Рішення № 27952122, 10.12.2012, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

10.12.2012

№0827/5464/2012

Пр. 0827/2-2170/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Гончар М.С.

при секретарі Олєйник М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк" (надалі -ПАТ «ПроКредитБанк») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ПроКредитБанк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому позивач зазначав наступне. 19.04.2010 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1602.41258, згідно умов якого позичальником отримано у банку кредит у розмірі 8.321,0 гривень на строк на 24 місяці із процентною ставкою 28%. Плату за користування кредитом встановлено у розмірі 28% річних. 19.04.2010 року між позичальником, банком та ОСОБА_2 (поручитель), був укладений договір поруки №47347-ДП1, відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями відповідача ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором. Однак, позичальник не виконує вимоги вищезазначеного кредитного договору належним чином та у повному обсязі. У зв'язку із чим, станом на 07.05.2012 року виникла заборгованість у позичальника ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором у сумі 28.990,52 грн. , у тому числі борг по капіталу 7.634,46 грн., борг по процентах 3.851,71 грн., пеня 17.504,35 грн., від сплати якої відповідачі у добровільному порядку ухиляються, на вимоги банку не реагують. Тому, банк просив стягнути солідарно з відповідачів на користь банку вказану заборгованості за кредитним договором разом із понесеними судовими витратами у вигляді судового збору у сумі 289,91 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2012 року провадження у справі відкрито.

16.08.2012 року розгляд справи не відбувся через перебування судді Гончар М.С. у щорічній відпустці по 18.08.2012 року включно.

Представник належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи позивача у судове засідання 04.12.2012 року не з'явився. Разом з тим, представник позивача «ПроКредитБанк»за довіреністю (а.с.40) Кошман О.П. подала суду 29.10.2012 року заяву (а.с.39), в якій просила розглядати дану справу за відсутністю представника позивача, на позові наполягала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

У судові засідання по цій справі відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно (29.0.2012 року о 11.00 годині та 04.12.2012 року о 16.00 годині) не з'явились, про причину своєї неявки та зміну місця проживання на виконання вимог ст. 77 ЦПК України суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином (а.с.37-38, 46-47), у зв'язку із чим, судом визнана неповажною причина неявки цих відповідачів у дані судові засідання.

Також відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надавали суду будь-яких клопотань про відкладення розгляду цієї справи, заяв про визнання позову або заперечень проти позову.

Згідно із ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи за відсутністю представника позивача та відповідачів по наявних у справі матеріалах та доказах (а.с.49).

У відповідності до вимог ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання, що позов позивача підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що 19.04.2010 року між ПАТ «ПроКредитБанк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1602.41258, згідно умов якого позичальником отримано у банку кредит у розмірі 8.321,0 грн. на строк на 24 місяці, плату за користування кредитом встановлено у розмірі 28 % річних (копія кредитного договору а.с.5-7).

Суд виходить із презумпції правовірності правочину в силу ст. 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Банк виконав свої зобов'язання за цим договором (меморіальний ордер від 19.04.2010 року, копія а.с.8).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач ОСОБА_1, як позичальник, свої зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором виконує неналежним чином та не у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Банк надсилав відповідачам у цій справі, як позичальникові та поручителю, вимоги про виконання зобов'язань (а.с.16-17), проте, вони були залишені останніми без задоволення.

У позичальника перед банком виникла заборгованість за вищезазначеним кредитним договором станом на 07.05.2012 року у сумі 28.990,52 грн., у тому числі борг по капіталу 7.634,46 грн., борг по процентах 3.851,71 грн., пеня 17.504,35 грн. (розрахунок а.с.10).

Встановлено також, що 19.04.2010 року між позичальником, банком та ОСОБА_2, як поручителем, був укладений договір поруки № 47347-ДП1, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями позичальника ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором ( копія а.с.14-15).

Згідно із ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

ПАТ «ПроКредитБанк», як кредитор, наполягав у своєму позові саме на солідарному стягненні заборгованості як з позичальника - ОСОБА_1, так й з поручителя - ОСОБА_2, оскільки відповідач ОСОБА_1 ухиляється від сплати вищезазначеної заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Представник позивача вимоги позивача підтримав (заява а.с.39).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог (ч. 3 ст. 10 ЦПК України).

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судові засідання по цій справі жодного разу не з'явились, взагалі не надавали суду будь-яких заперечень проти позову позивача та будь-яких належних, допустимих, переконливих доказів на в їх обґрунтування та спростування фактичних обставин, викладених позивачем в обґрунтування його позову та встановлених судом у судових засіданнях у цій справі.

Згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Проте, встановлено, що відповідачі у цій справі про застосування строку позовної давності до нарахованої банком пені не заявляли.

Таким чином, у суду немає підстав для застосування строку позовної давності відносно розміру пені, розрахованого позивачем за вищезазначеними кредитним договором.

Підстав для зменшення за рішенням суду суми пені на підставі ст. 551 ч. 3 ЦК України судом також не вбачається, оскільки сума пені 17.504,35 грн. незначно перевищує суму основного боргу 11.486,17 грн. (розрахунок: борг по капіталу 7.634,46 грн. + борг по процентах 3.851,71 грн.) за вищезазначеним кредитним договором.

Крім того, положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні тощо.

Відповідачі суду у цій справі не подавали заяви про зменшення розміру пені на підставі ст. 551 ЦК України та не надавали доказів у підтвердження наявності будь-яких істотних обставин.

При цьому, встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ухиляються від сплати вищезазначеної суми заборгованості на користь банку у добровільному порядку.

При вищезазначених обставинах, суд вважає за необхідне солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ ПроКредитБанк" заборгованість за кредитним договором № 1602.41258 від 19.04.2010 року станом на 07.05.2012 року у сумі 28.990,52 грн. у тому числі борг по капіталу 7.634,46 грн., борг по процентах 3.851,71 грн., пеня 17.504,35 грн.

Крім того, в силу ч. 1 ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідачів підлягають стягненню понесені документально підтверджені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 289,91 грн. (платіжне доручення, оригінал а.с.1).

Керуючись .ст. ст. 204, 258, 267, 526, 551, 553-554, 1048-1050 ЦК України, ст. ст. 10-11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк"- задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4., уродженця м. Запоріжжя, ІПН НОМЕР_1, якій зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Славянськ Донецької області, ІПН НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства ПроКредитБанк" (03115 м. Київ пр. Перемоги, 107 «а», ЄДРПОУ 21677333, МФО 320984, рахунок № 290900016.980 у АТ «ПроКредитБанк», адреса для листування: 69032 м. Запоріжжя пр. Металургів, 5) заборгованість за кредитним договором № 1602.41258 від 19.04.2010 року станом на 07.05.2012 року у сумі 28.990,52 грн. (двадцять вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень п'ятдесят дві копійки), у тому числі борг по капіталу 7.634,46 грн., борг по процентах 3.851,71 грн., пеня 17.504,35 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 289,91 грн. (двісті вісімдесят дев'ять гривень дев'яносто одна копійка).

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя М.С. Гончар