За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).
На виконання умов вказаного договору позивачем були надані послуги у повній мірі та поставлено теплову енергію відповідачеві у його приміщення за опалювальний період протягом жовтня 2007 по квітень 2008 року, але відповідач в порушення умов договору не оплатив позивачеві спожиту послугу, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача борг в сумі 6588,59грн.
Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем обов’язків по оплаті спожитої теплової енергії, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 411,16грн. за період з 08.01.08. по 04.06.08. в порядку умов пункту 4.7 вказаного договору , інфляційні нарахування у сумі 952,06грн. за період з 11.11.07. по 11.11.08., суму 3% річних у розмірі 149,20грн. в порядку вимог ст.625 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню і визнання позову відповідачем в повному обсязі суд приймає за таких підстав.
Відповідно до правил ст.ст.22,78 ГПК України суд приймає визнання позову відповідачем, якщо такі дії не суперечать законодавству і не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання відповідачем позову у повному обсязі , пред’явленого заявником на підставі договору про поставку теплової енергії від 15.10.06. №54, не суперечить законодавству і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Матеріалами справи підтверджено належним чином факт виконання умов укладеного з відповідачем договору про поставку теплової енергії від 15.10.06. №54 і заборгованість на суму 6588,59грн. Позивач належним чином довів суду факт поставки теплової енергії відповідачу. Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.
Стаття 903 ЦК України зобов’язує відповідача виконати обов’язок по оплаті поставки теплової енергії у відповідності до умов договору.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Правилом ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим до виконання його умов сторонами.
За таких обставин, і з урахуванням вимог ст.ст.174,193 ГК України, ст.ст.526,629,901-903 ЦК України, якими встановлено обов’язок відповідача виконувати умови укладеного договору належним чином і у повному обсязі оплатити позивачу надану послугу по поставці теплової енергії, суд приймає визнання відповідачем позову у обсязі на 6588,59грн.
На підставі викладеного з відповідача слід стягнути борг на користь позивача за неоплачені послуги відповідно до договору про поставку теплової енергії від 15.10.06. №54 у розмірі 6588,59грн. та позов слід задовольнити в цій частині.
При цьому слід вказати, що повідомлення про проведення взаємозаліку зустрічних вимог оформлено відповідачем не у відповідності до вимог закону, оскільки заліковувати слід господарські зобов’язання, що виникли на підставі господарського договору, а судові рішення підлягають до обов’язкового виконання у повному обсязі на стадії виконання рішення, а не заліку як однорідної вимоги.
Вимоги про стягнення пені у сумі 411,16грн. за період з 08.01.08. по 04.06.08. в порядку умов пункту 4.7 вказаного договору відповідають вимогам ст.ст.230-232 ГК України і домовленості сторін у вказаному договорі –сторона, яка порушила грошовий обов’язок по договору (оплаті послуг), зобов’язана сплатити неустойку у вигляді пені та умовам укладеного договору. Тому, позов в даній частині слід задовольнити і стягнути з відповідача пеню.
Позов в частині заявлених до стягнення інфляційних нарахувань 952,06грн. за період з 11.11.07. по 11.11.08., суму 3% річних у розмірі 149,20грн. підлягає задоволенню на підставі правил ст.625 ЦК України –боржник, який прострочив виконання грошового обов’язку, повинен сплатити борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочки.
Таким чином, позов слід задовольнити у повному обсязі, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаними договорами і заборгованість відповідача в розмірі позову.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача .
На підставі викладеного, ст.ст.174,193 ГК України, ст.ст.526,629,901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.22,49,п.5ст.78, ст.ст.82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємста “Луганська обласна паливно-енергетична компанія”, м. Луганськ, вулиця ім. Лермонтова, 1 «б», к. 410, ід код 30091715 на користь Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго», м. Первомайськ Луганської області, вул. ім. Куйбишева, 28, ід. код 32082152 борг у сумі 6588,59грн., пеню у розмірі 411,16грн., інфляційні нарахування у сумі 952,06грн., суму 3% річних у розмірі 149,20грн., витрати по держмиту у сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. Видати наказ.
Рішення підписане 09.02.09.
Суддя Р. Шеліхіна
The court decision No. 2993444, Commercial Court of Luhansk Oblast was adopted on 02.02.2009. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 16/277. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: