Постанова № 24345028, 17.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12742/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.,

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

"17" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Мельничука В.П., Федотова І.В., секретаря Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА»та Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА»про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, сторонами подано апеляційні скарги. Позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги повністю, а Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення в цій частині, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Позивача підлягає частковому задоволенню, а Відповідача -залишенню без задоволення, Постанова суду першої інстанції -скасуванню, з ухваленням нової Постанови, якою адміністративний позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2010 року у справі № 12172/09/2670 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА»про стягнення заборгованості, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року адміністративний позов задоволено частково, стягнуто з Позивача заборгованість у сумі 240 962,78 грн. за період з 01 січня 2008 року по 31 жовтня 2009 року.

Відповідачем подано до Позивача податкові розрахунки із земельного податку за 2009, 2010, 2011 роки, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 65-68) та податкові декларації з податку на додану вартість №291209 від 20.11.2009р на суму 79712,00 грн., №304973 від 18.12.2009р на суму 68516,00 грн., №344377 від 20.01.2010р на суму 165555,00 грн., №15146 від 19.02.201р на суму 48067,00 грн., №63468 від 19.04.2010р на суму 92119,0 грн., №100802 від 20.05.2010р на суму 185628,00 грн., №112828 від 18.06.2010р на суму 51469,00 грн., №152889 від 20.07.2010р на суму 84769,00 грн., №135721 від 20.08.2010р на суму 135721,00 грн., №204564 від 30.09.2010р на суму 60704,00 грн., №241523 від 19.10.2010р на суму 110340,00 грн., №279315 від 19.11.2010р на суму 80725,00 грн., №140892 від 20.12.2010р на суму 140892,00 грн., № 334580 від 20.01.2011р на суму 113926,00 грн., № 15668 від 21.02.2011р на суму 16417,00 грн., № 9001247839 від 18.03.2011р на суму 39946,00 грн., № 9002084371 від 30.04.2011р на суму 83926,00 грн., № 9003408782 від 30.05.2011р на суму 148886,00 грн., копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 100, 102, 104, 106, 109, 111, 118, 120, 122, 124, 126, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141).

Таким чином, Відповідачем самостійно визначено зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 1 707 318,00 грн. та із земельного податку з юридичних осіб з урахуванням уточнюючих податкових розрахунків земельного податку у сумі 1 177 787,09 грн., в тому числі: 1 174893,25 грн. - основного боргу та 2 893, 84 грн. - пені, що фактично співпадає з розрахунком податкового боргу наданим Позивачем, крім суми заборгованості із земельного податку з юридичних осіб, в зв'язку з помилкою у розрахуванні податкового боргу за 2010 рік, а саме, Позивачем помилково нараховано загальну суму -741 868, 93 грн. замість -741 868, 96 грн.

Проте, відповідно до частини другої ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не може виходити за межі позовних вимог.

Податковий борг з податку на додану вартість за 2010 рік та відповідно загальний податковий борг з цього податку, зазначені у наданому Позивачем розрахунку, більше ніж вказано Відповідачем в податкових деклараціях на 49 995,00 грн. В судовому засіданні представники Позивача не довели існування зазначеного податкового боргу у цій сумі, проте, пояснили, що це можливо сума нарахованих штрафних (фінансових) санкцій, в зв'язку з чим, колегія суддів зазначає, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях сторін.

Відповідно до частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, вимоги якої представниками Позивачів не виконано.

Згідно із п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції (далі - Закон № 2181-ІІІ), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Позивачем з метою стягнення податкового боргу який утворився з 2008 року, направлено Відповідачу першу податкову вимогу від 5 листопада 2008 року № 1/2881 та другу податкову вимогу від 13 березня 2009 року № 2/211, зазначені податкові вимоги отримано представником Відповідача 29 грудня 2008 року та 30 березня 2009 року відповідно, що підтверджується його підписом в повідомленнях про вручення рекомендованого поштового відправлення, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 11, 12).

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно із п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 вищезазначеного Закону, податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. Обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представниками Відповідача не заперечувався факт наявності заборгованості, проте, вони посилались на те що, Відповідачем не надіслано податкові вимоги для стягнення податкового боргу який утворився за період з 01 листопада 2009 року по травень 2011 року, в зв'язку з чим, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, тобто, Позивач не зобов'язаний надсилати Відповідачу нові податкові вимоги на непогашений консолідований борг.

Згідно із п. 3 ст. 198 та ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року скасовується з ухваленням нової Постанови, якою адміністративний позов задовольняється частково.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА»залишити без задоволення, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва задовольнити частково, Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА»(юридична адреса: 03680, м. Київ, проспект Академіка Палладіна, 46, код ЄДРПОУ 00149943) до Державного бюджету України податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за період з 01 листопада 2009 року по 30 травня 2011 року у сумі 1 707 318,00 грн. на р/р 31110029700009 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 14010100, одержувач УДК у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077945 та із земельного податку з юридичних осіб за період з 01 листопада 2009 року по 30 травня 2011 року у сумі 1 177 787,06 на р/р 3321881170009 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 13050100, одержувач УДК у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077945.

В іншій частині в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 20.04.2012 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Мельничук В.П.

Федотов І.В.