Рішення № 29369918, 06.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/17873-2012 06.02.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна»

до Корпорації «Золоті Ворота», Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» та Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813»

про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 110 280 893,35 грн.

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд»

до Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: Корпорація «Золоті Ворота» та Публічне акціонерне товариство «Будівельне управління № 813»

про припинення договору поруки

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813»

до Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: Корпорація «Золоті Ворота» та Публічне акціонерне товариство «Південьзахідшляхбуд»

про припинення договору поруки.

Представники учасників судового процесу:

від Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна»: Мордасова В.О., довіреність № 63 від 26.11.2012 р.

від Корпорації «Золоті Ворота»: Белінський С.Є., довіреність № 10-12/2012/1 від 10.12.2012р.

від Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд»: Баранець О.В., довіреність № 24/2014 від 24.12.2012 р.

від Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813»: Таляр О.С., довіреність б/н від 01.02.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» (далі - позивач за первісним позовом) до Корпорації «Золоті Ворота» (далі - відповідач - 1 за первісним позовом), Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» (далі - відповідач - 2 за первісним позовом) та Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» (далі - відповідач - 3 за первісним позовом) про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 110 280 893,35 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/17873-2012, розгляд справи призначено на 17.01.2013 р.

02.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

08.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали від 10.12.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/17873-2012.

14.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва Публічним акціонерним товариством «Південьзахідшляхбуд» подано зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» про припинення договору поруки.

14.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва Публічним акціонерним товариством «Будівельне управління № 813» подано зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» про припинення договору поруки.

16.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва Публічним акціонерним товариством «Південьзахідшляхбуд» подано додаткові документи до зустрічної позовної заяви про припинення договору поруки.

16.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва Публічним акціонерним товариством «Будівельне управління № 813» подано додаткові документи до зустрічної позовної заяви про припинення договору поруки.

Ухвалами господарського суду м. Києва від 16.01.2013 р. зустрічні позовні заяви Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» та Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» прийнято для спільного розгляду з первісним позовом. Розгляд зустрічних позовних заяв у справі № 5011-71/17873-2012 призначено на 17.01.2013 р.

17.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та відзиви на зустрічні позовні заяви Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» та Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813».

У судове засідання 17.01.2013 р. представник Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» з'явився, подав клопотання про колегіальний розгляд справи. Вимоги ухвали від 10.12.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/17873-2012 та ухвал від 16.01.2013 р. справі № 5011-71/17873-2012 позивач виконав.

Представник Корпорації «Золоті Ворота» у судове засідання 17.01.2013 р. з'явився. Вимоги ухвали від 10.12.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/17873-2012 не виконав.

Представник Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» у судове засідання 17.01.2013 р. з'явився. Вимоги ухвали від 10.12.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/17873-2012 виконав.

Представник Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» у судове засідання 17.01.2013 р. з'явився. Вимоги ухвали від 10.12.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/17873-2012 виконав.

Клопотання, подане представником Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна», про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом задоволено.

У задоволенні клопотання, поданого представником Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна», про колегіальний розгляд справи судом відмовлено.

У зв'язку з невиконанням Корпорацією «Золоті Ворота» вимог ухвали господарського суду міста Києва від 10.12.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/17873-2012, залученням до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено на 06.02.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2013 р. було залучено до участі у справі Корпорацію «Золоті Ворота» та Публічне акціонерне товариство «Будівельне управління № 813» в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» до Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» про припинення договору поруки та залучено до участі у справі Корпорацію «Золоті Ворота» та Публічне акціонерне товариство «Південьзахідшляхбуд» в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» до Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» про припинення договору поруки.

У судове засідання 06.02.2013 р. представник позивача за первісним позовом з'явився, позовні вимоги за первісним позовом підтримав в повному обсязі, проти задоволення позовних вимог за зустрічними позовами заперечував в повному обсязі.

Представники відповідачів 1, 2 та 3 за первісним позовом у судове засідання 06.02.2013 р. з'явились, проти задоволення позовних вимог, викладених у первісному позові, заперечували в повному обсязі.

Представники позивачів за зустрічними позовами у судовому засіданні 06.02.2013 р. підтримали вимоги, викладені в зустрічних позовних заявах.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2008 р. між Акціонерним банком «ІНГ Банк Україна» (перейменований у Публічне акціонерне товариство «ІНГ Банк Україна», далі - банк, позивач за первісним позовом) та Корпорацією «Золоті Ворота» (далі - позичальник, відповідач за первісним позовом) було укладено Кредитний договір №08/016 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого банк надає позичальнику кредит в розмірі 100 000 000,00 грн., що є лімітом кредитування, при цьому виплати за кредитом надаються в гривні чи доларах США, розмір яких час від часу зменшується в ході погашення або попереднього погашення, зі строком користування до 25.05.2008 р. включно, а позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше кінцевої дати погашення, сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених Кредитним договором.

За час дії Кредитного договору його умови було змінено шляхом укладення 47 Змін та Доповнень до Кредитного договору № 08/16 від 24.04.2008 р., копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судом встановлено, що на час розгляду справи істотні умови Кредитного договору є наступними:

- сума кредиту, що надає банк позичальнику - 90 096 036,13 грн. (п. 2.1. Кредитного договору в редакції Змін та доповнень № 30 від 02.04.2010 р. до Кредитного договору);

- кінцева дата погашення - 11.06.2012 р. (ст. 1 «Визначення» Кредитного договору в редакції Змін та доповнень № 47 від 09.04.2012 р.);

- відсоткова ставка - 16% річних для запозичень у гривні (ст. 1 «Визначення» Кредитного договору в редакції Змін та доповнень № 34 від 30.07.2010 р.).

Згідно умов Кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику на умовах забезпеченості.

У відповідності до п. 16.1. Кредитного договору (в редакції Змін та Доповнень № 39 від 10.12.2010 р.) зобов'язання позичальника забезпечуються, зокрема:

- порукою, наданою Відкритим акціонерним товариством «Південьзахідшляхбуд» на повну суму зобов'язань позичальника за Кредитним договором згідно договору поруки;

- порукою, наданою Відкритим акціонерним товариством «Будівельне управління №813» на повну суму зобов'язань позичальника за Кредитним договором згідно договору поруки.

На виконання положень Кредитного договору банком було укладено:

- з Відкритим акціонерним товариством «Південьзахідшляхбуд» (перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Південьзахідшляхбуд», далі - поручитель - 1, відповідач - 1 за первісним позовом) - Договір поруки № 08/016/S/1 (далі - Договір поруки - 1), до якого в подальшому було внесено зміни шляхом укладення 8 змін та доповнень;

- з Відкритим акціонерним товариством «Будівельне управління № 813» (перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Будівельне управління № 813», далі - поручитель, відповідач - 2 за первісним позовом) - Договір поруки №08/016/S/2 (далі - Договір поруки - 2), до якого в подальшому було внесено зміни шляхом укладення 8 змін та доповнень.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з умовами зазначених договорів поруки поручителі поручаються перед банком за своєчасне і повне виконання позичальником грошових зобов'язань за Кредитним договором (п. 2.1. Договорів поруки 1 та 2).

У відповідно до п. 3.1. Договорів поруки 1 та 2 у разі невиконання позичальником грошових зобов'язань у строки та на умовах, передбачених Кредитним договором, позичальник і поручителі відповідають перед банком як солідарні боржники, що означає право банка вимагати виконання зобов'язання як від позичальника і поручителів разом, так і від кожного з них окремо.

Поручителі відповідають перед банком у обсязі, встановленому у п. 2.2. Статті 2 цього Договору, у тому числі за сплату зобов'язань, в тому числі, штрафних санкцій, всіх інших сум, належних до сплати за Кредитним договором, а також за відшкодування збитків та втрат, які банк може зазнати в результаті надання кредиту позичальнику (п. 3.2. Договорів поруки 1 та 2).

Позивач за первісним позовом зазначає, що станом на кінцеву дату повернення кредиту та сплати відсотків, встановлену Кредитним договором, кредитні кошти позичальником не повернуті, крім того не сплачено відсотки за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим позичальником не були виконані свої зобов'язання, визначені Кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, 12.06.2012 р. банк надіслав позичальнику, а також поручителям вимогу про виконання зобов'язань за Кредитним договором та погашення заборгованості. У даному листі містилось попередження про звернення до суду за захистом порушених прав банку, у разі несплати заборгованості у строк до 15.07.2012 р. Відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень, вимога від 12.06.2012 р., отримана як позичальником, так і поручителями.

У зв'язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором та залишенням без виконання вимоги банку від 12.06.2012 p., 16.07.2012 р. банком направлено вимогу про виконання зобов'язань поручителям за Договорами поруки 1 та 2.

Зазначені листи містять вимогу до кожного з поручителів про виконання зобов'язань за Кредитним договором зі сплати суми кредиту, нарахованих станом на 16.07.2012 р. відсотків за користування кредитними коштами, а також нарахованої неустойки не пізніше ніж на десятий робочий день з дати отримання таких листів. У відповідності до повідомлень про вручення поштових відправлень Вимоги були отримані поручителями, проте залишені без виконання.

Щодо позовних вимог за первісним позовом суд зазначає наступне.

Як вбачається з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За змістом Кредитного договору та додаткових угод до нього, враховуючи приписи ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, у банку виникло зобов'язання надати позичальнику кредит в розмірі 90 096 036,13 грн. (в редакції Змін та доповнень № 30 від 02.04.2010 р. до Кредитного договору), що є лімітом кредитування, зі строком користування до 11.06.2012 р. (в редакції Змін та доповнень № 47 від 09.04.2012 р. до Кредитного договору), а у позичальника виникло зобов'язання повернути кредит не пізніше кінцевої дати погашення та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених Кредитним договором.

Як встановлено судом, на виконання умов Кредитного договору позивачем за первісним позовом було перераховано відповідачу - 1 за первісним позовом грошові кошти на загальну суму 90 096 036,13 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія меморіального ордеру № 20300045 від 10.04.2012 р. на суму 90 096 036,13 грн.

Відповідно до п. 1.19-1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Як вбачається з п. 4.6. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 р. N 254, меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи, як меморіальні ордери.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що зазначений вище меморіальний ордер є первинним документом, а відповідно і належним та допустимим доказом надання банком кредиту в розумінні ст.ст. 33-34 ГПК України, а тому приймаються до уваги судом.

Таким чином, банком було належним чином виконано свої зобов'язання за Кредитним договором щодо надання кредиту позичальнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором можуть застосовуватися положення вказаного Кодексу про позику.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За умовами ст. 1 Кредитного договору (в редакції Змін та доповнень № 34 від 30.07.2010 р.) відсоткова ставка за користування кредитом становить 16% річних для запозичень у гривні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вбачається з пунктів 4.2.- 4.5. Кредитного договору період нарахування відсотків є періодом у 1 (один) місяць. Перший з таких періодів починається в день надання виплати і закінчується через один місяць після дня надання кожної виплати. Кожен наступний період нарахування відсотків починається в останній день попереднього періоду нарахування відсотків. В останній день кожного періоду нарахування відсотків на виплату позичальник сплачує відсотки, нараховані на таку виплату. Відсотки на виплату нараховуються за відсотковою ставкою. Відсотки розраховуються на основі фактичної кількості днів, які пройшли у відповідному періоді нарахування відсотків, 360 днів у році для кредитів у доларах США та 365 днів для кредитів у гривні.

На підставі вищезазначених норм закону та положень Кредитного договору банком за період з 08.07.2011 р. по 01.12.2012 р. були нараховані проценти за користування кредитом на загальну суму 20 184 857,22 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - 1 за первісним позовом не заперечується наявність заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 20 184 857,22 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідні положення також містяться у ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України ст. 193 Господарського України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Пунктами 6.1., 6.2. Кредитного договору встановлено обов'язок відповідача - 1 за первісним позовом здійснити погашення заборгованості за кредитом та відсотками до 11.06.2012 р. У кінцеву дату погашення позичальник сплачує банку будь-яку та всі суми заборгованості (включаючи основну суму боргу і відсотки), які належать до сплати за Кредитним договором.

Проте, всупереч умовам укладеного Кредитного договору і положенням ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач - 1 взяті на себе за Кредитним договором зобов'язання не виконав, внаслідок чого у Корпорації «Золоті Ворота» виникла заборгованість по поверненню кредиту в сумі 90 096 036,13 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами в сумі 20 184 857,22 грн.

Будь-яких доказів погашення боргу у вказаному розмірі відповідачами не надано.

У своєму письмовому відзиві Корпорація «Золоті Ворота» визнала наявність заборгованості перед банком в розмірі 110 280 893,35 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач за первісним позовом зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а відповідач - 1 взяті на себе за вказаним договором зобов'язання не виконав, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з Корпорації «Золоті Ворота» на користь Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» заборгованості по поверненню кредиту в сумі 90 096 036,13 грн. та заборгованості по сплаті відсотків в сумі 20 184 857,22 грн. підлягає задоволенню.

Стосовно вимог позивача про солідарне стягнення з поручителів - Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» (відповідача - 2 за первісним позовом) та Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» (відповідача - 3 за первісним позовом) заборгованості Корпорації «Золоті Ворота» за Кредитним договором в розмірі 110 280 893,35 грн., суд не вбачає підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог про припинення договорів поруки Публічне акціонерне товариство «Південьзахідшляхбуд» та Публічне акціонерне товариство «Будівельне управління № 813» посилаються на те, що внаслідок внесення банком та позичальником змін до Кредитного договору щодо збільшення ліміту кредитування відбулось неузгоджене з ними, як поручителями, збільшення обсягу їх відповідальності, що відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України є підставою для припинення поруки.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Змін та доповнень № 9 від 02.12.2008 р. до Кредитного договору було збільшено максимальну суму кредитної лінії позичальника до 141 975 083,13 грн.

Згідно з п. 2.2. Договорів поруки 1 та 2 (в редакції, чинній на дату укладення Змін та доповнень № 9 до Кредитного договору) порукою було забезпечено виконання всіх зобов'язань позичальника перед банком за Кредитним договором, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит в розмірі 100 000 000,00 грн.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивачів за зустрічними позовами, що внаслідок внесення змін та доповнень до Кредитного договору щодо збільшення ліміту кредитування, обсяг відповідальності поручителів було збільшено без їх згоди на 41 975 083,13 грн.

Частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Аналогічна умова передбачена також пунктом 10.2. Договорів поруки 1 та 2.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 18.06.2012 р. у справі № 6-73цс12 до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо. Таким чином, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Матеріалами справи підтверджується, що внесення до Кредитного договору Змін та доповнень № 9 від 02.12.2008 р. не супроводжувалось внесенням відповідних (аналогічних) змін до Договорів поруки 1 та 2, укладених з поручителями, внаслідок чого суд дійшов до висновку про те, що зміст основного зобов'язання був розширений без згоди поручителів, внаслідок чого збільшився обсяг їх відповідальності.

Суд враховує, що в Договорах поруки 1 та 2, укладених із позивачами за зустрічними позовами, не передбачено можливості зміни обсягу ліміту кредитування без додаткового повідомлення поручителя та укладення з ним окремої угоди, тобто поручителі не надавали своєї згоди на майбутні зміни основного зобов'язання без їх участі.

Суд не приймає до уваги посилання банку на те, що в подальшому умови Договорів поруки 1 та 2 були приведені у відповідність до розміру основного зобов'язання за Кредитним договором, оскільки дана обставина не спростовує факту припинення поруки на підставі спеціальної норми закону після першої неузгодженої з поручителями зміни основного зобов'язання, яка призвела до збільшення обсягу їх відповідальності.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, заявлених до відповідачів 2 та 3 за первісним позовом, щодо солідарного стягнення з Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» та Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» заборгованості Корпорації «Золоті Ворота» за Кредитним договором в розмірі 110 280 893,35 грн. В свою чергу, вимоги зустрічних позовів Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» та Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім позовної заяви первісним позивачем також було подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій банк (позивач за первісним позовом) просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачам.

Розглянувши вказану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення.

Згідно з ч.1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Відповідно до роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Аналогічні положення містяться у п. 1.1. Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики забезпечення позову» № 01-8/2776 від 12.12.2006 р.

При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачів заявником мають бути визначені підстави такого звернення, обставини, за наявності яких виконання імовірного позитивного рішення по справі може стати неможливим, докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Проте, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, банком (позивачем за первісним позовом) не доведено наявності обставин, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення в майбутньому, в разі задоволення позову.

При цьому суд відзначає, що накладення арешту на грошові кошти відповідачів може суттєво ускладнити ведення ними господарської діяльності.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви банку (позивача за первісним позовом) про вжиття заходів до забезпечення позову.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем за первісним позовом вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів за первісним позовом заборгованості за Кредитним договором в розмірі 110 280 893,35 грн. підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги позивачів за зустрічними позовами про припинення договорів поруки підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Публічного акціонерного товариства «Інг Банк Україна» задовольнити частково.

2. Стягнути з Корпорації «Золоті Ворота» (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, кімната 101; ідентифікаційний код: 33228812) на користь Публічного акціонерного товариства «Інг Банк Україна» (04070, м. Київ, вул. Спаська, будинок 30-А; ідентифікаційний код: 21684818) заборгованість за Кредитним договором № 08/016 в розмірі 110 280 893 (сто десять мільйонів двісті вісімдесят тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 35 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.

3. В іншій частині первісного позову щодо солідарного стягнення з Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» та з Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» заборгованості за Кредитним договором № 08/016 в розмірі 110 280 893,35 грн. відмовити.

4. Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» задовольнити.

5. Визнати поруку Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» за Договором поруки 08/016/S/12 від 24.08.2008 р. (зі змінами та доповненнями), укладеним між Публічним акціонерним товариством «Інг Банк Україна» та Публічним акціонерним товариства «Будівельне управління № 813», припиненою.

6. Визнати Договір поруки № 08/016/S/12 від 24.08.2008 р. (зі змінами та доповненнями), укладений між Публічним акціонерним товариством «Інг Банк Україна» та Публічним акціонерним товариства «Будівельне управління № 813», припиненим.

7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Інг Банк Україна» (04070, м. Київ, вул. Спаська, будинок 30-А; ідентифікаційний код: 21684818) на користь Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

8. Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» задовольнити.

9. Визнати поруку Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» за Договором поруки № 08/016/S/1 від 24.08.2008 р. (зі змінами та доповненнями), укладеним між Публічним акціонерним товариством «Інг Банк Україна» та Публічним акціонерним товариства «Південьзахідшляхбуд», припиненою.

10. Визнати Договір поруки № 08/016/S/1 від 24.08.2008 р. (зі змінами та доповненнями), укладений між Публічним акціонерним товариством «Інг Банк Україна» та Публічним акціонерним товариством «Південьзахідшляхбуд», припиненим.

11. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Інг Банк Україна» (04070, м. Київ, вул. Спаська, будинок 30-А; ідентифікаційний код: 21684818) на користь Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 11.02.2012 р.

Суддя О.В. Нечай