Рішення № 2641280, 11.12.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.08 Справа № 16/233

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ

До Приватного підприємства “Авто-Вера”, м. Луганськ

про стягнення 889 374 грн. 88 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Омельченко Д.О., довіреність від 15.07.08. №4489;

від відповідача –представник не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредиту в сумі 776000 грн 00 коп. заборгованості по відсотках у сумі 85146 грн. 61 коп., пені за прострочений кредит у сумі 21932 грн. 05 коп. за період з 22.04.08. по 21.10.08., пені за прострочені відсотки у сумі 6296 грн. 22 коп. за період з 22.04.08. по 21.10.08. на підставі кредитного договору від 16.10.07. № 012/24-00/179.

Відповідач протягом розгляду справи –з 27.11.08. по 11.12.08. - не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні, не надав суду витребуванні документи та не використав свого права на захист, про причини неявки до суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання відповідача було повідомлено належним чином: на а.с.45 поштове повідомлення від 12.11.08. про вручення відповідачеві ухвали суду від 04.11.08. про порушення провадження у справі. Ухвалою від 27.11.08. явка представника відповідача не була визнана обов’язковою. Відповідно до вимог ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявним в ній матеріалами.

Між сторонами у справі укладено кредитний договір від 16.10.07. №012/24-00/179, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 806034,92грн. з відсотковою ставкою у розмірі 14% річних зі строком повернення до 15.10.10. Додатковими угодами (а.с.27-28,29-30) №1 сторони встановили порядок сплати кредиту: у відповідності до графіку відповідач повинен сплачувати щомісячні платежі у відпорному розмірі.

На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачеві кредит на суму 806034,92грн., сплативши грошові кошти на банківський рахунок відповідача згідно його заяві, що підтверджено заявою відповідача про видачу готівки від 17.10.07. №123 на а.с.31.

В порушення прийнятих на себе обов’язків позичальник (відповідач) не сплачував у встановлений кредитним договором та графіком погашення кредиту строк щомісячні платежі для повернення позики, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить суд достроково стягнути з відповідача борг по кредиту в сумі 776000 грн 00 коп. заборгованості по відсотках у сумі 85146 грн. 61 коп., пені за прострочений кредит у сумі 21932 грн. 05 коп. за період з 22.04.08. по 21.10.08., пені за прострочені відсотки у сумі 6296 грн. 22 коп. за період з 22.04.08. по 21.10.08.

Відповідач у судове засідання не з’явився, доводів позивача не заперечив.

Позивач підтримав позов.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст..526 ЦК України відповідач не має права відмовлятися від виконання умов укладеного з позивачем кредитного договору від 16.10.07. №012/24-00/179, на підставі якого відповідач зобов’язаний повернути позику у відповідності до умов додаткової угоди (графіку регулярних платежів). Умови укладеного договору є обов’язковими для відповідача і відповідач повинен повернути позивачу кредит у повному обсязі та сплатити відсотки за користування кредитом, у відповідності до вимог закону і укладеного договору.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір 16.10.07. №012/24-00/179 є обов’язковим для виконання сторонами. Договором про надання кредиту від, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем повернення позики, і зобов’язань по сплаті відсотків, відповідно до ч.1ст.530 ЦК України –визначено строк права вимоги у позивача.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Матеріалами справи –заявою відповідача про видачу готівки від 17.10.07. №123 про зарахування грошових коштів в сумі 776000грн. на вказаний відповідачем рахунок, меморіальним ордером від 17.10.07. №6156 про переказ вказаної грошової суми на рахунок відповідача - підтверджено належним чином факт надання відповідачу кредиту за кредитним договором на суму 776000грн. та заборгованість у розмірі 861146,61грн. по кредиту та відсоткам.

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов’язки перед позивачем по поверненню позики, сплаті відсотків по кредиту на суму 861146,61грн., чим порушив умови укладеного з позивачем кредитного договору від 16.10.07. №012/24-00/179 і вимоги закону.

Правилами ст.ст. 526,629,1054 Цивільного кодексу України і умовами кредитного договору від 16.10.07. №012/24-00/179 встановлено обов’язок відповідача виконувати укладений договір та додатки до договору належним чином і обов’язок позичальника (відповідач) відповідати перед кредитором (позивачем) у тому ж обсязі, що і надано кредит, включаючи сплату основного боргу, процентів, тобто, обов’язок сплатити позику і проценти закон покладає на відповідача. Відсотки за кредитом є основним боргом по кредитному договору.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, позовні вимоги відповідають умовам укладеного сторонами договору і закону, а відтак - з відповідача слід стягнути борг по кредиту в сумі 776000 грн. 00 коп. заборгованості по відсотках у сумі 85146 грн. 61 коп.

За порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, у позивача виникає право на вимогу неустойки на підставі норм ст.ст.230-232 ГК України.

Вимоги позову в частині заявленої до стягнення пені за несвоєчасну сплату позики та відсотків по кредиту слід задовольнити, оскільки дані вимоги цілком обґрунтовані умовами укладеного сторонами кредитного договору від 16.10.07. №012/24-00/179, яким встановлено обов’язок відповідача сплатити позивачеві неустойку у вигляді пені за несплату позики та відсотків за користування кредитом (пункт 10.2) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення грошового зобов’язання. Дана вимога також цілком відповідає вимогам закону –ст.232 ГК України, якою встановлено обов’язок боржника (відповідача) сплатити неустойку у разі порушення грошового зобов’язання.

За таких підстав, позов слід задовольнити і у відповідності до правил ст.49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.19 Конституції України, ст.ст.173,193,232 ГК України, ст.ст.1048,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.33,34,44-49,75,82,84,85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Авто-Вера”, м. Луганськ, квартал «Луганський», буд.9, кв.6, ід. код 34720970 на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, вул. «Лєскова», 9, ід. код 14305909 в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ заборгованість за кредитом у сумі 776000грн., заборгованості за процентами у сумі 85146,61грн., пені по позиці у сумі 21932,05грн., пені по відсотках в сумі 6296,22грн., державне мито в сумі 8893,75грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. Видати наказ.

Рішення підписане 16.12.08.

Суддя Р. Шеліхіна