Головуючий у 1-й інстанції: Станько Л.Л. Справа № 22а- 3237/08 Господарський суд Львівської області №5/630-13/95А ряд.ст.зв. № 36
Доповідач: Пліш М.А .
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2008 року. м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого-судді Пліша М.А.,
суддів Шавель Р.М.,
Заверухи О.Б.,
при секретарі Романишин О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Ювенал» на постанову господарського суду Львівської області від 14 травня 2007 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ювенал» до ДПІ у Залізничному районі м. Львова, управління державного казначейства у Залізничному районі м. Львова, за участю прокурора Залізничного району м. Львова, про визнання неправомірними дій ДПІ та скасування податкових повідомлень - рішень, -
в с т а н о в и л а:
товариство з обмеженою відповідальністю «Ювенал» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова , управління державного казначейства у Залізничному районі м. Львова головного управління Державного казначейства України у Львівській області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення та зобов’язання вчинити дії.
Постановою господарського суду Львівської області від 14.05.2007 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю «Ювенал» оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом неправильно досліджені докази у справі, неповно встановлені і неправомірно застосовані норми матеріального права.
В апеляційній сказі зазначає, що податковим органом за результатами проведених позапланових перевірок позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2006 р., вересень 2006 р. та жовтень 2006 р. складено відповідні акти і на підставі яких прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення. Податкове повідомлення рішення № 39601/23-0 від 18.102006 р. на суму 73333,3 грн. вважає неправомірним, оскільки по-перше, податкова накладна від 20.06.2006 р. за № 000000094 видана ВАТ «Шумський молокозавод» відповідає усім вимогам Закону України «Про податок на додану вартість»,по-друге, в акті перевірки невірно відображені дані перевірки, бо оплата була проведена в червні місяці, а законодавець не ставить факт настання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в залежність від того , коли у отримувача товару виникло зобов’язання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ повинні бути фактично сплачені і попередньому періоді постачальникам товарів, і платник податків при придбанні на митній території України товарів сплачує постачальнику - платнику податку на додану вартість вартість таких товарів, збільшену на суму податку на додану вартість, з огляду на це суд першої інстанції зроблено невірний висновок про порушення позивачем вимог п.п. 7.7.2 п .7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки фактична оплата отримуваних у попередніх періодах товарів від постачальників відбулась саме в червні 2006 р., тобто у попередньому періоді, за який подана декларація, що передбачає бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Від’ємний ПДВ, який накопичувався у платника податків в 24 рідку декларації за липень 2006 р. , може складатись з суми будь-яких з «податкових кредитів», а не лише з податкового кредиту попереднього періоду і згідно Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню має підлягати саме такий накопичувальний від’ємний результат, по-третє суд безпідставно покликався на ту обставину, що оплата не була проведена в попередньому звітному періоді, оскільки це суперечить документам , які підтверджують факт сплати.
Податкове повідомлення-рішення № 36967/23-4 від 14.12.2006 р. на суму 13333 грн. вважає неправомірним, оскільки, по-перше, згідно видаткової накладної №ЗГ-0001393/ТГ від 26.06.2006 р. позивач отримав товар та податкову накладну від 26.06.2006 р. №060626001, а оплата відбулась згідно платіжних доручень №1 від 18.08.2006 р. та №1 від 31.08.2006 р., отже бюджетне відшкодування виникло в вересні 2006 р., крім того товариство у відповідності до вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і п.п.5.12.2 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ діяло правомірно, бо для розрахунку взято суми податку, що були сплачені постачальникам у минулому звітному періоді – серпень 2006 р., по-друге, слід врахувати, що у випадку коли закони чи інші нормативно правові акти припускають неоднозначне трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів , то відповідно рішення повинно прийматись на користь платника податків, а в даному випадку наявна можливість неоднозначного тлумачення норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.
Податкове повідомлення-рішення №37440/23-4 від 19.12.2006 р. вважає неправомірним, оскільки по-перше, згідно видаткової накладної №ШМ-0000390/ТГ від 20.06.2006 р. позивач отримав товар та податкову накладну від 20.06.2006 р. №000000094, а оплата відбулась згідно платіжних доручень №1 від 06.09.2006 р. та №2 від 04.09.2006 р., , згідно видаткової накладної №ЗГ-0001393/ТГ від 26.06.2006 р. позивач отримав товар та податкову накладну від 26.06.2006 р. №060626001, а оплата відбулась згідно платіжних доручень №1 від 18.08.2006 р., №1 від 31.08.2006 р. та №2 від 04.09.2006 р., отже бюджетне відшкодування виникло в жовтні 2006 р., крім того товариство у відповідності до вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і п.п.5.12.2 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ діяло правомірно, бо для розрахунку взято суми податку, що були сплачені постачальникам у минулому звітному періоді – серпень, вересень 2006 р., по-друге, слід врахувати, що у випадку коли закони чи інші нормативно правові акти припускають неоднозначне трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, то відповідно рішення повинно прийматись на користь платника податків, а в даному випадку наявна можливість неоднозначного тлумачення норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість. З врахуванням вище наведено вважає, що позивач діяв у відповідності до чинного законодавства, а висновки суду є неправомірними. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того , що податковим органом зроблено вірний висновок про порушення позивачем п.п.7.2.1(г), 7.2.1 (д), 7.2.6. п.7.2, п.п. 7.4.5, п.7.4, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого встановлено завищення бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 73333,3 грн. за липень 2006 р., 13333 грн. за вересень 2006 р., 155361 грн. за жовтень 2006 р. Однак колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, бо як встановлено матеріалами справи, що оплата за придбаний товар, з врахуванням податку на додану вартість, відбувалась відповідно в червні, серпні та вересні 2006 р., а відтак право на бюджетне відшкодування у позивача, при наявному від’ємному значенні податку на додану вартість, виникло відповідно в липні , вересні та жовтні 2006 р., а відтак позивач діяв у відповідності до вимог Закону України «про податок на доадну вартість». Тому суд апеляційної інстанції погоджується з доводами наведеними позивачем в апеляційній скарзі, а відтак вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати та постановити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги
Керуючись ч.3 ст. 160, п. 3 ч. І ст. 198, ст. 202, ст.205, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Ювенал» – задовольнити, скасувати постанову господарського суду Львівської області від 14 травня 2007 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ювенал» до ДПІ у Залізничному районі м. Львова, управління державного казначейства у Залізничному районі м. Львова, за участю прокурора Залізничного району м. Львова, про визнання неправомірними дій ДПІ та скасування податкових повідомлень – рішень.
Позовтовариства з обмеженою відповідальністю «Ювенал» задоволити.
Скасувати податкові повідомлення – рішення № 30601/23-0 від 18.10.2006р., №36967/23-4 від 14.12.2006р. та №37440/23-4 від 19.12.2006 року.
Зобов’язати управління Державного казначейства у Залізничному районі м. Львова головного управління Державного казначейства України у Львівській області (79022 м. Львів вул.. Виговського , 34 ЗКПО 22389398) повернути податок на додану вартість в сумі 73333,3 грн. за липень 2006 р., 13333 грн. за вересень 2006 р., 155361 грн. за жовтень 2006 р. товариству з обмеженою відповідальністю «Ювенал» ЄДРПОУ 31290234 на рахунок №260003585 в АКБ «Львів» м. Львів, МФО 325268.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя : М.А.Пліш
Судді: Р.М.Шавель
О.Б.Заверуха
Судове рішення № 2908780, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.04.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 22а-3237/08. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: