Постанова № 24157207, 17.05.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2012 року Справа № 13/5005/1102/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Павловського П.П. (доповідача)

суддів: Швеця В.В., Чус О.В.

Секретар судового засідання:Литвин А.П.

представники сторін:

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №б/н від б/з;

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центросталь", м. Кривий Ріг рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2012р. у справі №13/5005/1102/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково -виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центросталь", м. Кривий Ріг

про стягнення 50 528,67грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2012р. по справі №13/5005/1102/2012 (суддя -Первушин Ю.Ю.) позов задоволено в повному обсязі. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центросталь" на користь Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" 46 433 грн. 61 коп. - основного боргу, 2 507 грн. 41 коп. - інфляційні збитки, 1 587 грн. 65 коп. - 3% річних, 1 609 грн. 50 коп. - судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центросталь" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і відмовити позивачу в позові в повному обсязі.

Скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованими та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.12р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено в судовому засіданні на 19.04.12р. на 10:15год.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.12р. розгляд апеляційної скарги відкладався до 17.05.12р. на 10:20год.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача -без задоволення, з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.

Позивач не забезпечив явку повноважного представника до судового засідання, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі. Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскарженого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі зазначеного представника.

В судовому засіданні 17.05.12р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які були присутні в судових засіданнях, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 01.04.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центросталь" був укладений Договір купівлі-продажу № 3/24 (а.с. 10-11).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору, Постачальник (Відповідач) зобов'язався передати у власність Покупцю (Позивачу), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити на умовах Договору продукцію, ціна, кількісні та якісні характеристики та строки поставки якої викладені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.2 Договору умови та порядок оплати Товару зазначаються у специфікаціях. Оплата товару (партії товару) частинами допускається. Підставою, для направлення рахунку Відповідачем Позивачу письмова заява Позивача, в якій вказується партія Товару у відповідності зі специфікацією Договору.

Відповідно до Специфікації №2 до Договору сторонами погоджена 20% передплата (а.с. 13).

Як вбачається, 24.09.2010р. Позивач здійснив передплату в сумі 76 500,00 грн. за товар визначений Специфікацією №2 від 16.02.2010р. до Договору, згідно виставленого Відповідачем рахунку № 427 від 23.09.2010р. (а.с. 14) платіжним дорученням №15664 від 24.09.2010р. Позивачем було перераховано вказану суму, зазначено призначення платежу: "Оплата за лист, дог. №3/24 від 23.02.2010р., зг. рах №427 від 23.09.2010р. ПДВ 12 750,00 грн.". (а.с. 15).

У Специфікації №2 від 16.09.2010р. до Договору сторони погодили, що термін поставки Товару - вересень 2010 року.

Матеріалами справи встановлено, що 27.09.2010р. Відповідач повернув Позивачу частину попередньої оплати в розмірі 30 066,39 грн., а листом № 27 від 27.09.2010р. повідомило про неможливість поставки Товару, визначеного в Специфікації №2 від 16.09.2010р., та утримання частини попередньої оплати в розмірі 46 433,61 грн. в якості пені за несвоєчасно проведені розрахунки за Товар, поставлений згідно Специфікації №1 до Договору (а.с. 16).

Наведене свідчить про те, що відповідач фактично в односторонньому порядку відмовився від виконання Договору.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України: "Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги Позивача щодо повернення передплати за Специфікацією № 2 в розмірі 46 433,61 грн. є правомірними і обґрунтованими.

Колегія суддів зауважує, що в судовому засіданні 19.04.12р. представник позивача пояснив, що останній не може погодитись із зарахуванням частини грошових коштів, сплачених згідно виставленого Постачальником рахунку № 427 від 23.09.2010р. виходячи з того, що вимоги про сплату штрафних санкцій до моменту самовільного їх зарахування Відповідач Позивачу не направляв.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 232 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання передбачає, що сплаті штрафних санкцій (пені) передує пред'явлення учасником господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, вимоги щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення.

Судова колегія враховує, що відповідно до платіжного доручення № 15664 від 24.09.2010р. в розмірі 76500,00 грн. зазначається призначення платежу саме, як авансовий платіж за Товар за Специфікацією № 2 до Договору, а не як сплата штрафних санкцій, тому Відповідач неправомірно, без згоди Позивача змінене цільове призначення платежу.

Крім того, умовами п.п. 8.1., 8.2. Договору, спори та розбіжності, які можуть виникнути з договору, по можливості будуть вирішуватись шляхом переговорів. Якщо спори та розбіжності не можуть бути вирішені шляхом переговорів, вони підлягають вирішенню господарським судом, у відповідності до діючого законодавства України.

Відтак, вимога Відповідача щодо сплати штрафних санкцій за несвоєчасну оплату товару з розрахунком на адресу Покупця не надходила (в матеріалах справи відсутні докази направлення), а листом №27 від 27.09.2010р. Відповідач фактично вдався до застосування до Позивача оперативно-господарських санкцій у вигляді односторонньої відмови від виконання зобов'язання (відмова від поставки Товару за Специфікацією №2 від 16.09.2010р.).

Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського кодексу України до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Проте, сторонами Договору не була узгоджена оперативно-господарська санкція у вигляді односторонньої відмови від виконання зобов'язання та порядок її застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства".

Як вбачається з листа №8/6-4303, Покупцем була направлена Постачальнику вимога про повернення попередньої оплати в розмірі 46 433,61 грн., утриманої всупереч чинному законодавству, за наступними реквізитами Товариства: поточний рахунок №26001034313200, відкритий в Публічному акціонерному товаристві "УкрСиббанк"(МФО 351005, код банку 09807750, код отримувача 05747991), протягом семи банківських днів з моменту отримання даної вимоги (а.с. 17). Зазначений лист з вимогою про повернення грошових коштів був отриманий Відповідачем 23.11.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення (а.с. 18).

Так, позивач листом від 29.07.2011р. № 18-7/1463 направив претензію з вимогою повернути залишок попередньої оплати в розмірі 46 433,61 грн. за товар сплачений відповідно до виставленого рахунку №427 від 23.09.2010р. за Специфікацією №2 до Договору (а.с. 19-20).

Претензія отримана Відповідачем 19.10.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення (а.с. 21).

Колегія суддів звертає увагу також на те, що листом від 19.10.2011р. №19 Відповідач підтвердив свою заборгованість перед Позивачем в розмірі 46 433,61 грн. та зобов'язався повернути Позивачу (а.с. 22), проте доказів оплати заборгованості в сумі 46 433,61 грн. в матеріалах справи відсутні.

Згідно приписів статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом, або договором не встановлений інший розмір процентів.

Таким чином, враховуючи також обґрунтований розрахунок позивача суми інфляційних та трьох процентів річних, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а отже доводи скаржника не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами справи.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував приписи процесуального законодавства та матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, та правомірно задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, а отже рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центросталь", м. Кривий Ріг рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2012р. у справі №13/5005/1102/2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.12р. у справі №13/5005/1102/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський СуддяО.В. Чус СуддяВ.В. Швець Постанова виготовлена та підписана

в повному обсязі 18.05.12р.