АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/1336/2013 Головуючий у 1 інстанції - Голік Н.О.
Суддя-доповідач - СоколоваВ.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 січня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.,
суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.,
при секретарі Охневській Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19.07.2012 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19.07.2012 задоволенні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Експобанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, ЄДРПОУ 09322299, МФО 322294) заборгованість за договором кредиту у сумі 2 862 178 (два мільйони вісімсот шістдесят дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 31 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, ЄДРПОУ 09322299, МФО 322294) судові витрати: судовий збір у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу так як вважає, що рішення ухвалене за неповного встановлення обставин, які мають істотне значення для справи. Апелянт зазначає, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся без її участі, оскільки вона була хвора, клопотання про застосування положень ч.3 ст. 551 ЦК України, тобто зменшення розміру неустойки, не мала можливості заявити і судом не було досліджено ступінь виконання зобов'язання за договором, майновий стан особи, зокрема той факт, що на її утримання знаходиться син інвалід. На підставі наведеного, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник апелянта підтримала подану апеляційну скаргу з підстав викладених у них, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким зменшити суму заборгованості.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованими, просив залишити його без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб які приймали участь в судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються кредитним договором. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону.
Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 09.10.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Експобанк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ФКЛ-04/06, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію та надає кредит у межах суми (ліміту) кредитної лінії, що становить 65 000 доларів США, за умови погашення кредиту та сплати процентів на умовах, що передбачені договором. Строком дії з 09.10.2006 по 09.10.2008 (а.с. 25).
Відповідно п. 1.1 Договору кредиту, додатковою угодою № 40 від 09.10.2009 до Договору кредиту відповідачу була відкрита кредитна лінія і наданий кредит в розмірі 1 970 872,16 грн. (надалі - кредит) на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення і платності.
Пунктами 1.3, 3.5 Договору кредиту встановлені проценти за користування кредитом, оплата яких проводиться щомісяця за весь період користування кредитом.
За умовами п. 1.2 Договору кредиту, додатковою угодою № 40 від 09.10.2009 до Договору кредиту строк дії кредитної лінії продовжено до 08.10.2010. Отримання кредиту підтверджується заявами на видачу готівки (а.с. 28, 30, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 60, 62, 64, 66, 68, 70).
Згідно п. 4.1 Договору кредиту сторони повинні належним чином виконувати обов'язки.
За умовами п. 5.1 Договору кредиту простроченням повернення кредиту або частини (при встановленні Банком графіку повернення кредиту) та/або сплати процентів є порушення позичальником строків/термінів, що передбачені Договором кредиту, або угодами до нього для повернення кредиту та/або сплати процентів. А пунктом 5.2 передбачено, що за несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 1 % від боргу за кожний день прострочення.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України)
В статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено умови зазначеного вище кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у зв'язку з чим станом на 18.01.2011 утворилась заборгованість на загальну суму - 2 862 178 грн. 31 коп., яка складається з:
прострочена заборгованість за кредитом -1 948 872,16 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 342 724,53 грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 393 672,18 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 176 909,44 грн.Оскільки, відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов'язання по договору кредиту, не сплачує платежі по погашенню кредиту, по відсоткам за користування кредитом та по пені за прострочення виконання зобов'язань, а боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача заборгованість по кредитному договору, відповідно до наданого розрахунку, правильність якого перевірена в судовому засіданні.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги, відповідачем не заперечується наявність суми боргу, проте апеляційна скарга ґрунтується на тому, що ОСОБА_2. не погоджується із нарахуваннями, які здійснювалися, оскільки вважає, що сума неустойки, на підставі положень ст. 551 ЦК України має бути зменшена судом. Проте погодитися із такими твердженнями колегія суддів не вважає за можливе враховуючи наступне.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконала взяті на себе зобов'язання, по сплаті платежів по погашенню кредиту, по відсоткам за користування кредитом, то суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача заборгованість по кредитному договору, що відповідає вимогам ст.ст. 525, 526, 530, 610-612, 629, 1054 ЦК України.
Не заслуговують на увагу суду і доводи апелянта щодо не застосування судом першої інстанції положень п.3 ч.3ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру пені, оскільки її розмір не перевищує розмір загальної суми заборгованості і відповідного клопотання відповідачами не було заявлено в суді першої інстанції, що є необхідною умовою, як вказано у Постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012.
Відповідно до п. 27 вказаної Постанови, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.
Так, апелянт зазначає про те, що вона не приймала участі під час розгляду справи в суді першої інстанції і оскаржуване рішення ухвалено у її відсутності. Проте зазначені підстави були предметом розгляду заяви про перегляд заочного рішення поданої ОСОБА_2 17.10.2012 (а.с.162-163) за результатами якого 31.10.2012 постановлено відповідну ухвалу (а.с.168-169).
Оскільки оскаржуване рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19.07.2012 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді:
Судове рішення № 29013519, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 29.01.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 22-ц/796/1336/2013. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: