Рішення № 26759666, 24.09.2012, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/4548/12

(2/401/2996/12)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24.09.2012 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

при секретареві - Пантелєєвій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 22.03.2011 р. між ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 (надалі по тексту Відповідач-1) був укладений кредитний договір №1502.41326, відповідно до п.1.2 якого позивачем відповідачу-1 були надані кредитні кошти в розмірі 17 619,12 грн. на строк користування 24 місяці від дати видачі кредиту зі сплатою відсотків в розмірі 28 % річних, виходячи з 360 днів у році; факт одержання відповідачем-1 кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, відповідно до п. 2.2 та п. 2.3 кредитного договору Відповідач-1 взяв на себе зобовязання здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування в порядку та строки згідно з Графіком повернення кредиту і сплати відсотків (Додаток №1 до Кредитного договору). Укладаючи договір, сторони за ним також погодили (п. 5.3 кредитного договору), що у випадку прострочення встановлених цим договором строків погашення грошових зобовязань позичальник сплачує кредитору штрафну пеню 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше 15 грн. в еквіваленті валюти кредиту за кожен календарний день прострочення.

Згідно з п. 2.5 кредитного договору у разі недостатності суми платежу для виконання усіх грошових зобовязань позичальника, строк виконання яких настав на момент платежу у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості незалежно від призначення платежу, вказаного в розрахунковому документі, на підставі якого вносився платіж, якщо інше не встановлено кредитором: 1) витрати кредитора, повязані з погашенням заборгованості, 2) неустойка, 3) проценти за користування простроченою сумою кредиту, 4) заборгованість по процентах за користування кредитом, 5) заборгованість по кредиту, 6) проценти за користування кредитом, 7) кредит, 8) інші грошові зобовязання.

В забезпечення виконання зобовязань відповідача -1 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 19.03.2010 р. №44015-ДП1, з ОСОБА_3 було укладено договір поруки від 19.03.2010 р. №44005-ДП1, з ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 19.03.2010 р. №43969-ДП1.

Відповідач порушив умови договору в частині вчасної сплати кредиту та відсотків та станом на 09.04.2012 р. заборгованість складає 13 221,20 грн., з яких: капітал - 6 321,36 грн., проценти по Графіку - 456,04 грн., процентам за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 547,27 грн., пеня 5 896, 53 грн.

Про стягнення зазначеної вище суми з відповідачів як солідарних боржників, у позові й заявлено відповідну вимогу.

Врахувавши заяву представника позивача та дослідивши докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст.ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За невиконання або неналежне виконання обовязків за кредитним договором передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування.

Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом було встановлено, що 22.03.2011 р. між ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1502.41326, відповідно до п.1.2 якого позивачем відповідачу-1 були надані кредитні кошти в розмірі 17 619,12 грн. на строк користування 24 місяці від дати видачі кредиту зі сплатою відсотків в розмірі 28 % річних, виходячи з 360 днів у році; факт одержання відповідачем-1 кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером.

Відповідно до п. 2.2 та п. 2.3 кредитного договору Відповідач-1 взяв на себе зобовязання здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування в порядку та строки згідно з Графіком повернення кредиту і сплати відсотків (Додаток №1 до Кредитного договору). Укладаючи договір, сторони за ним також погодили (п. 5.3 кредитного договору), що у випадку прострочення встановлених цим договором строків погашення грошових зобовязань позичальник сплачує кредитору штрафну пеню 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше 15 грн. в еквіваленті валюти кредиту за кожен календарний день прострочення.

Згідно з п. 2.5 кредитного договору у разі недостатності суми платежу для виконання усіх грошових зобовязань позичальника, строк виконання яких настав на момент платежу у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості незалежно від призначення платежу, вказаного в розрахунковому документі, на підставі якого вносився платіж, якщо інше не встановлено кредитором: 1) витрати кредитора, повязані з погашенням заборгованості, 2) неустойка, 3) проценти за користування простроченою сумою кредиту, 4) заборгованість по процентах за користування кредитом, 5) заборгованість по кредиту, 6) проценти за користування кредитом, 7) кредит, 8) інші грошові зобовязання.

Разом з тим, в забезпечення виконання зобовязань відповідача -1 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 19.03.2010 р. №44015-ДП1, з ОСОБА_3 було укладено договір поруки від 19.03.2010 р. №44005-ДП1, з ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 19.03.2010 р. №43969-ДП1.

Утім, відповідач порушив умови договору в частині вчасної сплати кредиту та відсотків та станом на 09.04.2012 р. заборгованість складає 13 221,20 грн., з яких: капітал - 6 321,36 грн., проценти по Графіку - 456,04 грн., процентам за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 547,27 грн., пеня 5 896, 53 грн.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю; водночас, при ухваленні рішення враховується те, що відповідачі не скористалися правом брати участь у судових засіданнях та правом надання заперечень проти позову, у звязку з чим суд мав би змогу дійти до іншого висновку у справі.

Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення суми заборгованості, яка утворилася, розмір якої зазначався вище. Утім, частково задовольняючи позов, суд виходить з того, що позивач надав докази щодо солідарного обовязку поручителів за зобовязаннями основного боржника (ОСОБА_5П.), тому для суду відсутні підстави для покладення солідарного обовязку виконання договірного зобовязання на боржника та обох поручителів. Саме тому для суду вбачаються підстави для ухвалення про стягнення солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи (НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(ЄДРПОУ 21677333) заборгованість за кредитним договором №1502.41326 від 22.03.2011 р., в розмірі 13 221,20 грн., яка утворилася станом на 09.04.2012 р., та складається з наступного: капітал - 6 321,36 грн., проценти по Графіку - 456,04 грн., процентам за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 547,27 грн., пеня 5 896, 53 грн.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до приписів ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи (НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(ЄДРПОУ 21677333) заборгованість за кредитним договором №1502.41326 від 22.03.2011 р., в розмірі 13 221,20 грн., яка утворилася станом на 09.04.2012 р., та складається з наступного: капітал - 6 321,36 грн., проценти по Графіку - 456,04 грн., процентам за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 547,27 грн., пеня 5 896, 53 грн.

Стягнути солідарно з солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи (НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(ЄДРПОУ 21677333) судові витрати, повязані із сплатою судового збору в розмірі 214,60 грн.

В задоволенні вимог позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя