Рішення № 25552541, 08.05.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2012 р. Справа № 5027/120/2012 .

За позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»м.Київ До товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Комекс Буд ЛТД» с.Мамалига, Новоселицького району Чернівецької області Про звернення стягнення на заставлене майно -2122857,76 грн. Суддя Гушилик С.М. За участю представників:від позивача -Вілянська Н.О. -нач. юрид.відділу (дов. № 710/11.5.2 від 16.08.2010р.)від відповідача -Іордакі К.М. -засновник, Родіонов О.П. -представник (дов. від 26.12.2011р. № 7)

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»м.Київ звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Комекс Буд ЛТД»с.Мамалига, Новоселицького району Чернівецької області про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 2122857,76 грн., в тому числі заборгованість по кредиту в сумі 1148860 грн., заборгованість по відсоткам в сумі 432898,90 грн. та пеня по кредиту та відсотках в сумі 541098,86 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено кредитний договір № 24.002/07-КЛ від 21.12.2007р. та додаткові угоди № 1 від 01.10.2008р., № 2 від 21.07.2009р. та № 3 від 30.09.2011р. Згідно вказаного договору відповідачеві надано кредитні кошти в сумі 1300000 грн. строком користування до 20.12.2010 року, з процентною ставкою за користування кредитом 25% річних. Згідно пункту 1 додаткової угоди № 2 до кредитного договору 24.002/07-КЛ від 21.12.2007р. кредит надається на строк до 20.12.2010 року, а п.4 додаткової угоди сторони визначили графік погашення, зокрема: до 21.08.2009р. -37500 грн., до 21.09.2009р. -37500 грн., до 20.10.2009р. -37500 грн., до 20.11.2009р. -37500 грн., до 19.03.2010р. -30000 грн., до 21.04.2010р. -30000 грн., до 21.05.2010р. -30000 грн., до 21.06.2010р. -30000 грн., до 21.07.2010р. -175000 грн., до 20.08.2010р. -175000 грн., до 21.09.2010р. -175000 грн., до 21.10.2010р. -175000 грн., до 19.11.2010р. -175000 грн., до 21.12.2010р. -155000 грн.

В забезпечення умов договору сторони уклали договір іпотеки № 2 від 21.12.2007р., предметом якого визначили нежитлові приміщення першого поверху та антресолі загальною площею 99,5 кв.м., що находяться в житловому будинку в м.Чернівці по вул. Кобилянської, 26, що є ізольованими, обладнаними самостійним входом.

Відповідач своїх обов'язків визначених умовами договору не виконав, а саме кредит не повернув, відсотки за його користування не вносив, заборгувавши позивачу станом на 06.02.2012 року - 1581758,90 грн., в тому числі заборгованість по кредиту становить 1148860 грн., заборгованість по відсоткам становить 432898,90 грн., що стало підставою для нарахування штрафних санкцій в сумі 541098,86 грн., в тому числі 30% річних по кредиту в сумі 477212,73 грн. та пеня по відсотках складає 63886,13 грн.

Враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору позивач просить звернути стягнення на заставлене майно, а саме: нежитлові приміщення першого поверху та антресолі загальною площею 99,5 кв.м., що находяться в житловому будинку в м.Чернівці по вул. Кобилянської, 26, що є ізольованими, обладнаними самостійним входом на загальну суму 2122857,76 грн.

Ухвалою суду від 28.02.2012 року порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 13.03.2012 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 13.03.2012 року за клопотанням відповідача було оголошено перерву до 27.03.2012 року.

Ухвалами суду від 27.03.2012 року та 09.04.2012 року розгляд справи було відкладено в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

Ухвалою суду від 18.04.2012 року задоволено заяву позивача про збільшення позовних вимог, а відтак розглядається спір про звернення стягнення на заставлене майно, а саме: нежитлові приміщення першого поверху та антресолі загальною площею 99,5 кв.м., що находяться в житловому будинку в м.Чернівці по вул. Кобилянської, 26, що є ізольованими, обладнаними самостійним входом в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору, що складає 2194644,63 грн., з яких 1148860 грн. заборгованість по кредиту, 483678,10 грн. заборгованість по відсоткам, пеня по несплаченим відсоткам за період з 07.10.2011р. по 05.04.2012р. в сумі 30845,41 грн. та 30% річних за весь час користування кредитом в сумі 531261,12 грн. шляхом проведення публічних торгів.

Відповідач в своєму відзиві на позов позовні вимог визнає частково на суму 1632538,10 грн., в частині ж стягнення з нього штрафних санкцій та пені просить суд у відповідності до ст.219 Господарського кодексу України відмовити, посилаючись на те, що прострочення виконання зобов'язання по кредитному договору виникло не лише з його вини, а й з вини самого позивача, який ігнорував звернення відповідача з листами до позивача про зниження відсоткової ставки за користування кредитом та реструктуризацію отриманого кредиту в зв'язку з фінансовою кризою.

Ухвалою суду від 26.04.2012 року задоволено клопотання сторін про продовження строку розгляду справи та відкладено слухання справи на 08.05.2012 року.

Позивач в своїх письмових запереченнях на відзив послався на те, що нарахування штрафних санкцій та пені сторони узгодили в договорі, а відтак вони є законними. Що ж стосується факту перемовин між сторонами стосовно реструктуризації заборгованості, продовжує позивач, сторони не дійшли згоди по даному питанню, проте банк уклав з боржником договір про задоволення вимог іпотекодержателя, але останній договір купівлі-продажу предмету іпотеки так і не уклав, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

В судовому засіданні, яке відбулося 08.05.2012 року в усній формі звернувся з клопотанням про відстрочення виконання рішення суду, посилаючись на те, що на даний час його підприємство перебуває у фінансовій скруті.

Позивач в свою чергу проти заявленого клопотання заперечив, посилаючись на те, що відповідач не надав жодного підтверджуючого документу своїх слів, а також і те, що останній вже досить довгий час не сплачує кредит та відсотки за його користування.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2007 року між ВАТ «ВТБ Банк»м.Київ (правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк»,) та товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Комекс Буд ЛТД»укладено кредитний договір № 24.002/07-КЛ (далі -кредитний договір), згідно якого позивач надав відповідачеві грошові кошти у вигляді кредиту в сумі 1300000 грн. строком користування до 18.12.2009 року, з процентною ставкою за користування кредитом 16% річних (п.1.1 Кредитного договору).

01.10.2008 року сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, згідно з якою збільшено процентну ставку до 18% річних.

21.07.2009р. сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору.

Згідно пункту 1 додаткової угоди № 2 до кредитного договору 24.002/07-КЛ від 21.12.2007р. кредит надається на строк до 20.12.2010 року, а п.4 додаткової угоди сторони визначили графік погашення, зокрема: до 21.08.2009р. -37500 грн., до 21.09.2009р. -37500 грн., до 20.10.2009р. -37500 грн., до 20.11.2009р. -37500 грн., до 19.03.2010р. -30000 грн., до 21.04.2010р. -30000 грн., до 21.05.2010р. -30000 грн., до 21.06.2010р. -30000 грн., до 21.07.2010р. -175000 грн., до 20.08.2010р. -175000 грн., до 21.09.2010р. -175000 грн., до 21.10.2010р. -175000 грн., до 19.11.2010р. -175000 грн., до 21.12.2010р. -155000 грн.

30.09.2011р. сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору, згідно з умовами п.1 цієї угоди плата за користування кредитом з 01.07.2011 року по 31.10.2011 року 4% річних з урахуванням п.4.9 кредитного договору (при невиконанні умов кредитного договору процентна ставка за користування кредитом збільшується на 2% -п.4.9 договору).

Пунктом 7.2 кредитного договору - плата за користування кредитом нараховується щомісячно з 25 числа по останній робочий день поточного місяця, виходячи із календарної кількості днів і суми отриманих коштів.

Розрахунок плати за користування кредитом сторони визначили пунктом 7.4 кредитного договору.

Пунктом 8.1. кредитного договору сторони узгодили, що перерахування плати за користування кредитом здійснюється щомісячно у валюту кредиту в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця за винятком останнього місяця, коли сума нарахованої плати сплачується разом з основною сумою кредиту.

Відповідно до пункту 8.2. Кредитного договору погашення кредиту здійснюється шляхом щомісячного зменшення ліміту на 220000 грн. (останній місяць -200000 грн.) починаючи з 19 місяця користування кредитною лінією з банківського рахунку позичальника на рахунок банку, вказаному в п.2.1 в строк, встановлений п.1.1 Кредитного договору.

В забезпечення умов Кредитного договору сторони уклали договір іпотеки № 2 від 21.12.2007р. (далі -договір), предметом якого визначили нежитлові приміщення першого поверху та антресолі загальною площею 99,5 кв.м., що находяться в житловому будинку в м.Чернівці по вул. Кобилянської, 26, що є ізольованими, обладнаними самостійним входом.

Відповідно до вищезазначеного договору сторонами було забезпечено повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, комісії, пені за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, а також, відшкодування збитків у зв'язку із порушенням умов кредитного договору (основного зобов'язання).

На забезпечення виконання умов основного зобов'язання відповідач передав в іпотеку позивачу належне йому на праві власності рухоме майно, а саме: нежитлові приміщення першого поверху та антресолі загальною площею 99,5 кв.м., що находяться в житловому будинку в м.Чернівці по вул. Кобилянської, 26, що є ізольованими, обладнаними самостійним входом (пункт 1.3 договору).

Предмет іпотеки сторони оцінили в 1620026 грн. (п.1.4 договору).

Відповідно до пункту 6.2 кредитного договору у разі настання строку виконання будь-якого зобов'язання Позичальника за цим договором або у разі неналежного виконання зобов'язання Позичальника банк має право на договірне списання суми боргу з рахунків Позичальника або звернути стягнення на предмет застави, що забезпечує виконання зобов'язання.

Пунктом 4.2 договору визначено, що у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором Іпотекодержатель (Банк) має право достроково стягувати кредит незалежно від встановленого строку та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет Іпотеки.

Звернення стягнення на предмет Іпотеки може здійснюватись на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання (шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання або шляхом продажу предмету іпотеки Іпотекодержателем від свого імені. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється способом за вибором Іпотекодержателя (п.5.1 договору).

Позивач свій обов'язок виконав, відповідачу було надано кредит у сумі 1300000 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 24.12.2007 року.

Судовим слуханням встановлено, що відповідач кредит повернув не у повному обсязі, що призвело до виникнення боргу по кредиту у сумі 1148860 грн., боргу по платі за користування кредитом в сумі 483678,10 грн., та відповідно до п. 9.2 кредитного договору пеня по несплаченим відсоткам за період з 07.10.2011р. по 05.04.2012р. в сумі 30845,41 грн. та відповідно до п. 9.1 кредитного договору 30% річних за весь час користування кредитом в сумі 531261,12 грн.

Позивачем було направлено відповідачеві вимогу від 26.12.2011 року про повернення боргу, яка була залишена останнім без виконання.

В судовому засіданні відповідач визнав існування заборгованості за кредитним договором від 21.07.2007 року № 24.002/07-КЛ, проте не визнав нарахування штрафних санкцій

За таких обставин справи позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначалося вище, відповідач весь кредит не повернув, що призвело до виникнення боргу у сумі 1148860 грн.

За користування кредитом за період з 21.12.2007 року по 05.04.2012 року відповідачу нараховані відсотки у сумі 483678,10 грн.

Згідно з п. п. 9.1 кредитного договору у разі несвоєчасного повернення кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 % річних від простроченої суми, а відтак позивач правомірно нарахував відповідачу 30% річних за весь час користування кредитом в сумі 531261,12 грн.

Відповідно до п. 9.2 кредитного договору, у разі несвоєчасної (неналежної) сплати плати за користування кредитом, а також плати за управління зобов'язанням по кредиту Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми боргу за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а відтак позивач правомірно нарахував відповідачу пеню по несплаченим відсоткам за період з 07.10.2011р. по 05.04.2012р. в сумі 30845,41 грн.

Статтею 589 ЦКУ передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (частина 2 статті 589 ЦКУ).

Відповідно до статті 590 ЦКУ звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, частиною 2 цієї статті визначено, що Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк або якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 12 Закону України «Про іпотеку»визначено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що звернення стягнення на Предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання. Звернення стягнення на предмет іпотек здійснюється способом за вибором Іпотекодержателя.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Що ж стосується клопотання відповідача про звільнення його від штрафних санкцій та пені, то в його задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.

Законодавством передбачено, що питання зменшення розміру відповідальності або звільнення від відповідальності суб'єкта господарської діяльності, який вчинив господарське правопорушення, є виключною компетенцією суду. При цьому таке рішення суд може прийняти лише в тому випадку, якщо відповідачем буде доведено, що вчиненню ним правопорушення сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони. У даному випадку суду необхідно з'ясувати, чи дійсно такі дії або бездіяльність є неправомірними.

Наведені відповідачем обставини (його листи із зверненням до установи банку про погіршення фінансового стану та вихід із кризової ситуації) не є свідченням того, що позивач своїми неправомірними діями перешкоджав відповідачу погашати кредит та нараховані відсотки за його користування. Крім того, прострочення виконання зобов'язання відповідачем є значним.

Згідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 47461,60 грн., тоді як мало бути сплачено судовий збір у сумі 43892,89 грн., тобто позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі ніж встановлено законом, а відтак у відповідності до ст.7 Закону України «Про судовий збір»та до ч.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011р. № 01-061175/2011 сума переплаченого судового збору повертається стороні.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на заставлене майно з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Комекс Буд ЛТД»с.Мамалига, Новоселицького району Чернівецької області, вул. Великого Жовтня, 24, (код 25078492, р/р 26007010048045 у відділенні «Чернівецька регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) за іпотечним договором № 2 від 21.12.2007р., а саме: нежитлові приміщення першого поверху та антресолі загальною площею 99,5 кв.м., що находяться в житловому будинку в м.Чернівці по вул. Кобилянської, 26, що є ізольованими, обладнаними самостійним входом на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»м.Київ, вул. Пушкінська, 8/26 (код 14359319, р/р 29097000002172, МФО 321767) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 24.002/07-КЛ від 21.12.2007 року у сумі 2194644,63 грн., з них заборгованість по кредиту - 1148860 грн., заборгованість по відсоткам - 483678,10 грн., пеня по несплаченим відсоткам - 30845,41 грн. та 30% річних за весь час користування кредитом - 531261,12 грн. шляхом проведення публічних торгів.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Комекс Буд ЛТД»с.Мамалига, Новоселицького району Чернівецької області, вул. Великого Жовтня, 24, (код 25078492) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»м.Київ, вул. Пушкінська, 8/26 (код 14359319) 43892,89 грн. судового збору.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству «ВТБ Банк»м.Київ, вул. Пушкінська, 8/26 (код 14359319) -суму судового збору в розмірі 3568,71 грн. сплачену за меморіальним ордером № 22303 від 06.04.2012 року, як зайво сплачену суму судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Повний текст рішення, оформленого у відповідності до статті 84 ГПК України, підписано 10 травня 2012 року.

Суддя С.М. Гушилик