Рішення № 26996725, 10.10.2012, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа №2/1005/1668/2012

1005/5698/2012 Г

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіСаган В.М.

при секретаріСтрижиус Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Борисполя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Ілінічни, яка виступає в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім"єю, визнання майна, набутого під час спільного проживання спільною сумісною власністю та визнання права власності на 'Л частину майна спільної сумісної власності

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє як законний представник в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 в якому просить встановити факт проживання однією сім'єю; визнати майно, набуте під час спільного проживання спільною сумісною власністю та визнати право власності на 'Л частину майна у спільній сумісній власності.

25.05.2009 року заочним рішенням суду вищезазначений позов був задоволений та встановлено факт, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з 1989 року і по день його смерті, тобто до 16.10.2008 року, проживали однією сім'єю, а майно придбане в цей період є їхньою спільною сумісною власністю.

Також було визнано за позивачкою право власності на 'Л частину майна придбаного ОСОБА_6 в період з 1989 року по 16.10.2008 рік (а.с.36,37).

13.11.2009 року за заявою позивачки судом у даній справі було ухвалено додаткове рішення (а.с. 84,85).

Не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями суду, відповідач ОСОБА_4, на початку березня 2012 року звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення, мотивуючи це тим, що їй, не було відомо про існування останнього, та про те, що її належним чином не було повідомлено про розгляд даної справи, що позбавило її можливості подавати суду докази, заперечення і ці обставини вплинули на правильність прийнятого рішення судом.

15.05.2012 року ухвалою суду вищезазначену заяву ОСОБА_4 було задоволено, заочне рішення від 25.05.2009 року було скасовано і призначено справу до розгляду загальному порядку (а.с. 139).

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов визнали повністю і просили суд його задовольнити, надали суду заяви в яких просили слухати справу за їх відсутності.

Відповідачка ОСОБА_4 та її представник позов не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що з 1991 року вона почала проживати однією родиною з ОСОБА_6 в своїй квартирі, яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_1. В липні 1995 року готуючись до народження дитини родина придбала нову квартиру, яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_2, та постійно в ній проживали по 2001 рік. У тому ж 1995 році у відповідачки та ОСОБА_5 народилась донька - ОСОБА_5. У 2001 році відповідачка придбала нову квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та родина переїхала до неї. В 2006 році відповідачка та ОСОБА_6 почали проживати окремо.

Відповідачка стверджувала, що фактично ОСОБА_6 та вона утворили сім'ю, спільно проживали та працювали, вели спільне господарство та мали спільний бюджет.

Крім-того, в обґрунтування своїх заперечень надала суду вісім фотокарток (а.с.95-98) письмові пояснення (а.с. 79-81) 2 листи (а.с. 82,83) та постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.10.2008 року про проведення обшуку.

Суд, вислухавши пояснення позивачки та її представника, відповідачку ОСОБА_4 і її представника, свідків, дослідивши матеріали справи знаходить, що позов підлягає задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні в 1981 році позивачка вступила в зареєстрований шлюб з ОСОБА_6. З моменту одруження вони проживали та були зареєстровані в квартирі батьків позивачки за адресою: АДРЕСА_4. Відданого шлюбу у них народилось двоє дітей: син ОСОБА_7, 24.02.1982р.н. та син ОСОБА_8, 30.08.1986р.н..

У зв'язку з тим, що батько покійного ОСОБА_6 тяжко хворів, і щоб підтримати матір останнього, у березні 1986 року родина переїхала в квартиру батьків ОСОБА_6 за адресою: м. Києві, пр-кт. Маяковського, 8, кв.145. В травні 1986 року батько ОСОБА_6 помер. Після смерті батька, здоров'я матері ОСОБА_6 значно погіршилось і родина залишилась проживати разом з нею.

Наприкінці 1988 року ОСОБА_6 звернувся до позивачки з проханням фіктивно розірвати шлюб, щоб самому зареєструватись в квартирі своїх батьків за адресою: м. Києві, по пр-кт. Маяковського, 8, кв.145, пояснюючи це необхідністю в подальшому збереження квартири та покращення житлових умов сім"ї, на що позивачка дала згоду, оскільки довіряла своєму чоловікові.

В 1989 році шлюб з ОСОБА_6 був розірваний, про що зроблений відповідний актовий запис за №85 від 23.05.1989 року.

и^алив)іччи ^ігіуаціш з ііолраіх^смлим л\*іілиаи-иииу іивілл. ужив па іші .~.~, ~^^ ,

що розірвання шлюбу носило фіктивний характер, оскільки подружжя продовжувало проживати однією сім'єю, підтримувались подружні стосунки, велось спільне господарство. Подружжя спільно формувало, поповнювало і витрачало сімейний бюджет, виховувало дітей та мали взаємні подружні права та обов'язки.

Дана обставина ніким не спростована, а тому суд знаходить її встановленою.

Відповідачка ОСОБА_4 також дану обставину не спростовує вказуючи, що проживати вона стала з ОСОБА_6 з 1991 року.

Крім того, позивачка показала, що у 1990 році вона разом з ОСОБА_6 розпочали будівництво власного будинку за адресою: м. Бориспіль вул. Челюскінців, 10-в. На підтвердження вказаного позивачка надала суду оригінали дозвільних документів, а саме: (рішення Бориспільської міської ради народних депутатів про надання земельної ділянки для будівництва житлового будинку від 04.12.1990р. №205/1 та технічну документацію на будівництво житлового будинку, технічний паспорт житлового будинку від 13.05.1998р., довідка-характеристика БТІ від 04.09.1998р. на житловий будинок, заяви ОСОБА_6 начальнику Бориспільської РЕС від 27.10.1994р. на підключення житлового будинку до трьохфазного електропостачання та технічна документація). Також позивачкою було надано суду квитанції до приходних касових ордерів (№502 від 14.09.1990р. на суму 315руб.00коп., №563 від 01.10.1990р. на суму 178руб.00коп., №373 від 22.12.1994р. на суму 6323000руб.00коп.) з яких вбачається, що саме сім"я позивачки та покійного ОСОБА_6 купували вказані будівельні матеріали.

Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що ОСОБА_6 після розірвання шлюбу сім"ю не залишив, проживав з позивачкою, вони вели спільне господарство, виховували синів та підтримували подружні стосунки.

Так, свідок ОСОБА_9 показала, що сім"ю ОСОБА_6 знає з 1986 року. З указаного часу вони дружили сім"ями. їй ОСОБА_6 запропонував бути нянею його дочки, яка народилась у іншої жінки. Нянею вона пропрацювала місяців 8-9. Він піклувався про свою дочку, хотів щоб всі його діти дружили між собою. Працюючи нянею вона мала доступ до житла відповідачка, але речей ОСОБА_6 там не бачила. ОСОБА_6 був дуже злим, коли відповідачка ОСОБА_4 без його згоди поставила штамп у паспорт та записала туди свою дитину. Після цього у нього в сім"ї з позивачкою відбулися скандали. Знає, що ОСОБА_6 почав будівництво будинку в м. Борисполі для своєї сім'ї з позивачкою та відкрив свій власний бізнес.

Свідок ОСОБА_10, який є двоюрідним братом покійного ОСОБА_6 показав, що останній запросив його до своєї агрофірми "Рубежівська" працювати в 2003 році. Із дня одруження він знав одну дружину ОСОБА_6 ОСОБА_1. Вони неодноразово гостювали один у одного, святкували родинні світа. ОСОБА_4 він знав як коханку, а не як дружину. У ОСОБА_4 від ОСОБА_6 народилась дитина, яку він визнав своєю, дитині допомагав. Був злим на ОСОБА_4, яка без його відому записала дитину у його паспорт. Знає, що ОСОБА_6 та позивачка розлучились фіктивно через проблеми з квартирою.

