АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________
Провадження № 22-ц\2090\7799\12 Головуючий 1-ї інстанції -
Справа № 2027\2673\12р. Сугачова О.О.
Категорія : договірні Доповідач - Швецова Л.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Швецової Л.А.
суддів - Даниленка В.М., Малінської С.М.
при секретарі - Каменській Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»
на рішення Московського районного суду м. Харків від 02 жовтня 2012 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки , -
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2011 року позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПроКредит Банк» (ПАТ «ПроКредит Банк») звернулося до суду з вказаним позовом в обґрунтування якого посилався на те, що 23 вересня 2003 року між ним та ОСОБА_2 була укладена рамкова угода, 07 липня 2004 року додаткова угода № 1, 06 вересня 2006 року додаткова угода № 2 та 27 лютого 2008 року договір про внесення змін та доповнень до рамкової угоди, яким встановлений ліміт користування 150000 доларів СІ1ІА, строком 240 календарних місяців з 40% річних.
На підставі рамкової угоди між позивачем та ОСОБА_2 27 лютого 2008 року укладено кредитний договір № 2.26013, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 135000 доларів США строком 180 календарних місяців зі сплатою 12,5% річних.
З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_2 взятих на себе за кредитним договором зобов'язань, 28 вересня 2009 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, за умовами якого остання зобов'язалася нести відповідальність як солідарний боржник за виконання ОСОБА_2 умов кредитування.
Проте, ОСОБА_2 порушив умови Рамкової угоди, кредитного договору та вимоги законодавства, не забезпечив своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем з тривалою затримкою у погашенні.
У зв'язку з виникненням заборгованості ОСОБА_2, ПАТ «ПроКредит Банк»звернувся до поручителя -ОСОБА_3 з вимогою про виконання зобов'язань взятих на себе останню відповідно до договору поруки.
Проте, ці вимоги ПАТ «ПроКредит Банк»не були виконані і погашення на підставі Договору поруки не відбулося.
Отже, на теперішній час у ОСОБА_2 діють невиконані ним зобов'язання позичальника перед кредитором ПАТ «ПроКредит Банк», що випливають з рамкової угоди від 23 вересня 2003 року та Договору про надання траншу від 27 лютого 2008 року, виконання яких забезпечено Договором іпотеки від 07 лютого 2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «ПроКредит Банк», відповідно до умов якого, іпотекодавець (ОСОБА_2) передав в іпотеку кватиру за АДРЕСА_1 у місті Харкові, загальною площею 124,6 кв.м.
На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованість за рамковою угодою від 23 вересня 2003 року та Договором про надання траншу від 27 лютого 2008 року в загальному розмірі 2 082 853, 73 грн., а також судовий збір у розмірі 3219,00 грн. В рахунок часткового погашення заборгованості за рамковою угодою від 23 вересня 2003 року та Договором про надання траншу від 27 лютого 2008 року в загальному розмірі 2 082 853, 73 грн. звернути стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці ПАТ «ПроКредит Банк»відповідно до договору іпотеки від 27 лютого 2008 року в загальному розмірі 2 082 853,73 грн., звернути стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці ПАТ «ПроКредит Банк»відповідно до договору іпотеки від 27 лютого 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 848, а саме: квартиру за АДРЕСА_1 у місті Харкові, загальною площею 124,6 кв.м., яка належить ОСОБА_2, шляхом надання ПАТ «ПроКредит Банк»права продажу предмету іпотеки від власного імені будь-якій особі -покупцю за ціною, яка буде визначена суб'єктом оціночної діяльності не раніше ніж за тридцять календарних днів до укладення відповідного договору купівлі-продажу. Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 із квартири за АДРЕСА_1 у місті Харкові. Визнати таким, що втратили право користування квартирою за АДРЕСА_1 у місті Харкові, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, а також ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, 02.02.2009 року, зобов'язати ОСОБА_2 та осіб, які користуються нежилим приміщенням, передати ПАТ «ПроКредит Банк»ключі від приміщень, інформацію (коди та ін. від системи охорони та пожежної сигналізації), прилади, необхідні для забезпечення вільного доступу до зазначеної квартири, а також забезпечити вільний вхід та доступ представникам ПАТ «ПроКредит Банк» до цієї квартири. Зобов'язати приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_5 надати ПАТ «ПроКредит Банк»дублікат договору купівлі-продажу квартири за АДРЕСА_1 у місті Харкові від 27 лютого 2008 року, реєстровий номер 845, необхідний для подальшого укладення договору купівлі-продажу даної квартири між Банком та будь-якою іншою особою-покупцем. Зобов'язати КП «МБТІ»надати ПАТ «ПроКредит Банк»право на отримання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме: квартири за АДРЕСА_1 у місті Харкові, а також всіх інших документів, які будуть необхідні для подальшого укладення договору купівлі-продажу даної квартири між Банком та будь-якою іншою особою-покупцем.
Рішенням Московського районного суду м. Харків від 02 жовтня 2012 року позовні вимоги ПАТ «ПроКредит Банк» - задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПроКредит Банк»заборгованість за рамковою угодою № X- 2740/09.03 від 23.09.2003р. та договором про надання траншу № 2.26013/2740 від 27.02.2008р. на загальну суму 2082853 (два мільйона вісімдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят три)грн., 73 коп. В рахунок часткового погашення заборгованості за рамковою угодою № Х-2740/09.03 від 23.09.2003р. та договором про надання траншу № 2.26013/2740 від 27.02.2008р. в загальному розмірі 2082853,73грн. звернуто стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці ПАТ «ПроКредит Банк»(заставодержателя найвищого пріоритету 1 черги) відповідно до договору іпотеки № 2740-ІД-09 від 27.02.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 848, а саме, квартиру, загальною площею 124,6 кв.м., реєстраційний № 22213783, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, шляхом надання ПАТ «ПроКредит Банк»ідентифікаційний № 21677333, права продажу предмету іпотеки від власного імені будь-якій особі - покупцю за ціною, яка буде визначена суб'єктом оціночної діяльності не раніше, ніж за тридцять календарних днів до укладання відповідного договору купівлі-продажу, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПроКредит Банк»судовий збір в сумі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять)грн., в рівних частках, з кожного. В задоволені іншої частині позовних вимог -відмовлено.
Не погодившись частково з вказаним рішенням суду першої інстанції ПАТ «ПроКредит Банк» звернувся на нього з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив це рішення змінити, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та розглянутого судом позову, судова колегія вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно до п.п. 3-4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом встановлено, що 23 вересня 2003 року між ним та ОСОБА_2 була укладена рамкова угода, 07 липня 2004 року додаткова угода № 1, 06 вересня 2006 року додаткова угода № 2 та 27 лютого 2008 року договір про внесення змін та доповнень до рамкової угоди, яким встановлений ліміт користування 150000 доларів СІ1ІА, строком 240 календарних місяців з 40% річних.
На підставі рамкової угоди між позивачем та ОСОБА_2 27 лютого 2008 року укладено кредитний договір № 2.26013, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 135000 доларів США строком 180 календарних місяців зі сплатою 12,5% річних.
З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_2 взятих на себе за кредитним договором зобов'язань, 28 вересня 2009 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, за умовами якого остання зобов'язалася нести відповідальність як солідарний боржник за виконання ОСОБА_2 умов кредитування. А також на виконання з рамкової угоди від 23 вересня 2003 року та Договору про надання траншу від 27 лютого 2008 року, виконання яких забезпечено Договором іпотеки від 07 лютого 2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «ПроКредит Банк», відповідно до умов якого, іпотекодавець (ОСОБА_2) передав в іпотеку кватиру за АДРЕСА_1 у місті Харкові, загальною площею 124,6 кв.м.
Проте, ОСОБА_2 порушив умови Рамкової угоди, кредитного договору та вимоги законодавства, не забезпечив своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем з тривалою затримкою у погашенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а також -з передбачених ст. 12 вказаного Закону підстав.
Згідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцеві та боржнику, якщо це інша особа, відповідну письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вказана вимога залишається без задоволення іпотеко держатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банка про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції вказав на те, що банком була порушена процедура попередження іпотекодавців про наявність заборгованості за кредитним договором, а також не надані докази щодо реєстрації відповідачів за вказаною адресою.
Однак, до таких висновків районний суд дійшов при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; вони частково не відповідають обставинам справи; районний суд неправильно застосував норма матеріального і процесуального права, з відповідно до п.п. 1-4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення районного суду і ухвалення апеляційним судом нового рішення в цій частині.
П. 37 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 р. № 5 передбачено, що невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку»про надіслання іпотекодавцю та боржнику якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов»язання не є перешкодою для реалізації права іпотеко держателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції.
На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було підстав для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині у зв»язку з чим на підставі п 42 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30 березня 2012 р. № 5 вказує на те, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку».
Що стосується вимог позивача щодо виселення відповідачів з спірної квартири то судова колегія вважає, що рішення суду в цій частині також підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог в цій частині. П. 43 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30 березня 2012 р. № 5 зазначає, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житло приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі при укладенні іпотечного договору взяли на себе зобов»язання у випадку отримання вимоги банку про звернення стягнення звільнити квартиру та знятися з реєстраційного обліку. Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом у лютому 2012 року, відповідно до п. 37 вищезазначеної постанови Пленуму вказує на те, що звернення до суду є повідомленням сторін про наявність заборгованості та необхідність виконати умови кредитного та іпотечних договорів. З часу звернення до суду з позовом відповідачі свої зобов»язання не виконали, тому судова колегія приходить до висновку, що є підстави для виселення відповідачів із спірної квартири без надання іншого житлового приміщення.
Крім цього, судова колегія приходить до висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги щодо надання ПАТ «ПроКредит Банк»дублікату договору купівлі-продажу квартири за АДРЕСА_1 у місті Харкові від 27 лютого 2008 року, реєстровий номер 845, необхідний для подальшого укладення договору купівлі-продажу даної квартири між Банком та будь-якою іншою особою-покупцем та надати ПАТ «ПроКредит Банк»право на отримання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме: квартири за АДРЕСА_1 у місті Харкові, а також всіх інших документів, які будуть необхідні для подальшого укладення договору купівлі-продажу даної квартири між Банком та будь-якою іншою особою-покупцем.
Що стосується позовних вимог щодо визнання осіб, такими, що втратили право користування квартирою, то судова колегія в цій частині залишає рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 316, 317, 319-324, 327 ЦПК України, судова колегія -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду м. Харків від 02 жовтня 2012 року змінити.
Позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.
Виселити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, а також ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 із квартири за АДРЕСА_1 у місті Харкові.
Надати ПАТ «ПроКредит Банк»дублікат договору купівлі-продажу квартири за АДРЕСА_1 у місті Харкові від 27 лютого 2008 року, реєстровий номер 845, необхідний для подальшого укладення договору купівлі-продажу даної квартири між Банком та будь-якою іншою особою-покупцем та надати ПАТ «ПроКредит Банк»право на отримання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме: квартири за АДРЕСА_1 у місті Харкові, а також всіх інших документів, які будуть необхідні для подальшого укладення договору купівлі-продажу даної квартири між Банком та будь-якою іншою особою-покупцем.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :
Судове рішення № 28420415, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 28.12.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2027/2673/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: