Постанова № 28254402, 25.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. Справа № 5015/2094/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Воліка І.М., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальність "Компанія "Лізинговий дім" на рішення від 16.07.2012господарського суду Львівської області та на постанову від 03.10.2012Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 5015/2094/12господарського суду Львівської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"доТовариства з обмеженою відповідальність "Компанія "Лізинговий дім" простягнення 451858,22 грн.В судове засідання прибули представники сторін:позивачаТітаренко О.О. (дов. від 26.03.2012 № б/н);відповідачаОрєхова Р.В. (дов. від 01.06.2012 № н/б); Кремінська Л.І. (дов. від 02.07.2012 № 174);Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 17.12.2012 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя -Демидова А.М., судді -Волік І.М. (доповідач), Шевчук С.Р.

18.12.2012 у судовому засіданні оголошено перерву до 25.12.2012 відповідно до ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року позивач -Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (надалі -ПАТ "Універсал Банк") звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність "Компанія "Лізинговий дім" (надалі -ТОВ "Компанія "Лізинговий дім") про стягнення 451 858,22 грн. заборгованості по Кредитному договору № 15/07 від 17.10.2007, яка складається з 280697,08 грн. -заборгованість по сумі кредиту та 171161,14 грн. підвищені проценти за користування кредитом.

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.07.2012 у справі № 5015/2094/12 (суддя Гутьєва В.В.), позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Компанія "Лізинговий Дім" на користь ПАТ "Універсал Банк" 280697,08 грн. - основного боргу, 167194,28 грн. -заборгованості по підвищених процентах за користування кредитом та 9017,14 грн. -судового збору; в решті позовних вимог -відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 (колегія суддів: Данко Л.С. -головуючий, судді -Давид Л.Л., Юрченко Я.О.) апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" задоволено частково; пункт другий резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2012 у справі № 5015/2094/12 змінено, а саме: після слів "основного боргу" цифри: "167194,28" та після слів "кредитом та" цифри "9017,14" замінити на цифри: "167169,37" та "8957,36"; в іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2012 у справі № 5015/2094/12 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій,відповідач -ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2012, і зазначити про часткове задоволення позовних вимог на суму 172217,08 грн. заборгованість по кредиту та 107021,56 грн. заборгованість по підвищеним відсоткам; відмовити в частині стягнення 108480,00 грн. заборгованості по кредиту та 60147,81 грн. підвищених відсотків. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанції порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального, зокрема, ст. ст. 257, 261 Цивільного кодексу України, оскільки надано неналежну правову оцінку умовам кредитного договору щодо термінів сплати платежів згідно затвердженого графіку, у зв'язку з чим судами невірно визначено початок перебігу строку позовної давності з урахуванням частини 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якою визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то банк має право вимагати достроково повернення всієї залишкової суми кредиту, що є підставою для зміни оскаржуваних судових актів.

У відзиві ПАТ "Універсал Банк" заперечив проти доводів касаційної скарги та просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.

Позивач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу відповідача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваного судового акту.

Позивач у судове засідання суду касаційної інстанції не з'явився про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 17.10.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк") (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (Позичальник) укладений Кредитний договір № 15/07 та Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 15/07 з Додатком № 1 до Додаткової угоди № 1 від 17.10.2007 до Кредитного договору (надалі -Кредитний договір), за умовами яких Банк зобов'язується надавати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку строковий кредит у сумі 831 601,68 грн. у порядку і на умовах, визначених цим Договором не пізніше 14.10.2009 (п. п. 1.1., 1.2.2.).

За користування кредитними коштами отриманими по Кредитному договору № 15/07 Позичальник сплачує Банку проценти за ставкою у розмірі 17 % річних (базова процентна ставка); за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений Договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється нова процентна ставка у розмірі 26 % річних (підвищена процентна ставка); такий розмір підвищеної процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу, якщо погашення простроченої суми основного боргу Позичальника не було здійснено протягом перших п'яти календарних днів з дати прострочення сплата суми основного боргу, то на прострочену суму основного боргу Позичальника нараховується підвищена процентна ставка, починаючи з першого дня виникнення такого прострочення (п. п. 1.3.1., 1.3.2. Кредитного договору).

В подальшому, Додатковою угодою № 1 від 17.10.2007 до Кредитного договору № 15/07, і зокрема в пункті 1.2., сторони визначили, що Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення платежів згідно Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов Договору та/або згідно умов відповідної Угоди Сторін.

Банком на виконання Кредитного договору надано Позичальникові кредитні кошти на суму 831601,68 грн., що підтверджується платіжним документом за № 049WCL3072910001 від 18.10.2007. Втім, Позичальником зобов'язання перед Банком виконано частково на суму 550904,60 грн., і станом на 17.05.2012 сума неповернутого кредиту становить 280697,08 грн.

Звертаючись з позовом Банк просив стягнути з Позичальника неповернуту суму по кредиту у розмірі 280697,08 грн. та нараховані відповідно до п. 1.3.2 Кредитного договору підвищені проценти (підвищена процентна ставка) на вчасно неповернуту суму кредиту у розмірі 171161,14 грн.

Відповідач (Позичальник) заперечуючи проти позову звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної даності відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, та просив відмовити у стягненні 108480,00 грн. заборгованості по кредиту та 60147,81 грн. підвищених відсотків, які нараховані поза межами строку позовної давності.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що за умовами Кредитного договору відповідач був зобов'язаний у повному обсязі повернути всю суму кредиту не пізніше 14.10.2009; позовну заяву про стягнення кредитної заборгованості та підвищених відсотків подано до господарського суду, згідно відтиску поштового штампу на конверті -24.05.2012, тобто в межах трирічного строку позовної давності встановленого для захисту свого цивільного права, а тому наслідки пропуску строку позовної давності за заявою відповідача, передбачені частиною 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, не можуть бути застосовані. Отже, встановивши факт неповернення всієї суми кредиту у встановлений Договором строк, з посиланням на приписи ст. ст. 526, 611, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 173, частину 1 ст. 193 Господарського кодексу України, місцевий господарський суд, з яким в цій частині погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо обґрунтованості та правомірності позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості у сумі 280697,08 грн. задовольнивши їх у повному обсязі.

В частині позовних вимог про стягнення підвищених відсотків за користування кредитом, місцевий господарський суд з урахуванням того, що Додатковою угодою № 1 від 17.10.2007 сторони узгодили графік погашення кредиту за порушення якого Позичальник зобов'язався сплачувати підвищену процентну ставку у розмірі 26 %, дійшов висновку про те, що до позовної вимоги про стягнення підвищеної процентної ставки за період з 31.12.2007 по 23.05.2009 позивачем пропущений строк позовної давності про застосування якого заявлено відповідачем, а тому з урахуванням приписів ст. ст. 251, 252, 253, 257, 264 Цивільного кодексу України, судом частково відмовлено у стягнення підвищених відсотків у сумі 3966,86 грн. При цьому судом задоволено до стягнення підвищені відсотки за період з 24.05.2009 по 17.05.2012 у розмірі 164194,28 грн., враховуючи процентну ставку 26 % за період з 25.05.2009 по 01.09.2009 та процентну ставку 24 % за період з 01.09.2009 по 17.05.2012, яка була обрахована та заявлена до стягнення позивачем.

Апеляційний господарський суд повторно переглядаючи справу погодився з висновками місцевого господарського суду щодо застосування строків позовної даності за період з 31.12.2007 по 23.05.2009, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення підвищеної процентної ставки на суму з 3966,86 грн. При цьому судом апеляційної інстанції здійснено перевірку нарахованих підвищених процентів за користування кредитом за період з 25.05.2009 по 17.05.2012 (в межах строку позовної даності) з урахуванням часткової сплати відповідачем підвищених відсотків та встановлено, що стягненню підлягає сума у розмірі 167169,37 грн., а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо необхідності змінити рішення суду першої інстанції в частині задоволення до стягнення заборгованості по підвищених процентах за користування кредитом у розмірі 167169,37 грн. та змінено суму судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача на "8957,36 грн."

Однак, з такими висновками господарських судів попередніх інстанцій повністю погодитись не можна, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України)

Відповідно до частини 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що укладаючи Кредитний договір № 15/07 від 17.10.2007 сторони визначили термін погашення всієї суми кредиту у повному обсязі не пізніше 14.10.2009. Разом з тим, Додатковою угодою № 1 від 17.10.2007 до Кредитного договору сторони погодили, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється в терміни та розмірах відповідно до узгодженого графіку погашення платежів згідно Додатку № 1 до цієї Угоди, який є невід'ємною частиною Кредитного договору. Таким чином, Додатковою угодою № 1 сторони змінили термін погашення всієї суми кредиту, і встановили графік відповідно до якого сума кредиту погашається щомісячно частинами зі сплатою процентів починаючи з 30.11.2007 по 30.09.2009, і у разі порушення термінів сплати платежів встановлених графіком, позичальник сплачує банку за користування кредитними коштами нову процентну ставку у розмірі 26 %.

Згідно з частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно з частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. При цьому частиною 5 цієї статті визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, суди попередніх інстанцій встановлюючи обставини справи обмежилися лише констатуванням фактів про надання позивачем кредитних коштів та порушення відповідачем своїх зобов'язань з повернення всієї суми кредиту у строк встановлений договором, не надавши належної юридичної оцінки внесеним змінам до Кредитного договору щодо повернення тіла кредиту частинами з урахуванням вищенаведених правових положень, а також частини 3 ст. 254 Цивільного кодексу України, якою визначено, що строк визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Отже, судам для повного і об'єктивного розгляду справи необхідно було встановити початок перебігу строку позовної давності відносно кожного платежу, а також перевірити правомірність нарахування підвищених відсотків за процентною ставкою, яку зазначено позивачем у розрахунку, що також свідчить про неповне з'ясування всіх обставин у справі.

За правилами ст. 267 Цивільного кодексу України наслідком спливу строку позовної давності у разі наявності відповідної заяви зацікавленої сторони є відмова у позові.

Враховуючи, що вказані обставини мають суттєве значення для правильного вирішення справи та не були в повному обсязі досліджені судом першої інстанцій, отже, рішення місцевого суду не можна визнати законним та обґрунтованим.

Апеляційний господарський суд переглядаючи справу, на вказані порушення норм матеріального та процесуального права не звернув уваги, чим припустився власних порушень, оскільки за імперативними приписами ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З огляду наведеного, рішення та постанову попередніх судових інстанцій не можна визнати такими, що відповідають вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду належить врахувати вище викладене та у відповідності до вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність "Компанія "Лізинговий дім" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 та рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2012 у справі № 5015/2094/12 -скасувати.

Справу № 5015/2094/12 направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.Р. Шевчук