Ухвала суду № 2744973, 01.10.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Донецький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

Іменем України

« 01 » жовтня 2008 року справа № 22-а-9129/08

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.

при секретарі судового засіданняШептульовій С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача Щербинка О.М. за довіреністю від 26.12.2007 року № 01/769

від відповідача Аніщенко О.С. за довіреністю від 01.08.2008 року № 13

Гребенюк В.П. за довіреністю від 01.10.2008 року № 26

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 23 квітня 2008 року

у справі № 2-а-3008/08

за позовом Виробничого обєднання шахтної геології та технічного буріння "Укрвуглегеологія" в особі структурної одиниці "Димитрівська геологорозвідувальна експедиція"

до відповідачаКрасноармійської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Виробниче обєднання шахтної геології та технічного буріння "Укрвуглегеологія" в особі структурної одиниці "Димитрівська геологорозвідувальна експедиція" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року у справі № 2-а-3008/08 позовна заява задоволена.

Приймаючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що платник податків не сплачував в зазначені терміни узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, а зменшив податкові зобов'язання з цього податку за 9 місяців 2005 року, у звязку з виправленням помилки,шляхом надання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань, тому у податкового органу не було передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" правових підстав для застосування штрафних санкцій.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду.

Доводи апеляційної скарги податкова інспекція обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.

Заявник скарги зазначає, що податкові повідомлення рішення прийняті відповідно до вимог п. п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" по факту встановлених порушень та цілком відповідають вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила.

В основу повідомлень рішень, які оспорювались, покладений акт від 30.06.2006 року № 525/15-013/33161800 невиїзної документальної перевірки структурної одиниці "Димитрівська геологорозвідувальна експедиція" виробничого обєднання шахтної геології та технічного буріння "Укрвуглегеологія" (ЄДРПОУ-33161800) з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку на прибуток за період з 01.07.2005 року по 01.05.2006 року.

За результатами перевірки позивачу інкримінувалось порушення вимог п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену в наданій їм податковій декларації, протягом десятьох календарних днів, наступних за останнімднемвідповідного граничного строку, передбаченогопідпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для поданняподаткової декларації, на протязі періоду з 01.07.2005 року по 01.05.2006 року затримувалася сплата узгоджених податкових зобовязань з податку на прибуток у випадках, викладених в розділі ІІІ акту та додатку 1 до акту (арк. спр. 6-10).

На підставі зазначеного акту податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення від 22 грудня 2006 року № 0000221540/3, № 0000231540/3, № 0000241540/3 про нарахування штрафних санкцій за затримку граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток (арк. спр. 13-15).

Податкові повідомлення рішення про зобовязання сплатити штраф по податку на додану вартість були оскаржені позивачем до Красноармійської ОДПІ.

За результатами розгляду скарг позивача від 28.07.2006 року Красноармійська ОДПІ, від 06.10.2006 року ДПА у Донецькій області та від 15.12.2006 року ДПА України прийняли рішення про залишення без змін податкових повідомлень рішень від 04.07.2006 року № 0000221540, 0000231540, 0000241540, а скарги без задоволення.

Податкові повідомлення рішення від 22.12.2006 року № 0000221540/3, № 0000231540/3, № 0000241540/3 про нарахування штрафних санкцій за затримку граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток оскаржені позивачем у судовому порядку.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується тільки на порушення норм матеріального права.

Як вважає податкова інспекція, зазначені податкові повідомлення рішення прийняті по факту встановленого порушення відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні", ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Пунктом 1 ст. 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Таким чином, відповідач у справі субєкт владних повноважень, який наділений чинним законодавством виконувати владні управлінські функції відносно платників податків фізичних та юридичних осіб щодо дотримання ними податкового законодавства, та, здійснюючи перевірку позивача він діяв в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Наряду з викладеним колегія суддів вважає недоведеним довід заявника скарги про правомірність прийняття податкових повідомлень рішень, які оспорювались, з наступних підстав.

З податкових повідомлень рішень вбачається, що вони прийняті на підставі акту невиїзної документальної перевірки від 30.06.2006 року № 525/15-013/33161800.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у відповідних розмірах.

З аналізу наведеної норми Закону вбачається, що обовязковою істотною умовою для застосування фінансових санкцій на підставі цієї норми Закону є несплата платником податків у встановлені строки узгодженої суми податкового зобовязання, при цьому розмір фінансових санкцій визначається з суми погашеного податкового боргу.

З акту перевірки вбачається, що фінансові санкції застосовані за затримку граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток згідно податкових повідомлень рішень, прийнятих за результатами документальної перевірки.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, яким передбачена процедура адміністративного оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 25.08.2005 року № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що податкові зобов'язання позивача були узгоджені податковою декларацією № 18902 від 08.08.2005 року за 1 півріччя 2005 року в сумі 9892 грн. та погашені на суму 3216,94 грн. платіжним дорученням від 28.10.2005 року № 596, в сумі 2849,38 грн. 30.11.2005 року платіжним дорученням № 639 від 30.11.2005 року та в сумі 3762,68 грн. уточнюючою декларацією № 29642 від 30.11.2005 року про зменшення податкового зобов'язання на 53450 грн.

Крім того, в акті перевірки зауважено, що податкові зобов'язання позивача були узгоджені податковою декларацією № 28228 від 08.11.2005 року за 9 місяців 2005 року в сумі 56628 грн. та погашені на суму 48867,07 грн. уточнюючою декларацією від 30.11.2005 року до зменшення 53450 грн., у сумі 7633,07 грн. платіжним дорученням від 09.12.2005 року № 1936, в сумі 127,88 грн. 30.12.2005 року уточнюючою декларацією № 30934 від 20.12.2005 року про зменшення податкового зобов'язання на 2536 грн.

Як вбачається з вказаних платіжних доручень платник податків самостійно не проводив погашення податкового боргу, оскільки 30.11.2005 року "Димитрівська геологорозвідувальна експедиція" виробничого обєднання шахтної геології та технічного буріння "Укрвуглегеологія" діючи на підставі абз. 3 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" надало податковому органу уточнюючий розрахунок з податку на прибуток на загальну суму 149000 грн., при цьому сума переплати податку, яка нарахована у зв'язку з виправленням помилки, складає 53450 грн. (арк. спр. 38).

КрасноармійськаОДПІ використала зазначене уточнення як джерело погашення податкового боргу та нарахувала позивачу штрафні санкції.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо неправомірності вказаних дій податкового органу, з огляду на наступне.

Згідно пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Таким чином, оскільки платник податків не сплачував в зазначенні терміни узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, а зменшив податкові зобов'язання з цього податку за 9 місяців 2005 року, у зв'язку з виправленням помилки, шляхом надання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань, тому у податкового органу не було правових підстав для застосування штрафних санкцій передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Оскільки, у п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" мова йде про сплату боргу. Джерела самостійної сплати податкового зобовязання або сплати податкового боргу визначені у п.п. 7.1.1 п. 7 ст. 7 цього Закону, до переліку яких не входить подання уточнюючого розрахунку, яким зменшуються податкові зобовязання у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовується сторонами, позивач здійснював сплату поточних податкових зобовязань з податку на прибуток (арк. спр. 86-91).

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність свого рішення відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 5, 17 Закону “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 2, ст. 9, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну Красноармійської обєднаної державної податкової інспекціїна постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року у справі № 2-а-3008/08 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року у справі № 2-а-3008/08 за позовом Виробничого обєднання шахтної геології та технічного буріння "Укрвуглегеологія" в особі структурної одиниці "Димитрівська геологорозвідувальна експедиція" до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 02 жовтня 2008р. проголошений повний текст ухвали.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: С.А. Малашкевич

Т.Г. Арабей