Ухвала суду № 28235516, 26.12.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження №22ц/2090/7959/2012 Головуючий 1 інстанції

Справа№2/2037/143/12 Стеганцов С.М.

Категорія: договірне Доповідач: Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Гелашвілі Т.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2012 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року ПАТ «Банк Кредит Дніпро»(далі -Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог Банк вказував, що 18 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «Кредит Дніпро», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 укладено кредитний договір на умовах строковості, платності за яким останній отримав споживчий кредит у сумі 152 457 грн. на придбання автомобілю Citroen С4, 2007 року випуску та непоновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом 66 472 грн. на оплату страхових платежів. В порушення умов кредитного договору відповідач не виконував свої зобов'язання, станом на 28 лютого 2012 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором складала 187 572,18 грн.

Тому, Банк просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором від 18.12.2007 року в сумі 187 527,18 грн. та витрати, пов'язані з поданням позовної заяви у сумі 1 875,27 грн.

У судовому засіданні відповідач заперечував проти позову, вказував, що він повністю розрахувався з Банком за кредитно-заставним договором, оскільки предмет застави - автомобіль Citroen С4, 2007 року випуску, під який він брав кредит і яким забезпечені вимоги Банку, склав суму у розмірі 169 397 грн.. Даний автомобіль він передав працівникам Банку на початку 2011 року в рахунок погашення заборгованості і надав їм довіреність на розпорядження автомобілем, який було реалізовано, а кошти предмета застави у розмірі 43 108 грн. направлено в рахунок погашення заборгованості по відсоткам. Тому, відповідач вважав, що зобов'язання перед Банком він виконав у повному обсязі.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2012 року позов ПАТ «Банк Кредит Дніпро»задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором в сумі 176 209,62 грн. та судові витрати в розмірі 1 762 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Банку.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить із наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ «Банк Кредит Дніпро» суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідач не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором, тому для нього настають правові наслідки, передбачені за укладеним між сторонами договором.

Такі висновки колегія суддів вважає правильними.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 18 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «Кредит Дніпро», правонаступником якого є ПАТ Банк Кредит Дніпро»(а.с.12), та ОСОБА_2 укладено кредитний договір за яким останній отримав споживчий кредит у сумі 152 457 грн. на придбання автомобілю Citroen С4, 2007 року випуску та непоновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом 66 472 грн. на оплату страхових платежів (а.с.38-40).

На забезпечення виконання умов кредитного договору 18 грудня 2007 року також між сторонами укладений договір застави, предметом якого є автомобіль Citroen С4, 2007 року випуску (а.с.73-74).

Матеріали справи свідчать, що станом на 28 лютого 2012 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором складає 187 572,18 грн., яка складається з: (а.с.17-24)

-123 417 грн. -сума боргу за кредитом;

-7 447,31 грн. -пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

-33 093,90 грн. -несплачені відсотки за користування кредитом;

-6 200,16 грн. -пеня за непогашення відсотків по кредиту;

-6 051,25 грн. -сума інфляції за користування кредитом;

-2 665,59 грн. -три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту;

-6 184,70 грн. -сума інфляційної заборгованості за відсотками;

-2 467,28 грн. -три відсотки річних за несплату нарахованих відсотків.

Згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

У разі порушення забов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що просрочив, якщо він не приступив до виконання забов'язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом відповідно до вимог ч.1 ст. 611, ч.1 ст. 612 ЦК України.

Для погашення заборгованості перед Банком 10 січня 2011 року ОСОБА_2 добровільно на підставі довіреності передав представнику Банку предмет застави - автомобіль Citroen С4, 2007 року випуску (а.с.110), який оцінено спеціалістом Банка відділу залогових операцій в розмірі 5 416 доларів США (а.с.97-99) та, за згодою засідання членів кредитного комітету від 07.10.2011 року (а.с.100), продано за 43 108 грн. Вказані кошти з реалізації предмета застави згідно квитанції №177 від 10.10.2011 року направлені в рахунок погашення кредиту (а.с.116).

Відповідно до п.7.4. кредитного договору від 18.12.2007 року кошти для погашення заборгованості направляються в першу чергу на погашення прострочення відсотків за користування кредитними коштами (а.с.40).

Матеріали справи свідчать, що сума кредиту, навіть з урахуванням реалізації предмета застави, погашена не в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 спростовується вимогами чинного законодавства та матеріалами справи.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог Банку, оскільки автомобіль був проданий банком, як за згодою кредитного комітету, так і самого відповідача, який добровільно надав довіреність представнику Банка на продаж автомобілю в жовтні 2011 року (а.с.109-110) .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2-відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: