Рішення № 25009348, 22.06.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/6982/2012

пр. № 2/412/3685/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2012 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого -судді Галічого В.М.

При секретарі -Баштаненко І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ОТП Банк»у вересні 2009 року звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2011 року цивільна справа за вказаним позовом була передана для розгляду за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. 08.12.2011 року суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Галічим В.М. справу було прийнято до свого провадження.

Позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»мотивований тим, що між ПАТ «ОТП Банк»та відповідачем ОСОБА_1 11.07.2007 року був укладений кредитний договір № ML-300/0358/2007, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_1 кредит на купівлю нерухомого майна у розмірі 615 000 Швейцарських франків на строк до 11.07.2031 року. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 прийняла зобов'язання повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені договором. Однак відповідач свої зобов'язання за Договором не виконала, у зв'язку з чим у неї станом на 30.01.2012 року утворилася заборгованість в розмірі 656 932, 84 Швейцарських франків, яка складається з заборгованості по кредиту -604 662, 86 Швейцарських франків; заборгованості за процентами по кредиту -29 872, 19 Швейцарських франків; пені -22 397, 79 Швейцарських франків.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 11.07.2007 року був укладений договір поруки № SR-300/0358/2007, відповідно до умов якого поручитель поручився перед Банком за виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 порушила свої зобов'язання, позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитом у загальній сумі 656 932, 84 Швейцарських франків, а також покласти пропорційно на відповідачів судові витрати у справі.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, на його задоволенні наполягав.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на його безпідставність.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання у справі не з'являвся, про час і місце їх проведення повідомлялися належним чином, що є підставою для розгляду справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення осіб, що з'явились, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність»встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України, яка відповідно частини 2 статті 1054 ЦК України розповсюджується на відносини за кредитним договором, передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що між ПАТ «ОТП Банк»та відповідачем ОСОБА_1 11.07.2007 року був укладений кредитний договір № ML-300/0358/2007, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_1 кредит на купівлю нерухомого майна у розмірі 615 000 Швейцарських франків на строк до 11.07.2031 року. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 прийняла зобов'язання повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені договором (а.с. 30-33).

Пунктом 1.5.1 кредитного договору ОСОБА_1 як позичальник взяла на себе зобов'язання повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадках передбачених цим договором також сплатити неустойку та відшкодувати Банку збитки. Згідно п. 1.9 частини 2 кредитного договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових та інших зобов'язань за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором не виконала, у зв'язку з чим у неї станом на 30.01.2012 року утворилася заборгованість в розмірі 656 932, 84 Швейцарських франків, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення становить 5 712 379, 22 грн., яка складається із заборгованості по кредиту -604 662, 86 Швейцарських франків; заборгованості за процентами по кредиту -29 872, 19 Швейцарських франків; пені -22 397, 79 Швейцарських франків.

16.07.2009 року позивач звертався до ОСОБА_1 з вимогою про дострокове повернення кредиту (а.с. 39). Вказану вимогу отримано відповідачем 29.07.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення листа (а.с. 41-42). Однак відповідачем така вимога була проігнорована.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 11.07.2007 року був укладений договір поруки № SR-300/0358/2007, відповідно до умов якого поручитель поручається перед Банком за виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором (а.с. 36).

Згідно статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до положень статті 533 ЦК України сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 22.06.2012 року складає 656 932, 84 Швейцарських франків, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення у справі становить 5 539 073, 77 грн. (656 932, 84 Швейцарських франків х 8,43172 грн./Швейцарський франк = 5 539 073, 77 грн.).

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитом такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, підлягають стягненню з відповідачів на його користь пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 16, 526, 549, 551, 554, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»-задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166, рахунок № 29096006900300, МФО 300528) 5 539 073, 77 грн. (п'ять мільйонів п'ятсот тридцять дев'ять тисяч сімдесят три гривні 77 коп.).

В порядку розподілу судових витрат стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»1 820, 00 грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.М. Галічий