Рішення № 27549972, 21.11.2012, Оболонський районний суд міста Києва

21.11.2012 Справа № 2605/7029/12

2605/7029/12

Справа 2/2605/3090/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 листопада 2012 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва:

головуючого-судді Римара Є.П.,при секретарі Лозівській Н.О.За участю представника позивача ОСОБА_3, представників ПАТ "Універсал Банк" -КОЛТОК О.І., ХРЕБТІЄВСЬКОЇ Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", про визнання недійсними пунктів договору, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

20.04.2012 року до Оболонського районного суду за підсудністю надійшла справа Шевченківського районного суду м. Києва за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", про визнання недійсними пунктів договору, стягнення коштів. В позовній заяві Позивач посилається на наступне.

27.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк»та ОСОБА_6 було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг на суму 369 000,00 доларів США.

28.12.2007 року, на виконання Генерального договору було укладено Додаткову угоду № BL1227/1291-KL+, відповідно до якої встановлено ліміт кредитної лінії в сумі 189 000,00 швейцарських франків, розмір процентної ставки за користування кредитними коштами -9,5 % річних, а також строк остаточного погашення грошових зобов'язань -30 листопада 2027 року. Крім того, позивач звертає увагу суду на той факт, що Додатковою угодою № BL1227/1227-K/1 передбачались ліміт кредитної лінії у розмірі 237 000,00 швейцарських франків та процентна ставка у розмірі 8,5 %.

Позивач зазначає, що з жовтня 2008 року по 01 квітня 2009 року включно, Відповідач, без наявності у останнього підстав, в односторонньому порядку та без повідомлення Позичальника, застосував до ОСОБА_6 підвищену процентну ставку у розмірі 12,5 % за Додатковою угодою № BL1227/1291-KL+, а також процентну ставку у розмірі 11,5 % за Додатковою угодою № BL1227/1227-K/1, чим спричинило безпідставну переплату коштів у розмірі 49 735,23 грн.

На думку Позивача, пункт 5.1 Генерального Договору в силу Закону України «Про захист прав споживачів»є дискримінаційним по відношенню до Позивача, а саме здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ не повинні бути підставами для односторонньої зміни кредитного договору у бік збільшення кредитної ставки.

Позивач просив суд визнати недійсним з моменту укладення умови пункту 5.1 та пункту 5.2 Генерального договору про надання кредитних послуг № BL1227 від 27.12.2012 року; стягнути з ПАТ "Універсал Банк" на користь ОСОБА_6 суму безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 70 143,07 грн., з яких 50 101,74 грн. -розмір безпідставно одержаних коштів, 14 990,96 грн. -інфляційне збільшення, 5 050,39 грн. -3% річних; стягнути з Відповідача судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представники Відповідача, кожен окремо, проти позовних вимог заперечувати в повному обсязі, просили суд відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність частково задовольнити заявлені вимоги, ґрунтуючись на наступному.

Судом встановлено, що 27 грудня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк»(далі - Банк) та ОСОБА_6 (далі - Позичальник) було укладено Генеральний договір № BL1227 (а/с. 10-16), предметом якого стало надання Позичальнику кредитних послуг у валюті в рамках ліміту, що складає 369 000,00 доларів США.

На виконання пункту 1.1 Генерального договору між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № BL1227/1291-KL+ (а/с. 18-20), відповідно до якої встановлено ліміт кредитної лінії в сумі 189 000,00 швейцарських франків, розмір процентної ставки за користування кредитними коштами -9,5 % річних, а також строк остаточного погашення грошових зобов'язань -30 листопада 2027 року. Крім того, Додатковою угодою № BL1227/1227-K/1 (а/с. 21-23) передбачались ліміт кредитної лінії у розмірі 237 000,00 швейцарських франків та процентна ставка у розмірі 8,5 %.

Статтею 652 ЦК України визначено правову природу підстав для зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин, а саме, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, договір може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або укладали би його на інших умовах.

Пунктом 2 цієї статті визначено, що у випадку, коли сторони не дійшли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Судом встановлено, що з жовтня 2008 року по 01 квітня 2009 року включно, Відповідач, в односторонньому порядку застосував до Позичальника підвищену процентну ставку у розмірі 12,5 % за Додатковою угодою № BL1227/1291-KL+, а також процентну ставку у розмірі 11,5 % за Додатковою угодою № BL1227/1227-K/1, посилаючись на п. 5.1 Генерального договору.

Пунктом 4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»встановлено, що у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватись залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною. Отже, вказана норма вказує на те, що неповідомлення Позивача про зміну процентної ставки за користування кредитними коштами протягом семи днів свідчить про нікчемність такої зміни. При цьому суд враховує, що сторони погодили інший механізм зміни процентної ставки за користування кредитними коштами, ніж встановлено п.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: Банк повідомляє Позичальника не протягом семи днів з дати зміни процентної ставки, а зміна такої ставки відбувається через 45 днів з дати відправлення Банком Позичальнику повідомлення, при цьому Банк застосовує таку процентну ставку без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до договору (а/с. 14).

В своїх запереченнях представник Відповідача зазначив, що Банк направляв на адресу Позивача лист-повідомлення про збільшення відсоткових ставок, однак вказане не знайшло своє підтвердження у наданих сторонами доказах (а/с. 106-113), оскільки на копіях поштових повідомлень не зазначено вміст конверту та зміст повідомлення, яке було адресовано Позивачу, а також на зворотних поштових повідомленнях відсутні відмітки про вручення адресату. Отже, докази, надані Відповідачем в силу ч.1 ст.58 ЦПК України є неналежними, оскільки не містять відомостей щодо предмету доказування, а відповідно не можуть бути прийняті судом та покладені в основу прийняття рішення по справі.

Щодо позовних вимог в частині визнання пунктів 5.1 та 5.2 недійсними з моменту укладення договору, суд вважає за необхідне їх задовольнити, ґрунтуючись на наступному.

Пункт 5.1 Генерального договору передбачає таку підставу для зміни відсоткової ставки як коливання процентних ставок за вкладами та/або кредитами. Вказана умова є дискримінаційною, оскільки вказана зміна ставки за користування коштами залежить виключно від політики Банку щодо обслуговування депозитних вкладів осіб та не пов'язана з об'єктивними підставами.

Пункт 5.2 Генерального договору встановлює такий порядок збільшення розміру процентної ставки, відповідно до якого, Банк застосовую змінену процентну ставку без укладання сторонами відповідної угоди про внесення змін до договору. Вказаний порядок суперечить пункту 7.6 цього ж договору, оскільки, відповідно до останнього, будь-які зміни до договору оформлюються на підставі додаткових угод підписаних уповноваженими представниками сторін. Крім того, підтвердженням практики застосування саме умови ст.1055 ЦК України, відповідно до якої, кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, та пункту 7.6 у відносинах між Позивачем і Відповідачем є укладення ними 20.03.2009 року індивідуальних угод № 1, 2 до Генерального договору № BL1227, якими передбачалась зміна процентної ставки за користування кредитними коштами в сторону зменшення останньої.

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачає, що несправедливими є такі умови договору, які всупереч принципу добросовісності мають своїм наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційного збільшення а також 3% річних від розміру безпідставно одержаних коштів, суд виходить з наступного.

Стаття 625 ЦК України передбачає що, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між Позивачем та Відповідачем внаслідок безпідставного збільшення процентної ставки за користування кредитом, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційного збільшення а також 3% річних від розміру безпідставно одержаних коштів, оскільки таке одержання коштів у зв'язку з односторонньою зміною умов договору не підпадає під розуміння грошового зобов'язання, яке виникло із договірних відносин, а відносяться до групи недоговірних відносин, які виникають із набуття майна без достатньої підстави.

Щодо застосування судом до позову умов пропущення строку позовної давності, суд виходить за наступного.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач добросовісно виконував умови договору, недотримуючись графіку погашення заборгованості за договором в бік сплати більшої кількості грошових коштів, ніж передбачено вказаним графіком. ОСОБА_6 сплачував підвищену відсоткову ставку за користування кредитом до 01 квітня 2009 року включно, оскільки до вказаної дати йому не було відомо про зміну умов договору в частині сплати за користування кредитними коштами, що дає підстави вважати моментом, коли особа довідалася про порушення свого права саме 01 квітня 2009 року. Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав 14.10.2011 року, тобто менше ніж через три роки після того, як йому стало відомо про застосування до нього підвищеної кредитної ставки, що виключає застосування спливу строку позовної давності до даного позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 572 грн. 86 коп. судових витрат по справі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.ст. 257, 261, 625, 652, 1055 ЦК України, ст.ст. 10, 27-30, 57-58, 60, 88, 169, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання недійсними пунктів договору, стягнення коштів -задовольнити частково.

Визнати недійсним з моменту укладення умови пунктів 5.1, 5.2 Генерального договору № BL1227 від 27 грудня 2007 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (код ЄДРПОУ 21133352, п/р 32004160302 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 322001) на користь ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 62 655 (шістдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 58 коп.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог -відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на користь позивача судові витрати в загальному розмірі 572 грн. 86 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Є.П. РИМАР