Рішення № 24928622, 20.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/6465-2012 20.06.12

За позовомПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк"до1. Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" 2. Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києва за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідачів1. ОСОБА_1 2. ОСОБА_2провизнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів та зобов'язання вчинити діїСуддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Пастушенко Л.Є.від відповідача 1:Карпенко В.Л.від відповідача 2:не з'явивсявід третьої особи 1:не з'явивсявід третьої особи 2:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (надалі -"Банк") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (надалі -"Підприємство") та Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києва (надалі -"Відділ") про визнання прилюдних торгів таким, що не відбулися, визнання недійсним протоколу та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_2, а саме: однокімнатна квартира АДРЕСА_1, були проведені з порушення норм чинного законодавства України, зокрема, Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для визнання таких торгів такими, що не відбулися, та скасування протоколу їх проведення. Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача 2 передати йому нереалізоване майно в порядку ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2012 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розгляд справи призначено на 06.06.2012 р.

Судом в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2012 р. у зв'язку із неявкою представників відповідача 2, третіх осіб та необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено до 20.06.2012 р.

19.06.2012 р. через канцелярію суду представником позивача подано уточнення позовних вимог за змістом якого фактично частково змінено предмет позову шляхом заміни вимог про визнання оспорюваних торгів такими, що не відбулися, та скасування протоколу їх проведення на вимогу про визнання недійсним протоколу проведення оспорюваних торгів.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Судом враховується, що розгляд справи по суті не розпочинався, а тому в силу положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подане позивачем уточнення позовних вимог за змістом якого фактично частково змінено предмет позову приймається до розгляду судом.

Представник відповідача 1 в судове засідання з'явився, проти позову заперечує ,в його задоволенні просить відмовити повністю.

Відповідач 2 та треті особи, повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, своїх повноважних представників в судове засідання не направили.

Місцезнаходження відповідача 2 за адресою: 02121, м. Київ, просп. М.Бажана, 7є, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 2 повідомлений про час і місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач 2 та треті особи були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" (після зміни організаційно-правової форми -Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк") (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки за змістом якого іпотекодавцем з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором №053-2008-2526 від 25.07.2008 р. було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1

У зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 забезпеченого вказаним договором зобов'язання за наслідками розгляду цивільної справи за позовом Банку до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості Дніпровським районним судом міста Києва було прийнято рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь Банку заборгованість у розмірі 1 039 730,52 грн. на виконання якого 20.12.2010 р. було видано відповідний виконавчий лист.

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №24111566 від 25.01.2011 р. державним виконавцем Відділу було відкрито виконавче провадження з виконання наведеного виконавчого листа.

24.10.2011 р. Відділ звернувся до Підприємства з заявкою на реалізацію арештованого майна (однокімнатної квартири АДРЕСА_1), а 07.11.2011 р. між Відділ та Підприємством було укладено договір №К-377-ДР-і про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмету іпотеки).

Із актів державного виконавця (про переоцінку арештованого майна) від 12.12.2011 р. та 29.02.2012 р. вбачається, що у зв'язку із нереалізацією на прилюдних торгах арештованого майна призначалися повторні торги та здійснювалася переоцінка такого майна.

14.03.2012 р. на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було опубліковано повідомлення про торги №419777, а саме: прилюдні торги з реалізації однокімнатної квартири АДРЕСА_1, проведення яких призначено на 04.04.2012 р., організатором торгів визначено Підприємство.

Аналогічні оголошення про проведення вказаних прилюдних торгів були опубліковані в газетах "Експрес-об'ява" від 17-23.03.2012 р. №49 та "Aviso" від 19.03.2012 р. №22.

15.03.2012 р. Підприємством листом №1562 було повідомлено Відділ, ОСОБА_2 та Банк про проведення спірних прилюдних торгів.

04.04.2012 р. Підприємством було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_2, а саме: однокімнатної квартири АДРЕСА_1, переможцем яких було визнано Банк (пропозиція -1 200 000,00 грн.), що підтверджується протоколом №1-К-377-ДР-і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_2 від 04.04.2012 р.

Листом №2657 від 23.04.2012 р. Підприємство звернулося до Відділу з проханням повідомити чи надійшли кошти від переможця спірних прилюдних торгів.

24.04.2012 р. Відділом листом №142/22 було повідомлено Підприємство про те, що кошти від переможця спірних прилюдних торгів (Банку) станом на 24.04.2012 р. не надійшли.

У зв'язку із несплатою Банком коштів в якості оплати придбаного на спірних прилюдних торгах майна листом №2699 від 24.04.2012 р. Підприємством було запропоновано ОСОБА_6 (пропозиція -700 000,00 грн.), як наступному учаснику спірних прилюдних торгів, стати переможцем таких торгів згідно запропонованої ціни.

Заявою від 24.04.2012 р. ОСОБА_6 відмовилися бути оголошеною переможцем спірних прилюдних торгів.

Листом №2737 від 25.04.2012 р. у зв'язку із відмовою попередніх учасників спірних прилюдних торгів сплати кошти за об'єкт нерухомості Підприємством було запропоновано ОСОБА_1 (пропозиція -352 000,00 грн.), як наступному учаснику спірних прилюдних торгів, стати переможцем таких торгів згідно запропонованої ціни.

Заявою від 25.04.2012 р. ОСОБА_1 повідомив Підприємство про надання своєї згоди на оголошення його переможцем спірних прилюдних торгів.

Протоколом №1-К-377-ДР-і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_2 від 25.04.2012 р. (надалі -"Протокол") в зв'язку з тим, що переможцем прилюдних торгів, які відбулися 04.04.2012 р., Банком, у визначений чинним законодавством строк не було внесено всієї належної до сплати суми, в порядку ч. 3 ст. 46 Закону України "Про іпотеку" було оголошено переможцем торгів ОСОБА_1.

Спір у справі стосується правомірності спірних прилюдних торгів, оскільки позивачем оспорюється можливість визнання їх такими, що відбулися та породження відповідних правових наслідків.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна. При цьому оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.

Тобто, аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Підставою незаконності спірних прилюдних торгів позивачем визначається порушення під час їх проведення положень Закону України "Про іпотеку", які полягають у неправильному застосуванні Підприємством положень ст. 46 Закону України "Про іпотеку".

Із наявних в матеріалах справи документів (протоколів №1-К-377-ДР-і від 04.04.2012 р., від 25.04.2012 р. та листів Підприємства, Відділу, ОСОБА_6, ОСОБА_1.) вбачається, що після відмови переможця прилюдних торгів (Банку) та наступного учасника (ОСОБА_6.), що запропонував найвищу ціну, але не нижчу за початкову ціну продажу, переможцем спірних прилюдних торгів було оголошено третього учасника таких торгів (ОСОБА_1).

Порядок проведення розрахунків за майно, придбане на прилюдних торгах, встановлено статтею 46 Закону України "Про іпотеку".

Згідно із ч. 3 ст. 46 Закону України "Про іпотеку" якщо покупець не внесе всієї належної до сплати суми в десятиденний строк, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися. (аналогічні положення викладені в ч. 8 ст. 45 Закону України "Про іпотеку").

Перше речення наведеної норми встановлює правові наслідки не внесення переможцем торгів всієї належної до сплати суми.

В даному випадку Банк не вніс всієї належної до сплати суми, а тому Підприємство запропонувало стати переможцем торгів наступному учаснику (ОСОБА_6.), що запропонував найвищу ціну, але не нижчу за початкову ціну продажу -351 951,60 грн.

Друге речення вказаних норм визначає правові наслідки відсутності або відмови наступного учасника, що запропонував найвищу ціну, але не нижчу за початкову ціну продажу. Диспозиція норми містить альтернативу, а прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися як за відсутності наступного учасника, що запропонував найвищу ціну, але не нижчу за початкову ціну продажу, так і за його відмови.

Заявою від 24.04.2012 р. ОСОБА_6 відмовилася бути оголошеною переможцем прилюдних торгів.

Отже, мають місце обставини, з наявністю яких друге речення ч. 3 ст. 46 Закону України "Про іпотеку" (в частині відмови наступного учасника за переможцем) пов'язує настання юридичного факту оголошення торгів такими, що не відбулися.

Твердження Підприємства на необхідність застосування першого речення ч. 3 ст. 46 Закону України "Про іпотеку" незалежно від кількості учасників прилюдних торгів (більше двох) з посиланням на судові рішення (рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2010 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2011 р. у справі №34/392) судом відхиляється з огляду на таке:

По-перше, за змістом ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України обов'язковими для всіх судів України є лише рішення Верховного Суду України, а не інших судів при вирішенні конкретних спорів.

По-друге, закріплена в другому реченні ч. 3 ст. 46 Закону України "Про іпотеку" правова норма є спеціальною у випадку відсутності або відмови наступного учасника, що запропонував найвищу ціну, але не нижчу за початкову ціну продажу, та виключає можливість переходу права бути визнаним переможцем до наступних учасників.

Отже, зміст ст. 46 Закону України "Про іпотеку" обмежує можливість бути оголошеними переможцями прилюдних торгів лише першими двома учасниками, які запропонували найвищу ціну (переможець та наступний учасник).

Судом встановлено, що після відмови 24.04.2012 р. ОСОБА_6 бути оголошеною переможцем прилюдних торгів згідно другого речення ч. 3 ст. 46 Закону України "Про іпотеку" прилюдні торги підлягали оголошенню такими, що не відбулися, а тому визнання переможцем торгів третього учасника суперечить ч. 3 ст. 46 Закону України "Про іпотеку", що згідно ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для недійсності таких прилюдних торгів.

Суд відзначає, що в заяві про уточнення позовних вимоги (яка по суті є заявою про зміну предмету позову) позивач просить суд визнати недійсним протокол №1-К-377-ДР-і від 25.04.2012 р., а враховуючи суть позовних вимог та пояснення представника позивача в судових засіданнях, вбачається, що метою звернення позивача до суду є оспорення прилюдних торгів, як правочину, що оформлений відповідним протоколом, а відтак, вимоги про визнання недійсним протоколу прилюдних торгів є по суті вимогою про оспорення прилюдних торгів, як правочину.

Таким чином, вимоги Банку про визнання недійсними прилюдних торгів, оформлених протоколом №1-К-377-ДР-і від 25.04.2012 р. є правомірними та обґрунтованими.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Відділу в порядку ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" видати акт про передачу Банку в рахунок погашення заборгованості нереалізоване на спірних прилюдних торгах майно суд відзначає наступне.

Підставою для задоволення позову про зобов'язання вчинити дії є наявність протиправної поведінки особи, вимогу про зобов'язання вчинити певні дії якою заявлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Тобто, наведене положення законодавства пов'язує дії державного виконавця по передачі стягувачу нереалізованого на прилюдних торгах майна безпосередньо з фактом нереалізації такого майна на підставі одержаних від торгуючої організації документів.

Відділом було одержано від Підприємства протокол №1-К-377-ДР-і від 25.04.2012 р., яким було визначено переможця спірних прилюдних торгів, що виключає наявність протиправної поведінки Відділу у невидачі акту про передачу Банку нереалізованого на спірних прилюдних торгах майна.

Отже, вимога позивача про зобов'язання відповідача 2 видати акт про передачу Банку в рахунок погашення заборгованості нереалізоване на спірних прилюдних торгах майно є передчасною, оскільки її виконання можливе лише після набрання рішенням суду в частині, якою спірні прилюдні торги визнані недійсними, законної сили і наступною відмовою Відділу від виконання вимог ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", а тому в її задоволенні необхідно відмовити.

Також, суд відзначає, що правові підстави для залучення до участі у справі в якості відповідача переможця спірних прилюдних торгів, яким є фізична особа, та як наслідок припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відсутні з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

У відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, відповідачем слід вважати особу, яка знаходиться з позивачем у матеріальних правовідносинах та залучається до участі у справі за вказівкою позивача чи з ініціативи суду, внаслідок припущення, що вона порушила чи оспорює права позивача.

Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Отже, враховуючи положення ст.ст. 1, 21, 24, 27, 65, 80 Господарського процесуального кодексу України відповідний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства у випадку: 1) визначення в позові в якості відповідача переможця прилюдних торгів -фізичної особи, 2) обґрунтування позову неправомірними діями переможця прилюдних торгів -фізичної особи.

В даному випадку суб'єктний склад сторін у даній справі відповідає вимогам ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, а підстави звернення з ним обґрунтовані порушеннями торгуючої організації при проведені спірних прилюдних торгів.

Тобто, правові підстави для припинення провадження згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

При цьому, суд відзначає, що в даному випадку переможець торгів -фізична особа залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а позиція щодо можливості розгляду спору про визнання прилюдних торгів недійсними, переможцем в яких є фізична особа, в порядку господарського судочинства з залученням такої особи лише в якості третьої особи викладена в постановах Вищого господарського суду України від 14.03.2012 р. у справі №14/5025/1493/11, від 30.05.2012 р. у справі №3/310, від 06.11.2011 р. у справі №27/124.

За таких обставин, суд приходиться до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог Банку з визнанням недійсними прилюдних торгів, оформлених Протоколом.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Згідно із положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити частково.

2. Визнати недійсними прилюдні торги, оформленні протоколом №1-К-377-ДР-і про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_2, затвердженого 25.04.2012 р. заступником директора Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" Машкіним Є.О.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, 72, корп. 106, оф. 402; ідентифікаційний код 32277680) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; ідентифікаційний код 21133352) судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -25.06.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко