Ухвала суду № 29862913, 11.03.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22-ц/790/121/13 Головуючий 1-ї інстанції Маслов М.І.

Справа №2029/5392/2012 Доповідач: Довгаль А.П.

Категорія: спори, що виникають

з договорів

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коровіна С.Г., Коваленко І.П.

при секретарі - Рудь А.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11378093000 від 30.07.2008року та за договором про надання споживчого кредиту №11378241000 від 30.07.2008року, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2012 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (надалі - ПАТ «УкрСиббанк» або Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі -відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - відповідач-2), ОСОБА_3 (далі - відповідач-3), ОСОБА_4 (далі - відповідач-4), в якому просило: 1.стягнути солідарно з відповідачів на користь Банку заборгованість по договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11378093000 від 30.07.2008року в сумі 35 515,10дол.США; 2.стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по договору про надання споживчого кредиту №11378241000 від 30.07.2008року в сумі 18039,38грн.; 3.стягнути солідарно з відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3219,00грн.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 30 липня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (після зміни назви - ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11378093000 (надалі - Кредитний договір-1), згідно до умов якого останньому було надано кредит у сумі 39045,00дол. СІIIА, що станом на момент видачі кредиту за курсом НБУ в еквівалентному відношенні становило 189165,22грн. Вказані грошові кошти надавалися відповідачу-1 строком до 30 липня 2015 року, зі сплатою 9,5 % (відсотків) річних за використання грошових коштів.

У забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за Кредитним договором-1 були укладені договори Поруки: №220632 від 30.07.2008року з ОСОБА_2 (відповідач-2); №220633 від 30.07.2008 року з ОСОБА_3 (відповідач-3); №220635 від 30.07.2008 року з ОСОБА_4 (відповідач-4), які взяли на себе зобов'язання відповідати перед позивачем в тому ж обсязі, що і відповідач-1, а саме за повернення основної суми боргу, відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, по сплаті пені та інших штрафних санкцій, обумовлених Кредитним договором-1.

Також, 30 липня 2008 року між Банком і відповідачем-1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11378241000 (далі - Кредитний договір-2), згідно з яким ОСОБА_1 був наданий кредит у формі кредитної лінії, що надавався рівними траншами - по 13165,50 грн. Згідно до умов кредитного договору-2 за використання кредитних коштів протягом перших 30-ти календарних днів, рахуючи з дати видачі траншу, процентна ставка встановлювалася в розмірі 20,90% (відсотків) річних. Строк сплати процентів повинен відбуватися з 01 по 25 число (включно) кожного місяця наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти. Також відповідач-1 зобов'язався погашати Банку заборгованість за наданим траншем протягом 11-ти календарних місяців, починаючи з місяця наступного за тим місяцем в якому надавався транш.

Але, ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредитів та нарахованих відсотків за їх використання належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 18.05.2012року за кредитним договором-1 за ним утворилася заборгованість, яка складається із: заборгованість за кредитом - 23530,87дол.США або 188035,19грн; прострочена заборгованість за кредитом - 7300,63дол.США або 58339,34грн.; прострочена заборгованість по відсоткам - 3854,32дол. США або 30799,87грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 573,13дол. США або 4579,89грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 256,15дол. США або 2046,89грн.

Станом на 18.05.2012року прострочена заборгованість за Кредитним договором-2 у відповідача-1 становила: прострочена заборгованість за кредитом - 11757,12грн.; прострочена заборгованість по відсоткам - 4580,37грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 1468,82грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 233,07грн.

До теперішнього часу відповідач ОСОБА_1 а також відповідачі-2,3,4 взяті на себе зобов'язання не виконують, у зв'язку з чим ПАТ «УкрСиббанк» змушений звернутися до суду за примусовим стягненням заборгованості, яка утворилася за вищеназваними кредитними договорами.

У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача ПАТ «УкрСиббанк» - ОСОБА_6 заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представник ОСОБА_5, який за дорученням також представляв інтереси не з'явившихся до суду відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4, заперечували проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2012 року позов задоволено у повному обсязі.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11378093000 від 30.07.2008року заборгованість в сумі 35515,10дол.США - в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату ухвалення рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» за договором про надання споживчого кредиту №11378241000 від 30.07.2008року заборгованість в сумі 18039,38грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судові витрати - по сплаті судового збору в сумі 3219,00грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ «УкрСиббанк» відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи та на неналежну правову оцінку наданим доказам. Зокрема вказує, що відповідачем по справі ОСОБА_1 дійсно укладався договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11378093000 від 30.07.2008року, поручителями за яким виступили відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Проте, 22.10.2009року між «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1, якою фактично було створено нове зобов'язання, а саме кредитний договір №0011378093001 від 22.10.2009року. Із розрахунків Банку вбачається, що заборгованості за кредитним договором №11378093000 від 30.07.2008року немає, а існуюча заборгованість стосується лише кредитного договору №0011378093001 від 22.10.2009року, за яким жодного договору поруки не укладалося, своєї згоди бути поручителями за новим зобов'язанням вони не надавали, нових договорів поруки не підписували.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд з'ясовує чи були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти); якими доказами мотивовано рішення, належними чи допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримані та правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.

Так, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник уважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно положень ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором чи законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів стосовно належного виконання зобов'язання.

Нормами ст.1050 ЦК України також передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити гроші відповідно до ст.625 ЦК України незалежно від сплати процентів, належних йому згідно з вимогами ст.1048 ЦК України.

Як встановлено судовим розглядом, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 30 липня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11378093000, відповідно до умов якого йому надано кредит у сумі 39045,00дол. СІIIА, що станом на момент видачі кредиту за курсом НБУ в еквівалентному відношенні становило - 189165,22грн. Вказані грошові кошти надавалися відповідачу-1 строком до 30 липня 2015 року, зі сплатою 9,5 % (процентів) річних за користування кредитом.

У забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором-1 укладалися договори поруки: №220632 від 30.07.2008р. з ОСОБА_2; №220633 від 30.07.2008р. з ОСОБА_3; №220635 від 30.07.2008р. з ОСОБА_4 Поручителя зобов'язалися відповідати перед Банком в тому ж обсязі, що і відповідач-1, а саме за повернення основної суми боргу, відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, по сплаті пені та інших штрафних санкцій, обумовлених Кредитним договором.

Також, 30 липня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» і ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11378241000, відповідно до умов якого останньому надано кредит у формі кредитної лінії, рівними траншами - по 13165,50грн. Згідно умов кредитного договору-2 за використання кредитних коштів протягом перших 30-ти календарних днів, рахуючи з дати видачі траншу, процентна ставка встановлювалася в розмірі 20,90% (процентів) річних. Строк сплати процентів повинен відбуватися з 01 по 25 число (включно) кожного місяця наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти. При цьому відповідач-1 зобов'язався погашати Банку заборгованість за наданими траншами протягом 11-ти календарних місяців, починаючи з місяця наступного за тим місяцем в якому надавався транш.

Між тим, ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредитів та нарахованих відсотків за їх використання виконував не належним чином, у зв'язку з чим станом на 18.05.2012року за Кредитним договором-1 утворилася заборгованість, яка складається із: заборгованість за кредитом - 23530,87дол.США або 188035,19грн; суми простроченої заборгованість за кредитом - 7300,63дол.США або 58339,34грн.; суми простроченої заборгованість по відсоткам - 3854,32дол. США або 30799,87грн.; суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 573,13дол. США або 4579,89грн.; суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом -256,15дол. США або 2046,89грн.

Окрім того, станом на 18.05.2012року прострочена заборгованість за Кредитним договором-2 у ОСОБА_1 складається із: суми простроченої заборгованості за кредитом - 11757,12грн.; суми простроченої заборгованості по відсоткам - 4580,37грн.; суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 1468,82грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 233,07грн.

Матеріали справи свідчать проте, що позивачем на адресу відповідачів направлялися письмові вимоги про добровільне погашення заборгованості по сплаті сум за кредитом, які відповідачами залишилися без задоволення.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, належним виконанням зобов'язання з боку відповідача-1 є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеним кредитними договорами.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконанням ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1ст.553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.1 та ч.2 ст.554 ЦК України).

Задовольняючи позов ПАТ «УкрСиббанк» та стягуючи в солідарному порядку з відповідачів суму заборгованості за Кредитним договором-1, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ними порушені взяті на себе зобов'язання.

Безпідставні є твердження представника апелянтів - ОСОБА_5 проте, що договори поруки: за №220632, №220633, №220635, які укладалися 30.07.2008р. між Банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 припинилися у зв'язку, як він вважає, новим зобов'язанням, а саме укладанням додаткової угоди №1 від 22.10.2009року до договору кредиту та застави транспортного засобу №11378093000 від 30.07.2008року. При цьому колегія суддів виходить з того, що цією додатковою угодою №1 лише вносилися зміни до п.1.2 договору №11378093000 від 30.07.2008року стосовно графіку погашення кредиту, який було викладено у новій редакції. Отже, інші умови вказаного кредитного договору залишилися не змінними.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються та не дають колегії суддів підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -