Ухвала суду № 26947695, 21.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2012 р.Справа № 2а-9384/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2011р. по справі № 2а-9384/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Орджонікідзевського Відділу державної виконавчої Служби Харківського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Харківській області

треті особи Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" , ОСОБА_1

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, треті особи ПАТ "Альфа-Банк", ОСОБА_1, в якому просить суд: скасувати постанову від 20.10.2010 р. Орджонікідзевського ВДВС Харківського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Харківській області за виконавчим листом № 6-1853, виданим 13.11.2009 р. Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення на користь ПАТ "Альфа-Банк"(Код ЄДРПОУ 23494714) заборгованості у сумі 450983,01 грн.; зняти арешт із заставленого нерухомого майна (предмета іпотеки), а саме: з квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер/ обліковий номер платника податків № НОМЕР_1); заборонити Орджонікідзевському ВДВС Харківського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Харківській області в ході виконавчого провадження вчиняти будь-які дії, включаючи арешт, заборону відчуження та примусову реалізацію, стосовно нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, не пов'язані з реалізацією Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк"(Код ЄДРПОУ 14359319) своїх прав іпотекодержателя цього майна.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України закрито провадження у справі.

На зазначену ухвалу суду Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" подало апеляційну скаргу, в якій апелянт вказує, що зазначена ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення. Апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року, прийняти нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції закриваючи провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України виходив з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що на виконанні Орджонікідзевського ВДВС Харківського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 6-1853, виданого 13.11.2009 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" суми боргу у розмірі 450983,01 грн.

Постановою державного виконавця від 20.10.2010 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених ч. 2 ст. 3 Закон № 606-ХІУ, крім тих, відносно яких законом встановлено інший порядок їх оскарження.

Оскільки ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України та розділом УІІ Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами господарського та цивільного судочинства, то такі спори не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Разом з тим, ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України та ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України визначено обмежено коло осіб, які мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень у господарських та цивільних справах відповідно у порядку господарського і цивільного судочинства, а тому спори за зверненням інших осіб на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби при виконанні зазначених судових рішень належать до юрисдикції адміністративних судів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не є учасником виконавчого провадження.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в даному випадку відносини випливають не з прав власності, а з особливостей дій державного виконавця при виконанні виконавчих дій щодо заставленого майна, та прав заставодержателя, а не власника майна, які порушені на думку останнього діями виконавчої служби, суб'єкту владних повноважень при здійсненні своїх функцій. Позивач оскаржує постанову державного виконавця, тобто рішення суб'єкту владних повноважень. Враховуючи, що позивач не є учасником виконавчого провадження, даний спір відповідно ст. 181 КАС України є спором адміністративною юрисдикції. Щодо вимог про зобов'язання вчинити дії, то суд першої інстанції, враховуючи помилковість висновків щодо підсудності, не надав належної оцінки цій вимозі, та її пов'язаності з вимогою про скасування постанови. Так в позові, позивач, зокрема, посилається на необґрунтоване застосування арешту. Наведене залишилося поза увагою суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження в адміністративній справі підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали, якою справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199, п.4 ст. 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року скасувати.

Справу направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, в силу ст. 211 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.