Рішення № 27096068, 16.10.2012, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1309/2-597/11 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М.

Провадження № 22-ц/1390/2662/12 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючий суддя Шумська Н.Л.

судді: Струс Л.Б., Шандра М.М.

секретар Гордій У.

особи, які беруть участь у справі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ПАТ «Універсал Банк»на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01.12.2011 року

по справі за позовом ПАТ «Універсал Банк»до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Універсал Банк», третя особа -ОСОБА_5 про припинення договору поруки, позовом ОСОБА_6 до ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_5 про визнання кредитного договору недійсним,-

в с т а н о в и л а:

оскаржуваним рішенням позов ПАТ «Універсал Банк»до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Унівесал Банк»заборгованість за кредитним договором №CL13295 від 23 січня 2008 року в сумі 14 486,89 доларів США, що за офіційним курсом НБУ в гривневому еквіваленті складає 114 953, 47 грн. В частині заявлених позовних вимог про стягнення боргу ПАТ «Універсал Банк»відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ «Універсал Банк», третя особа -ОСОБА_5 задоволено, визнано припиненим договір поруки № CL13295 від 23 січня 2008 року, укладений між ПАТ «Універсал Банк»та ОСОБА_3. В позові ОСОБА_6 до ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_5 про визнання недійсним кредитного договору № CL13295 від 23 січня 2008 року, укладений між ПАТ «Універсал Банк»та ОСОБА_3 -відмовлено.

Рішення оскаржив позивач ПАТ «Універсал Банк», у апеляційній скарзі вказує про ухвалення рішення з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Вiдповiдно до умов Кредитного договору К СЕ13295 вiд 23 сiчня 2008 року ОСОБА_5 (позичальник) отримав у ВАТ «Унiверсал Банк»(далi - Банк, Позивач) кредит в сумi 11 985,00 (одинадцять тисяч дев'ятсот вiсiмдесят п'ять, 00) доларiв США строком до 25 грудня 2014 року зi сплатою 24 % рiчних за користування кредитом. Позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначенi договором термiни, а також виконати iншi свої зобов'язання згiдно Кредитного договору. В силу статтi 526 Цивiльного кодексу Украни, зобовязання мае виконуватись належним чином вiдповiдно до умов договору. Вiдповiдач умови договору не виконував, графiку погашення заборгованостi не дотримувався, в наслiдок чого утворилася заборгованiсть на загальву суму 14 486,89 дол. США, а саме: прострочена заборгованiсть по кредиту -2947,76 дол. США ; сума дострокового стягнення кредиту -8 760,42 дол. США; вiдсотки -2 577,44 дол. США; пiдвищенi вiдсотки -201,27 дол. США. Згiдно ст. 612 ЦК Украни, боржник вважасться таким, що прострочив зобов»язання, якщо вiн не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором. Згiдно ст. 1054 ЦК Украни, за кредитним договором банк зобов'язусться надати грошовi кошти (кредит) позичальниковi у розмiрi та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник не виконав свого обов»язку по кредитному договору, а отже поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі що і позичальник. Ст..559 ЦК не передбачає такої підстави припинення поруки як неповідомлення поручителя про невиконання чи неналежне виконання зобов»язань боржником. Тому рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права, є незаконне, його слід скасувати та ухвалити нове, яким стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк»(код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001, р/р 29093000203333 у ПАТ «Універсал Банк»заборгованість по Кредитному договору № CL15295 від 23 січня 2008 року в сумі 14 486,89 дол. США.

Представник банку доводи апеляційної скарги підтримав повністю, уточнивши прохальну частину, щодо частковості скасування рішення суду в частині відмови у солідарному стягненні з ОСОБА_3 та задоволення зустрічного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, уточнення прохальної частини апеляційної скарги, з»ясувавши обставини справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд приймає доводи апеляційної скарги як обґрунтовані, знаходить підстави для скасування частково рішення суду першої інстанції.

У відповідності до ч.1ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.2ст.213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим, на підставі ч.3ст.213 ЦПК України, є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з»ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Однак, рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам, тому підлягає скасуванню в частині, на підставі ч.1ст.309 ЦПК України.

Судом безспірно встановлено, що згідно укладеного у передбаченому законом порядку кредитного договору, відповідач ОСОБА_5 прострочив зобов»язання, забезпечене порукою, заборгованість становить 14 486,89 дол.США. Розрахунок заборгованості проведено повний і доводами апеляційної скарги не спростовується. Відтак суд першої інстанції не допустив порушень, приймаючи його як доказ суми заборгованості, яка підлягає стягненню.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його в строк, встановлений договором. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання обома сторонами.

Крім того, виконання зобов»язання було забезпечено договором поруки від 23.01.2008року, згідно якого ОСОБА_3 зобов»язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_5усіх його зобов»язань перед банком, що виникли з Кредитного договору № СІ 13295 від 23.01.2008року в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Згідно п.4.2 договору поруки, порука припиняється із припиненням всіх зобов»язань боржника за кредитним договором (основним), що забезпечується порукою. Оскільки порукою забезпечено виконання кредитного договору, сума останнього платежу по якому визначено 25.12.2014року, тобто строк ще не настав, у суду першої інстанції не було правових підстав для висновку про припинення поруки ОСОБА_3 за договором поруки від 23.01.2008року. Відтак, на підставі діючих договорів відповідачів ОСОБА_5 та боржник за кредитним договором та ОСОБА_3 як поручитель відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Судом першої інстанції неправильно дано тлумачення правочину - договору поруки та неправильно визначено правовідносини сторін цього договору, зв'язок з основним (кредитним) договором.

Нарахування суми, яка підлягає стягненню за неналежне виконання кредитного договору судом перевірено з покликанням на умови договору. Сума стягнення апелянтом не оспорюється та не спростовується.

. Згідно роз»ясень постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30.03.2012року № 5 (п. 9) право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості до кредитора та поручителя як солідарних боржників) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

У разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК, без зазначення гривневого еквіваленту, що може змінюватись до часу звернення рішення до виконання.

Даючи оцінку рішення суду колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно вирішено спір, стягнено суму заборгованості лише з основного боржника, незаконно виключивши поручителя із договірного зобов»яання. Суд допустив неповне з»ясування обставин, що має значення по справі, невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм матеріального права, що є підставами для скасування рішення. Рішення суду в частині відмови в стягненні з поручителя незаконне та підлягає скасуванню так само як і в частині задоволення зустрічного позову та стягнення судових витрат. Колегія суддів приймає як обгрунтовані доводи апеляційної скарги, однак задовольняє скаргу частково, зважаючи на неточне формулювання вимоги до апеляційного суду щодо зміни рішення, згідно роз»ясень п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку».

Ухвалюючи нове рішення в цій частині колегія суддів виходить із встановлених судом обставин, змісту правовідношення сторін та солідарного обов»язку відповідачів у зобов»язанні перед позивачем, що врегульовано договорами між ними та передбачено ч.2ст.554 ЦК України. Відтак позовна вимога банку підлягає до задоволення, у зустрічному позові слід відмовити за безпідставністю позовних вимог, решту вимог -залишити без змін.

Керуючись ст.303, п.2ч.1ст.307, п.1,3,4ч.1ст.309, ч.2ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк»задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 01.12.2011року скасувати в частині відмови у задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк»до ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості та про задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання припиненим договору поруки від 23.01.2008року та стягненні судових витрат. Ухвалити нове рішення в цій частині, яким позов ПАТ «Універсал Банк»задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк»14 486, 89 дол. США заборгованості за кредитним договором № СІ 13295 від 23.01.2008року, судові витрати 1149,53грн. судового збору та 120грн. витрат на ІТЗ.

Решту рішення про відмову в позові ОСОБА_6 та стягнення з неї судових витрат залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Н.Л.Шумська

Судді Л.Б.Струс

М.М.Шандра