Рішення № 28615410, 08.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.01.13 р. Справа № 5006/29/95/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС», м.Дружківка, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант-Агро», с.Новоолексіївка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 49 600,00грн., 3% річних у сумі 44,72грн.

за участю:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТС», м.Дружківка, Донецька область (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант-Агро», с.Новоолексіївка, Донецька область (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 49 600,00грн., 3% річних у сумі 44,72грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань щодо оплати за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 49 600,00грн.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: видаткових накладних, довіреності на отримання матеріальних цінностей, податкових накладних, виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткової оплати за поставлений товар, претензії, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 5, 54, 56, 57, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

07.11.2012р. Позивачем через канцелярію суду надані наступні документи: довідку №584 від 06.11.2012р. за підписом головного бухгалтера та директора яка свідчить про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕТС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Амарант-Агро» відсутні договірні та позадоговірні відносини, окрім поставки за видатковими накладними №Е-00000443 від 13.03.2012р. та №Е-00000446 від 14.03.2012р.; акт звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 05.11.2012р. складає 49 600,00грн.

28.11.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку №623 від 27.11.2012р. яка свідчить про те, що на сьогоднішній день договір №278 від 26.10.2011 року між ТОВ «ЕТС» та ТОВ «Амарант-Агро» укладений не був. Посилання на зазначений договір у рахунках-фактурах та видаткових накладних здійснено у зв’язку із тим, що на момент поставки товару за цими видатковими накладними на адресу ТОВ «Амарант-Агро»був направлений проект договору поставки №278 від 26.10.2011 року між ТОВ «ЕТС» та ТОВ «Амарант-Агро», підписаний з боку Постачальника ТОВ «ЕТС». Пояснень щодо причин, через які покупець ТОВ «Амарант-Агро» не підписав проект договору останній не надав, у зв’язку з чим договір укладено не було.

Представник Позивача у судове засідання 08.01.2013р. не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 85364, Донецька область, Красноармійський район, село Новоолексіївка, вулиця Донецька, буд.2

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару.

Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕТС» було поставлено товар, Товариство з обмеженою відповідальністю «Амарант-Агро» отримало товар на загальну суму 59 600,00грн., що підтверджується видатковими накладними: №Е-00000443 від 13.03.2012р. на суму 32 000,00грн., №Е-00000446 від 14.03.2012р. на суму 27 600,00грн. Вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар прийнято на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №449604 від 13.03.2012р. серія ЯПР.

Внаслідок цього обов’язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у розмірі 10 000,00грн., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 49 600,00грн.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №521 від 28.09.2012р., з вимогою здійснити оплату за поставлений товар у сумі 49 600,00грн.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов’язань і , тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою Позивач взяв на себе зобов’язання поставника, а саме: поставляти Відповідачу товар, а останній прийняти та оплатити товар.

Відповідачем від позивача отриманий товар, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

При цьому, слід зазначити, що видаткові накладні які містяться в матеріалах справи містять підпис представника Відповідача.

Отже, відповідно до даної первинної документації Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТС» передало продукцію Відповідачу.

Доказу, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що претензія №521 від 28.09.2012р., яка направлена Відповідачу з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 49 600,00грн. (докази направлення підтверджені квитанцією від 28.09.2012р., описом вкладення, та повідомленням про вручення поштового відправлення ) є вимогою оплатити заборгованість у розмірі 49 600,00грн.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 49 600,00грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення суми заборгованості у розмірі 49 600,00грн.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних за період 06.10.2012р. по 16.10.2012р. від суми загального боргу складає 44,72грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що Позивачем невірно визначений момент виникнення заборгованості. Так, Позивач визначає початок нарахування 3% річних з 06.10.2012р., що є невірним та таким, що суперечить приписам чинного законодавства.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно наказу Міністерства транспорту у та зв’язку України №1149 від 12.12.2007 року строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів у межах області та між обласними центрами України рахуються Д+3. Відтак 28.09.2012р. (направлення відповідачу претензії)+3 дні +7 днів. Отже у Позивача виникло саме 09.10.2012 року право на стягнення оплати за поставлений товар.

Здійснивши самостійно розрахунок 3% річних з 09.10.2012р. (момент виникнення заборгованості, встановлений судом) по 16.10.2012р. (кінцева дата нарахування, визначена Позивачем у позовній заяві) суд дійшов висновку про задоволення 3% річних у сумі 32,52грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС», м.Дружківка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант-Агро», с.Новоолексіївка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 49 600,00грн., 3% річних у сумі 44,72грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант-Агро» (85364, Донецька область, Красноармійський район, с.Новоолексіївка, вул.Донецька, б.2, ЄДРПОУ 31949531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» (84201, м.Дружківка, вул.Енгельса, 108/21, ЄДРПОУ 24308872, р/р 26005980103041 в ДФ ДО ПАТ «Кредитпромбанк» м.Краматорськ, МФО 335593) заборгованість у розмірі 49 600,00грн., 3% річних у сумі 32,52грн., судовий збір у розмірі 1 609,10грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 08.01.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 14.01.13р.