Рішення № 28185765, 12.12.2012, Приморський районний суд м. Одеси

12.12.2012

Справа № 1522/29748/12

Номер провадження 2/1522/12657/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 р. Приморський районний суд м. Одеси,

у складі: головуючого судді -Свячена Ю.Б.,

при секретарі - Шеян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду міста Одеси цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „МАРФІН БАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з Відповідачів у солідарному порядку боргу за кредитним договором № 00667/RO від «30»серпня 2007р., обґрунтовуючи вимоги тим, що між Відкритим акціонерним товариством «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК»(правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях якого виступає ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МАРФІН БАНК»(далі -Банк або Позивач)) та ОСОБА_1 (далі Позичальник або Відповідач-1) був укладений Кредитний договір № 00667/RO (далі -Кредитний договір) про надання Позичальнику кредиту у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у сумі 138 018,63 дол. США (далі -Кредит), з терміном погашення по «29»серпня 2012р. включно, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 15% річних за фактичний період користування Кредитом на суму залишку заборгованості за Кредитом на наступні цілі: споживчі потреби у сумі 130 000,00 (сто тридцять тисяч доларів США та 00 центів), а також у сумі 8 018,63 (вісім тисяч вісімнадцять доларів США та 63 центи) на сплату страхових платежів у випадку та в порядку передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7. Кредитного договору. У результаті невиконання умов кредитного договору, згідно наданих позивачем розрахунків, заборгованість відповідача станом на «18»серпня 2011р. становить:

- 105 732,91 дол. США (сто п'ять тисяч сімсот тридцять два долари США та 91 цент) -поточна заборгованість за наданим Кредитом (основний борг);

- 26 721,30 дол. США (двадцять шість тисяч сімсот двадцять один долар США та 30 центів) -заборгованість по сплаті відсотків;

- 63 771,67 грн. (шістдесят три тисячі сімсот сімдесят одна гривня та 67 копійок) -заборгованість за пенею за несплату заборгованості за наданим Кредитом з серпня 2010 року по серпень 2011 року (основний борг);

- 223 928,59 грн. (двісті двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять вісім гривень та 59 копійок) -заборгованість за пенею за несплату процентів з серпня 2010 року по серпень 2011 року.

- 18 779,04 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят дев'ять гривень та 04 копійки) -заборгованість за штрафом.

Також позивач зазначив, що між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір поруки, згідно якого остання зобов'язалась сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор, у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, тому позивач вимагає стягнути з відповідачів у солідарному порядку зазначену суму разом з судовими витратами.

В судове засідання з'явився представник Відповідачів -ОСОБА_4, який діє за довіреністю, та подав до суду заперечення проти позову, яким вважав позовну заяву Банку такою, що не підлягає задоволенню. Також представником Відповідачів була подана заява про застосування строків позовної давності. В обґрунтування заяви представником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зазначено, що згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Пунктом 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Таким чином представник Відповідачів - ОСОБА_4, просив суд задовольнити заяву про застосування строків позовної давності та відмовити Банку у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за неповернення основного боргу та несплату процентів за користування кредитом в період, що пере віщує 1 (один) рік з дати подачі до суду позовної заяви Банку.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином за місцем їх реєстрації, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталися, заперечень від відповідачів на позов до суду не надходило, свою думку щодо позовних вимог в тій чи іншій формі не висловили, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так у судовому засіданні встановлено, що 30.08.2007 р. між ВАТ «Морський транспортний банк»та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 00667/RO та додаткові угоди, за яким банк надав йому кредит у розмірі 138 018,63 дол. США (далі -Кредит), з терміном погашення по «29»серпня 2012р. включно, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 15% річних за фактичний період користування Кредитом на суму залишку заборгованості за Кредитом на наступні цілі: споживчі потреби у сумі 130 000,00 (сто тридцять тисяч доларів США та 00 центів), а також у сумі 8 018,63 (вісім тисяч вісімнадцять доларів США та 63 центи) на сплату страхових платежів у випадку та в порядку передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7. Кредитного договору.

Свої зобов'язання за вказаним договором відповідач не виконував належним чином, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.

Обґрунтованих заперечень щодо неправильності наданого розрахунку заборгованості відповідачами не надано.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно договору поруки № 03090 rO від 30.08.2007р., укладеного між ОСОБА_5 (далі Поручитель або Відповідач-2) і Банком, Відповідачка ОСОБА_2 виступила поручителем, при цьому п.1.2 договору поруки передбачає солідарну відповідальність поручителя і боржника перед кредитором.

Згідно зі ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В якості забезпечення виконання зобов'язань Позичальник (далі Відповідач-1), ОСОБА_2 (далі Відповідач-2) і Банк уклали Договір іпотеки від «30»серпня 2007р. (надалі -Договір іпотеки), за яким Відповідачі надають банку в іпотеку нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_1, яка в цілому складається з двох житлових кімнат, загальною площею 63,8кв. м, в тому числі житловою -36,0 кв. м в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника перед Банком (іпотекодержателем), що випливають з кредитного договору 00667/RO від «30»серпня 2007р.

Відповідач-1 систематично порушував Графік погашення Кредиту (Додаток № 1 до Кредитного договору), а також строки сплати відсотків за користування Кредитом (п. 1.1. Кредитного договору). Так станом на день пред'явлення цього позову Відповідач має прострочену заборгованість по поверненню наданого Кредиту та сплаті відсотків за користування Кредитом, починаючи з «01»жовтня 2007р.

Таким чином, строк прострочення зобов'язань по поверненню наданого Кредиту та відсотків за Кредитом становить більш ніж один місяць, що відповідно до ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»надає Банку право на вимогу дострокового повернення Кредиту, як це передбачено п. 2.3.3. Кредитного договору, згідно з яким Банк має право, зокрема, у разі порушенні Позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених Кредитним договором, вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту, сплати відсотків за користування Кредитом, виконання інших зобов'язань за Кредитним договором у повному обсязі шляхом направлення Позичальнику відповідного повідомлення.

Повідомлення Відповідача про необхідність достроково повернути Кредит, сплатити відсотки, штрафні санкції та повідомлення про намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку не задоволення вимоги підтверджується вимогою Банка вих. № 187/01 від «17»січня 2011року, з якою Позичальник ознайомлений, особисто під підпис «21»січня 2011р., та вих. № 1049/01 від «24»березня 2011р. (копія в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 2.3.3. Кредитного договору, вимога Банку про дострокове повернення Кредиту має бути здійснена Відповідачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання. Тим не менш, вимога Банку не виконана.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦКУ у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 615 ЦКУ у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Станом на «18»серпня 2011р. заборгованість Позичальника за Кредитним договором становить:

- 105 732,91 дол. США (сто п'ять тисяч сімсот тридцять два долари США та 91 цент) -поточна заборгованість за наданим Кредитом (основний борг);

- 26 721,30 дол. США (двадцять шість тисяч сімсот двадцять один долар США та 30 центів) -заборгованість по сплаті відсотків;

- 63 771,67 грн. (шістдесят три тисячі сімсот сімдесят одна гривня та 67 копійок) -заборгованість за пенею за несплату заборгованості за наданим Кредитом (основний борг);

- 223 928,59 грн. (двісті двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять вісім гривень та 59 копійок) -заборгованість за пенею за несплату процентів;

- 18 779,04 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят дев'ять гривень та 04 копійки) -заборгованість за штрафом.

Таким чином діями відповідачів по невиконанню зобов'язань за Кредитним договором спричиняються збитки і порушуються права та охоронювані законом інтереси Позивача.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1 договору іпотеки від 30.08.2007року предметом договору є надання іпотекодавцями в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 7. цього договору (квартиру № АДРЕСА_1, яка в цілому складається з двох житлових кімнат, загальною площею 63,8кв. м, в тому числі житловою -36,0 кв. м), в забезпечення зобов'язань Позичальника ОСОБА_1 перед іпотекодержателем (банком), в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання Іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку Предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця.

Згідно п. 16.7.1. договору іпотеки іпотекодержатель з метою задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані.

Згідно п. 16.7.2. договору іпотеки іпотекодержатель з метою задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за Кредитним договором у випадках порушення іпотекодавцем якого-небудь із зобов'язань, передбачених умовами Кредитного договору.

Позичальник одночасно виступає іпотекодавцем. Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати достроково виконання зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст. 33 зазначеного закону в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ЗУ „Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

На виконання вказаної норми Банком було направлено Іпотекодавцю попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання зобов'язання за кредитним договором, однак вимога Позивача залишилася без задоволення, тому ПАТ „МАРФІН БАНК" має право почати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки.

Слід зазначити, що ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), однак лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. 12 грудня у судовому засіданні представником відповідачів була подана заява про застосування строків позовної давності. Таким чином вимоги Банку щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме розрахунок пені за неповернення основного боргу та несплату відсотків за користування кредитом, підлягає перерахунку з урахування строку спеціальної позовної давності в один рік.

Статтею 39 ЗУ „Про іпотеку" встановлені вимоги до рішення суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вважаємо, що початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації повинна бути визначена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент примусової реалізації Предмету іпотеки. Спосіб реалізації просимо встановити шляхом продажу даного майна з прилюдних торгів.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачем кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору, сплаті за ІТЗ, які у відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України також підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст.10,11,57-60, 64, 81, 88, 169, 197, 208-209,212-215,218, 224-228 ЦПК України ст.ст. 105, 258, 267, 530, 626, 612, 629, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: 65026, АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_3, виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській обл. 22.11.1995р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстрована за адресою: 65026, АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській обл. 29.04.1996р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК»(68003, м.Іллічівськ Одеської області, вул. Леніна, 28, кор./рах. №32003100300 в Управління НБУ в Одеській області, МФО 328027, код ЄДРПОУ 21650966) суму боргу за кредитним договором №00667/RO від «30»серпня 2007р. з додатковими угодами в загальному розмірі 132 454,21 доларів США(сто тридцять дві тисячі чотириста п'ятдесят чотири долари США та 21 цент), що за курсом НБУ на день пред'явлення позову складає 1 055 792,51 гривень, заборгованість за наданим Кредитом та 202 297,21 гривень заборгованість за пенею та штрафом з серпня 2010 року по серпень 2011 року,

а також з кожного у рівних частках сплачені і документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 1820,00 гривень, тобто по 910 гривень з кожного.

Звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру під номером АДРЕСА_1, яка в цілому складається з двох житлових кімнат, загальною площею 63,8кв. м, в тому числі житловою - 36,0 кв. м, що належить відповідачам в рівних частках на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради 03.08.2007р., зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за №8-20966, зареєстрованого КП «ОМБТІтаРОН»08.08.2007р. (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно№15518248) шляхом продажу даного майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність у межах процедури виконавчого провадження, передбаченою Законом України „Про виконавче провадження", в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 00667/RO від «30»серпня 2007р.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю.Б. Свячена