Рішення № 2806907, 09.01.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.01.09 р. Справа № 9/222

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією „Сантрейд”, м.Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод”, с.Новолуганське, Донецька область

про стягнення 701 102грн. 55коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Вілінський С.І. – представник (за довіреністю №391 від 06.02.08р.);

від відповідача: Лях І.С. – юрисконсульт (за довіреністю №4 від 09.01.2009р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією „Сантрейд”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод”, с.Новолуганське, Донецька область про стягнення заборгованості в розмірі 701 102грн. 55коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 654 801грн.97коп., пені в розмірі 26 054грн.19коп., 3% річних в розмірі 3 256грн.77коп. та інфляційних витрат в розмірі 16 989грн.62коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на контракти купівлі-продажу №ТКР8СО11Ш від 14.08.2008р., №ТКР8СО11Ш/1 від 14.08.2008р., квитанції про прийняття вантажу для перевезення залізницею №45448353 від 18.08.2008р., №45448355 від 18.08.2008р., №45448356 від 18.08.2008р., №45448354 від 18.08.2008р., №45448520від 28.08.2008р., №45448521 від 28.08.2008р., №45448522 від 28.08.2008р., №45448523 від 28.08.2008р., видаткові накладні №529485 від 18.08.2008р., №529483 від 28.08.2008р., рахунок №90694142 від 29.08.2008р., лист №3 від 20.10.2008р., претензію №10-10041 від 30.10.2008р.

Крім того, у позовній заяві та відповідно до клопотання №10-10 від 08.01.2009р. позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача.

Судом дана вимога позивача залишена без задоволення як необґрунтована, оскільки доказів в підтвердження наявності підстав, які б ускладнили або зробили неможливим виконання судового рішення позивачем не надано, судом не встановлено.

Відповідач всупереч вимогам суду відзиву на позов не представив, однак у судовому засіданні 09.01.2009р. проти позовних вимог заперечував.

Згідно відомостям державного реєстратора Артемівської районної державної адміністрації №09/86-1 від 12.12.2008р. Відкрите акціонерне товариство „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод”, с.Новолуганське в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

24.12.2008р. позивачем надане клопотання про збільшення позовних вимог №10-1226 від 23.12.2008р., відповідно з яким останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 722 096грн.76коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 654 801грн.97коп., пені в розмірі 37 248грн.61коп., 3% річних в розмірі 4 656грн.08коп. та інфляційних витрат в розмірі 25 390грн.09коп.

09.01.2009р. позивач надав додаткове обґрунтування позовних вимог №10-08 від 08.01.2009р., відповідно з яким підтверджує викладені у позовній заяві, з урахуванням клопотання №10-1226 від 23.12.2008р., вимоги.

Суд розглядає збільшені позовні вимоги.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд встановив:

14.08.2008р. між Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією „Сантрейд”, м.Київ та Відкритим акціонерним товариством „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод”, с.Новолуганське укладені контракти купівлі-продажу №ТКР8СО11Ш та №ТКР8СО11Ш/1, відповідно з якими продавець (позивач) зобов`язується передати, а покупець (відповідач) – оплатити та прийняти шрот соняшниковий, насипом, надалі - товар (п.1.1 контрактів).

Відповідно до п.3.1 контрактів, товар поставляється залізничним транспортом на умовах СРТ („перевезення оплачене до”) станція покупця. Умови поставки застосовуються у відповідності з ІНКОТЕРМС 2000 та вимогами даного контракту.

Вантажовідправником за даним контрактом виступає Пологовський МЕЗ (п.3.2 контрактів).

Згідно п.3.4 контрактів, період відвантаження товару: з 15 серпня по 30 серпня 2008р.

За твердженням позивача, на виконання умов контрактів, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 654 801грн.97коп., що підтверджується видатковими накладними №529485 від 18.08.2008р., №529483 від 28.08.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи. Зазначені накладні підписані представником відповідача та скріплені печаткою підприємства, що свідчить про факт здійснення поставки на зазначену вище суму.

Згідно правил ІНКОТЕРМС-2000, продавець вважається таким, що виконав повністю свої зобов`язання з поставки товару на умовах СРТ з моменту надання товару перевізнику.

Як зазначено вище, вантажовідправником товару, який належав позивачу, виступає Пологовський МЕЗ.

В свою чергу, факт надання товару перевізнику вантажовідправником підтверджується квитанціями про прийняття вантажу для перевезення залізницею №45448353 від 18.08.2008р., №45448355 від 18.08.2008р., №45448356 від 18.08.2008р., №45448354 від 18.08.2008р., №45448520від 28.08.2008р., №45448521 від 28.08.2008р., №45448522 від 28.08.2008р., №45448523 від 28.08.2008р., копії яких залучені до матеріалів справи.

Оскільки претензії відповідача щодо якості та кількості отриманого товару відсутні, суд вважає, що відповідний товар прийнятим останнім без заперечень.

Крім того, у судовому засіданні 09.01.2009р. представник відповідача зазначив, що товарно-матеріальні цінності за наявними у матеріалах справи накладними були отримані ним, рахунки від позивача також були отримані, але сплата позивачу за поставлені товарно-матеріальні цінності відповідачем не здійснювалась.

Пунктом 5.1 контрактів передбачено, що покупець протягом 25 банківських днів з моменту відвантаження здійснює оплату в розмірі 100% вартості товару на підставі рахунку продавця.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При визначенні моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманого товару позивач посилається на сплив 25 банківських днів з моменту відвантаження продукції згідно відповідних видаткових накладних та залізничних квитанцій. Проте, суд вважає, що в контексті п.5.1 контрактів моментом виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманого товару є дата отримання останнім відповідного рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа №3 від 20.10.2008р. позивач направив на адресу відповідача рахунок №90694142 від 29.08.2008р. на суму 654 801грн.97коп. та акт звірки розрахунків станом на 20.10.2008р., втім зазначив, що даний рахунок направляється повторно. Відповідно до наявної у справі копії чеку відправлення, датою відправлення є 22.10.2008р.

Оскільки інших доказів надсилання (вручення) зазначеного вище рахунку суду не представлено, тому відповідно до п.5.1 контрактів, моментом виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманого товару (з урахуванням дати фактичного відправлення та поштового обігу) є 30.10.2008р.

За твердженням позивача, всупереч вимогам контрактів та закону, відповідач до теперішнього часу не оплатив вартість отриманої продукції, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 654 801грн.97коп.

30.10.2008р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія №10-10041 від 30.10.2008р. з вимогою про сплату виниклої заборгованості. Отримання відповідачем зазначеної претензії підтверджується відповідною відміткою на поштовому повідомленні („вручено 05.11.2008р.”). Однак дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за контрактами виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви за останнім виникла заборгованість в розмірі 654 801грн.97коп.

Крім того, зазначена заборгованість підтверджується актом звірки розрахунків, згідно якого вбачається, що станом на 01.10.2008р. заборгованість Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод”, с.Новолуганське становить 654 801грн.97коп. Акт підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 654 801грн.97коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем поставленого товару та не заперечення ним цього факту, суд вважає, що позовні вимоги Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією „Сантрейд”, м.Київ в частині стягнення основного боргу в розмірі 654 801грн.97коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 контрактів встановлено, що в разі не надходження суми оплати у встановлений п.51. конторку строк, покупець зобов`язується оплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня в розмірі 37 248грн.61коп. за період прострочення з 24.09.2008р. по 23.12.2008р.

Розглянувши розрахунок позивача, суд вважає його необґрунтованим з огляду на наступне:

Як вище встановлено судом, моментом виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманого товару є 30.10.2008р., а відповідно прострочення виконання зобов`язання починається з цієї дати.

Враховуючи зазначене, належна до стягнення сума пені за період прострочення з 30.10.2008р. по 23.12.2008р. становить 23 186грн.43коп.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 37 248грн.61коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 23 186грн.43коп.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, сума індексу інфляції становить 25 390грн.09коп. за період прострочення з серпня по грудень 2008р. та 3% річних становлять суму в розмірі 4 656грн.08коп. (за період прострочення з 24.09.2008р. по 23.12.2008р.).

Враховуючи підстави часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 25 390грн.09коп. та 3% річних в розмірі 4 656грн.08коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 17 109грн.33коп. та 2 898грн.30коп. відповідно.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією „Сантрейд”, м.Київ, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод”, с.Новолуганське, Донецька область про стягнення заборгованості в розмірі 722 096грн.76коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 654 801грн.97коп., пені в розмірі 37 248грн.61коп., 3% річних в розмірі 4 656грн.08коп. та інфляційних витрат в розмірі 25 390грн.09коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” (за адресою: вул.Побєди, б.23, с.Новолуганське, Артемівський район, Донецька область, 84573, р/р 26007959969928 в Артемівській філії ЗАТ „ПУМБ”, м.Артемівськ, МФО 335537) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією „Сантрейд” (за адресою: вул.М.Грушевського, 28/2, н/п №43, м.Київ, 01021; поштова адреса: вул.Смоленська, 31/33, м.Київ, 03005, р/р 26003001300496 в ЗАТ „ОТП-Банк”, МФО 300528, код ЄДРПОУ 25394566) суму основного боргу в розмірі 654 801грн.97коп., пеню в розмірі 23 186грн.43коп., інфляційні витрати в розмірі 17 109грн.33коп. та 3% річних в розмірі 2 898грн.30коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 6 979грн.96коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114грн.06коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У судовому засіданні 09.01.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя

Текст рішення підписано 10.01.2009р.