Ухвала суду № 24344971, 24.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13161/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"24" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.

при секретарі Буба О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення -рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 18 квітня 2011 року №0000124040 та від 02 серпня 2011 року №0000514040 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 767 002,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи наявні належні докази того, що послуги, які надавались ТОВ «Аснільсен Юкрейнне», ТОВ «Промостудія»та ТОВ «Промостудія Україна»були використані ним при здійсненні ним господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією «Сантрейд»зареєстровано як юридична особа та є платником податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої складено акт від 30 березня 2011 року №78/22-03/25394566.

В ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 026 273грн.;

- п.1.8 статті 1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 статті 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 25.1 Декларацій) на загальну суму 1 996 412грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26 Декларації), станом на 30 вересня 2010р. у розмірі 5 617 814 грн.;

- п.п. "д" "ї" п. 1. 3 статті 1, п. 1.15 статті 1, п.п. "є" п.п. 4.2.9 п. 4.2 статті 4, п.п. "є" п.п. 6.3.3 п.6.3 статті 6, п.п. 7.1 статті 7, п.п. "а" п. 17.2 статті 17 ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 14 092,0грн.;

- п.2.6, п.2.11 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004р. №637.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0000094040 від 18 квітня 2011 року, яким позивача зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень - листопад 2009 року та серпень - вересень 2010 року на суму 1 996 412 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції, на суму 239 820,50 грн.

Прийняте податкове повідомлення - рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. За результатами розгляду поданої позивачем скарги, відповідачем 02 серпня 2011р. прийнято податкове повідомлення рішення №00000514040, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 5 617 814,00 грн. за період з грудня 2009 року по серпень 2010 року.

Відповідно до п.1.32 ст.1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану

вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх

кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних

документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням

товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З аналізу наведених норм вбачається, що умовою виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є придбання ним товарів (послуг) для використання їх в межах господарської діяльності такого платника податків. Підставою для виникнення права на формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, виписана контрагентом платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює закупівлю сировини, виробництво та оптовий продаж товару під торговою маркою «Олейна».

Судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено наступне.

За умови здійснення оптової торгівлі, позивач самостійно не має можливості дослідити обставини кінцевого роздрібного придбання товару споживачем, визначити, зокрема, обсяги зайняття ринку аналогічної продукції, встановлення «тиску»конкуренції та вчинення заходів направлених на просування товару з метою забезпечення росту продажу товару, його споживання, а й відповідно, отримання доходів.

Головною метою залучення мерчендайзерів є контроль та здійснення викладки продукції у роздрібних торговельних точках. Основними обов'язками мерчендайзерів є власне викладка продукції позивача згідно із затвердженими стандартами викладки, слідкування за збереженням відповідності фактичної викладки затвердженим стандартам викладки, а також проведення акцій та заходів у роздрібних торговельних точках, визначених позивачем.

Так, між позивачем та ТОВ «Промостудія», ТОВ «Промостудія Україна»в періоді, за який проводилась перевірка були укладені договори про надання послуг мерчендайзерів.

Здійснення зазначених послуг в мережі крупних магазинів посягає у наступному. Позивач надсилає на ім'я генерального директора відповідного гіпермаркету лист-запит, в якому вказує імена мерчендайзерів та просить допустити їх до здійснення викладки продукції/проведення акцій тощо. Після цього на кожного мерчендайзера позивач заповнює атестацію - а саме, спеціаліст позивача з роботи з ключовими клієнтами такою атестацією підтверджує, що власник цієї атестації (мерчендайзер) дійсно працює за договором, укладеним з позивачем, та в рамках своєї роботи проводить викладку продукції/проведення акцій/тощо в гіпермаркетах. Така атестація врешті і дає мерчендайзеру право входу та проведення дій на території гіпермаркету.

Вказаний механізм додатково підтверджується затвердженими господарськими документами позивача, зокрема: Процедура №ОП-А16/004 «Порядок організації праці мерчендайзерів та промоутерів у магазинах "NOVUS" та співпраці з постачальниками які їх делегують», яка загалом є прикладом стандартної процедури допуску мерчендайзерів Позивача в крупні магазини.

Реалізація заходів в стандартних роздрібних точках (окремі невеликі магазини) та ринки полягає в наступному. Для проведення роботи на цих роздрібних точках Позивач щотижня затверджує маршрутні листи (приклад надається) з переліком роздрібних точок, які слід відвідати, та розсилає їх представникам ТОВ «Промостудія»та ТОВ «Промостудія Україна»в регіони.

По прибуттю в такі точки мерчендайзер пред'являє бейдж, роз'яснює відповідальному представникові точки мету свого візиту та пропонує дозволити йому здійснення викладки продукції/проведення акцій тощо. Відповідно, у звіті за відповідний період ТОВ «Промостудія»та ТОВ «Промостудія Україна»вказують результати лише по тим точкам, в яких їхніх представників було допущено до здійснення викладки чи проведення інших дій (приклад такого звіту долучений до матеріалів справи).

В основному ТОВ «Промостудія»та ТОВ «Промостудія Україна»надавали позивачу комплексні послуги щодо проведення різних заходів для просування та максимально ефективного позиціонування торгової марки позивача в торгівельних точках, що передбачало відвідання персоналом зазначених підприємств відповідних торгівельних точок, з метою збору інформації щодо продукції під торговою маркою «Олейна», що досягалось за рахунок:

- здійснення контролю за дотриманням відповідності викладки продукції під ТМ

Олейна стандартам Позивача (адреси торгівельних точок затверджувались Позивачем -

«адреснапрограма»);

- проведення моніторингу наявності продукції під ТМ «Олейна»в торгівельних точках згідно з адресною програмою, перевірка якості зовнішнього вигляду продукції під ТМ «Олейна»на полицях (падькання плішки, кришки, терміни придатності, тощо);

- проведення перевірки цін на продукцію під ТМ «Олейна», а також відповідність цінників розміщенню продукції;

- проведення перевірки наявності та зовнішнього стану Р08-матеріалів (рекламних матеріалів, що знаходяться в пунктах продажу) у випадку, якщо такі матеріали знаходяться у торгівельній точці;

- здійснення контролю за кількістю продукції ТМ «Олейна»у торгівельній точці згідно з адресною програмою.

Так, між позивачем та ТОВ «Аснільсен Юкрейн»укладено договір №161/13-09 від 18 грудня 2009 року, відповідно до якого позивач користується наданим даним товариством програмним забезпеченням »(далі - «ПЗ»).

Принцип роботи цього програмного забезпечення полягає в наступному. На комп'ютерах користувачів встановлено це ПЗ. Регулярно (один раз на місяць) представник ТОВ «Аснільсен Юкрейн»надсилає зі своєї електронної адреси на електронну адресу працівника позивача файл з оновленою базою даних. цей файл завантажується працівником позивача в програму dvisor Interactive»і дані з цього файлу додаються до загальної бази даних досліджень, проведених раніше ТОВ «Аснільсен Юкрейн». Користувач може працювати з оновленою базою даних і формувати для себе будь-які звіти в будь-якій формі (в електронній, роздруковувати, тощо).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що результати досліджень, що проводяться ТОВ «Аснільсен Юкрейн», необхідні позивачу для прийняття різних рішень щодо власної поведінки на ринку олій або майонезів в Україні. Ці послуги дозволяють аналізувати дії конкурентів позивача на ринку і відповідно реагувати на ці дії вводячи нові продуктові позиції, змінюючи рекламну стратегію, тощо, що в результаті призводить до збільшення частки Позивача на ринку продукції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що послуги, які надавались ТОВ «Аснільсен Юкрейн», ТОВ «Промостудія»та ТОВ «Промостудія Україна»є такими, що мають відношення до господарської діяльності позивача та відповідають вимогам п.1.32 ст.1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем що на момент виникнення спірних правовідносин ТОВ «Аснільсен Юкрейн», ТОВ «Промостудія»та ТОВ «Промостудія Україна» були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Отже, податкові накладні, видані даними контрагентами на виконання умов договорів з позивачем, є підставою для виникнення права у позивача на формування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення позовних вимог та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Грибан І.О.

Ухвалу складено в повному обсязі 27.04.12