Рішення № 25666512, 06.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.12 Справа№ 5015/2087/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», м. Львів

про: стягнення 284 334,93 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача: Тітаренко О.О. -представник (довіреність б/н від 26.03.2012 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 06.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»про стягнення заборгованості за кредитним договором № 16/07 в розмірі 284 334,93 грн. з яких: 162 288,27 грн. -заборгованість по сумі кредиту, 13 076,08 грн. -проценти за користування кредитом, 108 970,58 грн. -підвищені проценти за користування кредитом та судового збору.

Ухвалою суду від 28.05.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 19.06.2012 року. Ухвалою суду від 19.06.2012 року розгляд справи відкладався до 10.07.2012 року.

09.07.2012 року позивачем через канцелярію суду подано письмове пояснення щодо правомірності нарахування підвищених відсотків за користування кредитом.

У зв'язку з поданням представником відповідача через канцелярію суду відзиву-клопотання № 182 від 10.07.2012 року, в якому відповідач просить суд застосувати строк позовної давності щодо стягнення боргу та відкласти розгляд справи у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні ухвалою суду від 10.07.2012 року розгляд справи відкладався на 24.07.2012 року.

24.07.2012 року позивачем через канцелярію суду подано письмове пояснення щодо правомірності зміни розміру відсотків за користування кредитом.

Ухвалою суду від 24.07.2012 року продовжено строк розгляду спору. В судовому засіданні 24.07.2012 року оголошувалась перерва до 06.08.2012 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та матеріалах справи.

В обґрунтуванні позовних вимог покликається на те, що на виконання умов кредитного договору № 16/07 від 17.10.2012 року із подальшими змінами і доповненнями, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 460 112,20 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 049WCL3072910002 від 18 жовтня 2007 року. За умовами договору відповідач зобов'язувався повернути йому наданий кредит до 14 жовтня 2009 року, а також сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 17,0 процентів річних. Оскільки відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, у нього станом на 17.05.2012 року виникла заборгованість у розмірі 284 334,93 грн. (в тому числі 162 288,27 грн. -заборгованість по сумі кредиту, 13 076,08 грн. -проценти за користування кредитом, 108 970,58 грн. -підвищені проценти за користування кредитом).

Відповідач явки повноважного представника після оголошеної перерви до 06.08.2012 року в судове засідання не забезпечив.

У попередніх судових засіданнях представник відповідача проти задоволення позову заперечив частково з підстав, наведених у поданому до суду через канцелярію суду відзиві за вх. № 15053/12 від 10.07.2012 року. Просить суд застосувати строк позовної давності щодо стягнення боргу по кредиту та відсотків за користування кредитом. Крім того, зазначає, що позивачем неправомірно в односторонньому порядку збільшено кредитну ставку за користування кредитом з 17% річних, як встановлено у договорі, до 19.5% річних. Відтак, відповідно до своїх контррозрахунків вважає, що до стягнення підлягає 123 924,51 грн. -заборгованість по сумі кредиту, 8 023,23 грн. -відсотки за користування кредитом, 73 494,69 грн. -підвищені відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

17.10.2007 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 16/07 (далі по тексту -кредитний договір) із подальшими змінами та доповненнями, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 460 112,20 грн. на умовах, визначених кредитним договором, на підставі відповідної додаткової угоди, а відповідач зобов'язався прийняти кредит, належним чином його використовувати та повернути до 14.10.2009 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 17,0% річних. За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк (зокрема понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється нова процентна ставка в розмірі 26% річних, яка застосовується до всієї простроченої суми основного боргу.

Додатковою угодою № 1 від 17.10.2007 року до кредитного договору сторони визначили дату надання кредиту 18.10.2007 року та передбачили строки погашення кредиту згідно з графіком погашення платежів.

Зокрема, відповідно до пункту 1.2 вказаної додаткової угоди позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені у графіку погашення платежів згідно додатку № 1 до цієї додаткової угоди, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору та/або згідно відповідної угоди сторін.

Пунктами 1.3.1 та 1.3.2 кредитного договору передбачено кредитну ставку за користування кредитними коштами у розмірі 17% річних та встановлено, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк встановлюється нова процентна ставка у розмірі 26% річних.

Пунктом 1.3.5 договору передбачено, що позичальник зобов'язується сплачувати проценти та суму кредиту (частину траншу) згідно графіку погашення платежів, наведеному у відповідній додатковій угоді до цього договору, в якій зазначається термін надання кредиту, а також терміни та розміри повернення/погашення кредиту та процентів за користування кредитом.

Факт надання кредиту підтверджується меморіальним ордером від 18.10.2007 року на суму 460 112,20 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві розмір заборгованості відповідача станом на 17.05.2012 р. становить 284 334,93 грн. з яких: 162 288,27 грн. -заборгованість по сумі кредиту, 13 076,08 грн. -проценти за користування кредитом, 108 970,58 грн. -підвищені проценти за користування кредитом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що зобов'язання з повернення кредиту не виконуються ним з 1 жовтня 2008 року, а зобов'язання зі сплати відсотків не виконується з 2 березня 2009 року, що не заперечується позивачем та підтверджується матеріалами справи.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором.

Відповідач кошти згідно графіку погашення заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом не сплатив, доказів повернення та сплати у встановлений строк вказаних грошових коштів суду не подав.

Відповідно до графіку погашення платежів відповідач зобов'язаний був сплачувати суми частин кредиту та суми процентів помісячно у дати та згідно розмірів платежів, зазначених у вказаному графіку, починаючи з 31.10.2007 по 30.09.2009 року. Як вбачається з розрахунків заборгованості поданих позивачем останні платежі по оплаті частин кредиту та суми процентів за користування кредитом відповідачем здійснення в період з 30.09.2008 року по 31.10.2008 року та з 02.02.2009 року по 02.03.2009 року, відповідно суми заборгованості за частинами кредиту та процентами за користування кредитом, що підлягають до стягнення за позовними вимогами, обраховуються позивачем з вказаного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява здана позивачем на пошту 24.05.2012 року і надійшла до суду 25.05.2012 року.

Статтями 251, 252, 253 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Тобто юридичне значення має саме сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3, ч.4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Згідно ч. 5 ст. 260 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Як зазначалось вище між сторонами укладено кредитний договір № 16/07, додатковою угодою № 1 до якої затверджено графік кредитних зобов'язань з 31 жовтня 2007 року по 30 вересня 2009 року, з визначенням кінцевої дати погашення кожної частини платежу, яка співпадає як по сплаті частини суми кредитних коштів так і відсотків за користуванням кредитними коштами. Відповідно до кредитного договору позичальник за користування кредитними коштами сплачує банку відсотки за узгодженою ставкою. Такі відсотки є платою за надання кредиту і являються самостійним фінансовим зобов'язанням з визначеним строком сплати, згідно п. 1.3.5 кредитного договору, згідно графіку платежів і після цієї дати зобов'язання зі сплати відсотків за строкове користування кредитом є простроченим. Також, відповідно до умов кредитного договору, в разі прострочення виконання основного зобов'язання по кредитному договору, банк нараховує в подальшому підвищенні відсотки за користування кредитними коштами. Такі підвищенні відсотки безпосередньо пов'язані зі сплатою зобов'язання по кредиту, право на їх стягнення виникає з моменту прострочення зобов'язання по кредитному договору.

Як вбачається з графіку погашення платежів за кредитним договором № 16/07, кінцевим терміном всіх платежів за кредитним договором, стосовно яких заявлено позовні вимоги, в межах 3х річного строку позовної давності (з урахуванням дати подання позовної заяви) є 1 червня 2009 року. Відтак, враховуючи положення ст. 253 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після вказаної календарної дати.

Відповідно до ч. 4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд перевіривши контр розрахунки відповідача, що здійснення в межах строку загальної позовної давності , погоджується з сумами боргу по кредиту у розмірі 123 924,51 грн. -за період травень -вересень 2009 року та підвищених відсотків за прострочення користування кредитом у розмірі 73 494,69 грн. за період 30.04.2009 року (термін сплати вказаного платежу за графіком 01.06.2009 р.) по 17.05.2012 року (як позивачем так і відповідачем у останньому розрахунку застосовувалась відсоткова ставка 24%), нарахування та стягнення яких є підставним з урахуванням та в межах строку позовної давності.

Що стосується визначення розміру та стягнення суми відсотків за користування кредитом та заперечень відповідача стосовно їх нарахування за відсотковою ставкою 19,5 %, слід зазначити наступне:

Згідно п. 1.3.1. кредитного договору, за користування кредитними коштами Позичальник (відповідач) сплачує Банку (позивачу) проценти за ставкою 17% річних.

Пунктом 1.3.3. кредитного договору передбачено, що сторони домовились, що за умовами цього Договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом «а»та/або «б»п. 9.2. кредитного договору.

Пунктом 9.2. кредитного договору передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, статті 651 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що протягом дії цього договору Банк (позивач) може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин передбачених підпунктами «а»та «б»зазначеного пункту договору.

Відповідно до пп. «б» п. 9.2. кредитного договору, Банк (позивач) має право змінити розмір процентної ставки у разі здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ.

Згідно п. 9.2.2. кредитного договору сторони погодили, що при настанні обставини, передбаченої підпунктом «б»п. 9.2. договору, Банк (позивач) може збільшити розмір процентної ставки за договором в наступному порядку: про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру, Позичальник (відповідач) повідомляється шляхом направлення йому банком поштою відповідного рекомендованого листа за адресою позичальника, що вказана в розділі 12 цього договору, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомив банку при зміні адреси; така нова процентна ставка починає діяти через 45 календарних днів з дати відправлення Банком (позивачем) Позичальнику (відповідачу) повідомлення, при цьому, Банк (позивач) застосовує таку процентну ставку за кредитом до всієї строкової суми основного боргу Позичальника (відповідача) за договором без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до договору.

На виконання вимог п.п. 1.3.3., 9.2. та 9.2.2. кредитного договору позивачем, 18.07.08 р., надіслано на адресу відповідача повідомлення (вих. № 2288ГО-1/ від 17.07.2008 р.) про підвищення з 01.09.08 р. відсоткової ставки до рівня 19,5% річних. Факт надсилання та отримання відповідачем повідомлення підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Жодних заперечень щодо підвищення відсоткової ставки відповідачем надіслано на адресу позивача не було, що свідчить про те, що відповідач погодився з фактом підвищення розміру процентів за користування кредитом.

Враховуючи вищевикладене, позивачем правомірно змінено розмір процентів за користування кредитом.

Безпідставним є також посилання відповідача, щодо неправомірності зміни відсоткової ставки позивачем, на положення ст. 1056 ЦК України так як редакція ч. 2 вказаної статті змінена згідно із Законом № 1822-4 від 21.01.2010 року, не діяла на час укладення кредитного договору та підвищення кредитної ставки, і зворотньої сили не має.

Відтак, відповідно до проведеного судом перерахунку відсотків за користування кредитом, з урахуванням строку позовної давності, підставними є вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом за відсотковою ставкою 19,5% річних у розмірі 9 203,12 грн., за період з 01.06.2009 року по 30.09.2009 року (кінцева дата зазначена у розрахунку позивача).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 11, 251, 252, 253, 257, 260, 267, 509, 526, 1048 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 121, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий Дім", м. Львів, вул. Є. Коновальця, 103/605 (код ЄДРПОУ 31730064) на користь Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк", м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 (код ЄДРПОУ 21133352) 123 924 грн. 51 коп. заборгованості по сумі кредиту, 9 203 грн. 12 коп. процентів за користування кредитом, 73 494 грн. 69 коп. підвищених процентів за користування кредитом та 4 132 грн. 45 коп. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.08.2012 р.

Суддя Деркач Ю.Б.