16 січня 2009 року
Апеляційний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді
Бойко О.В.,
суддів:
Євстафіїва О.К., Мамонової О.Є.,
при секретарі
Штупун О.М.,
за участю:
позивача, представника відповідача - адвоката Адвокатського об'єднання „Чернігівська обласна колегія адвокатів” ОСОБА_1,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу фізичної
особи-підприємця ОСОБА_2 на заочне рішення Деснянського районного суду м.
Чернігова від 13 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної
особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі і
моральної шкоди, зобов'язання повернути авторські примірники книг,
в с т а н о в и в:
у травні
2008 р. ОСОБА_3 пред'явила позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2., в якому
просила стягнути на її користь 2000 грн. заборгованості по заробітній платі,
3000 грн. на відшкодування моральної шкоди і зобов'язати її повернути авторські
примірники книг „Алгебра, 9 клас, ІІ семестр” - 66 сторінок, „Алгебра, 8 клас”
- 135 сторінок, „Геометрія, 9 клас” - 115 сторінок, „Геометрія, 8 клас” - 107
сторінок, „Довідник з математики” - 175 сторінок. Свої вимоги позивач
обґрунтовувала тим, що вона працювала у відповідача науковим консультантом за
трудовим договором з 15.08.2006 р. по 26.12.2006 р. За період з вересня по
грудень 2006 р. остання не виплачувала їй заробітну плату, в зв'язку з чим
виникла заборгованість у вказаній сумі. Вона (позивач) не отримала авторські
примірники вищеперелічених книг. Шляхом вчинення спору з приводу розміру й
термінів виплати заробітної плати, надмірного навантаження, погроз звільнення і
незаконного звільнення, приниження гідності, обговорення у присутності колег її
сімейного стану, спричинення звільнення її з державної установи, порушення
домовленостей щодо виконання нею своїх трудових обов'язків на дому і невиплати
заробітної плати їй завдано моральної шкоди у вигляді моральних та фізичних
страждань, перебування у скрутному матеріальному становищі, втрати роботи та
необхідності докладання додаткових зусиль для нормалізації життя.
Оскаржуваним рішенням позов частково
задоволено: з відповідача на користь позивача стягнуто 1679 грн. 08 коп.
заборгованості по заробітній платі, 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди,
а у задоволенні решти позову відмовлено; з відповідача також стягнуто 51 грн.
31 коп. мита на користь держави і 25 грн. 19 коп. витрат з
інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Ухвалою суду І інстанції від 27.11.2008 р.
відхилено заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. про перегляд у порядку ч. 1
ст. 232 ЦПК України постановленого по справі рішення.
В апеляційній скарзі остання просить
скасувати дане рішення і відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову. При цьому вона
посилається на наступне.
Незважаючи на поважність причини неявки її
до суду, суд вирішив справу за її відсутності, позбавивши її можливості надати
заперечення на позов і відповідні докази.
Заробітну плату позивачеві вона
нараховувала й виплачувала. Факт отримання ОСОБА_3 заробітної плати за спірний
період підтверджується книгою нарахувань заробітної плати, з якої у повному обсязі
сплачено всі податки й збори. Той факт, що нею не велися відомості про
отримання заробітної плати, не є підставою для задоволення позову. ОСОБА_3 не
зверталася до неї з приводу невиплати заробітної плати.
У рішенні не зазначено, якими діями позивачеві
спричинено моральну шкоду, у чому вона виразилася та чи знаходяться душевні
страждання позивача в причинному зв'язку з її (відповідача) діями. Такої шкоди
ОСОБА_3 не зазнала.
Судом безпідставно застосовано до спірних
правовідносин ЦК України.
У
судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, а
позивач її не визнала, пояснивши, що рішення суду І інстанції є законним та
обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення
учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи
апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню,
виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржуване рішення,
місцевий суд виходив з того, що у ході розгляду справи встановлено факт
невиплати відповідачем заробітної плати позивачеві протягом вищевказаного
періоду у сумі 500 грн. 00 коп. (до видачі на руки - 419 грн. 77 коп.) кожного
місяця та факт спричинення їй моральної шкоди у вигляді переживань, перебування
у скрутному матеріальному становищі і порушення звичного способу життя, і що
решта позову є недоведеною. Але дані висновки суду не в повній мірі
відповідають чинному законодавству.
Так, по справі встановлено наступне.
З 15.08.2006 р. по 26.12.2006 р. ОСОБА_3
працювала за трудовим договором у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. на посаді
наукового консультанта з оплатою праці у розмірі 500 грн. на місяць і була
звільнена за п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін, що підтверджується
копією трудового договору від 15.08.2006 р., який на протязі цього періоду був
зареєстрований у Чернігівському міському центрі зайнятості (а.с. 5).
Протягом вересня - грудня 2006 р.
відповідач кожного місяця нараховувала позивачеві 500 грн. 00 коп. заробітної
плати, а до видачі на руки її розмір становив 419 грн. 77 коп.; загальний
розмір нарахованої заробітної плати за ці місяці становить 2000 грн., з них до
видачі на руки - 1679 грн. 08 коп., що підтверджується витягами з книги
заробітної плати фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. за дані місяці (а.с.
15-25).
Остання не надала суду доказів того, що
вона виплатила ОСОБА_3 нараховану заробітну плату за спірний період.
Шляхом невиплати заробітної плати
відповідач завдав позивачеві моральної шкоди у вигляді переживань, порушення
нормального способу її життя й необхідності докладання додаткових зусиль для
його відновлення.
Доводи відповідача про те, що факт
отримання позивачем заробітної плати за період, про який йдеться,
підтверджується книгою нарахувань заробітної плати, і про те, що факт
відсутності в неї відомостей про отримання заробітної плати не є підставою для
задоволення позову, є хибними. Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.
пояснив апеляційному суду, що остання виплачувала ОСОБА_3 заробітну плату
готівкою. Згідно з п. 3.4 Положення про ведення касових операцій у національній
валюті в Україні, що затверджене постановою Правління Національного банку
України від 15.12.2004 р. № 637 (з наступними змінами), чинність якого
поширюється і на підприємців, видача готівки з кас проводиться за видатковими
касовими ордерами або видатковими відомостями. Отже, ці документи є єдиним
допустимим доказом факту виплати заробітної плати готівкою, а книга заробітної
плати не є таким доказом, т.я. в ній нема підписів про отримання заробітної плати.
Абзац 5 пункту 6 постанови Пленуму
Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 13 „Про практику застосування
судами законодавства про оплату праці” орієнтує суди нижчих ланок на те, що
оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно
обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає суму заборгованості по
оплаті праці без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що
зазначає в резолютивній частині рішення. Проте в оскаржуваному рішенні не
зазначено, що стягнута судом з відповідача на користь позивача сума
заборгованості по заробітній платі визначена до видачі на руки (що обов'язкові
платежі з неї вже утримано). У зв'язку з цим воно підлягає доповненню вказівкою
такого змісту.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 жодним
чином не довела невірність висновків суду І інстанції про завдання нею
моральної шкоди ОСОБА_3 шляхом невиплати їй зарплати та про характер і спосіб
завдання цієї шкоди, що наведені в оскаржуваному рішенні. Проте місцевим судом
невірно визначено її розмір, що має бути відшкодований позивачеві. Так,
визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 3000 грн., позивач
виходила не тільки з того, що встановлено місцевим судом при вирішенні даних
позовних вимог, а ще й з того, що цю шкоду у вигляді моральних і фізичних
страждань та втрати роботи відповідач завдала їй і шляхом вчинення з нею спору
з приводу розміру й термінів виплати заробітної плати, надмірного її
навантаження, погроз звільнення і незаконного звільнення її з роботи, приниження
її гідності, обговорення у присутності колег її сімейного стану, спричинення
звільнення її з державної установи і порушення домовленостей щодо виконання нею
своїх трудових обов'язків на дому. Факту вчинення відповідачем відносно
позивача всіх цих дій місцевий суд не встановив, що відповідає наявним у справі
доказам. Тож виходячи з встановлених по справі і описаних вище характеру й
способу завдання ОСОБА_3 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 втрат немайнового
характеру, тривалості їх перетерплювання апеляційний суд вважає, що їх має бути
компенсовано у розмірі 800 грн.
Розмір державного мита й витрат на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, стягнутих з відповідача на
користь держави, місцевим судом визначено всупереч ставкам, встановленим п/п
п/п „а”, „д” п. 1 ст. 3 Декрету Кабміну України „Про державне мито” і п. 1
Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних
справ, затверджених постановою КМУ від 21.12.2005 р. № 1258 (з наступними
змінами). Виходячи з цих ставок і розміру задоволених позовних вимог з
відповідача належить стягнути мито на користь держави у сумі 59 грн. 50 коп. і
витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи до державного
бюджету м. Чернігова в розмірі 30 грн.
Рішення суду в частині відмови у
задоволенні вимог про зобов'язання повернути авторські примірники книг
апелюючою стороною фактично не оскаржується, т.я. доводів щодо його
незаконності в цій частині апеляційна скарга не містить.
Отож апеляційний суд вважає за необхідне
змінити оскаржуване рішення шляхом приведення його у відповідність до вимог
чинного законодавства у викладений вище спосіб.
У порядку ч. 5 ст. 88 ЦПК України в
зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги з ОСОБА_3 на користь
фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. належить стягнути 16 грн. на відшкодування
документально підтверджених понесених по справі судових витрат (квитанції на
а.с. 66, 67, 72).
Керуючись ст.ст. 307, 309 ч. 1 п. 4, 316
ЦПК України, ст.ст. 94, 2371 КЗпП України, суд
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити
частково.
Заочне рішення Деснянського районного суду
м. Чернігова від 13 жовтня 2008 року змінити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця
ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1679 (одну тисячу шістсот сімдесят дев'ять) грн. 08
коп. заборгованості по заробітній платі (обов'язкові платежі з даної суми
утримано) і 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з фізичної особи-підприємця
ОСОБА_2 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 50 коп. мита на користь держави.
Стягнути з фізичної особи-підприємця
ОСОБА_2 30 (тридцять) грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного
забезпечення розгляду справи (одержувач - Державний бюджет м. Чернігова,
розрахунковий рахунок № 31214259700002, код ЄДРПОУ 22825965, банк одержувача -
ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь фізичної
особи-підприємця ОСОБА_2 16 (шістнадцять) грн. 00 коп. на відшкодування судових
витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту
його проголошення, але воно може бути оскаржене до Верховного Суду України
протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді:
Часті запитання
Який тип судового документу № 2849732 ?
Документ № 2849732 це Decision
Яка дата ухвалення судового документу № 2849732 ?
Дата ухвалення - 16.01.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 2849732 ?
Форма судочинства - Civil
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 2849732 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Statistics about the court decision No. 2849732, Chernihiv Regional Court of Appeal
The court decision No. 2849732, Chernihiv Regional Court of Appeal was adopted on 16.01.2009.
The procedural form is Civil,
and the decision form is Decision.
On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
The court decision No. 2849732 refers to case No. 22ц-95/09
This decision relates to case No. 22ц-95/09. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment:
Our platform allows searching by various criteria, such as region or court name. In addition, detailed customisation in the personal account is possible, which significantly speeds up the process of searching for data. That allows you to productively save time when obtaining the necessary information from the register of court decisions and other official sources.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
