Рішення № 26260048, 03.08.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Цивільна справа № 2-4129/12

№2609/14820/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2012 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Зінченко С.В.

при секретарі Шевчук Я.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь суму заборгованості за договором в розмірі 230872,30 дол. США, що на день подачі позову до суду еквівалентно 1843515,33 гривень, посилаючись на невиконання відповідачами взятих на себе зобов'язань.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав наведених в позові, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а. с. 44, 45), про причини неявки суд не повідомили, а тому суд у відповідності до статті 224 Цивільного процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

В матеріалах справи наявні письмові заперечення відповідачів проти позову, відповідно до яких відповідачі проти позову заперечують в повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність зазначивши, що відповідно до умов договору боргові зобов'язання виникають при отриманні письмової вимоги кредитора, проте позивачем не надано жодних доказів відправлення на адресу відповідачів відповідної вимоги. Також зазначили, що у зв'язку з неможливістю виконання умов кредитного договору, що стосуються повернення кредитних коштів, ними були неодноразово здійсненні звернення до банку, щодо реструктуризації умов кредитного договору, проте дані звернення були проігноровані кредитодавцем.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, ознайомившись із запереченнями відповідачів та вивчивши матеріали справи в їх сукупності, та на підставі наявних у справі доказів вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

15 грудня 2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №014/95-03/073 відповідно до умов якого остання отримала кредит на суму 68000 доларів США, строком на 60 місяців. зі сплатою 14,5% річних за користування кредитних коштів.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № 14/95-03/073/1 від від 15 грудня 2006 року.

Відповідно до умов договору поруки ОСОБА_3 зобов'язався відповідати перед банком за неналежне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору. Крім того договором поруки передбачено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідають перед банком, як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право банка вимагати виконання зобов'язання повністю як від позичальника так і від поручителя, так і від кожного окремо, одночасно таке право кредитора передбачене ч. 1 ст. 543 ЦК України.

Згідно зі статтями 553, 554 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов'язку. У разі порушення такого зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Погашення кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватись позичальником щомісяця у розмірі та в строки визначені кредитним договором.

У зв'язку з тим, що відповідачі не дотримувалися умов кредитного договору та договору поруки, не погашали кредит щомісячно згідно графіку, не сплачували щомісячно відсотки за користування кредитом, відповідачу ОСОБА_2 була направлена претензійна вимога про погашення заборгованості за кредитним від 08.05.2012 р. за №с11-114-1-3/611 (а. с. 15,17), відповідачу ОСОБА_3 також. було направлено вимогу №с11-114-1-3/638 від 10.05.2012 року (а. с. 16-17).

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості (а. с. 6-9), станом на 10.04.2012 року загальна сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором становить 230872,30 доларів США, щ на день подачі позову до суду, еквівалентно 1843515 гривень 33 копійок. та складається із заборгованості: за кредитом в розмірі - 42292,08 дол. США, що еквівалентно 337702,26 гривень, за відсотками -21490,21 дол. США, що еквівалентно 171599,34 гривень; пені за прострочення погашення кредиту -154789,01 дол. США, що еквівалентно 1235990,24 грн.; пені за прострочення сплати відсотків -12301,00 дол. США, що еквівалентно 98223,49 гривень.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд критично ставиться до заперечень відповідачів, щодо відсутності доказів відправлень вимог на адресу відповідачів, як того вимагають умови Кредитного договору.

Оскільки таке спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме досудовою вимогою за №с11-114-1-3/611 від 08.05.2012 р. адресовану ОСОБА_2 (а. с. 15).

Зазначена вимога була відправлена рекомендованим листом з описом вкладення за місцем знаходження позичальника, зазначеному в договорі. Як вбачається із зворотного повідомлення відділення поштового зв'язку, ОСОБА_2 було отримано дану вимогу (а. с. 17).

Така ж досудова вимога №с11-114-1-3/638 від 10.05.2012 направлялася на адресу відповідача ОСОБА_3 (а. с. 16).

Також суд не приймає до уваги твердження позивачів про неможливість повернення кредитних коштів, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже наявні в матеріалах справи докази цілком спростовують заперечення відповідачів про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ст.10 ЦПК, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду належні та допустимі докази, довів суду їх переконливість, а також довів обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог. Відповідачем доводів позивача не спростовано.

Вiдповiдно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуєтъся на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослiдженнi наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність i взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд при задоволенні позову, з урахуванням викладеного вище, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1, 4 ст.ст. 525, 526, 530, 553-554, 572, 589, 590, 591, 625,1050 Цивільного кодексу України, статями 27, 31, 60, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість за кредитним договором в сумі 1843515 (один мільйон вісімсот сорок три тисячі п'ятсот п'ятнадцять) гривень 33 копійки.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»суму судового збору в розмірі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з для отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Зінченко С.В.