Рішення № 28612323, 09.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.01.13 р. Справа № 5006/29/128/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Насолода», м.Слов’янськ, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ», м.Макіївка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 5 012,64грн., пені у сумі 300,76грн., штрафу у розмірі 1 002,53грн., 25% річних у сумі 501,26грн.

за участю:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Насолода», м.Слов’янськ, Донецька область (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ», м.Макіївка, Донецька область (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 5 012,64грн., пені у сумі 300,76грн., штрафу у розмірі 1 002,53грн., 25% річних у сумі 501,26грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу №РЦ-2186 від 21.05.2012р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі-продажу №РЦ-2186 від 21.05.2012р., додатку до договору, товарно-транспортної накладної №РЦ-12696 від 25.05.2012р., товарно-транспортної накладної №РЦ-13084 від 08.06.2012р., акту звіряння взаємних розрахунків за 01.05.2012р.-25.10.2012р., який підписано та завірено печатками з боку обох сторін, відповідно до якого заборгованість станом на 25.10.2012р. складає 5 012,64грн., претензії №28 від 04.10.2012р., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Насолода».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 49, 54, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України.

05.12.2012р. Позивачем через канцелярію суду надані податкові накладні.

Представник Позивача у судове засідання 09.01.2013р. у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 86108, м.Макіївка, Гірницький район, вул.Лихачова, буд. 60.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Насолода» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №РЦ-2186, відповідно п.1.1 якого Продавець зобов’язується протягом дії даного Договору передати Покупцю у власність продукти харчування, в тому числі алкогольні напої, окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що погоджуються Сторонами в видаткових накладних (товарно- транспортних) накладних, які мають юридичну силу Специфікацій і є невід’ємними частинами Договору (далі – продукція), а Покупець зобов’язується прийняти її та оплатити на умовах даного Договору.

Згідно п.1.2 договору кількість продукції яка передається визначається видатковими (товарно-транспортними) накладними протягом строку дії даного Договору.

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни, суми Договору та порядку розрахунків:

- ціни на продукцію визначаються Сторонами у видатковій (товарно-транспортній) накладній на момент передачі партії продукції. Ціна на продукцію може змінюватись у зв’язку зі зміною кон’юктури ринку або інфляції (п.5.1 Договору);

- загальна сума Договору визначається згідно фактично поставленої продукції за видатковими (товарно-транспортними) накладними на протязі строку діє даного Договору(п.5.2 Договору);

- оплата партії продукції здійснюється Покупцем у національній валюті України в безготівковій формі шляхом банківського переказу на рахунок Продавця з відстрочкою платежу на строк не більше 13 (тринадцяти) календарних днів з моменту переходу права власності або в готівковій формі шляхом внесення грошових сум до каси Продавця по факту поставки (п.5.3 Договору);

Згідно п.6.3 договору за порушення строку виконання зобов’язання по оплаті поставленої продукції, Покупець сплачує Продавцю пеню за кожен день прострочення, розмір якої розраховується від вартості простроченої суми із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, а за прострочення більше 10 днів додатково стягується штраф у розмірі 20% простроченої суми. Нарахування пені та інших штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов’язань по оплаті поставленої продукції здійснюється за двадцять чотири місяці.

Пунктом 6.4 договору за прострочення виконання грошового зобов’язання Покупець сплачує 25% річних від простроченої суми за весь час користування чужими коштами.

У пункті 9.1 договору Сторони встановили, що даний Договір набирає чинності з моменту підписання його повноважними представниками Сторін та діє до 31 грудня 2012 року. Закінчення строку або розірвання на вимогу одної з Сторін даного Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного Договору. Дія Договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна зі Сторін не попередить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору на протязі місяця до закінчення терміну дії Договору.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 5 012,64грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №РЦ-12696 від 25.05.2012р. на суму 3 059,16грн., №РЦ-13084 від 08.06.2012р. на суму 1 953,48грн.

Внаслідок цього обов’язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №28 від 04.10.2012р. з вимогою здійснити оплату за поставлений товар.

Стан розрахунків також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 25.10.2012р. складає 5 012,64грн.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1 ст.655 ЦК України

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу №РЦ-2186 від 21.05.2012р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 5 012,64грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов’язань по Договору – суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 5 012,64грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 5 012,64грн. до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов’язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте Сторонами у договорі визначений інший розмір процентів, пунктом 6.4 договору за прострочення виконання грошового зобов’язання Покупець сплачує 25% річних від простроченої суми за весь час користування чужими коштами.

За розрахунком Позивача розмір 25% річних від суми загального боргу складає 501,26грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд дійшов висновку про часткове задоволення у сумі – 499,89грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб’єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.6.3 договору за порушення строку виконання зобов’язання по оплаті поставленої продукції, Покупець сплачує Продавцю пеню за кожен день прострочення, розмір якої розраховується від вартості простроченої суми із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, а за прострочення більше 10 днів додатково стягується штраф у розмірі 20% простроченої суми. Нарахування пені та інших штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов’язань по оплаті поставленої продукції здійснюється за двадцять чотири місяці.

Факт несвоєчасного виконання Відповідачем зобов’язань з оплати за товар, поставлений позивачем є доведеним, суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його задоволення у розмірі заявленому Позивачем а саме 1002,53грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6.3 договору за порушення строку виконання зобов’язання по оплаті поставленої продукції, Покупець сплачує Продавцю пеню за кожен день прострочення, розмір якої розраховується від вартості простроченої суми із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо часткового задоволення пені у розмірі 299,94грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Насолода», м.Слов’янськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ», м.Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 5 012,64грн., пені у сумі 300,76грн., штрафу у розмірі 1 002,53грн., 25% річних у сумі 501,26грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ» (ЄДРПОУ 36479444, вул.Лихачова, буд. 60, Гірницький район, м.Макіївка, 86108, р/р 26001010301871 в ДФ ПАТ «Автокразбанк», МФО 335764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Насолода» (ЄДРПОУ 31477332, вул.Нарвська, буд. 9, м. Слов’янськ, Донецька область, 84115, р/р 2600237387904 ПАТ «Енергобанк» в м.Києві, МФО 300272 ) заборгованість у розмірі 5012,64грн., 25% річних у сумі 499,89грн., штраф у розмірі 1002,53грн., пеню у сумі 299,94грн., судовий збір у розмірі 1608,98грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 09.01.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 14 .01.13р.