Постанова № 28032786, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-18386/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Доник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Окружної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»до Окружної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2011 року ДПІІ «Сантрейд»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними дії СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків (правонаступником якої є Окружна податкова служба -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків) щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 08 липня 2011 року № 0000394040 та від 19 вересня 2011 року № 0000724040, а також скасувати вказані податкові повідомлення-рішення.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2012 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не мав права формувати податковий кредит на підставі документів, складених ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009».

Під час судового засідання представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування -відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Окружної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків -задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2012 року -скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП (правонаступником якої є Окружна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДПІІ «Сантрейд»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009»за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2011 року, про що складено акт від 20 червня 2011 року № 448/40-40/25394566.

Зазначена перевірка була призначена на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області.

На підставі акту перевірки від 20 червня 2011 року № 448/40-40/25394566 відповідачем були винесені податкове повідомлення-рішення від 08 липня 2011 року № 0000394040, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток іноземних підприємств на загальну суму 4679879 грн. 00 коп., з яких 3743903 грн. 00 коп. -за основним платежем та 935976 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення від 19 вересня 2011 року № 0000724040, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 2995122 грн. 80 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1506 грн. 32 коп.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ДПІІ «Сантрейд»звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ДПІІ «Сантрейд»суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган, згідно п. 86.9 ст. 86 ПК України, не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами проведення перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону. Також суд першої інстанції послався на те, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту та валових витрат на підставі документів, складених ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009».

Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка ДПІІ «Сантрейд»була призначена на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області в межах досудового слідства в кримінальній справі № 57-481 по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України -фіктивне підприємництво за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, яке виразилося в створенні суб'єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності -ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009», ПП «Протосс».

У відповідності до п. 86.9 ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

На думку позивача вказана норма права забороняє податковому органу приймати податкові повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 20 червня 2011 року № 448/40-40/25394566 до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі № 57-481.

Із вказаним висновком представника ДПІІ «Сантрейд»погодився суд першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправомірно застосовано до даних правовідносин положення п. 86.9 ст. 86 ПК України.

На думку колегії суддів з метою вірного розуміння та застосування вказаної норми правова необхідно враховувати також інші положення Податкового кодексу України, що регулюють правовідносини між податковим органом та платниками податків у разі порушення кримінальної справи у зв'язку з вчиненням кримінального злочину.

Згідно п. 58.4 ст. 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Зазначена норма права вказує на те, що податковий орган складає податкове повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань юридичній особі, щодо керівника якої було порушено кримінальну справу за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків), виключно після набрання законної сили обвинувальним вироком або постановою про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Обмежень щодо винесення податкового повідомлення-рішення відносно контрагентів юридичної особи, щодо керівника якої порушено кримінальну справу за ст. 212 КК України, навіть якщо про порушення вимог податкового законодавства таким контрагентом стало відомо в процесі розслідування відповідної кримінальної справи, положення п. 58.4 ст. 58 ПК України -не містять.

Так само у вказаній нормі права не міститься заборони приймати податкові повідомлення-рішення щодо контрагентів юридичної особи, за фактом створення якої порушено кримінальну справу за ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Згідно п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, -за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пп. 102.2.2. п. 102.2 ст. 102 ПК України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині першій цієї статті, якщо посадову особу платника податків (фізичну особу -платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальній справі винесено рішення про її закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Згідно вказаних норм права податкове зобов'язання може бути визначене податковим органом без обмеження строком давності лише тому платнику податків, відносно керівника якого набрав законної сили вирок суду у кримінальній справі про визнання винним в ухиленні від сплати податків або постанова про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав.

Можливість нарахування податкових зобов'язань контрагентам платника податків, відносно керівника якого кримінальну справу про ухилення від сплати податків було завершено після спливу 1095 днів, положеннями ст. 102 ПК України -не передбачено.

Таким чином, позбавлення податкового органу права на винесення податкових повідомлень-рішень відносно ДПІІ «Сантрейд»на підставі акту від 20 червня 2011 року № 448/40-40/25394566 до прийняття відповідного рішення у кримінальній справі № 57-481 може призвести до неможливості визначення позивачу податкових зобов'язань з підстав закінчення строку давності.

Проаналізувавши п. 86.9 ст. 86 ПК України в сукупності з п. 58.4 ст. 58 та п. 102.1, п. 102.2 ст. 102 ПК України колегія суддів дійшла висновку про те, що податкове повідомлення-рішення за результатами проведення перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду лише щодо того платника податку, стосовно посадової особи якого було порушено кримінальну справу за ст. 212 КК України.

Натомість по відношенню до контрагентів суб'єкта господарювання, відносно керівника якого розпочато оперативно-розшукову діяльність або досудове слідство, постанова про призначення перевірки є податковою інформацією у розумінні пп. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 ПК України, що була отримана у відповідності до пп. 72. 1. 5 ПК України, яка свідчить про можливе порушення вимог податкового законодавства та, згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, може бути підставою для призначення позапланової перевірки.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що акт перевірки від 20 червня 2011 року № 448/40-40/25394566 може бути одночасно використаний як доказ у кримінальній справі № 57-481, так і в якості підстави для винесення податкових повідомлень-рішень від 08 липня 2011 року № 0000394040 та від 19 вересня 2011 року № 0000724040.

Таким чином, судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про відсутність у Окружної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків права на винесення податкових повідомлень-рішень на підставі акту перевірки від 20 червня 2011 року № 448/40-40/25394566.

Перевіряючи викладені у вказаному акті обставини, колегія суддів встановила наступне.

Між ДПІІ «Сантрейд»та контрагентами - ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009»були укладені договори поставки зерна.

На підставі документів, складених ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009», позивачем був сформований податковий кредит та валові витрати.

Відповідач вважає такі дії ДПІІ «Сантрейд»неправомірними з огляду на те, що операції із вказаними суб'єктами господарювання є безтоварними. Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що в ході досудового слідства у кримінальній справі № 57-481 було встановлено, що ОСОБА_4, який рахується засновником та директором ПП «Електропроммаш», ОСОБА_5, який рахується засновником та директором ПП «Колос Кіровоградщини 2009»та ОСОБА_6, яка рахується засновником та директором ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», вказані юридичні особи були зареєстровані без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, на прохання чи за погодженням гр. гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3

На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ДПІІ «Сантрейд»та переліченими суб'єктами господарювання.

Допит ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відбувався в межах кримінальної справи № 57-481, відомості про винесення остаточного рішення в якій у матеріалах даної справи відсутні.

У зв'язку з цим встановлені під час її розслідування обставини, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, підлягають доведенню в межах даної справи в загальному порядку.

Також податковий орган в акті перевірки від 20 червня 2011 року № 448/40-40/25394566 послався на те, що згідно матеріалів перевірок ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009», що надійшли від Кіровоградської ОДПІ, вказані суб'єкти господарювання відсутні за зареєстрованим місцезнаходженням та не мають матеріальних і трудових ресурсів, що економічно необхідні для здійснення господарської діяльності.

З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та валових витрат за операціями з ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009», позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договорів поставки зерна (в тому числі складених третіми особами, що забезпечували зберігання, транспортування тощо придбаного товару), та які могли б спростувати доводи податкового органу про неможливість здійснення відповідних поставок контрагентами позивача.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг, а умовою віднесення витрат до складу валових витрат є фактичне придбання або виготовлення товарів (робіт, послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та валових витрат підлягає перевірці фактичне придбання (виготовлення) товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту та валових витрат на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством -не передбачено.

На підтвердження фактичного укладення та виконання договорів поставки зерна із ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009»позивач надав суду копії відповідних договорів поставки, рахунків, накладних, податкових накладних, сертифікатів про право ДПІІ «Сантрейд»надавати послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки, договорів складського зберігання, складських квитанцій про прийняття ДПІІ «Сантрейд»від ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009»зерна на зберігання, а також докази їх погашення, складських квитанцій, складених позивачем як зерновим складом, про переоформлення зерна з вказаних юридичних осіб на ДПІІ «Сантрейд», картки аналізу зерна, складені ДПІІ «Сантрейд»як зерновим складом.

Однак, перелічені документи були складені та скріплені печатками ДПІІ «Сантрейд»(зацікавленою особою) з одного боку та ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009»з іншого боку, які згідно висновку податкового органу є фіктивними підприємствами, зареєстрованими виключно з метою складення документів первинного бухгалтерського обліку по операціях, які фактично не відбувалися.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що наведені документи не можуть бути достатніми та беззаперечними доказами фактичного отримання позивачем товару від ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009».

Під час судового засідання представники позивача неодноразово наголошували на тому, що до матеріалів справи приєднано документи, складені третіми особами, що не зацікавлені в результатах розгляду та вирішення даної справи, які залучалися до здійснення транспортування та переробки зерна, отриманого від вищевказаних контрагентів.

Так, позивачем були надані суду докази транспортування зерна із зернового складу до Миколаївського морського торгового порту та подальший його експорт, а також до ЗАТ «Дніпропетровський олійно-екстракційний завод», його переробки та експорт готової продукції.

Детальний аналіз документів, що підтверджують здійснення вказаних операцій, наведений в постанові суду першої інстанції.

Однак, судом першої інстанції не було звернуто увагу на те, що позивач не надав основного доказу, який має значення для вирішення даної справи, -підтвердження, що з відповідних елеваторів здійснювалося вивезення та подальша переробка і продаж саме того зерна, що було придбане у ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009».

У відповідності до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво, складську квитанцію.

Згідно ст. 46 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі -«погашено». Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.

Таким чином, доказом того, що з елеваторів було здійснено вивезення саме того зерна, що було придбане у ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009»є відповідні складські квитанції з відміткою «погашено»за умови, що дата погашення складських квитанцій співпадає з датою вивезення зерна зі складу, зазначеною в товарно-транспортних накладних.

До матеріалів даної справи приєднані копії складських квитанцій, якими зерно було переоформлене з контрагентів позивача на ДПІІ «Сантрейд», які не містять відмітки про їх погашення.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 08 листопада 2012 року, що занесена до журналу судового засідання, представників позивача було зобов'язано надати докази, зокрема, того, що складські квитанції, які засвідчують перехід права власності на зерно від ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009»до ДПІІ «Сантрейд», були погашені та дату їх погашення.

В судовому засіданні 06 грудня 2012 року представники позивача повідомили суд про те, що під час ознайомлення з матеріалами справи вони переконалися, що всі надані ними складські квитанції містять напис «погашено»із зазначенням дати здійснення відповідного напису.

У зв'язку з цим представники позивача надали суду таблицю, яка містить відомості про дату та номер складських квитанцій щодо зерна, отриманого на зберігання зерновим складом ДПІІ «Сантрейд»від ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009», та дату їх погашення.

Разом з тим, така інформація судом не витребовувалася, адже в матеріалах даної справи дійсно містяться складські квитанції, за якими позивач, ніби то, прийняв на зберігання зерно від вищевказаних юридичних осіб з відмітками про їх погашення.

Однак, складські квитанції, які складені з метою засвідчення переходу права власності на зерно від ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009»до ДПІІ «Сантрейд», відміток про їх погашення -не містять.

Докази їх погашення на виконання вимог ухвали суду від 08 листопада 2012 року також надані не були.

Також колегія суддів враховує, що згідно наданих позивачем документів відповідне зерно було вивезене зі складів не пізніше 10 червня 2011 року. Даний адміністративний позов було подано до суду у грудні 2011 року. Таким чином, у разі погашенні складських квитанцій, якими зерно було передано позивачу, у встановленому законом порядку, до матеріалів справи були б приєднані копії складських квитанцій з відміткою «погашено».

За таких обставин посилання позивача на те, що зерно, яке придбане у від ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009», було виведене із зернових складів є необґрунтованими та не підтверджується письмовими доказами.

Відповідно, необґрунтованими є також посилання позивача на те, що товарність операцій між ДПІІ «Сантрейд»та раніше зазначеними контрагентами підтверджується документами, складеними сторонніми особами.

Як на підставу для задоволення своїх вимог представники позивача посилалися також на те, що товарність відповідних операцій підтверджується документами, складеними ВАТ «Куцівський елеватор».

Разом з тим, із операцій, що є предметом дослідження у даній справі, лише одна відбувалася відносно зерна, що перебувала на зберіганні у ВАТ «Куцівський елеватор», а саме -за договором поставки від 08 вересня 2009 року № 4500480424, укладеним між ДПІІ «Сантрейд»та ПП «Електропроммаш».

Інші договори поставки із вказаним контрагеном, а також з ТОВ «Агрорегіон Трейд-7»та ПП «Колос Кіровоградщини 2009»відбувалися щодо зерна, яке зберігалося, згідно наданих документів, у ДПІІ «Сантрейд».

Крім того, документи щодо інших операцій між позивачем та ПП «Електропроммаш»були складені лише через 10 місяців після складення договору поставки від 08 вересня 2009 року № 4500480424.

Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що угоди між позивачем та ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Електропроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини 2009»були здійснені шляхом обміну документами первинного бухгалтерського обліку без фактичного переходу права власності на товар, а тому позивач не мав права формувати податковий кредит та валові витрати на підставі документів, складених вказаними юридичними особами.

За таких обставин колегія суддів вважає, що адміністративний позов ДПІІ «Сантрейд»є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Окружної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 30 травня 2012 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Окружної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків -задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2012 року -скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Окружної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків -задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2012 року -скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»-відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.