Рішення № 26759621, 22.02.2011, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 2-1160/11

(/11)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22.02.2011 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

при секретареві - Гудим О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що відповідно до умов укладеного 26.01.2007 р. кредитного договору №DL/91 ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 14 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.01.2012 р., взяв на себе зобовязання повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлені кредитним договором.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, в порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач свої зобовязання не виконав; відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобовязань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту (у звязку із порушенням зобовязань за кредитним договором станом на 04.11.2009 р. заборгованість за договором складає 12 678,89 доларів США (еквівалент 101 557,88 грн.): з яких заборгованість за кредитом - 10 038,81 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом 1597,62 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 379,25 дол. США, а також штрафи відповідно до умов кредитного договору 62,42 дол. США та 600,78 дол. США.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між банком та позичальником 26.01.2007 р. був укладений договір застави рухомого майна - автомобіль FORD, модель FUSION, рік випуску 2006, тип ТЗ: легковий-універсал-В, №кузова/шасі: WFOUXXGAJU6Y80502, р/н НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1, про звернення стягнення на який й заявлено відповідну вимогу у позові.

У судове засідання позивач не зявився, утім, в особі представника за довіреністю надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, та в якій не заперечував проти заочного розгляду справи та в якій просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений, не зявився, повідомлені ним причини неявки визнані судом неповажними, оскільки не підтверджені доказами, не скористався протягом усього часу перебування справи у провадженні суду правом надання заперечень проти позову, у звязку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача, висловленій в окремій заяві, вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Врахував заяву представника позивача та дослідив докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про задоволення позову повністю, виходячи з наступного (за ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Як було встановлено судом, відповідно до укладеного 26.01.2007 р. кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 14 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.01.2012 р., взяв на себе зобовязання повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлені кредитним договором.

Укладаючи договір, сторони за ним погодили,що погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобовязань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом в подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Утім, на порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач свої зобовязання не виконав; відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобовязань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту (у звязку із порушенням зобовязань за кредитним договором станом на 04.11.2009 р. заборгованість за договором складає 12678,89 доларів США (еквівалент 101 557,88 грн.), з яких заборгованість за кредитом - 10038,81 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом 1597,62 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 379,25 дол. США, а також штрафи відповідно до умов кредитного договору 62,42 дол. США та 600,78 дол. США.

За ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Як встановлено судом, в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між банком та позичальником 26.01.2007 р. був укладений договір застави рухомого майна - автомобіль FORD, модель FUSION, рік випуску 2006, тип ТЗ: легковий-універсал-В, № кузова/шасі: WFOUXXGAJU6Y80502, р/н НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1 Укладаючи договір (п. 15.1 договору застави), сторони за ним погодили право застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця (право вищого пріоритету), а також право заставодержателя (п. 15.8) звернути стягнення на предмет застави при наявності невиконаних зобовязань за кредитним договором.

Разом з тим, частково задовольняючи позов, для суду вбачаються підстави для ухвалення про відмову в задоволенні вимоги позову про надання позивача права на укладання від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно з ч. 7 ст. 20 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Як встановлено судом, сторони за договором застави погодили, що звернення стягнення на предмет застави у випадках, передбачених п.п. 15.7.1, 15.7.2, 15.7.3 цього договору здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього договору; звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів: шляхом передачі предмета застави у власність заставодержателя у рахунок виконання зобовязань за кредитним договором, шляхом продажу заставодержателем предмету застави з укладанням договору купівлі-продажу з третьою особою покупцем або на публічних торгах безпосередньо продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця, пошук покупця на предмет застави проводиться як застоводавцем так і банком.

Реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про заставу»).

Таким чином, беручи до уваги вимоги закону щодо представництва інтересів у правовідношеннях, навіть не зважаючи на не оспорювання відповідачем правочину у цій частині, судом не може бути захищено право позивача у спосіб, який суперечить закону (право укладати заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця), через що, враховуючи також те, що відповідач не оспорював розмір заборгованості за кредитним договором, що розцінюється судом як визнання даної обставиною, яка є підставою для звільняє від доказування (ст. 61 ЦПК України), порушені права позивача підлягають поновленню в межах заявлених вимог (ст. 11 ЦПК України) та в обраний судом спосіб, а саме шляхом ухвалення про звернення стягнення на предмет застави за договором застави рухомого майна від 26.01.2007 р.: автомобіль FORD, модель FUSION, рік випуску 2006, тип ТЗ: легковий-універсал-В, № кузова/шасі: WFOUXXGAJU6Y80502, р/н НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2, місце проживання зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 26.01.2007 р. №DL/91, укладеним між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_1, в розмірі 12 678,89 доларів США (еквівалент 101 557,88 грн.), з яких заборгованість за кредитом - 10 038,81 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом 1597,62 дол. США, 379,25 дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до умов кредитного договору 62,42 дол. США та 600,78 дол. США, яка склалася станом на 04.11.2009 р., шляхом проведення публічних торгів у порядку, встановленому законом, або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет застави за договором застави рухомого майна від рухомого майна від 26.01.2007 р.: автомобіль FORD, модель FUSION, рік випуску 2006, тип ТЗ: легковий-універсал-В, № кузова/шасі: WFOUXXGAJU6Y80502, р/н НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2, місце проживання зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 26.01.2007 р. №DL/91, укладеним між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_1, в розмірі 12 678,89 доларів США (еквівалент 101 557,88 грн.), з яких заборгованість за кредитом - 10038,81 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом 1597,62 дол. США, 379,25 дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до умов кредитного договору 62,42 дол. США та 600,78 дол. США, яка склалася станом на 04.11.2009 р., шляхом проведення публічних торгів у порядку, встановленому законом, або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2, місце проживання зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження юридичної особи: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 1015,58 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя