Постанова № 28006720, 11.12.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«03»грудня 2012 р. Справа №5023/2005/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Камишева Л.М., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Козікові І.В.,

представники сторін у судове засідання не з’явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника –Іноземного підприємства «Торговий дім ХЗШВ», м.Харків (вх.№3468Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.10.2012 року по справі №5023/2005/12,

за заявою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м.Київ,

до Іноземного підприємства «Торговий дім ХЗШВ», м.Харків,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.10.2012 року по справі №5023/2005/12 (суддя Дзюба О.А.) задоволено заяву боржника - Іноземного підприємства «Торговий дім «ХЗШВ»про роз’яснення ухвали господарського суду Харківської області у справі №5023/2005/12 від 07.05.2012 року.

Роз’яснено ухвалу господарського суду Харківської області у справі №5023/2005/12 від 07.05.2012 року наступним чином:

«Ухвала господарського суду Харківської області від 07.05.2012 року є обов’язковою до виконання всіма учасниками процесу, у тому числі керівником Іноземного підприємства «Торговий дім «ХЗШВ».

Дія мораторію введеного ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2012 року не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та на виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди.

Протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів)».

Іноземне підприємство «Торговий дім ХЗШВ»з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм процесуального права, просить змінити ухвалу господарського суду Харківської області від 22.10.2012 року по справі №5023/2005/12 в частині не роз’яснених питань №3-4. Роз’яснити ухвалу господарського суду Харківської області від 07.05.2012 року по справі №5023/2005/12 щодо наступних витань: - чи має право боржник (Іноземне підприємство «Торговий дім ХЗШВ») протягом дії мораторію задовольняти вимоги кредиторів (сплачувати заборгованість) за товари та послуги, поставлені чи надані підприємству до 07.05.2012 року? Чи має право боржник (Іноземне підприємство «Торговий дім ХЗШВ») протягом дії мораторію задовольняти вимоги кредиторів (сплачувати заборгованість) за товари та послуги, поставлені чи надані підприємству після 07.05.2012 року?

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржуваною ухвалою від 22.10.2012 року господарський суд Харківської області задовольнив заяву боржника про роз’яснення ухвали у повному обсязі, однак, з чотирьох питань, потребуючих роз’яснення, відповідь надана лише на два питання. Вказане є порушенням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту ухвали, оскільки у висновку ухвали повинні бути надані відповіді на усі поставлені та розглянуті питання, однак судом першої інстанції вказаного зроблено не було.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду 05.11.2012 року апеляційну скаргу Іноземного підприємства «Торговий дім ХЗШВ»прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 14.11.2012 року розгляд апеляційної скарги, враховуючи нез’явлення у судове засідання представників сторін, для забезпечення повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, клопотання апелянта про відкладення розгляду апеляційної скарги задоволено та розгляду апеляційної скарги відкладено на іншу дату.

Вказана ухвала суду була направлена на адресу боржника та ініціюючого кредитора 16.11.2012 року, що підтверджується відміткою відділу документального забезпечення суду у відповідності до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002 року (з подальшими змінами). Тобто, зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу, що свідчить про належне повідомлення боржника та ініціюючого кредитора про час та місце судового засідання.

Проте, у судове засідання 03.12.2012 року представники боржника та ініціюючого кредитора не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 14.11.2012 року суд попереджав сторони, що у разі не з’явлення їх представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін. Таким чином, враховуючи належне повідомлення боржника та ініціюючого кредитора, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2012 року прийнято заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»та порушено провадження у справі про банкрутство Іноземного підприємства «Торговий дім «ХЗШВ». Також, ухвалено, що з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до порушення справи про банкрутство і до введення мораторію; припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), в тому числі податкової застави, адміністративного арешту та арешту в процедурі виконавчого провадження, що застосовані до порушення справи про банкрутство. Під час дії мораторію заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; заборонено нарахування неустойки (штраф, пеня), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Боржник –Іноземне підприємство «Торговий дім «ХЗШВ», звернувся з заявою про роз’яснення ухвали господарського суду Харківської області від 07.05.2012 року, а саме:

1) Чи є ухвала господарського суду Харківської області від 15 квітня 2011року по справі №5023/2756/11 обов’язковою для виконання керівнику Іноземного підприємства «Торговий дім «ХЗШВ»?

2) Чи поширюється дія мораторію на виплату заробітної плати?

3) Чи має право боржник протягом дії мораторію задовольняти вимоги кредиторів (сплачувати заборгованість) за товари та послуги, поставлені чи надані підприємству до 07 травня 2012 року?

4) Чи має право боржник протягом дії мораторію задовольняти вимоги кредиторів (сплачувати заборгованість) за товари та послуги, поставлені чи надані підприємству після 07 травня 2012 року?

Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз’яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту.

Роз’яснення рішення, ухвали –засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. При цьому, роз’яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, ухвали, тобто не має права змінювати відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, а також відомостей, викладених в ухвалі відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, перевіривши ухвалу суду першої інстанції від 22.10.2012 року про роз’яснення, дійшла висновку, що суд першої інстанції виніс вказану ухвалу з дотриманням вимог ст. 84 та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Апелянтом в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено того, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, змінив зміст ухвали чи змінив відомості, викладені ній.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника, що суд першої інстанції надав відповіді не з усіх поставлених питань, а саме: чи має право боржник протягом дії мораторію задовольняти вимоги кредиторів (сплачувати заборгованість) за товари та послуги, поставлені чи надані підприємству до 07 травня 2012 року; чи має право боржник протягом дії мораторію задовольняти вимоги кредиторів (сплачувати заборгованість) за товари та послуги, поставлені чи надані підприємству після 07 травня 2012 року, оскільки резолютивна частина оскаржуваної ухвали спростовує такі доводи скаржника.

Так, господарський суд Харківської області вказав, що дія мораторію, введеного ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2012 року, не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та на виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди.

Протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

Вказані роз’яснення є за своєю суттю відповіддю на поставлені питання.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів –зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Кредитор –це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Статтею 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом»визначено наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що норми Закону України про банкрутство регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Порушення провадження у справі про банкрутство не пов'язується із завершенням підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

Отже, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів та не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів

Зазначена правова позиція викладена і відображена, зокрема, в постановах Вищого господарського суду України від 21.02.2012 року у справі №5/34-09, від 12.04.2012 року у справі №13/87/2011/5003.

Таким чином, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Харківської області від 22.10.2012 року у справі №5023/2005/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Тобто, під час проведення підготовчого засідання суддя перевіряє наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність, оцінює надані суду докази.

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», звертаючись до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ІП «Торговий дім «ХЗШВ», обґрунтовує її наявною у ІП «Торговий дім «ХЗШВ»заборгованістю, яка підтверджується відповідними судовими рішеннями та наказами, і не була задоволена протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

З матеріалів справи вбачається, а саме, з постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2010 року №62/205-10, що між ПАТ «ВТБ Банк»та ІП «Торговий дім «ХЗШВ»було укладено договори поруки та застави. Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що вимоги, які покладені в основу порушення справи про банкрутство, не забезпечені заставою.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст.105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Іноземного підприємства «Торговий дім ХЗШВ»залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.10.2012 року по справі №5023/2005/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 07 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Хачатрян В.С.