Ухвала суду № 24666735, 30.05.2012, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

30.05.2012 м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Кондора Р.Ю. та Леска В.В.,

при секретарі Сідей І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 02 лютого 2012 р. за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (надалі - Банк) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 у січні 2012 р.

Просило стягнути з відповідача на свою користь 290194.93 грн. заборгованості за кредитним договором і 2823 грн. судових витрат.

На обґрунтування зазначало, що 19.12.07 р. з ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № BL1099 (надалі - Договір) у формі кредитної лінії на суму 20000 доларів США строком до 30.11.08 р. під 24.5 % річних. Узятих на себе зобов'язань відповідач не виконав, що станом на вересень 2011 р. призвело до утворення заборгованості на загальну суму 290194.93 грн., з яких 17486.88 доларів США (139382.67 грн.) складає заборгованість по сумі кредиту, 11145.66 доларів США (88838.71 грн.) - відсотки, та 7775.17 доларів США 61973.55 грн.) - підвищені відсотки (25%).

Рішенням Тячівського районного суду від 02.02.12 р. позов задоволено повністю (а.с.26-28).

Апелянт просить скасувати це рішення як незаконне. Доводить про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Указує на розгляд справи за його відсутності, неналежну оцінку доказів і неправомірність дострокового стягнення заборгованості. Стверджує, що причиною порушення ним договірних зобов'язань стала світова фінансова криза як непереборна обставина.

Письмових заперечень або пояснень на скаргу Банк не подав.

У судове засідання сторони не з'явилися, хоча про час і місце такого були належно повідомлені. Заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи є необґрунтованою.

Суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог, оскільки відповідач не виконав узятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін, з таких мотивів.

За правилами ст.ст. 526 ч.1, 530 ч.1 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо позики, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Аналогічні положення містяться і в Договорі (п.п.1.2.2., 1.2.3., 1.5.5., 3.4.2).

Як видно з матеріалів справи, відповідач неналежно виконував свої договірні зобов'язання з повернення кредиту і відсотків, що ним по суті апеляційної скарги не заперечується, тобто висновок суду першої інстанції є цілком вірним.

Доводи апелянта про розгляд справи за його відсутності не впливають на процесуальну долю судового рішення, оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи. Яких-небудь доказів у спростування висновку суду апелянт до скарги не додав.

Твердження апелянта про порушення судом ст. 533 ч.1, ч.2 ЦК України (щодо гривневого розрахунку заборгованості) є безпідставним, так як ці норми на спірні правовідносини (використання іноземної валюти за кредитними зобов'язаннями) не поширюються.

Посилання апелянта на світову фінансову кризу як на причину порушення ним своїх договірних зобов'язань не узгоджується з п.7.4. Договору, згідно з яким валютні ризики під час виконання зобов'язань несе позичальник (а.с.12).

Доводи апеляційної скарги з приводу беззмістовності дострокового повернення кредиту суперечать нормам матеріального права (ст.ст. 1050, 1054 ЦК України) та умовам Договору (розділ 6). При цьому саме зобов'язання припиняється лише з підстав, передбачених договором або законом (частина перша ст. 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України.

Отже, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

2. Рішення Тячівського районного суду від 02 лютого 2012 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: