Рішення № 24327487, 21.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-33/3817-2012 21.05.12Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Харківське виробничо-торгівельне

підприємство "Комунар"

до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної

філії публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

про стягнення 174 496,44 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю б/н від 03.01.2012 року;

від відповідача: ОСОБА_2-представник за довіреністю № 02-07/2270 від 24.10.2011р.;

ОСОБА_3 -представник за довіреністю № 02-07/2270 від 24.10.2011р.;

встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Харківське виробничо-торгівельне підприємство "Комунар" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про стягнення 174 496,44 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.08.2006 року між відкритим акціонерним товариством «Харківське виробничо-торгівельне підприємство «Комунар»(далі - позивач) та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» (далі -відповідач) укладено договір поруки, відповідно якого позивач зобов'язався перед відповідачем відповідати за виконання ОСОБА_4 умов щодо сплати суми кредиту в межах загального ліміту, що дорівнює або є еквівалентом за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановлених НБУ станом на дату укладення договору, 250 000 доларів США до 20.08.2016 року, відсотків та можливих штрафних санкцій.

27.10.2006 року між відкритим акціонерним товариством «Харківське виробничо-торгівельне підприємство «Комунар»та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки, відповідно якої, позивач зобов'язався перед відповідачем відповідати за виконання ОСОБА_4 умов щодо сплати суми кредиту в межах загального ліміту, що дорівнює або є еквівалентом за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановлених НБУ станом на дату укладення договору, 498 000 доларів США до 20.08.2016 року, відсотків та можливих штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3.1.1 договору поруки, позивач зобов'язаний протягом одного робочого дня, від дати отримання повідомлення АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»про невиконання ОСОБА_4 зобов'язання забезпеченого порукою, виконати відповідне зобов'язання шляхом перерахування на рахунок АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»№ 37393837990001, суми невиконаного ОСОБА_4 зобов'язання.

Пунктом 3.4.1 договору поруки передбачено, що відповідач має право у випадку невиконання ОСОБА_4 та позивачем зобов'язання забезпеченого порукою звернути стягнення на все майно позивача та/або ОСОБА_4, як солідарних боржників, згідно з чинним законодавством України.

21.08.2006 року між відкритим акціонерним товариством «Харківське виробничо-торгівельне підприємство «Комунар»та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» укладено договір N 0837/28-27/36/6-012 банківського рахунку, відповідно до умов якого відповідач відкрив позивачу поточний рахунок № 26001837787700 та зобов'язався надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до договору та чинного законодавства України.

15.01.2009 року о 20-01 год. з поточного банківського рахунку № 26001837787700, відкритого відкритому акціонерному товариству «ХВТП «Комунар»у Привокзальному відділенні ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», відповідно до платіжного документу № 00430а відповідачем безпідставно, з власної ініціативи, було здійснено списання безготівкових грошових коштів відкритого акціонерного товариства «ХВТП «Комунар»в сумі 174 496,44 грн. на рахунок № НОМЕР_1, кореспондентом по якому було вказано не банк, а фізичну особу ОСОБА_4, з призначення платежу: "списання грошових коштів згідно договору поруки № 837/17-27/36/6-087 від 21.08.2006 року, згідно розпорядження відділу кредитного моніторингу б-н від 15.01.2009 року". Відділ кредитного моніторингу відповідача, як і інші структурні підрозділи та служби банку, не мали повноважень щодо безспірного договірного списання коштів з рахунку відкритого акціонерного товариства «ХВТП «Комунар».

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, відкрите акціонерне товариство "Харківське виробничо-торгівельне підприємство "Комунар" звернулось до господарського суду Харківської області з вимогою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" безпідставно отриманих коштів в розмірі 174 496,44 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.10.2011 року порушено провадження у справі № 5023/8805/11 (вх. № 8805/11) та призначено справу до розгляду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.01.2012 року позов задоволено повністю, з приватного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії на користь відкритого акціонерного товариства "Харківське виробничо-торгівельне підприємство "Комунар" стягнуто безпідставно набуті кошти в сумі 17 4496,44 грн., державне мито в сумі 1 744,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 року скасовано рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2012 року, справу № 5023/8805/11 направлено за встановленою підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.03.2012 року справу № 5011-33/3817-2012 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.04.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та невиконанням останнім вимог суду, розгляд справи відкладено на 21.05.2012 року.

В судове засідання 21.05.2012 року з'явились представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 17 4496,44 грн. безпідставно отриманих коштів, а також державне мито в сумі 1 744,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Представники відповідача надали пояснення по суті спору відповідно до яких заперечують проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просять суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

21.08.2006 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» (кредитор за договором), ОСОБА_4 (позичальник за договором) та відкритим акціонерним товариством «Харківське виробничо-торгівельне підприємство «Комунар»(поручитель за договором) укладено договір поруки № 937/17-27/36/6-087, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту в межах загального ліміту, що дорівнює або є еквівалентом за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ станом на дату укладання цього договору, 250 000,00 доларів США до 20.08.2016 року та відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Генеральним договором кредитування № 837/18-27/36/6-115 від 21.08.2006 року.

Згідно п. 1.2 нової редакції статуту публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», погодженого НБУ 28.04.2010 року та зареєстрованого 14.06.2010 року, 27.09.1991 року Національним банком України були зареєстровані зміни до статуту банку щодо зміни найменування та було проведено реєстрацію банку з найменуванням Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк»за реєстраційним № 3.

Загальними зборами акціонерів 09.03.2010 року прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) банку.

Банк є правонаступником акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», створеного в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства. Банку належать всі права та обов'язки, все рухоме та нерухоме майно, які належали акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк».

27.10.2006 року між сторонами договору поруки укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки, відповідно до умов якої пункти 1.1 та 2.1.1 договору поруки викладено у наступній редакції: «поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту в межах загального ліміту, що дорівнює або є еквівалентом за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ станом на дату укладання цього договору, 498 000,00 доларів США до 20.08.2016 року та відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Генеральним договором кредитування № 837/18-27/36/6-115 від 21.08.2006 року.

У відповідності до п. 3.1.1 договору поруки, поручитель зобов'язаний протягом одного робочого дня, від дати отримання повідомлення кредитора про невиконання позичальником зобов'язання, забезпеченого порукою, виконати відповідне зобов'язання шляхом перерахування на рахунок кредитора № 37393837990001 суми невиконаного позичальником зобов'язання.

Відповідно до п. 3.1.2 договору поруки, поручитель зобов'язаний у випадку невиконання позичальником та поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, відповідати перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України може бути звернено стягнення.

Згідно п. 3.4.1 договору поруки, кредитор має право у випадку невиконання позичальником та поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, звернути стягнення на все майно поручителя та/або позичальника, як солідарних боржників, згідно з чинним законодавством України.

21.08.2006 року між відкритим акціонерним товариством «Харківське виробничо-торгівельне підприємство «Комунар»(клієнт за договором) та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» (банк за договором) укладено договір N 0837/28-27/36/6-012 банківського рахунку (надалі - договір банківського рахунку), за яким банк зобов'язується продовжувати надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування відкритих клієнтом в банку наступних поточних рахунків: № 26001837787700 в українських гривнях, відповідно до умов даного договору, Правил обслуговування банківських поточних рахунків суб'єктів господарювання, відкритих в АКБ СР «Укрсоцбанк», затверджених рішенням Правління АКБ «Укрсоцбанк»(протокол № 13 від 13.06.2006 року), опублікованих в газеті «Урядовий кур'єр» № 159 від 29.08.2006 року, зі змінами, затвердженими рішенням Правління АКБ «Укрсоцбанк»(протокол № 9 від 27.03.07 р.), опублікованими в газеті «Урядовий кур'єр»№ 69 від 18.04.2007 року) та змінами, затвердженими рішенням Правління АКБ «Укрсоцбанк»(протокол № 37 від 11.12.2007 року), опублікованими в газеті «Урядовий кур'єр»№ 245 від 28.12.2007 року, а також розміщених на інформаційних стендах, що розташовані у приміщеннях банку та на сайті www.usb.com.ua, та вимог чинного законодавства України.

Згідно п. 2.2 договору банківського рахунку, порядок здійснення операцій за рахунком визначається Правилами обслуговування банківських поточних рахунків суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 2.6 договору банківського рахунку, клієнт доручає банку здійснювати договірне списання з рахунків (рахунку) клієнта плати у гривнях за надані банком послуги з розрахунково-касового обслуговування в розмірі, передбаченому тарифним пакетом та тарифами, а також комісії та можливі неустойки, пені, штрафи (включається у випадку, якщо клієнту відкривається рахунок у гривні або мультивалютний рахунок) та компенсацію витрат банку по сплаті комісій інших банків за виконання платежів клієнта в іноземних валютах (включається у випадку, якщо клієнту відкривається мультивалютний рахунок або рахунок в іноземній валюті).

У відповідності до положень розділу 4 Правил обслуговування банківських поточних рахунків суб'єктів господарювання, клієнт доручає банку здійснювати договірне списання з рахунку: - плати в гривні за надані банком послуги в розмірі, передбаченому тарифами, а також комісії та можливі неустойки (пені, штрафи); - комісію в іноземних валютах для компенсації витрат банку по сплаті комісій закордонних банків за виконання платежів клієнта в іноземних валютах; - плату в гривні за надані банком послуги в розмірі, передбаченому іншими договорами (кредитні договори, договори гарантії тощо).

Відповідно до розділу 12 Правил, банк має право, зокрема, здійснювати примусове та договірне списання коштів з рахунків клієнта у випадках, передбачених нормами чинного законодавства України, договором та цими Правилами або іншими договорами (кредитні договори, договори гарантії тощо).

15.01.2009 року відповідачем на адресу позивача був надісланий лист претензія від 12.01.2009 року, з вимогою про погашення в строк до 02.02.2009 року заборгованості за генеральним договором кредитування № 837/18-27/36/6-115 від 21.08.2006 року. Лист претензія позивач отримана 17.01.2009 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

15.01.2009 року о 20-01 год. на підставі розпорядження відділу кредитного моніторингу від 15.01.2009 року відповідачем самостійно з власної ініціативи були списані з поточного рахунку позивача грошові кошти в сумі 174 496,44 грн. згідно договору поруки та направлені на рахунок № НОМЕР_1, що підтверджується копіями вказаного розпорядження та банківської виписки з поточного рахунку позивача.

Згідно п. 26.1. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб.

У відповідності до п. 26.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», умови договору на договірне списання повинні передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання такого списання банком, що обслуговує платника (обставини, за яких банк має здійснити (здійснювати) договірне списання; найменування отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має здійснюватися договірне списання; реквізити договору між платником та отримувачем (за наявності договору), що передбачає право отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають бути представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо платник та отримувач домовились про надання цих документів до банку платника; тощо).

Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком (п. 26.3. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Відповідно до п. 26.4. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг.

Положеннями ст. 1066 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Стаття 1071 ЦК України, в редакції, яка діяла на момент списання відповідачем грошових коштів з поточного рахунку позивача, встановлювала, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Посилання відповідача на розділ ХІІ нової редакції Положення про порядок кредитування юридичних осіб у системі АКБ «Укрсоцбанк», затвердженого рішенням Правління АКБ «Укрсоцбанк»від 27.12.2002 року, протокол № 53, суд вважає безпідставними, оскільки пунктом 12.5 цього Положення передбачається, що при настанні строків погашення кредиту та/або сплати процентів банк може застосовувати механізм договірного списання коштів з рахунку платника на підставі оформленого ним розпорядження на списання коштів. При непогашенні в установлені строки зобов'язань позичальника за договором кредиту банком застосовується механізм примусового списання коштів. Механізм договірного та примусового списання коштів застосовується в порядку, визначеному Національним банком України.

Механізм договірного та примусового списання коштів застосовується в порядку, визначеному НБУ в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою НБУ № 135 від 29.03.2001 року та зареєстрованій в МЮУ 25.04.2001 року за № 368/5559.

Так пунктом 2 розділу VІ вказаної Інструкції передбачено, що право банку на здійснення договірного списання з рахунку платника за його дорученням обумовлюється у договорі про розрахунково-касове обслуговування або іншому договорі про надання банківських послуг.

Згідно п. 3 Інструкції, доручення платника банку, що його обслуговує, складається у формі розпорядження про списання коштів зі свого рахунку, яке засвідчується підписами відповідальних осіб платника та відбитком печатки, що мають відповідати зразкам підписів та відбитка печатки, заявленим у картці із зразками підписів та відбитка печатки.

Відповідно до п. 8 вищевказаної Інструкції, якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на проведення договірного списання передбачається в договорі про розрахунково-касове обслуговування або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату та пункт договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.

Вказаний банком у розпорядженні договір поруки не передбачає права банку на договірне списання коштів з поточного рахунку позивача.

Також договірне списання заборгованості за генеральним договором або договором поруки не передбачає ані договір банківського рахунку, ані Правила обслуговування банківських поточних рахунків суб'єктів господарювання.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем не надано суду доказів правомірності списання 15.01.2009 року з поточного рахунку позивача грошових коштів в сумі 174 496,44 грн., позовні вимоги позивача визнаються судом судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України (чинного на дату звернення позивача з позовом до суду), судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України (чинного на дату звернення позивача з позовом до суду), витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019) в особі Харківської обласної філії (61057 м. Харків, вул. Гоголя, 10, ідентифікаційний код 09351014) на користь відкритого акціонерного товариства "Харківське виробничо-торгівельне підприємство "Комунар" (61004 м. Харків, пров. Колодязний, 40, ідентифікаційний код 05502746) безпідставно набуті кошти в сумі 174 496 (сто сімдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто шість) грн. 44 коп., державне мито в сумі 1 744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн. 96 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 24.05.2012 року.