Рішення № 25502867, 24.07.2012, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 2114/2-5005/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2012 року Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого -судді Гуцалюк О.В.

при секретарі -Філіпенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що 12.06.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №010/04-02/1547-1, згідно якого, додаткової угоди до кредиту №010/04-02/1547-1/2 від 14.07.2009 року та додаткової угоди №010/04-02/1547-1/3 від 29.04.2009 року позивач надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 400000,00 дол.США строком до 11.06.2017 року, а ОСОБА_2 прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти у розмірі 11,75% на місяць за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку. В забезпечення виконання всіх зобов'язань за кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договори поруки від 12.06.2007 року, згідно яких поручителі прийняли на себе зобов'язання, у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання його грошових зобов'язань у повному обсязі. Крім того кредитний договір забезпечено іпотекою згідно договору від 15.06.2007 року, укладеного між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та позивачем, згідно якого відповідачі передали в іпотеку банку належне їм нерухоме майно, а саме: автосалон-магазин з реалізації товарів загальною площею 177,30 кв.м., автомагазин загальною площею183,70 кв.м. та офісні приміщення загальною площею230,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, перерахувавши кошти на поточний рахунок позичальника. ОСОБА_2 належним чином свої зобов'язання за договором не виконує і не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку. Сума заборгованості за договором на момент подачі позову становить 332051,04 дол.США, що еквівалентно 2643923,20 грн. На підставі викладеного просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, як з солідарних боржників, заборгованість за кредитним договором №010/04-02/1547-1 від 12.06.2007 року із додатковими угодами до нього №010/04-02/1547-1/2 від 14.07.2009 року та додаткової угоди №010/04-02/1547-1/3 від 29.04.2009 року в сумі 332051,04 дол.США, що еквівалентно 2643923,20 грн. Судові витрати покласти на відповідачів.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просить визнати незаконними дії банку по нарахуванню платежів, як погашення тіла кредиту, по безпідставно стягнутої пені за неналежне виконання банківських послуг; достроково розірвати кредитний договір №010/04-02/1547-1 від 12.06.2007 року; зобов'язати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»прийняти від ОСОБА_2 залишок заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» збільшила позовні вимоги, а саме у зв'язку з тим, що за час знаходження справи на розгляді у суді прострочена заборгованість збільшилась та станом на 23.04.2012 р. становить 400603,67 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ складає 3199100,73 грн. Збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з мотивів вказаних у позовній заяві. Заперечив проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_2

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»посилаючись на його необґрунтованість. Підтримала позовні вимоги ОСОБА_2 у повному об'ємі з підстав, викладених у позові.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомлено.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»є обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_4 таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що 12.06.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №010/04-02/1547-1, згідно якого, додаткової угоди до кредиту №010/04-02/1547-1/2 від 14.07.2009 року та додаткової угоди №010/04-02/1547-1/3 від 29.04.2009 року позивач надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 400000,00 дол.США строком до 11.06.2017 року, а ОСОБА_2 прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти у розмірі 11,75% на місяць за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку.

В силу ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір було укладено відповідно до вимог ст.ст.203, 205, 207, 1054, 1055 ЦК України, а саме його укладено у письмовій формі, та підписано уповноваженими особами.

З матеріалів справи вбачається, що банк перерахував на рахунок позичальника кошти передбачені кредитним договором.

Згідно ст.1050 ч.2 якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до договору позики.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Кредитним договором передбачено, що позичальник повинен належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та повернути кредит в сумі передбаченого договором, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по кредитному договору сплатити штрафні санкції у строки та на умовах, що визначені у ньому.

ОСОБА_2 свої зобов'язання по договору належним чином не виконує внаслідок чого згідно розрахунків, наданих суду, станом на 23.04.2012 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 400603,67 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ складає 3199100,73 грн.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Також судом встановлено, що кредитний договір з додатковими угодами забезпечено договорами поруки від 12.06.2007 року, відповідно до яких ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поручились перед Банком за виконання позичальником своїх обов'язків у повному обсязі.

Відповідно до ст.546 ЦК України -виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

Відповідно до ст.583 ЦК України -заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Відповідно до ст.589 ЦК України -у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ст.33 ч.1 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що зобов'язання по кредитному договору забезпечено іпотекою: договір іпотеки від 15.06.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Зоріною Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4119. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 надали в іпотеку нерухоме майно, а саме автосалон-магазин з реалізації товарів загальною площею 177,30 кв.м., автомагазин загальною площею183,70 кв.м. та офісні приміщення загальною площею230,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві власності, на підставі рішення Суворовського районного суду м. Херсону від 25.05.2005 року, зареєстрованого Херсонським Бюро технічної інвентаризації за № 635, реєстраційний №3532746.

Судом встановлено, що на підставі договору кредиту позивач за первісним позовом 06.04.2011 року направляв відповідачам письмову вимогу-претензію №06 про дострокове погашення грошових зобов'язань за договором.

До теперішнього часу суми боргу за договором в повному обсязі не повернутий, у зв'язку з чим підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача основна сума боргу за кредитами та інші обов'язкові платежі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2, то суд зазначає наступне.

Відповіднои до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Таким чином, суд вважає, що у відповідності до ч.3, ч.5 ст.203 ЦК України, воле виявлення позивача було вільним і відповідало його внутрішній волі. Правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені вказаним договором, а саме у повернені фактично одержаної суми кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, інших обов'язкових платежів, передбачених цим договором, та штрафних санкцій.

Згідно ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Предметом позовних вимог є розірвання кредитного договору №010/04-02/1547-1 від 12.06.2007 року.

Позивачем не було надано суду будь -яких достатніх та належних доказів, щодо істотного порушення умов кредитного договору №010/04-02/1547-1 від 12.06.2007 року, натомість з матеріалів справи вбачається, що саме позивач за зустрічним позовом допустив порушення умов договору №010/04-02/1547-1 від 12.06.2007 року.

Доводи, викладені у зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Представником ОСОБА_2 не було надано суду будь -яких доказів в підтвердження своїх позовних вимог, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне залишити їх без задоволення.

Згідно зі ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджено судові витрати, які в даному випадку по первісному позову складаються з 120,00грн. -витрати пов'язані зі сплатою ІТЗ та 1700,00грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.91,104, 215, 526, 530, 533, 534, 546, 553, 554, 572, 583, 589, 629, 1050 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212 -215, 295 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Херсонської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором №010/04-02/1547-1 від 12.06.2007 року із додаткової угоди до кредиту №010/04-02/1547-1/2 від 14.07.2009 року та додаткової угоди №010/04-02/1547-1/3 від 29.04.2009 року в сумі 400603,67 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ складає 3199100,73 грн..

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Херсонської обласної дирекції судові витрати у розмірі 1820,00грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», про захист прав споживачів -відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Комсомольського районного суду м. Херсона.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ______ О.В. Гуцалюк