Рішення № 27096063, 11.10.2012, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1309/2-163/11 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський Є.П.

Провадження № 22-ц/1390/5185/12 Доповідач в 2-й інстанції: Каблак П. І.

Категорія: 37

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Каблака П.І.

суддів: Крайник Н.П., Курій Н.М.,

з участю секретаря Зозулі В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 червня 2012 року у справі

за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", приватний нотаріус ОСОБА_9 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, витягу про реєстрацію права власності, договору купівлі-продажу, визнання права власності на майно подружжя та права власності на спадкове майно

та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, треті особи: ОСОБА_3, Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", приватний нотаріус ОСОБА_9 про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИЛА:

у липні 2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вказаним позовом, який в подальшому нею неодноразово уточнювався (а.с.86-89), посилаючись на те, що після смерті її чоловіка -ОСОБА_11, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2, залишилося спадкове майно, яке згідно досягнутої за час життя чоловіка згоди мало бути розподілено між нею та їхніми дітьми. Однак, відповідачі (діти) заперечують проти таких домовленостей.

Просила визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 10.11.2008 року на ім.»я ОСОБА_12, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 (вагова та склад-гараж) по запису в книзі від 20.11.2008 року, визнати недійним договір купівлі-продажу зазначеного майна, укладений 16.12.2008 року між ОСОБА_12 в особі ОСОБА_10 та ОСОБА_3, визнати недійсним та скасувати витяг про реєстрацію права власності на вказане майно по запису в книзі від 18.12.2008 року, визнати за нею право власності на Ѕ частину майна, набутого під час шлюбу з померлим ОСОБА_11, визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1\2 частину будинку АДРЕСА_2 та Ѕ частину мікроавтобуса ТАМ 80, н.з. НОМЕР_2, а за дітьми ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_8 визнати право власності в порядку спадкування на 1\2 частину іншого спадкового майна.

У вересні 2011 року до суду із зустрічним позовом звернулася ОСОБА_2, в якому просить визнати за нею, як спадкоємцем своєї прабабці ОСОБА_12, права власності на частину спадкового майна, яке належало ОСОБА_11, крім відчуженого (а.с.96-99).

Ухвалою суду від 01 червня 2012 року зустрічний позов об'єднано в одне провадження з первісним позовом.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 01 червня 2012 року первісний та зустрічний позови задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом р.№ 1-2506 від 10 листопада 2008 року у спадковій справі № 489 за 2008 рік, видане Ірпінською міською нотаріальною конторою Київської області на ім'я ОСОБА_12.

Визнано недійсним та скасовано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно: вагову, площею 39.4 кв.м., склад-гараж, площею 132.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (номер витягу 20986151, реєстраційний № 8059011, номер запису 10 в книзі 1 від 20.11.2008 року), виданий Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки".

Визнано недійсним з моменту укладення та скасовано договір купівлі-продажу від 16.12.2008 року вагової (39.4 кв.м.), складу-гаражу (132.7 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1, укладений представником ОСОБА_12 -ОСОБА_10 з ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9

Визнано недійсним та скасовано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (номер витягу 21326042, реєстраційний № 8059011) на вагову (39.4 кв.м.), склад-гараж (132.7 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису 10 в книзі 1 від 18 грудня 2008 року) виданий Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки".

Визнано за ОСОБА_5 право власності на Ѕ майна, набутого під час шлюбу з ОСОБА_11, а саме: Ѕ частину будинку за адресою: АДРЕСА_2, Ѕ частину мікроавтобуса ТАМ 80, н.з. НОМЕР_2, Ѕ частину автомобіля ВАЗ 21093, н.з. НОМЕР_5, Ѕ частину автомобіля КАМАЗ 5320, н.з. НОМЕР_7, Ѕ частину автомобіля Камаз, н.з. НОМЕР_6, Ѕ частину причіпа, н.з. НОМЕР_3, Ѕ частину причіпа, н.з. НОМЕР_8, Ѕ частину автомобіля ЗІЛ 431610, н.з. НОМЕР_1, Ѕ частину вагової та складу-гаражу за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 право власності у порядку спадкування на спадкове майно померлого ОСОБА_11 в рівних частинах спадкового майна, а саме: 1/8 частину будинку за адресою: АДРЕСА_2, 1/8 частину мікроавтобуса ТАМ 80, н.з. НОМЕР_2, 1/8 частину автомобіля ВАЗ 21093, н.з. НОМЕР_5, 1/8 частину автомобіля КАМАЗ 5320, н.з. НОМЕР_7, 1/8 частину автомобіля Камаз, н.з. НОМЕР_6, 1/8 частину причіпа, н.з. НОМЕР_3, 1/8 частину причіпа, н.з. НОМЕР_8, 1/8 частину автомобіля ЗІЛ 431610, н.з. НОМЕР_1.

Визнано за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на спадкове майно померлого ОСОБА_11 в рівних частинах: по 1/10 частини на вагову та склад-гараж за адресою: АДРЕСА_1.

В решті вимог за первісним та зустрічним позовом відмовлено.

Рішення суду оскаржили ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні первісного позову та про повне задоволення зустрічного позову. Покликається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не враховано обставин про пропуск ОСОБА_5 строку позовної давності. З огляду на те, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем, суд не вправі був визнавати недійсним договір купівлі-продажу за його участю. Суд невірно застосував норми ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_8 не прийняли спадщину за померлим ОСОБА_11

Аналогічні доводи наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_3, який просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні первісного позову та про повне задоволення зустрічного позову.

ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність, оскільки її не залучено до участі у справі, як спадкоємицю першої черги. Зазначає, що матеріали справи свідчать, що ОСОБА_11 є її батьком, що стверджується судовим рішенням.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь в розгляді справи, дослідивши матеріали цивільної і спадкової справ та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково, а апеляційна скарга ОСОБА_4 - відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 21.01.1967 року ОСОБА_5 та ОСОБА_11 перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.23). У них є діти: ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3), ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_4) та ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_5)а.с.22). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 помер у м. Києві (а.с. 20).

Після смерті ОСОБА_11 відкрилася спадщина, до складу якої входили: жилий будинок АДРЕСА_2 (а.с. 8), транспортні засоби марки ЗІЛ 431610, р.н. НОМЕР_1 (а.с. 14), марки ТАМ 80, р.н. НОМЕР_2 (а.с.31), причіп марки GKB 8350, р.н. НОМЕР_3 (а.с. 15), причіп марки GKB 8350, р.н. НОМЕР_4 (а.с. 15), ВАЗ 21093, р.н. НОМЕР_5 (а.с. 16, 17), КАМАЗ 53212, р.н. НОМЕР_6 (а.с. 18), КАМАЗ 5320, р.н. НОМЕР_7 (а.с.32); вагова (39.4 кв.м.), склад-гараж (132.7 кв.м.), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5, 19). Спадкове майно зареєстровано за ОСОБА_11, та було набуто ним під час перебування у шлюбі, в період з 1985 року по 2007 рік.

09.07.2008 року ОСОБА_12 звернулася до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті її сина ОСОБА_11. В заяві ОСОБА_12 зазначала, що спадщина складається з: складу-гаражу площею 132.7 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, АДРЕСА_1, та з автомобіля КАМАЗ, 1985 року випуску, яку вона приймає. В заяві також вказувала, що крім неї спадкоємців згідно закону немає (а.с. 5 спадкової справи). На підставі поданої 10.11.2008 року представником ОСОБА_12 ОСОБА_10 заяви (а.с. 4 спадкової справи), в якій він зазначав, що на день смерті ОСОБА_11 він у шлюбі не перебував, а також додатково вказав, що до складу спадкового майна також входить вагова площею 39.4 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, АДРЕСА_1 і просив видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вагову та склад-гараж, державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Бова Т.В. 10.11.2008 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_12. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складалося з вагової (39.4 кв.м.) та складу-гаражу (132.7 кв.м.), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 101,( а.с. 1 спадкової справи).

16.12.2008 року між ОСОБА_12, від імені якої діяв ОСОБА_10, та ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-пролажу вагової та складу-гаражу, право власності на яке за ОСОБА_3 було зареєстровано ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 18.12.2008 року (а.с. 102, 103).

07.10.2008 року ОСОБА_12 було складено заповіт, за яким спадкоємцем на все майно заповідача визначено ОСОБА_2 Заповіт посвідчено секретарем Пилиповицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області (а.с. 105).

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_12 померла в с.Пилиповичі, Радомишльського району Житомирської області (а.с. 67).

31.03.2011 року до Радомишлської районної нотаріальної контори надійшла заява від ОСОБА_2 про прийняття нею спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_12, на підставі якої заведено спадкову справу № 50952710 (а.с. 106, 107).

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 09.09.2011 року встановлено факт, що ОСОБА_11, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві є рідним батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 81, 82). Однак, ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 28.12.2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_8 задоволено. Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 09.09.2011 року скасовано, заяву ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства залишено без розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 в частині визнання за нею права власності на Ѕ частину майна, яке є спільною сумісною власністю її разом з покійним чоловіком ОСОБА_11 суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що таке майно набуто за час їх шлюбу.

Такі висновки суду повністю відповідають фактичним обставинам справи, зроблені при вірному застосуванні норм матеріального права, без порушення норм процесуального права, доводи апеляційних скарг у цій частині судового рішення не спростовують, у зв'язку із чим його слід залишити у цій частині позовних вимог без змін.

Щодо доводів апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про пропуск позивачкою строку позовної давності за цими вимогами, такі колегією суддів відхиляються, оскільки право спільної сумісної власності подружжя виникає в силу факту набуття такого майна саме під час перебування у зареєстрованому шлюбі, незалежно від факту реєстрації такого на одного з подружжя. Позивачкою заявлено такі вимоги, після того, як їй стало відомо, що її права на частину майна (вагова та склад-гараж) порушено з боку ОСОБА_12, внаслідок видачі їй свідоцтва про право на спадщину на вказане майно.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки про порушення свого права позивачка дізналася в червні 2010 року, що вбачається з поданих нею змін та доповнень до позовної заяви (а.с.50-52), нею не пропущено строку позовної давності.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно з положеннями ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Всі інші спадкоємці приймають спадщину шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Тобто, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст.1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, спадкової справи № 45059620, місцем відкриття спадщини є: АДРЕСА_3, що підтверджує постійне місце проживання спадкодавця за цією адресою з 06.09.2007 року (а.с.4 зв. спадкова справа).

Враховуючи встановлення таких обставин, з огляду на те, що позивачка за первісним позовом ОСОБА_5 та її сини ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_8 на момент смерті ОСОБА_11 з ним не проживали та протягом строку для прийняття спадщини не подали нотаріусу заяв про прийняття спадщини, вони не можуть вважатися такими, що прийняли спадщину.

На вказані положення закону суд уваги не звернув, у зв'язку із чим прийшов до невірного висновку про визнання за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_8 права власності на 1/8 та 1/10 частини спадкового майна.

Відтак, рішення суду у цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог. Однак, це не позбавляє права вказаних осіб звернутися до суду із заявою про визначення їм додаткового строку, достатнього для подання ними заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи висновки, до яких прийшов апеляційний суд, щодо вказаних вище позовних вимог, рішення суду в частині вирішення вимог про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу та витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно підлягає зміні, з вказівкою на те, що такі визнаються недійсними та скасовуються лише в частині Ѕ нерухомого майна.

Оскільки ОСОБА_12 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом лише щодо вагової та складу-гаражу, які в подальшому були нею відчужені ОСОБА_3, судом безпідставно визнано право власності на 1/10 частину цього майна за ОСОБА_2, тим більше, що згідно її позовних вимог вона не претендувала на зазначене майно, щодо іншого майна, то вона своєчасно звернулася в нотаріальну контору про прийняття спадщини і їй не відмовлено у видачі свідоцтва, питання по якому буде визначатись нотаріусом з врахуванням зазначеного рішення суду, у зв'язку із чим рішення суду в цій частині також підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні зустрічного позову у цій частині.

З огляду на те, що судові рішення про встановлення факту батьківства ОСОБА_11 щодо ОСОБА_4 скасовані, не підлягає до задоволення її апеляційна скарга. Проте, це не позбавляє її права на звернення з окремим позовом про встановлення факту, що має юридичне значення (факт батьківства) та визнання у зв'язку із цим прав на спадщину.

В частині вирішення позовних вимог за первісним та зустрічним позовом у задоволенні яких судом відмовлено, рішення суду є законним та обґрунтованим, доводи апеляційних скарг його висновків не спростовують. Відтак, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п.п. 1-3, 309 ч. 1 п.п. 1, 3, 4, 314 ч. 2, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволити частково.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 червня 2012 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, договору купівлі-продажу та витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно змінити, вказавши, що такі підлягають визнанню недійсними та скасуванню в Ѕ частині нерухомого майна, на яке вони видані.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 червня 2012 року в частині вирішення позовних вимог за первісним та зустрічним позовом про визнання за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 по 1/8 та 1/10 частині права власності у порядку спадкування на спадкове майно ОСОБА_11 скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Каблак П.І.

Судді: Крайник Н.П.

Курій Н.М.