Ухвала суду № 26947708, 04.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 р.Справа № 2а-1637/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стаут Груп" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2012р. по справі № 2а-1637/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стаут Груп"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС України

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ Стаут Груп", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0004791502 від 26.12.2011р., прийняте Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова на підставі акту № 3718/15-210/36033156 від 13.12.2011р. про результати камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 23.08.2011 року позивачем до податкового органу був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок травня 2011 року, згідно якого позивач збільшив собі суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет на 35008 грн. та донарахував суму штрафу в розмірі 3% від суми недоплати - 1050 грн. на думку позивача, вказана сума підприємством була сплачена в повному обсязі за рахунок від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 41435 грн., яке підприємство декларувало у декларації з ПДВ за липень 2011 року. Крім того, зазначає, що штрафні санкції застосовані відповідачем всупереч п.7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стаут Груп", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2012р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ, а саме уточнюючого розрахунку з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року від 23.08.2011 року №9007220098, відповідно до якого підприємством збільшено суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на 35008 грн. та донараховано суми штрафу в розмірі 3% від суми недоплати - 1050 грн.

За результатами перевірки складено акт від 13.12.2011 року за №3718/15-210/36033156. (а.с. 19-20).

Висновками вказаного акту встановлено, що позивач порушив термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ протягом строків, визначених п. 57.1 ст.57 ПК України, а саме граничний термін сплати - 23.08.2011р., фактично сплачено 05.09.2011 року, кількість днів затримки -13, сума сплаченого податкового боргу -33770,76 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки від 13.12.2011 року №3718/15-210/36033156 позивачем до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова 19.12.2011 року подані заперечення на акт перевірки. (а.с 21).

26 грудня 2011 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова за результатами розгляду вказаних заперечень надано відповідь №16716/10/15-215, згідно яких зазначає, що при написанні акту перевірки від 13.12.2011 року №3718/15-210/36033156 перевіряючим зазначено помилкову інформацію, а саме пункт щодо виявлених порушень слід читати, як такий, що платник податків порушив термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ протягом строків, визначених п.50.1 ст.50 ПК України, висновки акту перевірки від 13.12.2011р. №3718/15-210/36033156 залишені без змін. (а.с. 22-23).

На підставі висновків акту перевірки №3718/15-210/36033156 від 13.12.2011р. ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова 26.12.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення №0004791502, яким до позивача застосовані штрафні санкції на суму 3377,08 грн. за затримку сплати суми грошового зобов'язання.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Подавши 23.08.2011 року уточнюючий розрахунку з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року від №9007220098, позивач збільшив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на 35008 грн. та донарахував суму штрафу в розмірі 5% від суми недоплати - 1050 грн. (а.с. 14-18).

Платіжним дорученням №№148 від 23.08.2011р., квитанцією №11756525 від 23.08.2011р. позивачем сплачено штрафні санкції (3% від суми недоплати) по ПДВ на загальну суму 1050,24 грн., переплата - 0,24 грн.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи картки особового рахунку ТОВ "Стаут Груп" з ПДВ станом на 23.08.2011р. у підприємства рахувалась переплата в розмірі 187,00 грн.

Таким чином, сплативши самостійно нараховані штрафні санкції в розмірі 1050,24 грн. підприємство повинно було сплатити по уточнюючому розрахунку №9007220098 ПДВ в сумі 34820,76 грн. (35008 грн. (донараховані грошові зобов'язання) - 187 грн. (існуюча у підприємства переплата) -0,24 грн. (переплата по штрафним санкціям) = 34820,76 грн.).

Щодо посилання позивача на те, що вказана сума підприємством була сплачена в повному обсязі за рахунок від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 41435 грн., яке підприємство декларувало у декларації з ПДВ за липень 2011 року, колегія суддів зазначає наступне.

В поданій до податкового органу декларації з ПДВ за липень 2011 року, позивач задекларував від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 41435 грн., яку відніс до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (а.с. 11-13).

Згідно п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

05 вересня 2011 року позивач подав до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011року, згідно якого зарахував від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 41135 грн. у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник на підставі уточнюючого розрахунку за травень №9007220098 від 23.08.2011 року в розмірі 34 820 грн. (а.с. 41-43).

Таким чином, позивач тільки 05.09.2011 року за рахунок подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011року, сплатив свої грошові зобов'язання, які визначив в уточнюючому розрахунку за травень, чим допустив затримку сплати на 13 днів.

На момент подання уточнень ані коштами, а ні шляхом уточненення щодо зарахувань відємного значення платник податків не погасив суму самостійно донарахованих зобов'язань.

Таким чином, нарахування позивачу штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення №0004791502 від 26.12.2011р. є правомірним.

Щодо посилання позивача на положення п.7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, згідно яких штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, колегія суддів зазначає, що виявлене податковим органом порушення допущено ТОВ "Стаут Груп" протягом серпня - вересня 2012 року, а тому п.7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в даному випадку не застосовується.

З урахуванням зазначеного, в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2012р. по справі № 2а-1637/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 10.09.2012 р.