16 січня 2009 року
Апеляційний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді
Бойко О.В.,
суддів:
Євстафіїва О.К., Мамонової О.Є.,
при секретарі
Штупун О.М.,
за участю:
позивача, представника відповідача - адвоката Адвокатського об'єднання „Чернігівська обласна колегія адвокатів” ОСОБА_1,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу фізичної
особи-підприємця ОСОБА_2 на заочне рішення Деснянського районного суду м.
Чернігова від 13 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної
особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі і
моральної шкоди, зобов'язання повернути авторські примірники книг,
в с т а н о в и в:
у травні
2008 р. ОСОБА_3 пред'явила позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2., в якому
просила стягнути на її користь 2000 грн. заборгованості по заробітній платі,
3000 грн. на відшкодування моральної шкоди і зобов'язати її повернути авторські
примірники книг „Алгебра, 9 клас, ІІ семестр” - 66 сторінок, „Алгебра, 8 клас”
- 135 сторінок, „Геометрія, 9 клас” - 115 сторінок, „Геометрія, 8 клас” - 107
сторінок, „Довідник з математики” - 175 сторінок. Свої вимоги позивач
обґрунтовувала тим, що вона працювала у відповідача науковим консультантом за
трудовим договором з 15.08.2006 р. по 26.12.2006 р. За період з вересня по
грудень 2006 р. остання не виплачувала їй заробітну плату, в зв'язку з чим
виникла заборгованість у вказаній сумі. Вона (позивач) не отримала авторські
примірники вищеперелічених книг. Шляхом вчинення спору з приводу розміру й
термінів виплати заробітної плати, надмірного навантаження, погроз звільнення і
незаконного звільнення, приниження гідності, обговорення у присутності колег її
сімейного стану, спричинення звільнення її з державної установи, порушення
домовленостей щодо виконання нею своїх трудових обов'язків на дому і невиплати
заробітної плати їй завдано моральної шкоди у вигляді моральних та фізичних
страждань, перебування у скрутному матеріальному становищі, втрати роботи та
необхідності докладання додаткових зусиль для нормалізації життя.
Оскаржуваним рішенням позов частково
задоволено: з відповідача на користь позивача стягнуто 1679 грн. 08 коп.
заборгованості по заробітній платі, 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди,
а у задоволенні решти позову відмовлено; з відповідача також стягнуто 51 грн.
31 коп. мита на користь держави і 25 грн. 19 коп. витрат з
інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Ухвалою суду І інстанції від 27.11.2008 р.
відхилено заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. про перегляд у порядку ч. 1
ст. 232 ЦПК України постановленого по справі рішення.
В апеляційній скарзі остання просить
скасувати дане рішення і відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову. При цьому вона
посилається на наступне.
Незважаючи на поважність причини неявки її
до суду, суд вирішив справу за її відсутності, позбавивши її можливості надати
заперечення на позов і відповідні докази.
Заробітну плату позивачеві вона
нараховувала й виплачувала. Факт отримання ОСОБА_3 заробітної плати за спірний
період підтверджується книгою нарахувань заробітної плати, з якої у повному обсязі
сплачено всі податки й збори. Той факт, що нею не велися відомості про
отримання заробітної плати, не є підставою для задоволення позову. ОСОБА_3 не
зверталася до неї з приводу невиплати заробітної плати.
У рішенні не зазначено, якими діями позивачеві
спричинено моральну шкоду, у чому вона виразилася та чи знаходяться душевні
страждання позивача в причинному зв'язку з її (відповідача) діями. Такої шкоди
ОСОБА_3 не зазнала.
Судом безпідставно застосовано до спірних
правовідносин ЦК України.
У
судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, а
позивач її не визнала, пояснивши, що рішення суду І інстанції є законним та
обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення
учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи
апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню,
виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржуване рішення,
місцевий суд виходив з того, що у ході розгляду справи встановлено факт
невиплати відповідачем заробітної плати позивачеві протягом вищевказаного
періоду у сумі 500 грн. 00 коп. (до видачі на руки - 419 грн. 77 коп.) кожного
місяця та факт спричинення їй моральної шкоди у вигляді переживань, перебування
у скрутному матеріальному становищі і порушення звичного способу життя, і що
решта позову є недоведеною. Але дані висновки суду не в повній мірі
відповідають чинному законодавству.
Так, по справі встановлено наступне.
З 15.08.2006 р. по 26.12.2006 р. ОСОБА_3
працювала за трудовим договором у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. на посаді
наукового консультанта з оплатою праці у розмірі 500 грн. на місяць і була
звільнена за п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін, що підтверджується
копією трудового договору від 15.08.2006 р., який на протязі цього періоду був
зареєстрований у Чернігівському міському центрі зайнятості (а.с. 5).
Протягом вересня - грудня 2006 р.
відповідач кожного місяця нараховувала позивачеві 500 грн. 00 коп. заробітної
плати, а до видачі на руки її розмір становив 419 грн. 77 коп.; загальний
розмір нарахованої заробітної плати за ці місяці становить 2000 грн., з них до
видачі на руки - 1679 грн. 08 коп., що підтверджується витягами з книги
заробітної плати фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. за дані місяці (а.с.
15-25).
Остання не надала суду доказів того, що
вона виплатила ОСОБА_3 нараховану заробітну плату за спірний період.
Шляхом невиплати заробітної плати
відповідач завдав позивачеві моральної шкоди у вигляді переживань, порушення
нормального способу її життя й необхідності докладання додаткових зусиль для
його відновлення.
Доводи відповідача про те, що факт
отримання позивачем заробітної плати за період, про який йдеться,
підтверджується книгою нарахувань заробітної плати, і про те, що факт
відсутності в неї відомостей про отримання заробітної плати не є підставою для
задоволення позову, є хибними. Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.
пояснив апеляційному суду, що остання виплачувала ОСОБА_3 заробітну плату
готівкою. Згідно з п. 3.4 Положення про ведення касових операцій у національній
валюті в Україні, що затверджене постановою Правління Національного банку
України від 15.12.2004 р. № 637 (з наступними змінами), чинність якого
поширюється і на підприємців, видача готівки з кас проводиться за видатковими
касовими ордерами або видатковими відомостями. Отже, ці документи є єдиним
допустимим доказом факту виплати заробітної плати готівкою, а книга заробітної
плати не є таким доказом, т.я. в ній нема підписів про отримання заробітної плати.
Абзац 5 пункту 6 постанови Пленуму
Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 13 „Про практику застосування
судами законодавства про оплату праці” орієнтує суди нижчих ланок на те, що
оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно
обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає суму заборгованості по
оплаті праці без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що
зазначає в резолютивній частині рішення. Проте в оскаржуваному рішенні не
зазначено, що стягнута судом з відповідача на користь позивача сума
заборгованості по заробітній платі визначена до видачі на руки (що обов'язкові
платежі з неї вже утримано). У зв'язку з цим воно підлягає доповненню вказівкою
такого змісту.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 жодним
чином не довела невірність висновків суду І інстанції про завдання нею
моральної шкоди ОСОБА_3 шляхом невиплати їй зарплати та про характер і спосіб
завдання цієї шкоди, що наведені в оскаржуваному рішенні. Проте місцевим судом
невірно визначено її розмір, що має бути відшкодований позивачеві. Так,
визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 3000 грн., позивач
виходила не тільки з того, що встановлено місцевим судом при вирішенні даних
позовних вимог, а ще й з того, що цю шкоду у вигляді моральних і фізичних
страждань та втрати роботи відповідач завдала їй і шляхом вчинення з нею спору
з приводу розміру й термінів виплати заробітної плати, надмірного її
навантаження, погроз звільнення і незаконного звільнення її з роботи, приниження
її гідності, обговорення у присутності колег її сімейного стану, спричинення
звільнення її з державної установи і порушення домовленостей щодо виконання нею
своїх трудових обов'язків на дому. Факту вчинення відповідачем відносно
позивача всіх цих дій місцевий суд не встановив, що відповідає наявним у справі
доказам. Тож виходячи з встановлених по справі і описаних вище характеру й
способу завдання ОСОБА_3 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 втрат немайнового
характеру, тривалості їх перетерплювання апеляційний суд вважає, що їх має бути
компенсовано у розмірі 800 грн.
Розмір державного мита й витрат на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, стягнутих з відповідача на
користь держави, місцевим судом визначено всупереч ставкам, встановленим п/п
п/п „а”, „д” п. 1 ст. 3 Декрету Кабміну України „Про державне мито” і п. 1
Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних
справ, затверджених постановою КМУ від 21.12.2005 р. № 1258 (з наступними
змінами). Виходячи з цих ставок і розміру задоволених позовних вимог з
відповідача належить стягнути мито на користь держави у сумі 59 грн. 50 коп. і
витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи до державного
бюджету м. Чернігова в розмірі 30 грн.
Рішення суду в частині відмови у
задоволенні вимог про зобов'язання повернути авторські примірники книг
апелюючою стороною фактично не оскаржується, т.я. доводів щодо його
незаконності в цій частині апеляційна скарга не містить.
Отож апеляційний суд вважає за необхідне
змінити оскаржуване рішення шляхом приведення його у відповідність до вимог
чинного законодавства у викладений вище спосіб.
У порядку ч. 5 ст. 88 ЦПК України в
зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги з ОСОБА_3 на користь
фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. належить стягнути 16 грн. на відшкодування
документально підтверджених понесених по справі судових витрат (квитанції на
а.с. 66, 67, 72).
Керуючись ст.ст. 307, 309 ч. 1 п. 4, 316
ЦПК України, ст.ст. 94, 2371 КЗпП України, суд
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити
частково.
Заочне рішення Деснянського районного суду
м. Чернігова від 13 жовтня 2008 року змінити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця
ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1679 (одну тисячу шістсот сімдесят дев'ять) грн. 08
коп. заборгованості по заробітній платі (обов'язкові платежі з даної суми
утримано) і 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з фізичної особи-підприємця
ОСОБА_2 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 50 коп. мита на користь держави.
Стягнути з фізичної особи-підприємця
ОСОБА_2 30 (тридцять) грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного
забезпечення розгляду справи (одержувач - Державний бюджет м. Чернігова,
розрахунковий рахунок № 31214259700002, код ЄДРПОУ 22825965, банк одержувача -
ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь фізичної
особи-підприємця ОСОБА_2 16 (шістнадцять) грн. 00 коп. на відшкодування судових
витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту
його проголошення, але воно може бути оскаржене до Верховного Суду України
протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді:
Часті запитання
Який тип судового документу № 2849732 ?
Документ № 2849732 це Рішення
Яка дата ухвалення судового документу № 2849732 ?
Дата ухвалення - 16.01.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 2849732 ?
Форма судочинства - Цивільне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 2849732 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Дані про судове рішення № 2849732, Апеляційний суд Чернігівської області
Судове рішення № 2849732, Апеляційний суд Чернігівської області було прийнято 16.01.2009.
Форма судочинства - Цивільне,
форма рішення - Рішення.
На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Судове рішення № 2849732 відноситься до справи № 22ц-95/09
Це рішення відноситься до справи № 22ц-95/09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
