Постанова № 26514367, 06.07.2012, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 33/0590/162/12

Категорія: ст. 163-3 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2012 року м. Донецьк

Суддя Апеляційного суду Донецької області Калініч Н.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 з участю ОСОБА_1 та головного державного податкового ревізора Котлярової Н.Г. на постанову судді Ворошиловського районного суду міста Донецька від 25 січня 2012 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, головного бухгалтера ПАТ «ПУМБ», яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1

було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-3 КУпАП та призначене адміністративне стягнення у вигляді попередження.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 03 січня 2012 року при проведенні перевірки ПАТ «ПУМБ», ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: м. Донецьк, вул. Університетська, 2а, встановлено невиконання законних вимог посадових осіб органів державної служби, не надання документів до перевірки, чим було порушено вимоги п.п. 20.1.8, 20.1.24 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, ст. 163-3 ч. 1 КУпАП.

Постановою судді Ворошиловського районного суду міста Донецька від 25 січня 2012 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.

В скарзі на зазначену постанову суду ОСОБА_1 просить скасувати останню, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-3 КУпАП. Крім того, апелянт прохає поновити строк на апеляційне оскарження.

Вважає дану постанову незаконною та винесеною с порушенням норм матеріального і процесуального права за наступними підставами.

На думку апелянта, суд неправомірно застосував норми ч. 1 ст. 163-3 КУпАП, оскільки застосуванню підлягали норми п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вважає, що відповідно до Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, припинення дій, які перешкоджають здійсненню законних повноважень службовими (посадовими) особами органів державної податкової служби, усунення виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та контролювати виконання законних вимог службових (посадових) осіб органів державної податкової служби.

Також органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки та такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Апелянт вказує на те, що документальна перевірка банку розпочалася з 30.12.11р., тобто вимога СПДІ про надання документів була направлена і отримана банком до початку перевірки. Однак банк відмовив податковому органу в наданні вказаних документів, посилаючись на незаконність їх вимог. При цьому банк не заперечував проти надання документів, що запитуються, у встановлені Податковим кодексом строки, та пізніше надав копії документів до перевірки, але суд зазначене до уваги не прийняв.

Крім того, вказує на неправомірність вимог посадових осіб СПДІ щодо необхідності прибуття особи, яка притягується до адміністративної відповідальності до податкового органу, з метою складання протоколу. При цьому банк зазначав, що у разі вручення протоколу про адміністративне правопорушення особі, щодо якої він складений, протокол буде підписаний цією особою з відповідними поясненнями та зауваженнями.

Внаслідок чого, СДПІ не ознайомила її із змістом протоколу та відповідно не вручила його, а також позбавила її права надати відповідні пояснення та зауваження до протоколу.

Вважає, що оскільки Ворошиловським районним судом м. Донецька було відмовлено СДПІ у задоволенні заяви про розкриття інформації, що містить банківську таємницю стосовно операцій банку по рахунках у цінних паперах, то цей факт додатково підтверджує правомірність дій банку, а відтак і відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.

Посилається на те що, при винесені постанови судом грубо порушені вимоги ст.245КУпАП щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, що мали суттєве значення для правильного вирішення справи.

Своє прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду мотивує тим, що адміністративна справа розглянута у її відсутність, про наявність прийнятого рішення дізналася лише після отримання у квітні 2012 року засобами поштового зв'язку копії постанови суду, коли вже був пропущений строк на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим своєчасно оскаржити постанову суду не мала можливості.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В матеріалах справи не міститься жодних відомостей про належне повідомлення ОСОБА_1 про те, що розгляд справи відбудеться 25 січня 2012 року в Ворошилівськогому районному суді м. Донецька.

Протокол судового засідання не вівся, а з постанови районного суду від 25.01. 2012 року вбачається, що ОСОБА_1 не була присутня у судовому засіданні.

З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_1 була позбавлена можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо.

За таких обставин постанова районного суду як незаконна підлягає скасуванню.

Апеляційний суд згідно до вимог ст.. 294 КУпАП скасовує постанову та приймає нову постанову.

Так, з матеріалів справи вбачається що постанова суду від 25 січня 2012 року не вручалася ОСОБА_1 та тільки 17.02. 2012 була направлена за місцем її проживання.

ОСОБА_1 у судовому засіданні Апеляційного суду заявила про те, що вона не проживала за адресою вказаною у постанові суду, а тому не могла вчасно звернутися до суду з апеляцією, просила поновити строк на апеляційне оскарження.

Вважаю, що доводи ОСОБА_1 заслуговують на увагу, та вважаю що строк на апеляційне оскарження слід поновити т.я. він пропущений ОСОБА_1 з поважних причин.

При винесені постанови судом грубо порушені вимоги ст.245КУпАП щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, що мали суттєве значення для правильного вирішення справи.

Вважаю, що апеляція підлягає задоволенню т.я. з матеріалів справи вбачається, що суддя прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-3 КУпАП саме на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 13 січня 2012 року та послався у постанові на протокол .

У протоколі серії 219593 вказано, що ОСОБА_1 приймав участь при складанні протоколу та відмовився від підпису.

Апеляційний суд не може погодитися з цим, т.я. в судовому засіданні апеляційного суду згідно до пояснень ОСОБА_1 та головного державного податкового ревізора- інспектора Котлярової Н.Г. правопорушниця не приймала участі у складанні протоколу, а тому проходжу до висновку, що ОСОБА_1 не брала участі при складанні протоколу, та їй не було роз'яснено її права, передбачені ст.. 268 КУпАП, що являється порушенням прав особи відносно якої складається протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, при надісланні ОСОБА_1 копії протоколу, її права не були роз'яснені, що не заперечувала у судовому засіданні - Котлярова Н.Г.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення слід визнати складеним з порушення вимог ст.. 256 КУпАП, та його, не можна вважати доказом вини ОСОБА_1 та не маючи інших доказів вини , вважаю необхідним закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 163-3 КУпАП.

Суд першої інстанції при складанні свого рішення не тільки не надав оцінки порушенням з приводу складання протоколу ст.. 256 КУпАП, та сам порушив вимоги закону, передбачені ст.. 268 КУпАП.

Такі порушення закону судом першої інстанції тягнуть за собою безумовне скасування судового рішення та закриття справи за відсутністю складу правопорушення.

Крім того, заслуговує на увагу те, що документальна перевірка банку розпочалася з 30.12.11р., тобто вимога СПДІ про надання документів була направлена і отримана банком до початку перевірки. Однак банк відмовив податковому органу в наданні вказаних документів, посилаючись на незаконність їх вимог. При цьому банк не заперечував проти надання документів, що запитуються, у встановлені Податковим кодексом строки, та пізніше надав копії документів до перевірки, але суд зазначене до уваги не прийняв, та зовсім не перевіряв даних фактів.

Відповідно до Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки та такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому банк не заперечував проти надання документів, що запитуються, у встановлені Податковим кодексом строки, та пізніше надав копії документів до перевірки, але суд зазначене до уваги не прийняв.

30 грудня 2011 року податкової службі не надано було тільки копії документів які містять інформацію, щодо юридичних та фізичних осіб, які містять банківську таємницю.

Крім того, згідно до рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 14 березня 2012 року Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку відмовлено у задоволенні заяви про розкриття установою банку ПАТ» Перший Український Міжнародний банк» інформації, яка містить банківську таємницю, відмовлено, а тому не можна вважати законними вимоги державної податкової служби, щодо надання ОСОБА_1 » інформації, яка містить банківську таємницю , у зв'язку з чим у діях ОСОБА_1 не має складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-3 КУпАП.

Справа підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення за п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст.ст. 293, 294 КУпАП,суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Ворошилівського районного суду міста Донецька від 25 січня 2012 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Ворошиловського районного суду міста Донецька від 25 січня 2012 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-3 КУпАП та призначене адміністративне стягнення у вигляді попередження. - скасувати .

Справу закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення за п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Суддя судової палати

з кримінальних прав Апеляційного суду

Донецької області Н.І. Калініч .