Ухвала суду № 26457012, 11.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 р. Справа № 141818/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Макарика В.Я., Обрізка І.М.,

за участю секретаря судового засідання: Шаблій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

14.09.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПБС» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2011 року за №0001462302.

04.10.2011 року в судовому засіданні представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську №0002362302 від 15.09.2011 року. Зміна позовних вимог обґрунтована тим, що за результатами розгляду скарги Державна податкова адміністрація Івано-Франківської області скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Івано-Франківську в частині застосування до позивача штрафних санкцій на суму 2142,00 грн. за перший квартал поточного року, а відповідач на підставі рішення податкової адміністрації області 15.09.2011 року прийняв нове податкове повідомлення-рішення за №0002362302 з врахуванням зменшеної суми штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податковий орган в порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в акті перевірки від 06.06.2011 року за №4181/23-2/32872788 безпідставно зробив висновки про заниження позивачем у 2010-2011 роках валових доходів на суму 112519,00 грн. та, як наслідок, податкових зобов'язань зі сплати податку на прибуток в сумі 56881,00 грн. і застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12078,00 грн.

У зв'язку з цим, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення від 15.09.2011 року за №0002362302, яким збільшено суму зобов'язань ТОВ «ПБС» з податку на прибуток в розмірі 68959,00 грн. (з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Основним аргументом апелянта в покликання на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи є те, що нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не врегульований механізм та не встановлені вимоги щодо збільшення валових доходів підприємства в зв'язку зі списанням кредиторської заборгованості перед постачальниками, по якій минув термін позовної давності. Тому, кредиторська заборгованість перед контрагентами на суму 112591,00 грн., яка утворилася протягом 2007-2008 років та по якій минув трирічний термін позовної давності, не підлягає включенню до складу валових доходів. Вказана сума раніше була правомірно включена до складу валових витрат підприємства на підставі бухгалтерських документів на отримані товари (послуги). Контрагентами ТОВ «ПБС» питання в досудовому чи судовому порядку щодо стягнення заборгованих коштів не вирішувалося

Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні факти.

ТОВ «ПБС» відповідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа 10.03.2004 року, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32872788.

15.03.2004 року ДПІ в м. Івано-Франківську ТОВ «ПБС» взяте на облік як платник податків за №10555 (а.с. 8).

У травні 2011 року відповідачем проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ПБС» з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 06.06.2011 року за №4181/23-2/32872788 (а.с. 7-50).

Відповідно до вказаного акту, перевіркою, серед іншого, встановлені порушення вимог підпункту 1.22.1 пункту 1.22, підпункту 1.25 пункту 1.2 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97, із змінами та доповненнями, що діяв на момент спірних правовідносин, та встановлено заниження суми податку на прибуток підприємства в розмірі 56881,00 грн. (а.с. 50).

Заниження податкових зобов'язань зі сплати податку на прибуток на 56881,00 грн. стало наслідком заниження позивачем у 2010-2011 роках валових доходів на суму 112519,00 грн. Вказана сума підлягала включенню Товариством до складу валових доходів як сума заборгованості платника податку перед його контрагентами, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності та виключенню зі складу валових витрат, (а.с. 11- 14, 17-17).

За наслідками перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську винесла податкове повідомлення-рішення від 15.09.2011 року за №0002362302, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 68959,00 грн., в тому числі за основним платежем на 56881,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 12078,00 грн. (а.с. 76).

Державна податкова адміністрація Івано-Франківської області скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Івано-Франківську в частині застосування до позивача штрафних санкцій на суму 2142,00 грн. за перший квартал поточного року, а відповідач на підставі рішення податкової адміністрації області 15.09.2011 року прийняв нове податкове повідомлення-рішення за №0002362302 з врахуванням зменшеної суми штрафних (фінансових) санкцій.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року ТОВ «ПБС» задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 82 649 417 грн.

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року встановлено його заниження в сумі 112 519 грн.: за 2010 р.- 95 938 грн. та за 1 квартал 2011 року в сумі 16 581 грн. (а.с.9).

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року встановлено, що на формування цих показників мало істотний вплив здійснення операцій із продажу товарно-матеріальних цінностей, виконання будівельно-монтажних робіт, надання транспортних послуг в т.ч.:

- доходи від виконаних робіт складали в загальній сумі 6 346 769 грн.;

- доходи від продажу товарів 11 542 666 грн.;

- отримання попередньої оплати(авансів) у сумі - 6 069 873 грн.(а.с .10).

В акті перевірки від 06 червня 2011 року №4181/23-2/32872788 (а.с.16) зазначено, що згідно даних оборотно-сальдової відомості станом на 31.03.2011 року за позивачем рахується кредиторська заборгованість перед суб'єктами господарювання за виконані роботи та матеріали в сумі 112 519 грн., величина якої є незмінною протягом останніх трьох років.

Згідно виписок банку розрахунки між суб'єктами господарювання в періоді з 01.04. 2010 року по 31.03.2011 року не проводились (а.с.13).

Кредиторська заборгованість ТзОВ «ПБС» перед постачальниками в сумі 112 519 грн. є безнадійною та підлягає зарахуванню до складу доходів з інших джерел, як сума безповоротної фінансової допомоги.

В ході перевірки ТзОВ «ПБС» не пред'явлено письмових угод, претензій, вимог по розрахунках з постачальниками.

Перевіркою використано дані бухгалтерського обліку товариства без проведення повного аналізу господарських документів (договорів, претензій, вимог), із-за їх не представлення в ході перевірки, претензій, вимог від зазначених кредиторів не надходило, а отже, у даній ситуації мали місце усні угоди, які є датою настання права на позов і відповідно підставою початку перебігу терміну позовної давності.

Виходячи з вищенаведеного та в результаті порушення ТзОВ «ПБС» пп. 1.22.1 п. 1.22, пп. 1.25 п. 1.2 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», перевіркою збільшенню валові доходи товариства на суму отриманої безповоротної фінансової допомоги у вигляді сум простроченої кредиторської заборгованості по товарах роботах (послугах) за якими минув термін позовної давності всього на суму 112519 грн., в тому числі за: II квартал 2010 року на суму 8977,16 грн., III квартал 2010 року на суму 1471 грн., IV квартал 2010 року на суму 84925,96 грн. та І квартал 2011 року -17145 грн. Зазначені доходи, необхідно було відобразити в рядку 01.6 Декларацій з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди.

Крім того, в акті зазначено, що такий платник податків має одночасно зменшити валові витрати на суму отриманих товарів (робіт, послуг), оскільки ним фактично не понесено витрат (не здійснено компенсацію вартості отриманих робіт, послуг) відповідно до вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Виходячи з вищенаведеного, та в результаті порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону підлягають зменшенню валові витрати на вартість безоплатно отриманих ТзОВ «ПБС» матеріалів, робіт (послуг) всього на суму 112519 грн., в тому числі за: II квартал 2010 року на суму 8977,16 грн., III квартал 2010 року на суму 1471 грн., IV квартал 2010 року на суму 84925,96 грн. та І квартал 2011 року - 17145 грн. Зазначені витрати необхідно було відобразити в сторону зменшення в рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди.

Як наслідок, перевіркою встановлено заниження ТзОВ «ПБС» податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 56881,0 грн., в тому числі: за І півріччя 2010 року на 4489 грн., за 9 місяців 2010 року на 5846 грн., за 2010 рік на 48309 грн., за І квартал 2011 року на 8572,0 грн.

Даючи правову оцінку покликанням позивача на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та помилкове застосування норм матеріального права, колегія суддів виходить з таких міркувань.

Порядок формування валових витрат і валових доходів підприємства та правовідносини позивача зі сплати податку на прибуток були регламентовані діючим на той момент Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97 (надалі - Закон №283/97), із змінами та доповненнями, а з 01.01.2011 року - Податковим кодексом України (надалі - Кодекс).

Пунктом 4.1 статті 4 Закону №283/97 визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Нормативними приписами підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону встановлено, що до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді, зокрема, сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному іеріоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку в звітному / іеріоді, за винятком випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні вари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями у порядку, визначеному нктом 7.11 цього Закону, або такі операції здійснюються між платником податку та його відкремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Підпунктом 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону визначено, що безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Ст.257 Цивільного кодексу України визначено загальний строк для захисту права за позовом особи, права якої порушено (позовна давність), що становить три роки.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону обумовлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Державна податкова адміністрація України листом від 7 червня 2006 року №10751/7/15- 0317 щодо порядку відображення у податковому обліку заборгованості по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності, роз'яснила, що у зв'язку з тим, що платником не здійснено компенсацію вартості товарів, які він отримав, то підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат немає, оскільки їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у пункті 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Якщо сума кредиторської заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то вона на підставі підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включається до складу його валових доходів. При цьому такий платник повинен одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесено витрат відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, зокрема, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість. Відтак, сума грошового стягнення за штрафними (фінансовами) санкціями становить 12 078 грн.

Виходячи з системного аналізу чинного законодавства та матеріалів справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «ПБС» заявлені необгрунтовано та безпідставно, тому в задоволенні позову відмовлено правомірно.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 року по справі № 2а-2975/11/0970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 16.10.2012 року.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді В.Я. Макарик

І.М. Обрізко