Постанова № 2744970, 10.10.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                          Суддя І-ї інстанції – Христофоров А.Б.

                         Суддя-доповідач – Геращенко І.В.

Донецький апеляційний АДМІНІСТРАТИВНИЙ суд

П О С Т А Н О В А

Іменем   України

« 10 » жовтня 2008 року                                                    справа  №  22-а-9531/08    

          м. Донецьк, бул.Шевченка, 26 

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                   Геращенка І.В.

суддів апеляційного суду             Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.

при секретарі судового засідання  Шептульовій С.Ю.

за участю  представників сторін:

від позивача -Голуб О.Ю. за довіреністю від 27.03.2008 року

від відповідача- Кравченко О.Ю. за довіреністю від 23.06.2008 року № 172

розглянувши у відкритому судовому засіданні 

апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Краматорську

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 13 червня 2008 року

по справі№ 2-а-8369/08

за адміністративним позовом Приватного підприємства “АТРІ” 

до першого відповідача Державної податкової інспекції у м. Краматорську

до другого відповідача Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 157226 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПП “АТРІ” звернулось до Державної податкової інспекції у м. Краматорську та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 157226 грн.

          Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2008 року у справі № 2-а-8369/08 позовна заява задоволена.

          Державна податкова інспекція у м. Краматорську  подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.

          Доводи апеляційної скарги податковий орган обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що під час проведення перевірки позивача відповідно до наказу ДПА України від 18.08.2005 р. №350 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державне податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахувань бюджетного відшкодування ПДВ", для підтвердження правомірності включення до податкового кредиту ПП "АТРІ” за жовтень 2007 року сум ПДВ, сплачених при придбанні ТМЦ, були направлені запити на проведення зустрічних перевірок іногородніх підприємств-постачальників до ДПІ за місцем їх реєстрації, з питання включення ними сум ПДВ по відвантажених товарах до складу податкових зобов’язань по ланцюгу до виробника.

Запит до ДПІ у м. Маріуполі від 26.11.2007 року № 58729/7/23-3, на проведення зустрічної перевірки по постачальнику ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (м. Маріуполь, код за ЕДРПОУ 00191129) на суму ПДВ 185766 грн. 67 коп. Товар - шлак фракціонний. Отримано довідку  перевірки  ВАТ "Маріупольський  металургійний  комбінат  ім.   Ілліча" від12.12.2007 року № 850/00191129 яка складена з порушенням наказу ДПА України від 18.08.2005 року № 350 та наказу ДПА України від 27.04.2006 року № 225, а саме: не вказані документи які б свідчили про відвантаження товару, в довідці не має платіжних доручень. Направлено повторний запит від 13.05.2008 року№ 23794/7/23-3. Отримано довідку від 22.05.2008 року № 323/7/23-3/00191129, в якій відсутня інформація про транспортування товару та не зазначено стан розрахунків у перевіряємому періоді. Запит до Єнакіївської ОДПІ від 26.11.2007 року № 58730/7/23-3, 24.12.2007 року № 63244/7/23-3, на проведення зустрічної перевірки по постачальнику ВАТ "Єнакіївський металургійний завод" (м. Єнакієве, код за ЕДРПОУ 00191193) на суму ПДВ 116783,33 грн. Товар - граншлак. Отримано довідку перевірки ВАТ "Єнакіївський металургійний завод" від 22.01.2008 року № 151/23/00191193 яка складена з порушенням наказу ДПА України від 18.08.2005 року № 350 та наказу ДПА України від 27.04.2006 № 225, а саме: не вказані платіжні доручення, видаткові накладні, документи на транспортування товару. Направлено повторний запит від 13.05.2008 року № 23793/7/23-3. Станом на 08.07.2008 року відповідь не отримано.

Таким чином, не підтверджено факт надходження сум ПДВ до бюджету відповідно до п. 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

У доповненнях до апеляційної скарги податковий орган наголошував на невідповідності висновків суду першої інстанції, викладеним у постанові, обставинам справи.

Судом першої інстанції не було враховано, що позивачем самостійно було прийнято рішення про зарахування належної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів, що і було відображено у податковій декларації за жовтень 2007 року. Зміна напряму відшкодування у даному випадку діючим законодавством не передбачена.

У судовому засіданні представник податкового органу підтримав доводи апеляційної скарги на задоволенні якої наполягав, проти чого заперечував представник позивача.

          Головне управління Державного казначейства в Донецькій області надало письмове клопотання  про розгляд справи у їх відсутність, проти апеляційної скарги ДПІ у м. Краматорську не заперечують.       

          Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила.

          Приватне підприємство "АТРІ" відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстроване Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 16.06.2005 року, за інформацією з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України має ідентифікаційний код 33620412 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Краматорську, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 06295811, яке видано 01.07.2005 року.

За результатами господарської діяльності у жовтні 2007 року ПП "АТРІ" отримало від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду і сумою податкового кредиту звітного податкового періоду у сумі 157226  грн., про що свідчить податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2007 року.

Згідно рядку 25.2 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2007 року платник податку прийняв рішення про зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів в розмірі 157226 грн.

20.11.2007 року ПП "АТРІ" надало до ДПІ у м. Краматорську податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2007 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування.

ДПІ у м. Краматорську проведена виїзна позапланова перевірка ПП "АТРІ" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2007 року, за результатами якої була складена довідка № 71/23-3-33620412 від 17.01.2008 року.

Перевіркою не виявлена невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, податковим органом не приймалось рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування.

До теперішнього часу позивачу не відшкодована з бюджету сума ПДВ по податковій декларації за жовтень 2007 року в розмірі 157226 грн., податковим органом не надано органу держказначейства висновок  про цю суму відшкодування ПДВ.

Не отримавши відшкодування ПП "АТРІ" звернулось до суду із зазначеним позовом з вимогою про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по податку на додану вартість в сумі 157226 грн.

ДПІ у м. Краматорську вказує на неотримання результатів зустрічних перевірок підприємств, з якими у позивача були господарські відносини, а тому вважає, що ця сума є непідтвердженою, посилаючись на Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005 року № 350, та на неможливість зміни напрямку відшкодування, яке визначено самостійно підприємством, як зарахування належної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів. 

Колегія суддів вважає перший довід податкового органу помилковим, погоджуючись з другим, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України  завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року № 509/-XII (із змінами та доповненнями).

ДПІ у м. Краматорську є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані цим Законом повноваження.

Головне управління Державного казначейства України в Донецької області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про  оподаткування відповідно до законів України.

          Порядок обчислення і сплати податку врегульовано ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

           Згідно п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, податковий  кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником  податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права на податковий кредит відповідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього ж Закону вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

          Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті  (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання  звітного  податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої  згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Підпунктом 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону передбачено, щоплатник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань  з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за  наслідками звітного  періоду,  в якому  виникає  право  на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї  статті. При  прийнятті  такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку  сум  бюджетного  відшкодування  наступних  податкових періодів.

          У відповідності до п. п. 7.7.4. п. 7. 7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"платник податку, який має право на одержаннябюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повноїсуми  бюджетного  відшкодування,  подає  відповідному податковомуоргану податкову декларацію та заяву про повернення такої повноїсуми  бюджетного  відшкодування, яка відображається у податковійдекларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін  післяподання  декларації  податковому  органу  подає  органу Державногоказначейства України копію декларації, з  відміткою податковогооргану про її прийняття, для ведення реєстру податкових деклараційу розрізі платників.До декларації додаються    розрахунок  суми  бюджетного відшкодування, копії погашених податкових  векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих  основних аркушів  (примірників  декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та  форма розрахунку сумибюджетного відшкодування визначаються за процедурою,  встановленоюцентральним податковим органом.

Аналіз перелічених норм Закону України "Про податок на додану вартість" дає підстави зробити висновок, що законом передбачено право позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість двома способами зазначеними у п. п. 7.7.3 та п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону на розсуд платника.                                                                                                                                                                                                                                                        

Підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період.

Як вбачається із податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року, яка 20.11.2007 року була надана ПП "АТРІ" до ДПІ у м. Краматорську, платником визначений спосіб бюджетного відшкодування, передбачений п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки заповнено рядок 25.2 декларації, а не рядок 25.1, який заповнюється при способі бюджетного відшкодування, передбаченим п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 цього Закону.

Не відповідає дійсності ствердження суду першої інстанції щодо звернення ПП "АТРІ" до ДПІ у м. Краматорську із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року в розмірі 157226 грн. (арк. спр. 24), оскільки заява датована 20.08.2007 року та подана до податкового органу за поверненням суми бюджетного відшкодування за травень 2007 року.  

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо прийняття платником рішення про відшкодування суми податку на додану вартість шляхом зарахування на його рахунок у порядку передбаченому п. п. 7.7.4 п. 7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".             

Підпунктами 2.2, 2.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.2001 року № 200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001  за № 489/5680 визначено, що підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період. Відшкодування при настанні терміну проводиться згідно з рішенням платника податку, яке відображене в податковій декларації шляхом:

- перерахування грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує;

- зарахування суми відшкодування в рахунок платежів з податку на додану вартість;

- зарахування суми відшкодування в рахунок інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які надходять до Державного бюджету України.

Оскільки позивачем самостійно було прийнято рішення про зарахування належної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів, що і було відображено у податковій декларації за жовтень 2007 року, то приймаючи судове рішення про стягнення з Державного бюджету бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2007 року у сумі 157226 грн. шляхом перерахування її на розрахунковий рахунок ПП "АТРІ", суд першої інстанції у порушення норм п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" фактично змінив напрямок відшкодування, що діючим законодавством, яке врегульовує спірні правовідносини, не передбачено.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з доводом апеляційної скарги, що оскільки неотриманні результати зустрічних перевірок підприємств, з якими у ПП "АТРІ" були господарські відносини, тому сума бюджетного відшкодування є непідтвердженою, з посиланням на Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005 року № 350.

Колегія суддів вважає, що Методичні рекомендації в частині проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання не відповідають Закону України "Про податок на додану вартість", який передбачає підставою для отримання бюджетного відшкодування лише податкову декларацію за звітний період та не передбачає надання податкових декларацій контрагентів платника податків, не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб та фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Тобто, питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову за безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Зкону України "Про податок на додану вартітсь", ст.ст. 195-196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3, 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - 

ПОСТАНОВИВ :

          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2008 року у справі № 2-а-8369/08 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2008 року у справі № 2-а-8369/08 за позовом  Приватного підприємства “АТРІ” до Державної податкової інспекції у м. Краматорську, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 157226 грн. – скасувати.

У задоволенні позову Приватного підприємства "АТРІ" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 157226 грн. – відмовити за безпідставністю.

Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 10.10.2008 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 13.10.2008 року.

Головуючий суддя                                                        І.В. Геращенко

Судді                                                                                 Т.Г. Арабей

          С.А. Малашкевич

   З оригіналом згідно

головуючий суддя                                                               І.В. Геращенко