Свідок ОСОБА_11, кума померлого ОСОБА_6 показала, що з ОСОБА_6 вони знайомі з дитинства. В 1995-1996 роках вони займались бізнесом. В цей період покійний ОСОБА_6 допомагав їм з переїздом, а потім займався лікуванням їхнього сина. В 1998 році їх сину була зроблена операція, в цей час її сім"я проживала в сім"ї ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в м. Борисполі, де вона допомагала по хазяйству. Коли працювала в кафе "Каприз" яке належить ОСОБА_6С, бачила як він кілька разів привозив дівчинку років 3-4 та пояснив їй що це є помилка молодості. З ОСОБА_4 вона знайома, але ОСОБА_6 її своєю дружиною не представляв.

Свідок ОСОБА_12 показала, що з сім"єю ОСОБА_6 вона була знайома з 1986 року. В 1991 році сім"я ОСОБА_6 почала будувати свій будинок в м. Борисполі по вул.. Челюскінців, а проживали доки будинок зводився в неї. В 1989 році вони розвелися, щоб не прозівати квартиру. В 1999 році ОСОБА_6 знайомив її з ОСОБА_4 представивши своєю сестрою двоюрідною. В 2002 році зустрівши випадково ОСОБА_6 вона із його слів дізналась, що в нього є дочка і вона іде в їй клас. З сім"ї з позивачкою ОСОБА_6 ніколи не уходив, і іншої сім"ї не мав до своєї смерті.

Свідок ОСОБА_13 показав, що його батько та ОСОБА_6 дружили з дитинства, а пізніше ОСОБА_6 став його хрещеним батьком. В 1996-1997 роках він проходив обстеження в лікарні, з 1998 по 2002 роки працював в кафе "Каприз" власником якого був ОСОБА_6 Жив в сім'ї ОСОБА_6 де дружиною була позивачка. ОСОБА_4 він ніколи не бачив і не чув про неї.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 надала копії Державного акту від 05.07.2001 року та 8 Державних актів від 27.12.2001 року на земельні ділянки, які були придбані за час спільного проживання.(а.с.41-49), статут агрофірми "Рубежівська" зареєстрований в 2002 році, статут МП "Славутич" від 1997 року(а.с.69-77), технічний паспорт на садибний індивідуальний будинок та свідоцтво про право власності на житловий будинок від 25.08.1998 року(а.с.79-80).

Суд визнає дані докази належними, та такими, що підтверджують, що майно було придбане під час сумісного проживання покійного ОСОБА_6 та позивачки по справі та є їх спільним сумісним майном.

Ще одним доказом того, що позивачка та ОСОБА_6 проживали однією сім'єю та були пов'язані спільним побутом і мали взаємні права та обов'язки, підтверджується довіреністю виданою ОСОБА_6 на розпорядження банківським вкладом «СТАНДАРТ»№70593 на ім'я позивачки ( а.с.52 на звороті).

Крім того, після вбивства ОСОБА_6 яке сталося 16.10.2008 року та порушення за зазначеним фактом кримінальної справи, позивачку було визнано потерпілою (а.с. 73). Позивачка сама забирала тіло покійного ОСОБА_6 з моргу, що підтверджується довідкою Києво-Святошинського відділення КОБСМЄ від 13.04.2009р. № 26 (а.с.75) та сама, за власний рахунок його поховала, дана обставина підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № ' -від 18.10.2008 року на суму 13220грн.00коп., та накладною № 2238 від 18.10.2008р.(а.с.76).

Доказом по даній справі є також те, що ОСОБА_4 як законний представник сз:-:" неповнолітньої дочки ОСОБА_5С в заяві від 27.04.2010 року визнала рішення суду "-встановлення факту проживання однією сім"єю ОСОБА_6 та позивачки з 1989 року по лей:

шерп іи.и/.іцда р>-"ЧУ ^ ш,1-1 маиш аридианс в цей період ч, іл сішіьпши і,_упгііі.пиічу ^.»„. .

згоду на подачу заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та отримання таких свідоцтв(а.с.168-169).

Заперечуючи проти вказаного позову в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4 не надала жодного належного доказу того, що ОСОБА_6 та позивачка не проживали однією сім"єю до 2006 року.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що саме позивачка надала докази про придбане майно ОСОБА_6С, а саме:

банківський вклад «Скарбничка», договор №41-21448Д, в національній валюті із щомісячною

сплатою процентів, який знаходиться на депозитному рахунку №2635.7.10635.007(грн.) відкритого

акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик», м. Київ, вул. Хрещатик 8-а;банківський

вклад «Стандарт»№70593, який знаходиться на особовому рахунку №26354127510593 та рахунок

нарахування процентів № 26387127510593 (грн) у ВАТ «Український ОСОБА_14»м. Київ,

вул. М. Раскової 15; банківський вклад поточного мультивалютного (гривня України, долари США,

євро) рахунку від 04.12.2007 року, договір №б/н, юридична адреса та банківські реквізити банку:

020002, м. Київ, вул. М. Раскової 15, кор./рахунок №32009172801 в Головному Управлінні НБУ по м.

Києву і Київській області, МФО 300205, код 19019775; документи: на житловий будинок в м.

Борисполі по вул. Челюскінців 10-в; на квартиру в АДРЕСА_5; на мале

приватне підприємство «Славутич»в м. Борисполі по вул. Київський шлях 127-а; на ТОВ «Агрофірма

Рубежівська»(ідентифікаційний код 00849327) с. Михайлівська-Рубежівська по вул. Шкільна 15,

Києво-Святошинського району, Київської області; на земельну ділянку, яка розташована на території

Михайлівської Рубежівської сільської ради, згідно Державного акту на право власності на земельну

ділянку Серія ЯГ №185195 від 05.07.2001 року; на земельні ділянки згідно Державних актів:11-ЗП

№066657 від 27.12.2001 року; 11-ЗП №066658 від 27.12.2001 року; 11-ЗП №066655 від 27.12.2001

року;11-ЗП №066656 від 27.12.2001 року; 11-ЗП №066653 від 27.12.2001 року; 11-ЗП №066652 від

27.12.2001 рою.-; 11-ЗП №066659 від 27.12.2001 року; 11-ЗП №066654 від 27.12.2001 року; суд

приходить до висновку, що зазначене майно було придбане за час сумісного проживання, так як про

вказане майно знала лише позивачка.Відповідачка ОСОБА_4 стверджуючи, що вона

проживала разом з ОСОБА_6 до 2006 року та вони спільно з ОСОБА_6 придбавали майно, не знала про його існування та не надала жодного доказу.

Допитані в судовому засіданні свідок ОСОБА_15, яка є двоюрідною сестрою ОСОБА_6 показала, що з 1995 року з позивачкою не бачилась але знає, що ОСОБА_6 з нею не проживав, проживав з ОСОБА_4, вони разом відпочивали у неї. Вона була в гостях на вул.. Фрунзе на вул.. Бальзака та на Чоколовці, але номера квартир та етаж не пам"ятає. Вона постійно там бачила ОСОБА_6С, його речі, взуття, одяг. ОСОБА_6 зустрічав її одягнутий завжди по домашньому. Він знайомив її з ОСОБА_4, як матір"ю своєї дитини.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16, кум ОСОБА_6С, показав, що він хрестив дочку ОСОБА_6 та ОСОБА_4, але чисто кумівських відносин у них не було. Стверджує, що вони проживали однією сім"єю з 1991-1992 по 2006 роки. Жили на вул.. Донецькій, а потім на вул.. Фрунзе, разом будували будинок в м. Борисполі.

Допитаний свідок ОСОБА_17, сестра відповідачки ОСОБА_4, показала, що відповідачка з ОСОБА_6 проживала з 1991 року однією сім"єю у них народилась дитина, яку він любив. По 1999 рік вона няньчила дитину та бачила, що ОСОБА_6 проживав у квартирі відповідачки, там знаходились його речі. ОСОБА_6 часто привозив своїх дітей, особливо сина ОСОБА_7.

Суд критично оцінює покази вказаних свідків, а саме сестри ОСОБА_17 та кума ОСОБА_18 так як вони є заінтересованими в роз"язанні даної справи, а двоюрідна сестра ОСОБА_6С- ОСОБА_15 не спілкуючись із сім"єю позивачки ЗІ995 року, про стосунки в даній сім"ї нічого сказати не змогла.

У роз'ясненнях, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»зазначається, що при розгляді справ, які виникають у зв'язку з укладенням, припиненням шлюбу, а також з інших сімейних відносин, необхідно виходити з положень Конституції України, норм СК, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 23 червня 2005р. "Про міжнародне приватне право" та інших нормативно-правових актів, що регулюють сімейні відносини.

У п. 20 цієї ж постанови зазначається, що при застосуванні ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Згідно зі ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їх на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України.

Відповідно до ч.2 ст.60 СК України вважається що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

^ідии&ідт' ми ч.-т и.оио і_і,^ ^ і\уа.тПу мстли пииу іс о рс^льїсіїї і_.іііл?>пиі прим» *«^«

грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено

договором, укладеним у письмовій формі.(Сге**-

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.355, 368,372 ЦК України, ст.ст.З, 60-62,69-71,74 СК України, ст.ст. 2, 4, 8, 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з 1989 року і по день його смерті, 16.10.2008 року, проживали однією сім»єю, а майно придбане в цей період є їхньою спільною сумісною власністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 'Л частину майна придбаного в період сумісного

проживання з ОСОБА_6 з 1989 року по 16.10.2008 року, а. саме на: банківський вклад

«Скарбничка», договір №41-21448Д, в національній валюті із щомісячною сплатою процентів, який

знаходиться на депозитному рахунку №2635.7.10635.007(грн.) відкритого акціонерного товариства

Комерційний банк «Хрещатик», м. Київ, вул. Хрещатик 8-а; банківський вклад «Стандарт»№70593,

який знаходиться на особовому рахунку №26354127510593 та рахунок нарахування процентів №

26387127510593 (грн) у ВАТ «Український ОСОБА_14»м. Київ, вул. М. Раскової 15;

банківський вклад поточного мультивалютного (гривня України, долари США, євро) рахунку від

04.12.2007 року, договір №б/н, юридична адреса та банківські реквізити банку: 020002, м. Київ,

вул. М. Раскової 15, кор./рахунок №32009172801 в Головному Управлінні НБУ по м. Києву і

Київській області, МФО 300205, код 19019775;житловий будинок в м. Борисполі по вул. Челюскінців

10-в;квартиру в м. Києві, вул. Львівська 22а,кв.6;мале приватне підприємство «Славутич»в м.

Борисполі по вул. Київський шлях 127-а;ТОВ «Агрофірма Рубежівська»(ідентифікаційний код

00849327) с. Михайлівська-Рубежівська по вул. Шкільна 15, Києво-Святошинського району,

Київської області;Землю згідно Державних актів:11-ЗП №066657 від 27.12.2001 року; 11-ЗП

№066658 від 27.12.2001 року;11-ЗП №066655 від 27.12.2001 року; 11-ЗП №066656 від

27.12.2001 року; 11-ЗП №066653 від 27.12.2001 року; 11-ЗП №066652 від 27.12.2001 року;11-

ЗП №066659 від 27.12.2001 року; 11-ЗП №066654 від 27.12.2001 року.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: