Рішення № 2806908, 09.01.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.01.09 р. Справа № 9/223

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією „Сантрейд”, м.Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м.Волноваха

про стягнення 1 174 081грн.99коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Вілінський С.І. – представник (за довіреністю №391 від 06.02.08р.);

від відповідача: Губка С.П. – директор (за наказом №69 від 03.06.2008р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією „Сантрейд”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м.Волноваха про стягнення заборгованості в розмірі 1 174 081грн. 99коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 1 093 916грн.12коп., пені в розмірі 45 685грн.23коп., 3% річних в розмірі 5 710грн.65коп. та інфляційних витрат в розмірі 28 769грн.99коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на контракт купівлі-продажу №ТКР8СО11Ш від 14.08.2008р., додаткову угоду №1 від 22.08.2008р., квитанції про прийняття вантажу для перевезення залізницею №45448329 від 15.08.2008р., №45448330 від 15.08.2008р., №45448328 від 15.08.2008р., №45448327 від 15.08.2008р., 45448326 від 15.08.2008р., №45448341 від 17.08.2008р., №45448342 від 17.08.2008р., №45448420 від 21.08.2008р., №45448401 від 21.08.2008р., №45448400 від 21.08.2008р., №45448422 від 22.08.2008р., №45448443 від 24.08.2008р., №45448444 від 24.08.2008р., видаткові накладні №0000525420 від 15.08.2008р., №0000525516 від 17.08.2008р., №0000525518 від 21.08.2008р., №0000525413 від 22.08.2008р., №0000525517 від 24.08.2008р., податкові накладні №0000005595 від 15.08.2008р., №0000005596 від 17.08.2008р., №0000005598 від 21.08.2008р., №0000005594 від 22.08.2008р., №000005597 від 24.08.2008р., рахунок №90694145 від 29.08.2008р., лист №1 від 20.10.2008р., претензію №10-10040 від 30.10.2008р.

Крім того, у позовній заяві та відповідно до клопотання №10-09 від 08.01.2009р позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача.

Судом дана вимога позивача залишена без задоволення як необґрунтована, оскільки доказів в підтвердження наявності підстав, які б ускладнили або зробили неможливим виконання судового рішення позивачем не надано, судом не встановлено.

Відповідач всупереч вимогам суду відзиву на позов не представив, однак у судовому засіданні 09.01.2009р. проти позовних вимог заперечував частково, а саме зазначив про часткове погашення суми основного боргу та надав відповідні докази..

24.12.2008р. позивачем надане клопотання про збільшення позовних вимог №10-1225 від 23.12.2008р., відповідно з яким останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 209 155грн.00коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 1 093 916грн.12коп., пені в розмірі 64 386грн.70коп., 3% річних в розмірі 8 048грн.34коп. та інфляційних витрат в розмірі 42 803грн.88коп.

09.01.2009р. позивач надав заяву про додаткове обґрунтування позовних вимог №10-07 від 08.01.2009р., відповідно з якою зазначає про часткову сплату відповідачем основного боргу в розмірі 40 000грн.00коп., у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 188 858грн.20коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 1 053 916грн.12коп., пені в розмірі 74 974грн.75коп., 3% річних в розмірі 9 371грн.84коп. та інфляційних витрат в розмірі 50 595грн.49коп.

Таким чином, позивачем зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу та збільшено розмір позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу та збільшені позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат, відповідно до заяви №10-07 від 08.01.2009р.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд встановив:

14.08.2008р. між Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією „Сантрейд”, м.Київ та Відкритим акціонерним товариством „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м.Волноваха укладений контракт купівлі-продажу №ТКР8СО11Ш, відповідно з яким продавець (позивач) зобов`язується передати, а покупець (відповідач) – оплатити та прийняти шрот соняшниковий, насипом, надалі - товар (п.1.1 контракту).

Відповідно до п.3.1 контракту, товар поставляється залізничним транспортом на умовах СРТ („перевезення оплачене до”) станція покупця. Умови поставки застосовуються у відповідності з ІНКОТЕРМС 2000 та вимогами даного контракту.

Вантажовідправником за даним контрактом виступає Пологовський МЕЗ (п.3.2 контракту).

Згідно п.3.4 контракту, період відвантаження товару: з 15 серпня по 30 серпня 2008р.

За твердженням позивача, на виконання умов контракту, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 1 093 916грн.12коп., що підтверджується видатковими накладними №0000525420 від 15.08.2008р., №0000525516 від 17.08.2008р., №0000525518 від 21.08.2008р., №0000525413 від 22.08.2008р., №0000525517 від 24.08.2008р. та податковими накладними №0000005595 від 15.08.2008р., №0000005596 від 17.08.2008р., №0000005598 від 21.08.2008р., №0000005594 від 22.08.2008р., №000005597 від 24.08.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи. Зазначені накладні підписані представником відповідача та скріплені печаткою підприємства, що свідчить про факт здійснення поставки на зазначену вище суму.

Згідно правил ІНКОТЕРМС-2000, продавець вважається таким, що виконав повністю свої зобов`язання з поставки товару на умовах СРТ з моменту надання товару перевізнику.

Як зазначено вище, вантажовідправником товару, який належав позивачу, виступає Пологовський МЕЗ.

В свою чергу, факт надання товару перевізнику вантажовідправником підтверджується квитанціями про прийняття вантажу для перевезення залізницею №45448329 від 15.08.2008р., №45448330 від 15.08.2008р., №45448328 від 15.08.2008р., №45448327 від 15.08.2008р., 45448326 від 15.08.2008р., №45448341 від 17.08.2008р., №45448342 від 17.08.2008р., №45448420 від 21.08.2008р., №45448401 від 21.08.2008р., №45448400 від 21.08.2008р., №45448422 від 22.08.2008р., №45448443 від 24.08.2008р., №45448444 від 24.08.2008р., копії яких залучені до матеріалів справи.

Оскільки претензії відповідача щодо якості та кількості отриманого товару відсутні, суд вважає, що відповідний товар прийнятим останнім без заперечень.

Пунктом 5.1 контракту передбачено, що покупець протягом 25 банківських днів з моменту відвантаження здійснює оплату в розмірі 100% вартості товару на підставі рахунку продавця.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При визначенні моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманого товару позивач посилається на сплив 25 банківських днів з моменту відвантаження продукції згідно відповідних видаткових накладних та залізничних квитанцій. Проте, суд вважає, що в контексті п.5.1 контракту моментом виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманого товару є дата отримання останнім відповідного рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа №1 від 20.10.2008р. позивач направив на адресу відповідача рахунок №90694145 від 29.08.2008р. на суму 1 093 916грн.12коп. та акт звірки розрахунків станом на 20.10.2008р., втім зазначив, що даний рахунок направляється повторно. Відповідно до наявної у справі копії чеку відправлення, датою відправлення є 22.10.2008р.

Оскільки інших доказів надсилання (вручення) зазначеного вище рахунку суду не представлено, тому відповідно до п.5.1 контракту, моментом виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманого товару (з урахуванням дати фактичного відправлення та поштового обігу) є 30.10.2008р.

За твердженням позивача, всупереч вимогам контракту та закону, відповідач до теперішнього часу не оплатив вартість отриманої продукції, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 1 093 916грн.12коп.

30.10.2008р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія №10-10040 від 30.10.2008р. з вимогою про сплату виниклої заборгованості. Отримання відповідачем зазначеної претензії підтверджується відповідною відміткою на поштовому повідомленні („вручено 06.11.2008р.”). Однак дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за контрактом виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви за останнім виникла заборгованість в розмірі 1 093 916грн.12коп.

Крім того, зазначена заборгованість підтверджується актом звірки розрахунків, згідно якого вбачається, що станом на 01.10.2008р. заборгованість Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м.Волноваха становить 1 093 916грн.12коп. Акт підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств.

На ряду з зазначеним, в процесі розгляду справи відповідач оплатив частину основного боргу в розмірі 40 000грн.00коп. (що підтверджується наданою відповідачем копією банківської виписки), на підставі чого позивачем зменшено розмір позовних вимог.

Таким чином, на момент винесення рішення по даній справі сума основного боргу складає 1 053 916грн.12коп.

Крім того, у судовому засіданні 09.01.2008р. представник відповідача проти зазначеного розміру заборгованості не заперечував.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 1 053 916грн.12коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем поставленого товару, суд вважає, що позовні вимоги Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією „Сантрейд”, м.Київ в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 053 916грн.12коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 контракту встановлено, що в разі не надходження суми оплати у встановлений п.51. конторку строк, покупець зобов`язується оплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

На підставі вищезазначеного пункту контракту позивачем нарахована пеня в розмірі 74 974грн.75коп. за період прострочення з 23.09.2008р. по 08.01.2009р.

Розглянувши розрахунок позивача, суд вважає його необґрунтованим з огляду на наступне:

Як вище встановлено судом, моментом виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманого товару є 30.10.2008р., а відповідно прострочення виконання зобов`язання починається з цієї дати.

Враховуючи зазначене, а також беручи до уваги часткове погашення основного боргу, належна до стягнення сума пені за період прострочення з 30.10.2008р. по 08.01.2009р. становить 49 335грн.88коп.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 74 974грн.75коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 49 335грн.88коп.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, сума індексу інфляції становить 50 595грн.49коп. за період прострочення з серпня 2008р. по січень 2009р. та 3% річних становлять суму в розмірі 9 371грн.84коп. (за період прострочення з 23.09.2008р. по 08.01.2009р.).

Враховуючи підстави часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 50 595грн.49коп. та 3% річних в розмірі 9 371грн.84коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 42 620грн.65коп. та 6 166грн.98коп. відповідно.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією „Сантрейд”, м.Київ, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м.Волноваха про стягнення заборгованості в розмірі 1 188 858грн.20коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 1 053 916грн.12коп., пені в розмірі 74 974грн.75коп., 3% річних в розмірі 9 371грн.84коп. та інфляційних витрат в розмірі 50 595грн.49коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів” (за адресою: вул.100 років Червоного Хреста, б.2, м.Волноваха, Донецька область, 85700, р/р 260050101054в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива”, м.київ, МФО 380054, код ЄДРПОУ 00957376) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією „Сантрейд” (за адресою: вул.М.Грушевського, 28/2, н/п №43, м.Київ, 01021; поштова адреса: вул.Смоленська, 31/33, м.Київ, 03005, р/р 26003001300496 в ЗАТ „ОТП-Банк”, МФО 300528, код ЄДРПОУ 25394566) суму основного боргу в розмірі 1 053 916грн.12коп., пеню в розмірі 49 335грн.88коп., інфляційні витрати в розмірі 42 620грн.65коп. та 3% річних в розмірі 6 166грн.98коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 11 152грн.04коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 112грн.43коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У судовому засіданні 09.01.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя