Постанова № 27237899, 05.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

05 липня 2012 року 19:00 год. № 2а-6712/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., при секре тарі судового засідання Палійчук Л.Д., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Дочірнього підприємства компанії "Дапекс Трейдінг Лімітед" "Дапекс Трейдінг Україна" (далі - ДП "Дапекс Трейдінг Україна") до Державної податкової інспекції у Печер ському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) про скасу вання податко вих повідомлень-рішень від 19.12.2011р. №0011402310 та №0011412310,

в с т а н о в и в:

17.05.2012р. за вх. №6712 до суду надійшла позовна заява ДП "Дапекс Трейдінг Україна" від 17.05.2012р. №41 до ДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2012р. №0011412310.

Ухвалою суду від 22.05.2012р. відкрито провадження у справі №2а-6712/12/2670.

17.05.2012р. за вх. №6716 до суду надійшла позовна заява ДП "Дапекс Трейдінг Україна" від 17.05.2012р. №40 до ДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2012р. №0011402310.

Ухвалою суду від 21.05.2012р. відкрито провадження у справі №2а-6716/12/2670.

Ухвалою суду від 20.06.2012р. по справі №2а-6712/12/2670 об'єднано в одне прова дження для спільного розгляду і вирішення зазначені адміністративні справи, присвоївши загальний номер №2а-6712/12/2670.

Під час судового розгляду справи 02.07.2012р. представники позивача (Москалець В.А., Олексіюк О.В.) підтримали позови з наведених у позовних заявах підстав. Позовні вимоги обґрунто вано неправомірністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з тих підстав, що відповідачем порушено п. 78.4 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК та відсутністю у відповідача права на проведення докумен тальної невиїзної перевірки, оскільки письмове по відомлення про її проведення одержано позивачем після початку її здійс нення; порушенням відповідачем пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК і безпідстав ністю призначення та проведення перевірки, оскільки позивачем своєчасно надано відповідь від 01.06.2011р. на запит ДПІ від 13.05.2011р. №17759/10/23-1011 з моменту його одержання 25.05.2011р.; помил ковістю та невідповідністю приписам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234, 235 ЦК та ст.ст. 207, 208 ГК висновків перевірки про недійсність фінансово-госпо дарських відносин між позивачем та ДП "Дапекс Трейдінг Україна" та відсутністю судових рішень про визнання таких правочинів недійсними чи фіктивними, а також відсутність підстав для визначення таких правочинів нікчемними; необ'єктивністю висновків перевірки, оскільки відповідачем не досліджувалися документи первинного бухгалтерського обліку та порушенням відповідачем вимог п. 85.9 ст. 85 ПК і не забезпечення одержання копій вилучених при проведенні виїмки первинних доку ментів; правомірним формуванням спірних сум валових витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі належних первинних документів та податкових накладних, які були вилучені при проведенні виїмки.

У справі наявні письмові заперечення представника відповідача Макара О.З. по справі №2а-6716/12/2670 (том-додаток 1 а.с. 122-124), в яких зазначено про порушення позивачем ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК та відсутності укладення угод з ТОВ "Технолоджігруп" з метою настання реальних наслідків, у зв'язку з чим правочини є нікчемними і не створюють правових наслідків у т.ч., як вважає названий представник відповідача, щодо сплати податків і зборів. Також представник відповідача зазначив про наявність рішення Дніпровського район ного суду м. Києва від 18.08.2010р. про визнання винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК, та пославшись на ст. 14 ЦПК зазначив про його обов'язковість, у зв'язку з чим представник відповідача стверджує про фіктивність статуту і правочину зі створення ТОВ "Технолоджігруп", тому такий правочин повинен бути визнаний недійсним судом.

До судового засідання 02.07.2012р. відповідач не забезпечив явку свого представника, причин непри буття суду не повідомив; заяв (клопотань) до суду не надходило. Згідно з ч. 4 та ч. 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи без відповідача у письмовому провадженні на підставі наявних у справі документів.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд дій шов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 16.11.2011р. №2269, копія якого наявна у справі (а.с. 20), та пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК ДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Технолоджігруп" за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р., результати якої оформлено актом від 02.12.2011р. №1542/23-10/32557680 (а.с. 21-32).

Перевіркою встановлено, що в грудні 2009р., січні 2010р. позивач мав фінансово-госпо дарські взаємовідносини з ТОВ "Технолоджігруп" з придбання товарів, робіт (послуг) на загаль ну суму 173751,86 грн., за результатами чого позивач відніс до складу валових витрат 144913,38 грн. та включив до складу податкового кредиту з ПДВ 28838,48 грн.

В акті зазначено про наступні порушення:

- п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону Украї ни від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподатку вання прибутку під приємств" (далі - Закон №334/94), в результаті чого занижено податок на при буток на суму 36229 грн., у т.ч.: за 2009р. -17525 грн., за 1 квартал 2010р. -18704 грн.;

- пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168/97), в результаті чого занижено ПДВ на суму 26011 грн., у т.ч.: за грудень 2009р. -12791 грн., за січень 2010р. -13220 грн.

Згідно з актом перевірки зміст порушень полягає у тому, що позивачем безпідставно від несено витрати на прид бання у ТОВ "Технолоджігруп" товарів (робіт, послуг) на загальну суму 144914 грн. (без ПДВ) до складу валових витрат і безпідставно включено сплачений постачаль нику ПДВ у загальній сумі 28838 грн. до складу подат кового кредиту, у зв'язку з нікчемністю договорів та домовленостей. Висновки відповідача про нікчемність правочинів та заниження податкових зобов'язань зроблені ним на підставі: 1) транзитного акта ДПІ у Шевченківсько му районі м. Києва від 04.08.2011р. №1777/23-12/36800209 документальної позапла нової невиїзної перевірки ТОВ "Технолоджігруп" в частині дотримання вимог подат кового та іншого законо давства по ПДВ за період з 01.01.2009р. по 10.06.2011р., в якому зазначено, що всі операції ТОВ "Технолоджігруп" носять ознаки "фіктивності" та "нікчемності"; 2) постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 18.08.2010р. №1-582/10 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК.

Разом з цим, в акті перевірки не зазначено конкретних договорів (угод) та господарсь ких зобов'язань, які відповідач вважає нікчемними та фіктивними, відсутні жодні посилання на конкретні господарські операції та складені про їх виконання документи пер винного бухгал тер ського обліку.

Позивачем подано письмові заперечення від 06.12.2011р. №67 на акт перевірки, в яких позивач просив переглянути висновки перевірки з підстав, аналогічних змісту позовних заяв.

Листом від 13.12.2011р. №16641/10/23-1011 відповідач повідомив позивачу про зали шення без змін висновків перевірки.

На підставі акта перевірки від 02.12.2011р. №1542/23-10/32557680 та згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПК ДПІ винесено подат кові повідомлення-рішення від 19.12.2011р.:

- №0011412310, яким пози вачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибу ток на 45286 грн. (у т.ч.: 36229 грн. - основний платіж, 9057 грн. - штраф) (а.с. 12);

- №0011402310, яким пози вачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 32514 грн. (у т.ч.: 26011 грн. - основний платіж, 6503 грн. - штраф) (том-додаток 1 а.с. 12).

За наслідками адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін рішенням ДПС у м. Києві від 03.03.2012р. №1010/10/12-114 та рішенням ДПС України від 10.05.2012р. №8141/6/10-245.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень про нарахування грошових зобов'язань.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94 валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94 визначено, що до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону №334/94 встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як встановлено у абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжни ми та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена прави лами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого вико-ристання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Положеннями п. 7.2. ст. 7 Закону №168/97 передбачено, що податкова накладна вида ється платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; податкова накладна є одночасно звітним і розрахунковим документом (пп. 7.2.3); право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97 встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ платником податків обумов лено фактич ним здійс ненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подаль шого використання в межах господарської діяльності платника податку, і реалі зується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарсь ких опера цій пер винних доку ментів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Перевіркою встановлено, не заперечувалося в ході розгляду справи представниками позивача наявність в грудні 2009р. та січні 2010р. фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем і ТОВ "Техноло джігруп" з придбання послуг з розміщення реклами, за наслід ками чого по зивачем відображено в податковому обліку валові витрати у сумі 144913,38 грн. та нараховано податкового кредиту з ПДВ на суму сплаченого в ціні податку 28838,48 грн., що підтвер джується наявними у справі копіями податкових декларацій ДП "Дапекс Трейдінг Україна" з ПДВ за грудень 2009р. (вх. №9002649152 від 19.01.2010р.) та січень 2010р. (вх. №9000379360 від 19.02.2010р.), додатками 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та подат кового кредиту в розрізі контрагентів" до них з квитанціями №2 про їх одержання ДПІ засоба ми електронного зв'язку (а.с. 97-99, 102, 104, 110, 111, 113, 114, 116; том-додаток 1 а.с. 90-101).

Відображені позивачем у податковому обліку показники результатів фінансово-госпо дарських операцій з ТОВ "Техноло джігруп" за грудень 2009р. та січень 2010р. ґрунтуються на даних бухгалтерсь кого обліку підприємства, зокрема по рахун кам Дт 631 - Кт 311 на суму 173751,86 грн., Дт 6442 - Кт 631 на суму 28838,48 грн., Дт 84 - Кт 631 на суму 144913,38 грн., які зазначені в акті перевірки (а.с. 24).

Згідно наявної у справі картки рахунку 631 по контрагенту з ТОВ "Технолоджігруп" за 01.12.2009р. -31.05.2010р. (а.с. 130, 131) позивачем оприбутковано отримання послуг вар тістю 144913,38 грн., а саме: 31.12.2009р. -69750 грн., 29.01.2010р. -74442,42 грн. При цьому пози вачем відображено суми нарахованого ПДВ 31.12.2009р. -13950 грн., 29.01.2010р. -14888,48 грн.), а також податку на рекламу 31.12.2009р. -348,75 грн., 29.01.2010р. -372,21 грн. В пода льшому позивачем здійснено оплату за отримані в грудні 2009р. послуги наступними плате жами: 10.03.2010р. -на суму 10000,01 грн., 16.03.2010р. -на суму 53006,50 грн., 22.03.2010р. -на суму 21042,24 грн., а за отримані у січні 2010р. послуги нас тупними платежами: 22.03.2010р. -на суму 38957,76 грн., 30.03.2010р. -на суму 30745,35 грн., 14.04.2010р. -на суму 10000 грн., 26.05.2010р. -на суму 10000 грн.

Дебіторська чи кредитор ська заборгованість відсутня.

На вимогу суду позивач надав копії платіжних документів, що підтверджують дані бух гал терського обліку щодо здійснення грошових платежів на користь ТОВ "Технолоджігруп" за надані послуги з розміщення реклами включно із сплатою ПДВ в ціні послуг, а саме копії наступних платіжних доручень: від 10.03.2010р. №1 на суму 10000,01 грн., від 16.03.2010р. №1 на суму 53006,50 грн., від 22.03.2010р. №3 на суму 21042,24 грн., від 22.03.2010р. №4 на суму 38957,76 грн., від 30.03.2010р. на суму 30745,35 грн., від 14.04.2010р. на суму 10000 грн., від 26.05.2010р. на суму 10000 грн. (а.с. 117-123), а також банківські виписки за 10.03.2010р., 16.03.2010р., 22.03.2010р., 30.03.2010р., 14.04.2010р., 26.05.2010р., які включають зазначені платежі (а.с. 124-129).

Позивач зазначив, що поставка ТОВ "Технолоджігруп" послуг з розміщення реклами здійснена на підставі укладеного з ним договору від 30.11.2009р. №03-11/09; ТОВ "Технолоджі груп" виписано, а позивачем прийнято до оплати рахунки-фактури від 31.12.2009р. №СФ-01-0040 і від 29.01.2010р. №СФ-1-0054; фактичне одер жання послуг та нарахування ПДВ оформ лено актами прийому-передачі робіт від 31.12.2009р. №ОУ-0000000000024 на суму 84048,75 грн. (у т.ч. ПДВ -13950 грн.) і від 29.01.2010р. №ОУ-0000000000005 на суму 89703,11 грн. (у т.ч. 14888,48 грн.) та податковими накладними від 31.12.2009р. №23 на суму 84048,75 грн. (у т.ч. ПДВ -13950 грн.) і від 29.01.2010р. №5 на суму 89703,11 грн. (у т.ч. ПДВ -14888,48 грн.), які стали підставою для відображення в бухгалтерсь кому і податковому обліку спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.

Позивач зазначив про неможливість надання до суду зазначених договору та складе них на його виконання рахунків-фактур, актів прийому-передачі робіт і податкових наклад них з огляду на те, що їх було вилучено ВОВЗ ГУБОЗ МВС України при проведенні виїмки згідно з протоколом від 09.02.2010р. та реєстром №1 до нього, копії яких позивач надав суду (том-додаток 1 а.с. 102-104). Судом витребувано зазначені документи від ГУБОЗ МВС Ук раїни ух валою від 28.05.2012р., однак їх не було надано, причин ненадання суду повідомлено не було.

При вирішенні справи суд виходить з того, що наявність господарського договору від 30.11.2009р. №03-11/09 з ТОВ "Технолоджі груп", рахунків-фактур від 31.12.2009р. №СФ-01-0040 і від 29.01.2010р. №СФ-1-0054; актів прийому-передачі робіт від 31.12.2009р. №ОУ-0000000000024 і від 29.01.2010р. №ОУ-0000000000005; податкових накладних від 31.12.2009р. №23 і від 29.01.2010р. №5, на підставі яких позивачем задекларовано свою валові витрати та по датковий кредит, сторонами не заперечувалася в ході розгляду справи. Зважаючи на це, від сутність у справі зазначених документів, у зв'язку з їх вилученням у позивача правоохоро нними орга нами, не може розглядатися судом як відсутність таких первинних документів вза галі. До того ж, ви ходячи з висновків перевірки, підставою нарахування грошових зобов'язань є стверджуваний відповідачем факт нікчемності правочинів, а не факт відсутності первинних документів бухгалтерського обліку.

На час вчинення фінансово-господарських операцій ТОВ "Технолоджі груп" було зареєс трованим суб'єктом господарювання, платником податків і зборів, зареєстрованим платником ПДВ - сві доцтво від 02.11.2009р. №10252607, тому вправі було нараховувати ПДВ та випису вати податкові накладні, які є законною підста вою для віднесення позивачем відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

У відповідності до норм Закону №168/97 право покупця на віднесення сум ПДВ до подат кового кредиту кореспондується з обов'язком постачальника товарів/послуг включити відпо відні суми ПДВ до податкових зобов'язань відповідного звітного періоду. На підставі податкової інформації щодо обліку ТОВ "Технолоджігруп" з ПДВ за грудень 2009р. та січень 2010р. по операціям з контрагентами, яка відображена в акті ДПІ у Шев ченківському районі м. Києва від 04.08.2011р. №1777/23-12/36800209 документальної позапла нової невиїз ної перевірки ТОВ "Технолоджігруп" в частині дотримання вимог подат кового та іншого законодавства по ПДВ за період з 01.01.2009р. по 10.06.2011р. (том-додаток 1 а.с. 109-121), судом встановлено, що ТОВ "Технолоджі груп" повністю самостійно задекларував свої подат кові зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з позивачем на загальну суму 28838,48 грн., у т.ч.: за грудень 2009р. -13950 грн., за січень 2010р. -14888,48 грн. (том-додаток 1 а.с. 112, 113).

Дані податкового обліку ТОВ "Технолоджігруп" відповідають даним податкового облі ку позивача, розбіжностей не вбачається.

Отже, враховуючи одержання позивачем у грудні 2009р. та січні 2010р. придбаних у ТОВ "Технолоджі груп" послуг з розміщення реклами на загальну вартість 144914 грн. (без ПДВ) (перша подія), та одержання пози вачем від постачальника послуг податкових наклад них, які підтверджують повноту нарахування ПДВ на контрактну вартість у сумі 28838 грн. (перша подія), зважаючи на правильність і повноту відображення позивачем фінансово-господарських відносин з ТОВ "Технолоджі груп" в бухгалтерському обліку під приємства, а також беручи до уваги наявність відповідних первинних документів, що фіксують здійснення господарських операцій, та наявність у справі інших доказів, які підтверджують декларування контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань з ПДВ, суд дійшов висновку, що позивач відповідно до ст. 5 Закону №334/94 та ст. 7 Закону №168/97 вірно збільшив свої валові витрати на 14494 грн. та податковий кредит з ПДВ на 28838 грн. за грудень 2009р. та січень 2010р. по першій події та не допустив заниження своїх податкових зобов'язань.

Стверджуючи про безпідставне формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ відповідач посилається на нікчемність правочину між позивачем та ТОВ "Технолоджі груп" з огляду на порушення правочином публічного порядку та укладення угоди без мети настання реальних наслідків, а також у зв'язку з наявністю ознак фіктивності правочину.

Відповідач послався на ч. 2 ст. 228 ЦК та зазначив про порушення правочи нами пуб лічного порядку, однак відповідач не надав до суду доказів наявності заві домо умисної мети чи факту спрямо ваності правочинів на пору шення консти туційних прав і свобод люди ни і громадя нина, зни щення, пошкодження майна фізич ної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заво лодіння ним, з чим ч. 1 ст. 228 ЦК пов'язує визначення порушення публічного порядку, а відтак вважати такий правочин нікчем ним згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК підстав немає.

Жодного факту дійсного заниження позивачем чи його контрагентом податкових зобов'язань по взаємовідносинам відповідач суду не довів. Напроти, реальне понесення позивачем грошових витрат на придбання послуг та фактична сплата ПДВ у ціні послуг, а також повнота декларування ТОВ "Технолоджі груп" своїх податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2009р. і січень 2010р. по операціям з позивачем свідчить про відсутність порушення бюджетних інтересів держави.

Заперечення представника відповідача про те, що правочин не спрямований на сплату податків не заслуговують жодної уваги, оскільки не підтверджені відповідними доказами та суперечать дійсним обставинам справи.

Відповідачем надана копія вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 18.08.2010р. по кримінальній справі №1-932/10 (том-додаток 1 а.с. 125-128), згідно з якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК і призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Частиною 4 ст. 72 КАС встановлено, що вирок суду в кримінальній справі, яка набрала законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, наданий вирок є належним доказом, який беззаперечно підтверджує, що ОСОБА_5 створено ТОВ "Техно лоджі груп" з метою прикриття незаконної діяльності.

Однак, даний вирок не може спростовувати настання певних правових наслідків діяль ності ТОВ "Техно лоджі груп", зокрема фактів виникнення, зміни і припинення господарсь ких зобов'язань у сфері господарювання та пов'язаних з ними питань оподаткування результатів діяльності. Склад злочину, передбаченого ст. 205 КК, не виключає фактичного здійснення гос подарських опера цій з поставки товарів, робіт (послуг), не спростовує реальних змін у струк турі активів продавця/покупця, не спростовує виникнення об'єктів оподаткування та податко вих зобов'язань перед бюджетами і цільовими фондами. Також вирок суду не приз водить до автоматичної втрати дійсності всіх господарських зобов'язань ТОВ "Технолоджі груп" з його контрагентами та виписаних за такими операціями первинних документів, оскільки таких наслідків національне законодавство не встановлює.

В даному випадку вироком суду по кримінальній справі не встановлено фактів ухилення від сплати податків ТОВ "Тех нолоджі груп" по фінансово-господарським операціям з позива чем, а також не встановлено наявність умислу в сторін договору від 30.11.2009р. №03-11/09 на заволодіння коштами чи майном держави. Водночас злочинне діяння ОСОБА_5 не вплинуло на розрахунок податків з бюджетом і не приз вело до втрат бюджету за наслідками виконання договору від 30.11.2009р. №03-11/09. За таких обставин наданий відповідачем вирок суду не є належним і достатнім доказом, для висновку про нікчемність договору від 30.11.2009р. №03-11/09 з поставки послуг з розміщення реклами згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК.

Фактично, висновки відповідача про нікчемність правочинів ґрунтуються на підставі акта ДПІ у Шев ченківському районі м. Києва від 04.08.2011р. №1777/23-12/36800209 перевір ки ТОВ "Технолоджігруп". Однак, згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійс ність, встановлена законом, а не актами органів державної влади чи місцевого самоврядування, тому акт ДПІ у Шев ченківському районі м. Києва та зазначені в ньому обставини не є законни ми підстава ми для визнання договору від 30.11.2009р. №03-11/09 нікчемним, оскільки цивільний закон не встановлює таких підстав.

Юридично невірними є твердження відповіда ча про нікчемність правочину з тих під став, що він не спрямований на настання реальних право вих наслідків. Цілком очевидним є те, що відповідачем підмінюється зміст понять фіктивного і нікчемного правочину -внаслідок невірного засто сування положень цивільного законодавс тва відповідач помил ково ото тожнює наведене в ст. 234 ЦК визна чення фіктивного право чину (правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином) з нікчемним правочином, який не є фіктивним за визначенням. При цьому згідно із ст. 234 ЦК фіктивний правочин визнається таким судом, однак необхідних судових рішень відповідач не представив.

Отже, твердження відповідача про нікчемність правочину між позивачем і ТОВ "Техно лоджігруп", які до того ж зазначені відповідачем без з'ясування правового змісту і форми такого правочину, яким як встановлено судом є договір від 30.11.2009р. №03-11/09 про надання послуг з розміщення реклами, є безпідставними і необґрунтованими та суперечать змісту та правильному застосуванню ст.ст. 215, 216, 228, 234 ЦК.

Також безпідставними і такими, що не заслуговують на увагу суду, є твердження відпо відача про недійсність і фіктивність правочи ну між позивачем і ТОВ "Технолоджі груп", так як суду не надано обов'язкових в такому ви падку судових рішень про виз нання договору від 30.11.2009р. №03-11/09 недійсним у зв'язку з порушенням приписів ст. 203 ЦК (ч. 1 ст. 215 ЦК) або недійсним у зв'язку з його фіктивністю (ст. 234 ЦК), або визнання договору недійсним у зв'язку з порушенням інтересів держави та моральних засад сус пільства (ч. 3 ст. 228 ЦК), або визнання недійсним господарського зобов'язання (ст. 207 ГК). При цьому наданий вирок суду не свідчить про недійсність правочинів ТОВ "Технолоджі груп", але може бути підста вою для визнання таких правочинів недійсними чи фіктивними в судовому порядку.

Таким чином, зважаючи, що договір від 30.11.2009р. №03-11/09 не є нікчемним, врахову ючи відсутність доказів визнання вказаного договору (господарського зобов'язання) недійсним чи фіктивним в судовому порядку, суд вважає висновки перевірки формальними, необґрунто ваними та безпідставними, які спрос товуються вищевикладеним. Натомість, з огляду на вище викладені обставини, суд не вбачає дос татніх зако нних підстав для висновку про неправо мірне віднесення позивачем витрат на прид бання у ТОВ "Тежнолоджігруп" послуг з розміщення рек лами у сумі 144914 грн. до складу валових, а сплаченого ПДВ у сумі 28838 грн. - до складу податкового кредиту, та вважає, що позивачем не допущено заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Технолоджігруп".

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.12.2011р. №0011402310 та №0011412310 не відповідають вимогам п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону №334/94, пп.пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97 та порушують право позивача на формування валових витрат і податко вого кредиту з ПДВ, що є підставою для скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Суд також вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем вимог п. 85.9 ст. 85 ПК і не забезпечення одержання копій вилучених при проведенні виїмки перви нних доку ментів, що вбачається з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК органи державної податкової служби мають право про водити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами держав ної подат кової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки -цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передба чених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 85.9 ст. 85 ПК встановлено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів (абз. 1 ). У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено право охоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у т.ч. розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них (абз. 3).

Судом встановлено, що на час проведення перевірки позивача відповідач був повідомлений про відсутність у позивача докумен тів первинного бухгалтерського обліку по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Технолоджігруп", які були вилучені ВОВЗ ГУБОЗ МВС України при проведенні виїмки згідно з протоколом від 09.02.2010р. та реєстром №1 до нього, що підтверджується листами позивача від 01.06.2011р. №33 та від 12.10.2011р. №60 (а.с. 15, 18).

Водночас відповідач всупереч вимогам п. 85.9 ст. 85 ПК не здійснив жодних заходів для ознайомлення з вилученими документами або одержання завірених копій вилучених документів, а також не вирішував питання про перенесення термі нів проведення перевір ки позивача до дати одержання вилучених первинних документів.

Що стосується доводів позивача про порушення відповідачем п. 78.4 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК, оскільки письмове по відомлення від 16.11.2011р. №1223/23-10 про прове дення пе ревірки одержано позивачем після початку її здійс нення, то суд вважає такі доводи необґрун товани ми з тих підстав, що посилання позивача на дату фактичного одержання письмо вого пові домлення є помилковими та суперечать п. 79.2 ст. 79 ПК, а п. 78.4 ст. 78 ПК не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про прове дення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається, у разі проведення невиїзної документальної позапланової перевірки закон вимагає від органу державної податкової служби надіслати (вручи ти) платнику податків копію наказу про проведення перевірки та письмове повідомлення, але при цьому не містить жодних застере жень щодо дати фактичного одер жання платником подат ків документів, надісланих органом дер жавної податкової служби, тому дана обставина немає суттєвого значення для розгляду справи.

Водночас судом встановлено, що копія наказу ДПІ від 16.11.2011р. №2269 і письмо вого повідомлення ДПІ від 16.11.2011р. №1223/23-10 були надіслані позивачу 16.11.2011р. в день їх прийняття, тому відповідачем не порушено п. 79.2 ст. 79 ПК.

Посилання позивача на п. 78.4 ст. 78 ПК суд відхиляє, оскільки дана норма стосується прове дення виїзних документальних позапланових перевірок, що не стосується фактичних обставин даної справи, водночас застосуванню підлягає п. 79.2 ст. 79 ПК, яким врегульовано особливості проведення невиїзних перевірок.

Також, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про порушення відповіда чем п. 79.1 ст. 79 і відсутність визначених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК обставин для прове дення перевірки, згідно з яким документальна позапланова виїз на перевірка здійснюється, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотри манням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх докумен тальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Позивач зазначив про своєчасне надання відповіді на письмовий запит ДПІ від 13.05.2011р. №17759/10/23-1011 (а.с. 13, 14) протягом 10 робочих днів з дня його отримання 25.05.2011р., що підтвердив листом від 01.06.2011р. №33 (а.с. 15).

Також у справі наявний запит ДПІ від 30.08.2011р. №11408/10/23-1-11 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо перевірки обчислення та сплати податків і зборів при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Техноло джігруп" за період з 01.08.2008р. по 31.03.2011р. (а.с. 16), який одержано позивачем 04.10.2011р., та лист-відповідь позивача від 12.10.2011р. №60 (а.с. 18), в якій повідомляється про попередньо надану відповідь листом від 01.06.2011р. №33.

Як вбачається, позивачем своєчасно в межах 10 робочих днів від дня отримання письмового запиту ДПІ надавалася відповідь. Проте, формально позивачем не було надано пояснень по суті пору шених в запиті питань та їх документального підтвердження, тому здійснення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки з підстав, визна чених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК, відповідає змісту вказаної норми. Вилучення у позивача запитуваних доку ментів не свідчить про порушення відповідачем пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК та не перешкоджало призначенню перевірки, але було підставою для вжиття відповідачем заходів, спрямованих на одержання вилучених документів, та перенесення термінів прове дення перевірки до дати надходження таких документів згідно з п. 85.9 ст. 85 ПК, порушення чого відповідачем суд констатував вище.

Вирішуючи справу, суд виходить з того, що позивачем доведено наявність законних підстав для формування спірних валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з ТОВ "Технолоджігруп" та підтверджено правильність і повноту відображення в податковому обліку підприємства операцій з названим контрагентом. Натомість відповідач, на якого КАС пок ладає тягар до казу вання правомір ності прийнятих рішень, не довів тих обставин, які стали підста вою для прий няття таких рішень, та не підтвердив дійсного заниження позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 138, 158-163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Дочірнього підприємства компанії "Дапекс Трейдінг Лімітед" "Дапекс Трейдінг Україна".

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печер ському районі м. Києва від 19.12.2011р. №0011402310 та №0011412310 з моменту їх прийняття.

3. Присудити на користь Дочірнього підприємства компанії "Дапекс Трейдінг Лімітед" "Дапекс Трейдінг Україна" судовий збір у сумі 778 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко