Постанова № 29535675, 18.02.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2013 р. Справа№ 5011-32/13911-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Лобаня О.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 18.02.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2012 року (повний текст підписано 12.12.2012 року)

у справі № 5011-32/13911-2012 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом фізичної особи-підприємця Ковальчука Василя Володимировича

до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»

про стягнення 137 236,26 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.12.2012 року у справі №5011-32/13911-2012 задоволено позов фізичної особи-підприємця Ковальчука Василя Володимировича до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про стягнення 137 236,26 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В своїх доводах заявник посилався на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, та висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи.

Ухвалою від 28.12.2012 року Київським апеляційним господарським судом прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №5011-32/13911-2012 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Представник позивача судовому засіданні надав свої пояснення та заперечив проти доводів, які викладені в апеляційній скарзі та просив рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Альфа-Банк» - без задоволення.

Представники відповідача приймали участь в судових засіданнях та надали свої пояснення й підтримали доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просили апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2012 року скасувати та прийняти нове рішення суду, яким в позові відмовити.

Згідно з ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2008 року між фізичною особою-підприємцем Валянським Сергієм Васильовичем (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Ковальчуком Василем Володимировичем (орендар) укладено договір оренди, який засвідчено нотаріально та зареєстровано в реєстрі за №1437 (а.с. 36-42).

За умовами п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в платне, строкове користування нежитлові приміщення - частину вбудованого приміщення магазину площею 148,5 кв.м., а саме: приміщення 21-10, з 21-12 по 21-15, як розташовані за адресою: м. Луцьк, проспект Волі, 7, та які зазначені у Витязі ВОБТІ №18983508, виданому 28.05.2008 року (далі - приміщення).

Відповідно до п. 1.5 договору передбачено, що мета договору - передача приміщення в суборенду.

Цього ж дня, 18.06.2008 року між фізичною особою-підприємцем Ковальчуком Василем Володимировичем (орендар) та ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є відповідач (суборендар) укладено договір суборенди (далі - договір суборенди, а.с. 8-13).

Пунктами 1.2, 1.3. договору суборенди передбачено, що приміщення, яке передається в суборенду знаходиться у користуванні орендаря на підставі основного договору оренди і є предметом іпотеки згідно договору іпотеки №SMER00920/1, укладеного між Валянським С.В. та ЗАТ «Альфа-Банк».

Згідно з п. 3.1 договору суборенди розмір орендної плати за один календарний місяць в сумі 45 745,42 грн, яка складається з плати за користування приміщенням та земельною ділянкою, на якій воно розташоване та яка є прилеглою.

На виконання умов договору суборенди орендар передав, а суборендар прийняв приміщення, про що свідчить акт прийому-передачі від 18.06.2008 року (а.с. 14).

Натомість, згідно з доводами позивача відповідачем не виконані взяті на себе договірні зобов'язання по орендній платі, у зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 137 236,26 грн.

У жовтні 2012 року фізична особа-підприємець Ковальчук Василь Володимирович звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 137 236,26 грн.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 137 236,26 грн. основного боргу є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, у відповідача, як нового власника приміщення, немає обов'язку перед позивачем сплачувати орендну плату, оскільки в силу ст. 50 ЗУ «Про іпотеку» припинено будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно за основним договором оренди.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.

Як вже було зазначено вище, станом на дату укладення договору оренди та договору суборенди нежитлове приміщення було предметом іпотеки згідно договору іпотеки №SMER00920/1, укладеного між Валянським С.В. та ЗАТ «Альфа-Банк», яке 23.04.2008 року було зареєстровано в Державному реєстрі іпотек.

23.06.2011 року нежитлове приміщення, як предмет іпотеки, відповідно до ст. 41 ЗУ «Про іпотеку» було реалізовано на прилюдних торгах, за результатом яких новим власником нежитлового приміщення площею 148,5 кв.м. за адресою: м. Луцьк, проспект Волі, 7 став відповідач - публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк».

30.03.2012 року відбулася державна реєстрація права власності публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на вбудоване приміщення магазину загальною площею 278,2 кв.м. за адресою: м. Луцьк, проспект Волі, 7 (а.с. 26).

Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки.

Керуючись нормами ст. 50 ЗУ «Про іпотеку» відповідач, як новий власник нежитлового приміщення, не вважаючи себе зобов'язаним перед орендарем сплачувати останньому орендну плату за користування приміщенням за договором суборенди, припинив здійснювати на користь позивача будь-які платежі, що були передбачені у договору суборенди.

Таким чином, враховуючи те, що 30.03.2012 року здійснено державну реєстрацію права власності нерухомого майна за ПАТ «Альфа-Банк», відповідач продовжив ним користуватися в силу 317 ЦК України, згідно якої власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а тому посилання позивача на п. 8.2 та п. 10.8 договору суборенди є безпідставними.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, з моменту припинення зобов'язання, що виникло з договору суборенди в силу ст. 50 ЗУ «Про іпотеку» у публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» відсутні зобов'язання перед фізичною особою-підприємцем Ковальчуком Василем Володимировичем щодо оплати суборендної плати.

Разом з цим, позивач не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції докази сплати орендної плати орендодавцеві - фізичній особі-підприємцю Валянському Сергію Васильовичу за договором оренди від 18.06.2008 року, не містять такі докази і матеріали справи.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач - публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» надав докази та обґрунтував апеляційну скаргу належним чином, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2012 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати та прийняти нове рішення суду, яким в позові фізичної особи-підприємця Ковальчука Василя Володимировича до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про стягнення 137 236,26 грн. - відмовити повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2012 року у справі №5011-32/13911-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2012 року у справі №5011-32/13911-2012 скасувати прийняти нове рішення суду, яким в позові фізичної особи-підприємця Ковальчука Василя Володимировича до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про стягнення 137 236,26 грн. - відмовити повністю.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Ковальчука Василя Володимировича (43000, м. Луцьк, вул. Дубова, 5, код ЄДРПОУ 3363098) на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) 1 372,36 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №5011-32/13911-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Майданевич А.Г.

Судді Гаврилюк О.М.

Лобань О.І.