Ухвала суду № 28664221, 17.01.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1601/9712/2012 Номер провадження 22-ц/786/380/2013 Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С Доповідач Пилипчук Л. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Пилипчук Л.І.

суддів: Карнауха П.М., Чумак О.В.,

при секретарі: Філоненко О.В.,

за участю: представника банку - Тищенка С.Ю., представника відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12 жовтня 2012 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12 жовтня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»заборгованість за кредитним договором №12.5-3/08 КЛ від 21 травня 2008 року станом на 20 вересня 2012 року у сумі 733 375,81 грн., а саме: поточна заборгованість за кредитом 730 566,01 грн., заборгованість по відсотках 2 809,80 грн., та у повернення сплаченого судового збору в розмірі 3 326,30 грн.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_3 Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог банку.

Вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги факт порушення позивачем п.2.1 договору про відкриття невідновлюваної кредитної лінії №12.5-3/08-КЛ, який виразився у відмові надати останній транш в сумі 382 000,00 грн., що спричинило скрутне матеріальне становище та як наслідок - нерегулярне погашення тіла кредиту.

Посилається також на те, що районний суд при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував факт звернення ОСОБА_4 до ПАТ «ВТБ Банк»з проханням відстрочки погашення кредиту.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21 травня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк»(правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк») та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 укладено генеральну угоду №3 /а.с.6/.

Пунктами 1.1.,1.2. угоди визначено, що банк на положеннях та умовах цієї угоди зобов'язується надавати клієнту кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії. Загальний розмір позичкової заборгованості клієнта за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 1 500 000,00 грн. за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту.

21 травня 2008 року в рамках генеральної угоди банк та клієнт уклали договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №12.5-3/08-КЛ відповідно до якого позичальнику надано кредит в сумі 1 386 000,00 грн. строком користування до 20 травня 2015 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом 19,5% річних /а.с. 7-9/.

Відповідно до п.2.2. договору кредит надається у вигляді траншу шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника в межах ліміту кредитної лінії, яка розраховується як різниця між встановленим лімітом кредитної лінії та сумою наданих траншів, згідно письмової заявки позичальника встановленого зразка.

Згідно заяв позичальнику надано декількома траншами кредит, з загальною заборгованістю 1 004 000,00 грн.

Пункт 3.1. кредитного договору передбачає, що погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невід'ємною частиною договору.

Порушуючи прийняті на себе зобов'язання, ОСОБА_4 не своєчасно здійснював повернення кредиту згідно умов кредитної угоди, тому станом на 20 вересня 2012 року за ним виникла заборгованість у розмірі 733 375,81 грн., з яких: 730 566,01 грн. поточної заборгованості за кредитом, 2 809,80 грн. поточної заборговності за процентами, нарахованими за період з 25 серпня 20112 року по 31 серпня 2012 року /а.с. 92/.

В забезпечення повернення наданого кредиту між ПАТ «ВТБ Банк»та ОСОБА_3 21 травня 2008 року укладеного договір поруки №12.5-3/08-ДП6 /а.с.12-13/.

Відповідно до п.1.2. договору поруки передбачено, що відповідач на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням боржника ОСОБА_4, які виникають з умов кредитного договору №12.5-3/08-КЛ від 21 травня 2008 року, а саме: повернути кредит в розмірі 1 386 000,00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Пунктом 2.1. договору поруки встановлено, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі боргових зобов'язань боржника по кредитному договору, включаючи повернення суми кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафи) та відшкодування збитків пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань позичальника.

Встановлено, що з метою досудового врегулювання питання щодо повернення кредиту банк направляв відповідачу лист-вимогу №737/1000-2 від 15 травня 2012 року щодо погашення заборгованосіт, однак зобов'язання лишились не виконаними.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Норма, викладена у ст. 526 ЦК України, визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання стронами.

З урахуванням викладених норм та встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог банку щодо стягненння з відповідача заборгованості по кредитному договору.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Посилання ОСОБА_3 на безпідставність вимог банку щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки остання виникла у зв'язку з винними діями самого банку щодо несвоєчасної виплати останнього траншу за кредитною лінією, не спростовують висновки районного суду.

Позичальник не звільняється від обов'язку повертати кредитні кошти навіть у разі наявності певних порушень договору з боку кредитора. Зобов'язання банку щодо видачі наступного траншу та обов'язок поверненути тіло кредиту та сплатити відсотки не є взаємообумовленими.

Доводи апеляційної скарги про те, що районний суд при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував факт звернення ОСОБА_4 до ПАТ «ВТБ Банк»з проханням відстрочки погашення кредиту, - є неспроможними.

Відстрочка погашення кредиту -це право кредитора, а не безумовний його обов'язок. Таким чином сам факт звернення позичальника до банку із відповідною заявою не припиняє право кредитора на стягнення заборгованості з боржника у судовому порядку.

Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а рішення залишає без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -відхилити.

Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12 жовтня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Л.І. Пилипчук

СУДДІ: /підпис/ П.М. Карнаух /підпис/ О.В. Чумак

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук