Рішення № 28612324, 09.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.01.13 р. Справа № 5006/29/125/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест 3000», м.Харків

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 220 021,96грн., пені у сумі 5 996,45грн., 3% річних у розмірі 1 202,57грн., інфляційних витрат у сумі 220,02грн.

за участю представників:

від позивача: не з»явився,

від відповідача: Колодяжний К.В. - за довіреністю.

У судовому засіданні відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 04.12.2012р. по 09.01.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінвест 3000», м.Харків (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 220 021,96грн., пені у сумі 5 996,45грн., 3% річних у розмірі 1 202,57грн., інфляційних витрат у сумі 220,02грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором №120 від 22.05.2012р. (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів), щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №120 від 22.05.2012р. (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів), протоколу узгодження протоколу розбіжностей, специфікації №4 до договору, видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, претензії №117 від 11.09.2012р., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест 3000».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 13, 54 Господарського процесуального кодексу України, ч.2 ст. 20, ст.ст.217, 223, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 625 Цивільного кодексу України.

Представник Позивача у судове засідання 09.01.2013р. не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судове засідання 09.01.2013р. з'явився, позовні вимоги визнав частково.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінвест 3000» (Постачальник) було укладено договір №120 (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів), відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити матеріали (далі - Ресурси) на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно п.3.2 договору Постачальник зобов'язується поставити Ресурси на умовах постави, зазначених у Специфікації у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року.

У пункті 4.1 договору Сторони встановили, що поставка Ресурсів здійснюється за цінами, які встановлені у відповідності з умовами поставки у Специфікаціях та включають в себе податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркірування та інші витрати Постачальника пов'язані з поставкою Ресурсів.

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо умов платежів:

- оплата Покупцем Ресурсів здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у даному Договорі (п.5.1 Договору);

- оплата за поставлені Ресурси буде здійснюватись протягом строку, зазначеного у специфікації, який рахується з моменту поставки Ресурсів та надання документів, зазначених у пункту 6.4 даного договору (п.5.2 Договору);

Відповідно п.6.4 договору Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів наступні документи:

- рахунок на оплату Ресурсів (оригінал);

- транспортні та супровідні документи (в тому числі товарно-транспортну накладну (оригінал) та накладну па поставлені Ресурси (оригінал) при поставці автомобільним транспортом; залізничну накладну (копія) при поставці залізничним транспортом);

Згідно п.7.1 договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Ресурсів, Покупець оплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідний період.

У пункті 10.5 договору Сторони встановили, що даний договір діє до 31.12.2012р. Закінчення строку дії даного договору не звільняє Сторін від невиконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за даним Договором.

Відповідно до протоколу узгодження протоколу розбіжностей пункт 5.2 договору викладено у наступній редакції: «оплата за поставлені Ресурси буде здійснюватись протягом строку, зазначеного у специфікації, який рахується з моменту поставки Ресурсів та надання документів, зазначених у пункті 6.4 даного договору, проте не більше 30 календарних днів». Пункт 6.4 договору викладно у наступній редакції: «Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів наступні документи: рахунок на оплату Ресурсів (оригінал); транспортні та супровідні документи (в тому числі товарно-транспортну накладну (оригінал) та накладну на поставлені Ресурси (оригінал) при поставці автомобільним транспортом; залізничну накладну (копія) при поставці залізничним транспортом); сертифікат або паспорт якості Постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником) (копія); пакувальні документи (копія); сертифікат санітарно - гігієнічного висновку та сертифікат радіо-геологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках) (копія); інші документи, зазначені у специфікації. Постачальник зобов'язаний надати Покупцю рекомендованим листом або під розпис в отриманні податкові накладні на усю суму податкових зобов'язань які виникли у Постачальника.

Між Сторонами підписано специфікацію №4 до договору, де Сторони визначили асортимент, якісні характеристики, кількість, ціну, загальну вартість яка склала 247 065,67грн., умови поставки та строк оплати поставлених ресурсів - 100%, протягом 20 календарних днів з дати поставки ТМЦ.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 220 021,96грн., що підтверджується видатковими накладними №Укр3683 від 08.08.2012р. на суму 109 999,98грн., №Укр3874 від 20.08.2012р. на суму 110 021,98грн. Вказані накладні підписані з боку обох Сторін без зауважень.

Відповідачем товар отриманий на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №2417 від 08.08.2012р., №2563 від 20.08.2012р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №117 від 11.09.2012р. з вимогою здійснити оплату за поставлений товар.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №120 від 22.05.2012р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 220 021,96грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 220 021,96грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 220 021,96грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 220,02грн., 3% річних від суми загального боргу складає 1202,57грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 220,02грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних та період їх нарахування дійшов висновку, що Позивачем визначено невірно період прострочення заборгованості, огляду на наступне.

Строк оплати поставлених ресурсів відповідно до специфікації - 100%, протягом 20 календарних днів з дати поставки ТМЦ.

Позивачем здійснено поставки наступним чином за видатковою накладною №Укр3683 від 08.08.2012р. на суму 109 999,98грн., №Укр3874 від 20.08.2012р. на суму 110 021,98грн.

Відтак судом встановлено наступні періоди прострочення:

- за видатковою накладною №Укр3683 від 08.08.2012р. на суму 109 999,98грн. з 29.08.2012р., суд вважає за необхідне зазначити, що Позивачем при розрахунку за вказаною накладною здійснено розрахунок з 08.09.2012р., що не суперечить чинному законодавству;

- за видатковою накладною №Укр3874 від 20.08.2012р. на суму 110 021,98грн. з 10.09.2012р.

Здійснивши самостійно розрахунок 3% річних за кожною накладною окремо суд дійшов висновку про задоволення 3% річних у сумі 640,27грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.1 договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Ресурсів, Покупець оплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідний період. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши самостійно розрахунок пені за вищезазначеними періодами за кожною накладною окремо суд дійшов висновку про задоволення пені у сумі 3 201,35грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест 3000», м.Харків до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 220 021,96грн., пені у сумі 5 996,45грн., 3% річних у розмірі 1 202,57грн., інфляційних витрат у сумі 220,02грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, м.Маріуполь, вул.Левченко, 1, ЄДРПОУ 00191129, р/р 26002962487612 ПАТ «ПУМБ» м.Донецьк, МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест 3000» (61157, м.Харків, вул.Жовтневої революції, 167, ЄДРПОУ 35971841, р/р 26003000092069 у ПуАТ «ФідоБанк», м.Київ, МФО 300175) заборгованість у розмірі 220 021,96грн., інфляційні витрати у сумі 220,02грн., пеню у розмірі 3 201,35грн., 3% річних у сумі 640,27грн., судовий збір у розмірі 4 481,67грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 09.01.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 14.01.13р.