Ухвала суду № 24666763, 08.05.2012, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

08.05.2012 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого - Дацківа В.В., суддів - Гошовського Г.М., Дідика В.М., за участю прокурора - Фотченка С.І., засудженої ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями обвинувача - старшого помічника прокурора Іршавського району та засудженої ОСОБА_1 на вирок Іршавського районного суду від 23 лютого 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, українка, громадянка України, з середньо-спеціальною освітою, одружена, пенсіонерка, раніше не судима,

засуджена за ч. 1 ст. 364 КК України на 2 (два) роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями терміном на 2 (два) роки, за ч. 1 ст. 366 КК України на 1 (один) рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями терміном на 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно обрано засудженій ОСОБА_1 покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями терміном на 2 (два) роки.

На підставі ст. 49 КК України засуджену ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків давності.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередню - підписку про невиїзд.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 протягом грудня 2005 року, перебуваючи на посаді керуючої Іршавського відділення 07 філії ЗРУ ЗАТ «Приватбанку» та будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем, умисно, в інтересах громадянки ОСОБА_3, використала службове становище всупереч інтересам служби, а саме: знаючи, що громадянка ОСОБА_4 до Іршавського відділення 07 філії ЗРУ ЗАТ «Приватбанку» з питань отримання кредиту не зверталась і ніякі документи на отримання кредиту не оформляла та не підписувала, у службових приміщеннях вказаного відділення, розташованих у м. Іршава, вул. Шевченка, 40 без відома останньої підписала кредитний договір MKIWSE00000632 від 29.12.2005 року про видачу останній кредитних коштів в сумі 15000 грн. та завірила його круглою печаткою банківської установи, ордер розпорядження МКГУ/8Е00000632 від 29.12.2005 року про видачу ОСОБА_4 кошів в сумі 15000 гривень, анкету-заяву ОСОБА_4 та акт прийому передачі майна в заклад MKIWSE00000632 від 29.12.2005 року про передачу майна ОСОБА_4 в заставу, які ОСОБА_4 не підписувала, в результаті чого ОСОБА_3 незаконно було видано кредитні кошти в сумі 15000 гривень, а банківській установі спричинено шкоду на вказану суму.

В апеляції обвинувач, не оспорюючи кваліфікацію злочинів, порушує питання про скасування вироку стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з однобічністю та неповнотою судового слідства та істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства. Стверджує, що судом безпідставно прийнято відмову від дачі показань свідка ОСОБА_5, у вироку не проведено аналізу доказів обвинувачення, обставин, які обтяжують та пом'якшують відповідальність підсудної, не прийнято рішення щодо судових витрат та речових доказів. Просить справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Засуджена ОСОБА_1 у своїй апеляції порушує питання про скасування вироку суду першої інстанції та закриття кримінальної справи щодо неї за відсутності в її діях складу злочину, у зв'язку з однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону. Стверджує, що в обвинувальному висновку не вказано, в чому саме полягає зловживання службовим становищем, у чому полягає завдана шкода і кому вона спричинена. Стверджує, що їй не було відомо про те, що кредитний договір був підписаний не позичальником, а іншою особою, так як складання останнього не входило у її посадові обов'язки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який підтримав апеляцію обвинувача та заперечив проти апеляції ОСОБА_1, пояснення засудженої та її захисника на підтримання поданої ними апеляції та залишення апеляції прокурора без задоволення, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово засудженої, апеляційний суд вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляція засудженої - частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 64 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, довести, окрім іншого, подію злочину, винність обвинуваченого у його вчиненні, характер і розмір завданої ним шкоди, обставини, що впливають на ступінь його тяжкості, пом'якшують і обтяжують покарання.

Стаття 67 КПК України передбачає, що обгрунтовувати свої судження щодо оцінки доказів на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен і суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду, з зазначенням мотивів, в яких суд відкидає інші докази.

Ці вимоги кримінально-процесуального закону в справі в повному обсязі не додержано.

Апеляційні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими, оскільки суд не визначився у питанні про те, який документ вона підробила, куди внесла неправдиві відомості і чим підтверджується, що вона видала завідомо підроблений документ.

Суд не навів у вироку аналізу доказів обвинувачення, а обмежився лише зазначенням показань свідків та назв проведених слідчих дій.

Щодо посилань обвинувача на те, що у вироку не наведено обставин, які обтяжують та пом'якшують відповідальність підсудної, не прийнято рішення про стягнення судових витрат та всупереч вимогам ст. 335 КПК України не прийнято рішення, які саме речові докази та куди за належністю їх потрібно повернути, то вони до уваги не приймаються, так як відповідно до обвинувального висновку (т. 1 а.с. 217) цивільний позов по справі не заявлено; судові витрати по справі відсутні, а обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання ОСОБА_1 не встановлено.

Щодо прохання ОСОБА_1 про закриття кримінальної справи щодо неї за відсутністю в її діях складу злочину, то на даній стадії процесу воно задоволенню не підлягає, оскільки висновок про її причетність до злочинів має ґрунтуватися на результатах аналізу доказів, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначені порушення кримінально-процесуального закону виключали можливість постановлення законного вироку, тому він підлягає скасуванню, а справа - поверненню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід ретельно дослідити докази обвинувачення і захисту, перевірити доводи підсудної у свій захист, необхідно дати їм належну оцінку, усунувши вищезазначені порушення закону і винести законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

апеляцію старшого помічника прокурора Іршавського району задовольнити, а апеляцію засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Іршавського районного суду від 23лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд.

Судді: